Рішення

від 18.02.2021 по справі 320/5508/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2021 року № 320/5508/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія Крас" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія Крас" про стягнення з відповідача грошової суми в рахунок адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 61386,59 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія Крас" у 2019 році не було виконано нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим відповідачем у звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік від 10.02.2020 самостійно визначено суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 60538,89 грн., яка своєчасно та в повному обсязі сплачена не була.

Крім того, у зв`язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій у повному обсязі у строк, встановлений Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", Київським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів нараховано відповідачу пеню у сумі 847,70 грн.

Несплата Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія Крас" адміністративно-господарських санкцій та пені стала підставою для звернення позивача до суду з вимогою про їх стягнення з відповідача у примусовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив про відсутність підстав для сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія Крас" адміністративно-господарських санкцій та пені, оскільки відповідачем дотримано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Так, відповідач зазначив, що на підприємстві працює одна особа з інвалідністю, що відповідає нормативу, визначеному статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Крім того, відповідач звернув увагу на те, що ним під час заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік було допущено помилку та у рядку 06 "Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів" помилково вказано суму 60539,00 грн. При цьому відповідач зауважив, що у подальшому ця помилка була виправлена шляхом подання уточнюючого звіту.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія Крас" (ідентифікаційний код 38183326, місцезнаходження:08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с.Петропавлівська Борщагівка, вул.Оксамитова, буд.9) 30.05.2012 зареєстровано як юридична особа, про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Науково-виробнича компанія Крас" було подано до Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік від 10.02.2020, у якому відповідач зазначив такі показники:

- середньооблікова кількість штатних працівників облікової складу - 18 осіб, з яких особи з інвалідністю - 0;

- кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 1 особа;

- фонд оплати праці штатних працівників - 1089,70 тис. грн.;

- середньорічна заробітна плата штатного працівника - 60539,00 грн.;

- сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 60539,00 грн. (а.с.10).

Сума адміністративно-господарських санкцій не була сплачена відповідачем своєчасно та у повному обсязі, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про їх стягнення у примусовому порядку, з приводу чого суд зазначає таке.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII (далі за текстом - Закон №875).

Відповідно до статті 17 Закону №875 з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону №875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої-третьої статті 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховувати кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та забезпечувати працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною п`ятою статті 19 Закону №875 закріплено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 20 Закону №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Частинами першою та другою статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія Крас" дотримано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки на підприємстві працює одна особа з інвалідністю, з приводу чого суд зазначає таке.

Як вбачається зі звіту за формою №3-ПН за 2019 рік, поданого відповідачем, на підприємстві має працювати 1 особа.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія Крас" від 12.07.2017 №51-К прийнято на роботу з 14.07.2017 на посаду прибиральника службових приміщень ОСОБА_1 . Умови роботи: робота: основна; тривалість робочого дня: 4 години на день (а.с.95).

Судом встановлено, що 14.07.2019 до трудової книжки ОСОБА_1 було внесено запис про прийняття його на посаду прибиральника службових приміщень на ТОВ "Науково-виробнича компанія Крас" (а.с.97).

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВА №026750 від 26.05.2016 ОСОБА_1 з 17.05.2016 встановлено ІІІ групу інвалідності (а.с.98).

07.07.2016 Пенсійним фондом України видано ОСОБА_1 пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 , вид пенсії: по інвалідності ІІІ групи, загальне захворювання (а.с.98).

Відповідно до штатного розпису з 01.01.2019, який затверджений наказом ТОВ "Науково-виробнича компанія Крас" від 8.12.2018 №76-к, у штаті підприємства передбачена посада прибиральника службових приміщень (1 штатна одиниця) із посадовим окладом 4173,00 грн. (а.с.99-100).

Згідно з розрахунками середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за січень-грудень 2019 року ОСОБА_1 працював на підприємстві на посаді прибиральника службових приміщень протягом періоду з січня по грудень 2019 року (а.с.101-112).

Отже, матеріали справи свідчать про те, що ТОВ "Науково-виробнича компанія Крас" було працевлаштовано одну особу з інвалідністю, що свідчить про дотримання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що ним під час заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік помилкового вказано у рядку 06 "Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів" суму у розмірі 60539,00 грн.

Як зазначено вище, у звіті ТОВ "Науково-виробнича компанія Крас" про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік зазначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 60539,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 23.07.2020 ТОВ "Науково-виробнича компанія Крас" було подано до Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів уточнюючий звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019, у якому відповідач зазначив такі показники:

- середньооблікова кількість штатних працівників облікової складу - 18 осіб, з яких особи з інвалідністю - 0;

- кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 1 особа;

- фонд оплати праці штатних працівників - 1089,70 грн.;

- середньорічна заробітна плата штатного працівника - 0 грн. (а.с.116-117).

- сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 60539,00 грн. (а.с.10).

Наказом Міністерства праці та соціальної політки України від 10.02.2007 №41 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) затверджені форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкції щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів".

Так, відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Інструкції звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається

рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду).

Згідно з пунктами 3.1-3.3 розділу 3 Інструкції у рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 N286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за N 1442/11722.

У рядку 02 відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Фізична особа, яка використовує найману працю, якщо їй відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, збільшує показник рядка 02 на одиницю.

У рядку 03 відображається кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

У рядку 06 відображається сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен сплатити роботодавець у разі невиконання нормативу (пункт 3.7 Інструкції).

Суд зазначає, що Інструкцією не передбачено можливість подання підприємством уточнюючого звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів у разі виявлення помилки під час заповнення звіту.

Зі звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік від 10.02.2019, вбачається, що відповідачем помилково визначено суму коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен сплатити роботодавець у разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 60539,00 грн.

Разом з тим, суд вважає, що допущення відповідачем помилки під час заповнення звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік від 10.02.2019 з огляду на фактичне дотримання ТОВ "Науково-виробнича компанія Крас" нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році не зумовлює виникнення у товариства обов`язку зі сплати адміністративно-господарського штрафу та пені.

Так, підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу є факт недотримання суб`єктом нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у той час як така передумова у даному випадку відсутня.

Відповідно до положень першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи позивачем не було доведено факту недотримання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році, що є необхідною передумовою для стягнення штрафу, внаслідок чого суд вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.