Рішення

від 28.01.2021 по справі 923/589/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2021 року Справа № 923/589/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. , за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства "Укрсільмаш", м. Херсон

до відповідача-1: Акціонерного товариства "ЗАВОД "МАЯК", м. Київ

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВАГРИ", м. Київ

про визнання недійсними відкритих торгів та договору оренди, усунення перешкод у користування майном

за участю представників сторін:

від позивача: Петрова О.О. - адвокат

від відповідача-1: Пархоменко О.І. - уповн. предст.

від відповідача-2: не з`явився

Приватне сільськогосподарське підприємство "Укрсільмаш" (73000, м.Херсон, пр.-т Сенявіна, 35-А, ЄДРПОУ 25644112) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Акціонерного товариства "ЗАВОД "МАЯК" (04073, м.Київ, пр.-т С. Бандери, 8, ЄДРПОУ 14307423) та Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВАГРИ" (02081, м. Київ, вул. Урлівська, 38, кв.635, ЄДРПОУ 43631462), в якій просить суд:

1. Визнати недійсними результати відкритих торгів за тендером №5827347, лот "Відкриті торги. Аналіз ринку від 14.05.2020 оренди нерухомості, - бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташована за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с.Приморське, вул. Морська, де переможцем обрано ТОВ "НАВАГРИ" (02081, м. Київ, вул. Урлівська, 38, кв. 635, ЄДРПОУ 43631462);

2. Визнати недійсним договір оренди №128, укладений 05.06.2020 між Акціонерним товариством "ЗАВОД "МАЯК" (04073, м. Київ, пр.-т С. Бандери, 8, ЄДРПОУ 14307423) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАВАГРИ" (02081, м. Київ, вул. Урлівська, 38, кв. 635, ЄДРПОУ 43631462), Бази відпочинку "Маяк", що розташована за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с.Приморське, вул. Чорноморська, б/н;

3. Усунути Приватному сільськогосподарському підприємству "Укрсільмаш" (73000, м. Херсон, пр.-т Сенявіна, 35-А, ЄДРПОУ 25644112) перешкоди у користуванні Базою відпочинку "Каштан" (Маяк), що розташована за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Приморське, вул. Чорноморська б/н, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВАГРИ" (02081, м. Київ, вул. Урлівська, 38, кв. 635, ЄДРПОУ 43631462) звільнити територію Бази відпочинку "Каштан" (Маяк), що розташована за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с.Приморське, вул. Чорноморська б/н.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що результати проведення тендеру № 5827347 за лотом "Відкриті торги. Аналіз ринку від 14.05.2020 оренди нерухомості, - бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташована за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Приморське, вул. Морська, є нікчемними і не тягнуть за собою будь-яких наслідків, ані для його учасників, ані для власника державного майна. Оскільки зі звіту про проведення тендеру (торгів), опублікованому на сайті електронного майданчика SmartTender, вбачається, що метою його проведення було здійснення аналізу ринку, а саме: вартості орендної плати для передачі в оренду бази відпочинку "Каштан" (Маяк) у майбутньому, а тому результати проведення згаданого вище тендеру не дають правових підстав на укладення договору оренди. Недійсність договору оренди укладеного 05.06.2020 між ТОВ "НАВАГРИ" та АТ "Завод "Маяк" полягає у порушенні процедури його укладання.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2020 даний позов передано на розгляд судді Ярошенко В.П.

Ухвалою суду від 22.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи 923/589/20 постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі на 21.07.2020 о 10год. 00 хв.

14.07.2020 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Даний відзив з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до справи.

Зокрема, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається, на те що у позивача відсутнє порушене право про яке від заявляє у позовній заяві, в наслідок чого відсутні правові підстави для задоволенні заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 21.07.2020 суд продовжив строк підготовчого засідання на 30 днів та відклав підготовче засідання на 15.09.2020 об 09год. 00 хв.

23.07.2020 за вх. № 5552/20 до канцелярії суду надійшла від позивача заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить викласти прохальну частину позову у наступній редакції:

"1. Визнати недійсними результати відкритих торгів за тендером №5827347, лот "Відкриті торги. Аналіз ринку від 14.05.2020 року оренди нерухомості, - бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташована за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Приморське, вул. Морська, де переможцем обрано ТОВ "НАВАГРИ" (02081, м. Київ, вул. Урлівська, 38, кв. 635, Код за ЄДРПОУ 43631462).

2. Визнати недійсним договір оренди №128, укладений 05.06.2020 року між Акціонерним товариством "ЗАВОД "МАЯК" (04073, м. Київ, пр.-т С. Бандери, 8, Код за ЄДРПОУ 14307423) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАВАГРИ" (02081, м. Київ, вул. Урлівська, 38, кв. 635, Код за ЄДРПОУ 43631462) Бази відпочинку "Маяк" , що розташована за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с.Приморське, вул. Чорноморська, б/н.

3. Усунути Приватному сільськогосподарському підприємству "Укрсільмаш" (73000, м. Херсон, пр.-т Сенявіна, 35-А, Код за ЄДРПОУ 25644112) перешкоди у користуванні Базою відпочинку "Каштан", що розташована за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Приморське, вул. Чорноморська, б/н, у тому числі майном, що належить Приватному сільськогосподарському підприємству "Укрсільмаш" та знаходиться на території Бази відпочинку "Каштан", що розташована за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с.Приморське, вул. Чорноморська, б/н, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВАГРИ" (02081, м.Київ, вул. Урлівська, 38, кв.635, Код за ЄДРПОУ 43631462) його працівників з території Бази відпочинку "Каштан", що розташована за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с.Приморське, вул. Чорноморська, б/н, і надання безперешкодного доступу до Бази відпочинку "Каштан", що розташована за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Приморське, вул. Чорноморська, б/н, уповноваженим особам Приватному сільськогосподарському підприємству "Укрсільмаш".

15.09.2020 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 18.09.2020 призначено підготовче засідання на 08.10.2020 о 10год. 30 хв.

Ухвалою суду від 08.10.2020 суд задовольнив заяву позивача про уточнення позовних вимог та відклав підготовче засідання на 12.11.2020 об 12год. 00хв.

Ухвалою суду від 12.11.2020 суд закрив підготовче провадження у справі № 923/589/20 та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.12.2020 о 09год. 00хв.

Ухвалою суду від 10.12.2020 суд відклав розгляд справи по суті на 21.01.2021 о 10год. 30хв.

12.01.2020 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 14.01.2021 призначено судове засідання на 28.01.2020 о 10год. 00хв.

28.01.2021 за вх. № 2/184/21 до суду від відповідача-1 надійшла заява щодо з`ясування обставин які мають істотне значення для вирішення справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено прокурору орієнтований час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в :

Матеріали справи свідчать, що у відповідності до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 23.10.2006 року Круглоозерською сільською радою Голопристанського району Херсонської області, АТ "Завод "МАЯК" (далі - Відповідач-1) є власником Бази відпочинку "Каштан", що розташована по вул.Чорноморській б/н, у с.Приморське (Більшовик), Голопристанського району, Херсонської області, на земельній ділянці загальною площею 1,2685 га.

Не дивлячись на зазначене, з моменту введення в експлуатацію (1990 рік) база відпочинку має назву "МАЯК", яка є однойменною із власником цієї бази АТ "Завод "МАЯК", про що було зазначено відповідачем-1 в судовому засіданні.

У відповідності до договору №72 про співпрацю від 01.03.2009 року ВАТ "Завод "МАЯК" та ПСП "Укрсільмаш" домовились про спільну діяльність у сфері управління та експлуатації бази відпочинку "Каштан", розташованої в с. Більшовик Голопристанського району Херсонської області, з метою організації літнього оздоровчого відпочинку.

Згідно договору №101 про співпрацю від 01.02.2010 ВАТ "Завод "МАЯК" та ПСП "Укрсільмаш" домовились про спільну діяльність у сфері управління та експлуатації бази відпочинку "Каштан", розташованої в с. Більшовик Голопристанського району Херсонської області, з метою організації літнього оздоровчого відпочинку.

За умов договору №143 про співпрацю від 01.01.2011 ПАТ "Завод "МАЯК" та ПСП "Укрсільмаш" домовились про спільну діяльність у сфері управління та експлуатації бази відпочинку "Каштан", розташованої в с. Більшовик Голопристанського району Херсонської області, з метою організації літнього оздоровчого відпочинку.

Згідно договору №50 про співпрацю від 01.05.2012 ПАТ "Завод "МАЯК" та ПСП "Укрсільмаш" домовились про спільну діяльність у сфері управління та експлуатації бази відпочинку "Каштан", розташованої в с.Більшовик Голопристанського району Херсонської області, з метою організації літнього оздоровчого відпочинку.

У відповідності до договору №196 про співпрацю від 01.04.2013 ПАТ "Завод "МАЯК" та ПСП "Укрсільмаш" домовились про спільну діяльність у сфері управління та експлуатації бази відпочинку "Каштан", розташованої в с. Більшовик Голопристанського району Херсонської області, з метою організації літнього оздоровчого відпочинку.

За умов договору №402/1 про співпрацю від 01.06.2016 ПАТ "Завод "МАЯК" та ПСП "Укрсільмаш" домовились про спільну діяльність у сфері управління та експлуатації бази відпочинку "Каштан", розташованої в с.Більшовик Голопристанського району Херсонської області, з метою організації літнього оздоровчого відпочинку.

01.01.2017 між АТ "Завод "МАЯК" та ПСП "Укрсільмаш" було укладено договір про співпрацю № 414/1 від 01.01.2017, строк дії договору з 01.01.2017 по 01.12.2019.

У відповідності до додаткової угоди до договору № 414/1 про співпрацю, укладеної 25.06.2019 між АТ "Завод "МАЯК" та ПСП "Укрсільмаш", строк дії договору продовжено до 01.12.2022.

Пунктом 5.1. Договору № 414/1 про співпрацю від 01.01.2017 року передбачено, що зазначений строк договору може бути продовжений за умови, якщо за один місяць до закінчення строк дії договору ПСП "Укрсільмаш" письмово повідомить АТ "Завод "МАЯК" про необхідність продовження такого строку.

12.11.2019 директором ПСП "Укрсільмаш" на адресу електронної пошти АТ "Завод "МАЯК" направлено листа №11, в якому було викладене прохання щодо необхідності продовження дії договору №414/1 про співпрацю від 01.01.2017.

25.03.2020 ПСП "Укрсільмаш" звернулося до АТ "Завод "МАЯК" із клопотанням № 21, яке 03.04.2020 отримано Відповідачем-1. В зазначеному клопотанні Позивач просив надати дозвіл на продовження дії договору № 414/1 про співпрацю від 01.01.2017 на п`ять років із 25.03.2020.

У зазначеному клопотанні № 21 від 25.03.2020 ПСП "Укрсільмаш" запропоновано збільшити плату за експлуатацію бази відпочинку "Каштан" із 10000,00 грн. до 30000,00грн. на місяць.

За твердженням позивача, керівництво АТ "Завод "МАЯК" запропонувало директорові ПСП "Укрсільмаш" укласти саме договір оренди строком на 5 років. Тому з метою укладення договору оренди між АТ "Завод "МАЯК", ПСП "Укрсільмаш" та ТОВ "Інститут розвитку нерухомості" 23.04.2020 укладено договір № 2/20 на проведення незалежної оцінки майна.

За умовами зазначеного договору ТОВ "Інститут розвитку нерухомості" зобов`язався виконати оцінку ринкової вартості бази відпочинку "Каштан" (Маяк), що знаходиться в Херсонській області, Голопристанському районі, с. Приморське, вул. Морська (знову помилково зазначено, замість вул. Чорноморська), б/н, що належить АТ "Завод "МАЯК" станом на 30.03.2020. Строком виконання робіт визначено 20 робочих днів з моменту підписання цього договору.

ПСП "Укрсільмаш", в свою чергу, зобов`язався оплатити проведення незалежної оцінки у сумі 35 000,00 грн. За домовленості із ТОВ "Інститут розвитку нерухомості" ПСП "Укрсільмаш" сплачено аванс у сумі 20 000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 5 від 04.05.2020.

У подальшому, на вимогу ТОВ "Інститут розвитку нерухомості" 25.05.2020 ПСП "Укрсільмаш" направлено пропозицію, згідно якої ПСП "Укрсільмаш" пропонує щомісячну оплату оренди бази відпочинку у сумі 10 000,00 грн.

Як зазначає позивач, 03.06.2020 директору ПСП "Укрсільмаш" стало відомо, що 13.05.2020 ТОВ "Інститут розвитку нерухомості" на електронному майданчику SmartTender виставлено тендер № 827347 за лотом "Відкриті торги. Аналіз ринку від 14.05.2020 оренди нерухомості, - бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташована за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с.Приморське, вул. Морська. Тендер завершено 29.05.2020. Згідно даних щодо проведення тендеру, зареєстровано два учасника, а саме: ПСП "Укрсільмаш" та ТОВ "НАВАГРИ" (далі - Відповідач-2).

За твердженням позивача ТОВ "НАВАГРИ" протиправно зайняло територію бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", за адресою Херсонська область, Голопристанський район, с. Приморське, вул. Чорноморська, б/н, якою до того часу користувалося ПСП "Укрсільмаш".

Свої дії відповідач-2 аргументував тим, що між ТОВ "НАВАГРИ" та АТ "Завод Маяк" 05.06.2020 укладено договір оренди №128 строком дії до 01.05.2023, який укладено за результатами тендеру №5827347 за лотом "Відкриті торги. Аналіз ринку від 14.05.2020 оренди нерухомості, - бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташована за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Приморське, вул. Морська.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.2 ст.319 ЦК України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно з ч.1 ст.320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом,

Згідно з ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Згідно з ч.1 ст.761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Судом встановлено, що 12.11.2019 директором ПСП "Укрсільмаш" на адресу електронної пошти АТ "Завод "МАЯК" направлено листа №11, в якому було викладене прохання щодо необхідності продовження дії договору №414/1 про співпрацю від 01.01.2017.

26.12.2019 відповідач-1 листом № 1385/100 відмовив позивачу у пролонгуванні/продовжденні договору про співпрацю від 01.01.2017.

У відповідності до листа відмови вих. № 1385/100 ПСП "Укрсільмаш" було повідомлено про систематичне невиконання своїх зобов`язань за Договором в частині розрахунку та у зв`язку з чим і було відмовлено у пролонгації Договору для чого пропонували прибути особисто (або направити уповноваженого представника) 27.12.2019 о 11год. 00хв. на Базу відпочинку "Каштан", що знаходиться за адресою: Херсонська обл., Голопристанський р-н, с. Приморське, вул. Морська, буд. б/н, для підписання акту приймання - передачі № 2 (повернення Товариству майна, переданого на зберігання відповідно до Договору), а у випадку не прибуття 27.12.2019 уповноваженого представника за місцем розташування Бази відпочинку "Каштан" у визначений час для підписання Акту або відмови від підписання Акту, Товариство буде вважати, що відповідний Акт приймання - передачі № 2 підписаний 27.12.2019, а Договір розірваний.

23.01.2020 за вих. 44/100 на адресу Позивача Відповідачем - 1 було направлено повідомлення з двома примірниками Акту приймання - передачі № 2 від 27.12.2019 для підписання, що представник ПСП "Укрсільмаш" не з`явився, а вищезазначений лист залишений без жодного реагування з боку Позивача.

27.01.2020 за вих. №18 Позивач листом повідомив Відповідача - 1, що уклав Договори на оздоровчий сезон 2020 з туристичними агентствами.

Отже у Відповідача - 1 був відсутній намір продовжувати договір, що підтверджується листами, які містяться в матеріалах справи.

Щодо обраного позивачем способу захисту, суд зазначає наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Отже, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В контексті зазначеної норми, звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері господарсько-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

З аналізу вищезазначених норм, вбачається, що під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача. При цьому, суд зазначає, що цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Виокремлюють також матеріальний і процесуальний аспекти захисту цивільних прав та інтересів.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та, чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст.11 Цивільного кодексу України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, наприклад, договори та інші правочини, створення речей, творча діяльність, результатом якої є об`єкти права інтелектуальної власності, завдання майнової (матеріальної та моральної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених згаданими актами або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або не настання певної події.

Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст.12 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

З урахуванням наведеного надзвичайно важливого значення набуває необхідність належного з`ясування судом питання щодо того, про захист яких саме прав особи йдеться.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст.16 Цивільного кодексу України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому як ефективний спосіб слід розуміти такий, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п.145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст.13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "фективним" к у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02))

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.

За таких обставин, для того щоб в судовому порядку захистити порушене право або законний інтерес особи, яка звертається за захистом такого права до суду, по-перше, право такої особи має бути порушено, по-друге, особа має довести, що саме діями відповідача порушуються її права (законні інтереси), а по-третє, обраний позивачем спосіб захисту має поновити порушені права (законні інтереси) позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем обрано невірний спосіб захисту.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України", № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Суд критично оцінює доводи позивача з приводу того, що лише 03.06.2020 йому стало відомо проте, що ТОВ "Інститут розвитку нерухомості на електронному майданчику Smart Tender виставлено тендер № 5827347 за лотом "Відкриті торги", згідно даних щодо проведення тендеру, було зареєстровано два учасника, а саме: ПСП "Укрсільмаш" та ТОВ "НАВАГРИ", оскільки Позивачу була відома ця обставина до проведення тендеру, що підтверджується участю останнього в ньому.

Враховуючи, що відповідач-1, на власний розсуд розпорядився належним йому на праві власності майном, уклавши договір оренди з відповідачем-2, суд приходить до висновку про те, що права та законні інтереси позивача не порушені. Так, позивачем не наведено правової позиції, щодо наявності правових підстав для визнання в судому порядку недійсними результатів торгів за тендером № 5827347, лот Відкриті торги. Аналіз ринку від 14.05.2020 року оренди нерухомості - бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташована за адресую: Херсонська область, Голопристанський район, с. Приморське, вул. Морська, не доведено в чому саме має порушення його прав, щодо майна належного відповідачу-1.

Таким чином, оскільки позивач обрав неналежний спосіб захисту та жодні його права в процесі та за наслідками проведення електронних торгів не були порушені, зокрема і щодо укладення договору оренди між відповідачами по справі, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 ГПК України).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення 19.02.2021.

Суддя В.П.Ярошенко