Постанова

від 17.02.2021 по справі 904/2347/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2021 місто Дніпро Справа № 904/2347/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача : Савіна О.І., довіреність №18 від 03.08.2020, начальник відділу правового забезпечення;

від відповідача : Новіков М.О., довіреність №б/н від 01.09.2020, адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020 (повний текст складений 30.11.2020, суддя Юзіков С.Г.) у справі №904/2347/20

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

до Дочірнього підприємства "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 7 089 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою користь 7 089 000,00 грн. залишку коштів амортизаційного фонду.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020 у справі №904/2347/20 позов задоволено: з Дочірнього підприємства "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" стягнуто на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях 7 089 000,00 грн. залишку коштів амортизаційного фонду, 106 335,00 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що підписавши додаткову угоду до договору від 19.09.2018 до договору оренди цілісного майнового комплексу, що належить до державної власності №12/02-2976-ОД від 28.08.2017, відповідач визнав свій обов`язок з відшкодування амортизаційних відрахувань у сумі 7 089 000,00 грн. за увесь період оренди майна за договором.

Місцевий господарський суд приймаючи до уваги положення статей 10, 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на час існування договірних відносин), пунктів 9, 15 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України 07.08.1997 №847, пунктів 4.1, 4.2, 10.18. договору (у редакції додаткової угоди від 19.09.2018), дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача залишку коштів амортизаційного фонду до державного бюджету у розмірі 7 089 000,00 грн., які зараховано до державної частки у майні орендованого підприємства.

Місцевим господарським судом відхилені доводи відповідача щодо застосування позовної давності, посилаючись на те, що підписавши додаткову угоду від 19.09.2018, відповідач фактично погодився на умови, викладені в договорі, визнав свої зобов`язання щодо відшкодування амортизаційних відрахувань на суму 7 089 000,00 грн. за увесь час дії договору, таким чином, перервавши перебіг позовної давності, тому позовна заява подана 05.05.2020 в межах позовної давності.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Дочірнє підприємство "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020 у справі №904/2347/20; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову. Апелянт зазначає, що ні умовами договору оренди, ні Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції станом на час існування договірних відносин) не встановлено жодних зобов`язань щодо повернення чи сплати орендарем грошових коштів залишку амортизаційного фонду на користь держави (грошового зобов`язання), укладена між сторонами додаткова угода від 19.09.2018 до договору оренди суперечить вимогам статей 10, 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на час існування договірних відносин).

Апелянт не погоджується із висновком місцевого господарського суду про неможливість застосування наслідків спливу позовної давності, посилаючись на те, що амортизаційні відрахування здійснюються щоквартально, тому позовна давність повинна відраховуватись щодо кожного періодичного платежу. Заявлені до стягнення кошти амортизаційного фонду нараховані за період з 3 кварталу 2007 року по 04.05.2017, тому, на думку апелянта, позивачем пропущено позовну давність. За доводами апелянта, укладення додаткової угоди не свідчить про визнання відповідачем суми боргу та не перериває позовну давність.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2020 (колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.) відкрито провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020 у справі №904/2347/20; розгляд апеляційної скарги призначений в судове засідання на 08.02.2021.

12.01.2021 від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін. Зазначає, що укладаючи додаткову угоду від 19.09.2018, сторони дійшли згоди щодо компенсації орендарем залишку амортизаційного фонду до державного бюджету, тому доводи апелянта стосовно відсутності обов`язку перерахувати вказані кошти є безпідставними.

Також позивач не погоджується із доводами апелянта про пропуск позовної давності, посилаючись на те, що амортизаційні відрахування в розмірі 7 089 000,00 грн. визначені самим відповідачем в додатку до листа від 13.04.2018 №124 та погоджені сторонами в додатковій угоді від 19.09.2018, тому позов заявлено в межах позовної давності.

У судовому засіданні, яке відбулося 08.02.2021, оголошувалась перерва до 17.02.2021.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.02.2021, представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, представник позивача підтримав заперечення на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 28.08.2007 сторонами укладений договір оренди цілісного майнового комплексу, що належить до державної власності №12/02-2976-ОД, відповідно до пункту 1.1 якого (у редакції додаткової угоди від 20.05.2013) з метою ефективного використання державного майна, а також організації та проведення занять різними видами спорту, як працівників Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" так і мешканців міста, орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування структурний підрозділ Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" - цілісний майновий комплекс "Спорткомплекс", який не увійшов до статутного фонду господарського товариства (далі структурний підрозділ), розташований за адресою: 50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район, вул. Черкасова, склад і вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 30 листопада 2012 та становить 15 114 993,00 грн. Структурний підрозділ передається орендарю без права ведення концертно-видовищної діяльності.

Орендар вступає у строкове платне користування майном структурного підрозділу у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна структурного підрозділу (пункт 2.1 договору).

Амортизаційні відрахування на орендоване майно структурного підрозділу накопичуються на відповідному субрахунку 42 "Додатковий капітал", залишаються в розпорядженні орендаря і використовуються для відновлення орендованих основних фондів (пункт 4.1 договору).

Поліпшення орендованого майна структурного підрозділу, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю держави (пункт 4.2 договору).

Орендар зобов`язався своєчасно здійснювати за власні кошти капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна структурного підрозділу (пункт 5.4 договору).

Цей договір укладений строком на 2 роки 11 місяців діє з 28.08.2007 по 27.07.2010 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, повній оплаті за договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації органами державного пожежного нагляду, договір за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у договорі (пункт 10.1 договору).

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду державне майно - цілісний майновий комплекс, що підтверджується актом приймання-передачі від 28.08.2007.

20.05.2013 сторони уклали додаткову угоду, згідно з якою абзац 2 пункту 10 договору у виклали у наступній редакції: цей договір є пролонгованим з 28.07.2012 по 27.06.2015.

У додатковій угоді від 29.05.2015 сторони погодили викласти абзац 2 пункту 10 договору у наступній редакції: цей договір є пролонгованим з 28.06.2015 по 26.06.2018.

Дочірнє підприємство "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" листом №124 від 13.04.2018 повідомило позивача, що згідно з наказом №12/02-10-ІК від 16.03.2018 проведено повну інвентаризацію по Дочірньому підприємству "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на 31.03.2018, за результатами якої складені Інвентаризаційні описи №1, 2, 3 на суму 22 491 705,03 грн., які знаходяться на його балансі.

Відповідно до відомості нарахування і використання амортизаційних відрахувань на передане в оренду майно державного підприємства Дочірнього підприємства "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" сума амортизаційних відрахувань за період з ІІІ кварталу 2007 по І квартал 2018 становить 7 089 000,00 грн., з яких 553 000,00 грн. у 2008 році використано на капітальний ремонт.

Вказану відомість Дочірнє підприємство "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" направило Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях) з супровідним листом від 13.04.2018 № 124.

Додатковою угодою від 19.09.2018 сторони доповнили розділ 10 договору пунктами такого змісту:

"пункт 10.14 за результатом проведеної інвентаризації та акту оцінки, орендарю та балансоутримувачу підписати акт приймання-передачі основних засобів (орендар - передав, балансоутримувач - прийняв) на суму 10 846 070,00 грн.;

пункт 10.15 орендар та балансоутримувач надають підписаний акт приймання-передачі орендодавцю на затвердження; сторони домовилися, що дата затвердження акту приймання-передачі вважається датою припинення терміну дії договору оренди;

пункт 10.16 балансоутримувачу в місячний термін після підписання акту приймання-передачі прийняти майно на баланс;

пункт 10.17 заборгованість орендаря по орендній платі, пені та суми втрат від інфляцій має бути погашена в повному обсязі до дати припинення терміну дії договору оренди;

пункт 10.18 сторони дійшли згоди, що підписання акту приймання-передачі не звільняє орендаря від компенсації залишку коштів амортизаційного фонду до державного бюджету, у розмірі 7 089 000,00 грн., які зараховано до державної частки у майні орендованого підприємства".

19.09.2018 сторони підписали акт приймання-передачі об`єктів основних засобів цілісного майнового комплексу "Спорткомплекс", які повертаються з оренди за договором №12/02-2976-ОД від 28.08.2007, за яким орендар передав, а балансоутримувач прийняв основні засоби на суму 10 846 070,00 грн.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях посилається на порушення Дочірнім підприємством "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" договірних зобов`язань щодо компенсації залишку коштів амортизаційного фонду до державного бюджету в розмірі 7 089 000,00 грн., проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з Дочірнього підприємства "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" до державного бюджету 7 089 000,00 грн. відшкодування коштів амортизаційного фонду.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на час існування договірних відносин) орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

За приписами частини 1 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на час існування договірних відносин) істотними умовами договору оренди, зокрема, є порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством.

Амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованих основних фондів (частина 3 статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на час існування договірних відносин).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з пунктом 9 глави 2 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України 07.08.1997 №847 (далі - Порядок №847) до державної частки майна в цілісному майновому комплексі орендованого підприємства на етапі інвентаризації і складання передавального балансу слід віднести: а) орендоване державне майно; б) інше державне майно, передане орендареві державою протягом дії договору оренди; в) майно, придбане за рахунок амортизаційних відрахувань на орендоване державне майно, якщо інше не передбачено договором оренди; г) залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованого державного майна і майна, придбаного за кошти цього фонду раніше.

До частки майна, що належить орендареві, слід віднести: а) доход (прибуток) орендованого підприємства за час оренди; б) нереалізовану готову продукцію і незавершене виробництво; в) майно, придбане за рахунок власних амортизаційних відрахувань орендаря на повне відновлення основних засобів; г) вартість погоджених з орендодавцем невідокремлюваних поліпшень орендованого майна здійснених за рахунок коштів орендаря, якщо інше не визначено договором оренди; ґ) вартість відокремлюваних поліпшень орендованого майна, здійснених за рахунок коштів орендаря; д) інше майно, набуте орендарем відповідно до законодавства.

Залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів визначається згідно з передавальним балансом на підставі довідки керівника підприємства про рух коштів цього фонду за час оренди і зараховується до державної частки у майні орендованого підприємства (пункт 15 глави 2 Порядку №847).

Згідно з пунктом 9 Порядку №847 залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованого державного майна і майна, придбаного за кошти цього фонду раніше, відноситься до державної частки майна в цілісному майновому комплексі.

Залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів визначається згідно з передавальним балансом на підставі довідки керівника підприємства про рух коштів цього фонду за час оренди і зараховується до державної частки у майні орендованого підприємства (пункт 15 Порядку №847).

За приписами пункту 9 Порядку №847 до частки майна, що належить орендареві, слід віднести майно, придбане за рахунок власних амортизаційних відрахувань орендаря на повне відновлення основних засобів.

У договорі сторони визначили, що амортизаційні відрахування на орендоване майно структурного підрозділу накопичуються на відповідному субрахунку 42 "Додатковий капітал", залишаються в розпорядженні орендаря і використовуються для відновлення орендованих основних фондів (пункт 4.1 договору).

Поліпшення орендованого майна структурного підрозділу, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю держави (пункт 4.2 договору).

У відомості нарахування і використання амортизаційних відрахувань на передане в оренду майно державного підприємства Дочірньому підприємству "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" сума амортизаційних відрахувань за період з ІІІ кварталу 2007 року по І квартал 2018 року складає 7 089 000,00 грн., з яких 553 000,00 грн. у 2008 році використано на капітальний ремонт. При цьому, до матеріалів справи не додано доказів фактичного використання відповідачем 553 000,00 грн. з амортизаційних відрахувань на капітальний ремонт орендованого майна.

Додатковою угодою від 19.09.2018 сторони дійшли згоди, що підписання акту приймання-передачі не звільняє орендаря від компенсації залишку коштів амортизаційного фонду до державного бюджету, у розмірі 7 089 000,00 грн., які зараховано до державної частки у майні орендованого підприємства.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що підписавши додаткову угоду до договору від 19.09.2018, відповідач визнав свій обов`язок з відшкодування амортизаційних відрахувань у сумі 7 089 000,00 грн. за увесь період оренди майна за договором, тому з рахуванням положення статей 10, 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на час існування договірних відносин), пунктів 9, 15 Порядку №847, пунктів 4.1, 4.2 договору, пункту 10.18. договору (у редакції додаткової угоди від 19.09.2018), наявні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача залишку коштів амортизаційного фонду до державного бюджету у розмірі 7 089 000,00 грн., які зараховано до державної частки у майні орендованого підприємства.

Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, посилаючись на те, що ні умовами договору оренди, ні Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції станом на час існування договірних відносин) не встановлено жодних зобов`язань щодо повернення чи сплати орендарем грошових коштів залишку амортизаційного фонду на користь держави (грошового зобов`язання), укладена між сторонами додаткова угода від 19.09.2018 до договору оренди суперечить вимогам статей 10, 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на час існування договірних відносин).

Між тим, апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами апелянта з тих підстав, що додатковою угодою від 19.09.2018 сторони погодили обов`язок відповідача щодо відшкодування амортизаційних відрахувань та розмір таких відрахувань 7 089 000,00 грн.

При цьому, як зазначено у преамбулі додаткової угоди від 19.09.2018, вказана угода укладена відповідно до Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України 07.08.1997 №847.

Згідно з пунктом 9 Порядку №847 залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованого державного майна і майна, придбаного за кошти цього фонду раніше, відноситься до державної частки майна в цілісному майновому комплексі. Залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів визначається згідно з передавальним балансом на підставі довідки керівника підприємства про рух коштів цього фонду за час оренди і зараховується до державної частки у майні орендованого підприємства (пункт 15 Порядку №847).

Апеляційний господарський суд зазначає, що апелянт, посилаючись на невідповідність додаткової угоди від 19.09.2018 вимогам статей 10, 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на час існування договірних відносин), не надав до суду доказів визнання цієї додаткової угоди недійсною в установленому законом порядку.

Також апеляційний господарський суд відхиляє посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №912/2/18 та від 25.02.2020 у справі №923/552/15 з огляду на те, що у справі №912/2/18 про стягнення амортизаційних відрахувань відсутня укладена між сторонами додаткова угода, якою б був визначений розмір амортизаційних відрахувань та обов`язок орендаря сплатити його до державного фонду; предметом спору у справі №923/552/15 є стягнення збитків, завданих псуванням орендованого майна, тобто правовідносини у наведених справах та у цій справі не є подібними.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції Дочірнім підприємством "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" заявлено про застосування наслідків пропуску позовної давності.

Місцевим господарським судом відхилено заяву відповідача з посиланням на те, що позов подано в межах позовної давності.

Так, згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Частинами 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що підписавши додаткову угоду від 19.09.2018, відповідач фактично погодився на умови, викладені в договорі, визнав свої зобов`язання щодо відшкодування амортизаційних відрахувань на суму 7 089 000,00 грн. за увесь час дії договору, таким чином, перервавши перебіг позовної давності; подавши позовну заяву 05.05.2020, позивач не пропустив позовну давність, яка почалася 19.09.2018 з підписанням сторонами додаткової угоди.

Апелянт не погоджується із висновком місцевого господарського суду про неможливість застосування наслідків спливу позовної давності, посилаючись на те, що амортизаційні відрахування здійснюються щоквартально, тому позовна давність повинна відраховуватись щодо кожного періодичного платежу. Заявлені до стягнення кошти амортизаційного фонду нараховані за період з 3 кварталу 2007 року по 04.05.2017, тому, на думку апелянта, позивачем пропущено позовну давність. За доводами апелянта, укладення додаткової угоди не свідчить про визнання відповідачем суми боргу та не перериває позовну давність.

Між тим, як правильно зазначено місцевим господарським судом, розмір амортизаційних відрахувань у сумі 7 089 000,00 грн. вказано відповідачем у відомості нарахування і використання амортизаційних відрахувань на передане в оренду майно державного підприємства Дочірнього підприємства "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", яку направлено позивачу разом із листом №124 від 13.04.2018 та отримано позивачем 17.04.2018, підписавши додаткову угоду від 19.09.2018, відповідач фактично погодився на умови, викладені в договорі, визнав свої зобов`язання щодо відшкодування амортизаційних відрахувань на суму 7 089 000,00 грн. за увесь час дії договору, таким чином є правильним висновок місцевого господарського суду про звернення позивача із позовом в межах позовної давності.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020 у справі №904/2347/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2020 у справі №904/2347/20 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Дочірнє підприємство "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 19.02.2021.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2021 у справі №904/2347/20 поштою не надсилаються.

Надіслати копії цієї постанови на електронну адресу (згідно з наявною в матеріалах справи інформацією) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (dnipro@spfu.gov.ua), представника Дочірнього підприємства "Спорт-Мастер" Публічного акціонерного товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" адвоката Новикова Максима Олексійовича (ІНФОРМАЦІЯ_1).