Ухвала

від 11.02.2021 по справі 759/11636/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №759/11636/19

Провадження №11-кп/824\1284\2021 Головуючий в І інстанції ОСОБА_1

Категорія: ч. 2,3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України Суддя - доповідач ОСОБА_2

Ухвала

Іменем України

11 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового

засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження кримінального провадження №12019100080002986за апеляційною скаргою в.о. прокурора м. Києва ОСОБА_6 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 13 травня 2020 рокущодо обвинуваченої

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ясинувата Донецької області, білоруски, громадянки України, освіта вища, не заміжньої, маючої на утриманні бабусю похилого віку, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не судимої

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2,3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_8 ,

представників потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

В с т а н о в и л а :

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 13 травня 2020 року ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України за якими призначено їй покарання:

- за ч. 1 ст. 366 КК України - у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади бухгалтера строком на 1 (один) рік;

- за ч. 2 ст. 191 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади бухгалтера строком на 2(два) роки;

- за ч. 3 ст. 191 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади бухгалтера строком на 3(три) роки.

За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади бухгалтера строком на 3 (три) роки.

Цивільний позов Обслуговуючого кооперативу «Обчислювач-12» (ЄДРПОУ 24367917) до обвинуваченої ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Обслуговуючого кооперативу «Обчислювач-12» (ЄДРПОУ 24367917) 1 727 720 (один мільйон сімсот двадцять сім тисяч сімсот двадцять) грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, а в іншій частині - на суму 1 727 720 грн. на відшкодування моральної шкоди - в задоволенні позову відмовлено.

Цивільний позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Палладіум» (ЄДРПОУ 37674202) до обвинуваченої ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином - задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Обслуговуючого кооперативу «Палладіум» (ЄДРПОУ 37674202)1 160 700 (один мільйон сто шістдесят тисяч сімсот) грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

На підставі ст. 120 КПК України стягнуто з ОСОБА_7 на відшкодування втрат за правову допомогу, а саме 42 000 грн. на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Палладіум» (ЄДРПОУ 37674202) та 50 000 грн. на користь Обслуговуючого кооперативу «Обчислювач-12» (ЄДРПОУ 24367917).

Накладений арешт на банківські рахунки ОСОБА_7 - залишено без зміни.

Вирішено долю речових доказів.

Згідно вироку суду, ОСОБА_7 , будучи протягом 2017 - 2019 років службовою особою, яка відповідно до щорічних договорів за 2017-2019 роки про надання бухгалтерських послуг ОСББ «Палладіум» та ОК «Обчислювач-12» одночасно обіймала у вказаних організаціях посади бухгалтера, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, діючи кожного разу з корисливих мотивів з метою незаконного особистого збагачення за рахунок привласнення чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем та службового підроблення, вчинила злочини, у тому числі, повторно, за таких обставин.

Так, 26 жовтня 2017 року в період робочого дня, знаходячись на своєму робочому місці в приміщенні ОСББ «Палладіум» за адресою: м. Київ, пр.-т. Ак. Палладіна, 25, ОСОБА_7 під час виконання своїх функціональних обов`язків бухгалтера ОСББ «Палладіум» реалізуючи свій злочинний умисел на привласнення чужого майна, яке належало ОСББ «Палладіум», внесла через електронну систему «КлієнтБанк» до офіційного документу - платіжного доручення № 258 завідомо неправдиві відомості про наявність підстав для здійснення платежу, склала і видала цей документ в електронному вигляді, завдяки якому здійснила шляхом зловживання своїм службовим становищем банківський переказ грошових коштів з розрахункового рахунку ОСББ «Палладіум» № НОМЕР_1 на свій власний картковий рахунок - картка № НОМЕР_2 АТ КБ «Приватбанк» в розмірі 8 000 грн., які у такий спосіб привласнила.

Також, у період часу з 30 листопада 2017 року до 17 квітня 2019 року, ОСОБА_7 кожного разу в період робочого дня, знаходячись на своєму робочому місці в приміщенні ОСББ «Палладіум» за вказаною адресою, реалізуючи аналогічний злочинний умисел з корисливих мотивів в описаний вище спосіб під час виконання обов`язків бухгалтера ОСББ «Палладіум», повторно кожного разу привласнювала шляхом зловживання своїм службовим становищем грошові кошти ОСББ «Палладіум», списуючи їх в різних сумах (від 1 300 до 45 000 грн., всього на загальну суму 1 152 700 грн.) з вказаного рахунку ОСББ «Палладіум» № НОМЕР_1 на свій власний рахунок - картка № НОМЕР_3 …87 АТ КБ «Приватбанк», для чого вносила через електронну систему «КлієнтБанк» до офіційних документів (платіжні доручення ОСББ «Палладіум») завідомо неправдиві відомості про наявність підстав для здійснення відповідних платежів, складала та видавала їх в електронному вигляді, а саме:

-30 листопада 2017 року платіжне доручення № 285;

-28 лютого 2018 року платіжне доручення № 258;

-27 березня 2018 року платіжне доручення № 78;

-18 та 26 квітня 2018 року платіжні доручення відповідно №№ 1 та 5;

-04, 08, 21, 22 та 23 травня 2018 року платіжні доручення відповідно №№ 12, 17, 27, 34 та 38;

-05, 13, 19 та 27 червня 2018 року платіжні доручення відповідно №№ 48, 53 та 57;

-27 та 31 липня 2018 року платіжні доручення відповідно №№ 83 та 92;

-09 та 17 серпня 2018 року платіжні доручення відповідно №№ 99 та 102;

-11, 12, 16, 22, 23 та 30 жовтня 2018 року платіжні доручення відповідно №№ 151-154, 161, 164 та 183;

-08, 09, 12, 14, 16, 19, 21 та 26 листопада 2018 року платіжні доручення відповідно №№ 171, 173, 175, 178, 181, 182, 189, 190 та 193;

-05, 07, 10, 12, 13, 17, 18, 19, 21, 22 та 26 грудня 2018 року платіжні доручення відповідно №№ 201, 207, 215, 216, 219, 220, 223, 226, 231 та 237;

-03, 08, 14, 16, 18 та 31 січня 2019 року платіжні доручення №№ 246, 248, 250, 254 та 264;

-14, 18 та 20 лютого 2019 року платіжні доручення відповідно №№ 272, 274, 275 та 279;

-13, 15, 18, 20, 22, 25, 26 та 27 березня 2019 року платіжні доручення відповідно №№ 295, 298, 300 - 302, 304, 305 та 310;

-05, 09, 10, 12, 16 та 17 квітня 2019 року платіжні доручення №№ 318, 319, 322 - 325.

Вказаними злочинними діями ОСОБА_7 (всього 73 окремих епізоди у період часу з 26 жовтня 2017 року до 17 квітня 2019 року) завдано ОСББ «Палладіум» матеріальної шкоди в загальному розмірі 1 160 700 грн., привласненими коштами на цю суму ОСОБА_7 розпорядилася на власний розсуд.

Крім того, 12 грудня 2017 року в період робочого дня, знаходячись на своєму робочому місці в приміщенні ОК «Обчислювач-12» за адресою: м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 49, ОСОБА_7 під час виконання своїх функціональних обов`язків бухгалтера ОК «Обчислювач-12» реалізуючи свій злочинний умисел на привласнення чужого майна, яке належало ОК «Обчислювач-12», внесла через електронну систему «КлієнтБанк» до офіційного документу - платіжного доручення №10 завідомо неправдиві відомості про наявність підстав для здійснення платежу, склала і видала цей документ в електронному вигляді, завдяки якому здійснила шляхом зловживання своїм службовим становищем банківський переказ грошових коштів з розрахункового рахунку ОК «Обчислювач-12» № НОМЕР_4 свій власний картковий рахунок - картка № НОМЕР_2 АТ КБ «Приватбанк» в розмірі 25 000 грн., які у такий спосіб привласнила.

Також, у період часу з 21 грудня 2017 року по 05 квітня 2019 року, ОСОБА_7 кожного разу в період робочого дня, знаходячись на своєму робочому місці в приміщенні ОК «Обчислювач-12» за вказаною адресою, реалізуючи аналогічний злочинний умисел з корисливих мотивів в описаний вище спосіб під час виконання обов`язків бухгалтера ОК «Обчислювач-12», повторно кожного разу, всього сімдесят епізодів, привласнювала шляхом зловживання своїм службовим становищем грошові кошти ОК «Обчислювач-12», списуючи їх в різних сумах (від 3 500 до 37 000 грн., всього на загальну суму 1 326 970 грн.) з того ж самого розрахункового рахунку ОК «Обчислювач-12» № НОМЕР_4 на свій власний рахунок - картка № НОМЕР_3 …87 АТ КБ «Приватбанк», для чого вносила через електронну систему «КлієнтБанк» до офіційних документів (платіжні доручення ОК «Обчислювач-12») завідомо неправдиві відомості про наявність підстав для здійснення відповідних платежів, складала та видавала їх в електронному вигляді, а саме:

-21 грудня 2017 року платіжне доручення № 10;

-03, 09, 19, 23, 24 та 30 січня 2018 року платіжні доручення №№ 10, 27 - 29 та 35;

-01, 05, 07, 09, 13, 16, 19, 22 та 26 лютого 2018 року платіжні доручення відповідно №№ 42, 43, 46, 48 - 51, 55 та 57;

-02, 05, 06, 14, 16, 19, 22 та 26 березня 2018 року платіжні доручення відповідно №№ 63, 64, 68, 70, 74, 78, 79 та 81;

-06, 12 та 13 квітня 2018 року платіжні доручення відповідно №№ 90 та 93;

-11, 25 та 29 травня 2018 року платіжні доручення відповідно №№ 144, 155 та 157;

-06, 8, 14 та 21 червня 2018 року платіжні доручення відповідно №№ 159, 160, 162 та 170;

-10, 16 та 20 липня 2018 року платіжні доручення відповідно №№ 186, 195 та 200;

-03, 07, 10 та 17 серпня 2018 року платіжні доручення відповідно №№ 208, 209, 213 та 218;

-17, 18, 19 та 26 жовтня 2018 року платіжні доручення відповідно №№ 254 - 256, 259 та 264;

-02, 09, 21, 22, 23, 26 та 28 листопада 2018 року платіжні доручення відповідно №№ 267, 269, 277, 281 - 283 та 287;

-07 та 28 грудня 2018 року платіжні доручення відповідно №№ 297, 313 та 320;

-24 та 28 січня 2019 року платіжні доручення відповідно №№ 328, 330;

-04, 11, 13, 18, 22 та 26 лютого 2019 року платіжні доручення відповідно №№ 337, 339, 341, 342, 347 та 353;

-01 та 11 березня 2019 року платіжні доручення відповідно №№ 361 та 367;

-02, 03, 04 та 05 квітня 2019 року платіжні доручення відповідно №№ 376 - 379.

Також, у вказаний період часу, точні дати не встановлені, ОСОБА_7 , знаходячись на своєму робочому місці в приміщенні ОК «Обчислювач-12», реалізуючи аналогічний злочинний умисел з корисливих мотивів, під час виконання обов`язків бухгалтера ОК «Обчислювач-12» вчинила ряд завуальованих банківських операцій з вказаного розрахункового рахунку ОК «Обчислювач-12», внаслідок чого повторно шляхом зловживання своїм службовим становищем привласнила грошові кошти ОК «Обчислювач-12» на загальну суму 375 750 грн.

Вказаними злочинними діями ОСОБА_7 (всього 72 окремих епізоди у період часу з 12 грудня 2017 року до 05 квітня 2019 року) завдано ОК «Обчислювач-12» матеріальної шкоди в загальному розмірі 1 727 720 грн., привласненими коштами на цю суму ОСОБА_7 також розпорядилася на власний розсуд.

Не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення і правильність правової кваліфікації дій обвинуваченої, в.о. прокурора м. Києва ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Святошинського районного суду м. Києва від 13.05.2020 стосовно ОСОБА_7 за ч. 1, 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України скасувати в частині призначення покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного додаткового покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, внаслідок м`якості та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання: за ч. 1 ст. 366 КК України - у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік; за ч. 2 ст. 191 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, строком на 2 роки; за ч. 3 ст. 191 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, строком на 3 роки. За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_7 до відбуття, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно- господарських функцій, строком на 3 роки. У решті вирок суду залишити без змін.

Апелянт вказує на те, що із обвинувачення, визнаного судом доведеним вбачається, що ОСОБА_7 , будучи протягом 2017 - 2019 років службовою особою, яка відповідно до щорічних договорів за 2017-2019 роки про надання бухгалтерських послуг ОСББ «Палладіум» та ОК «Обчислювач-12» одночасно обіймала у вказаних організаціях посади бухгалтера, використала для вчинення інкримінованих злочинів адміністративно-господарські функції.

На переконання прокурора, саме права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно- господарських функцій і має бути позбавлена обвинувачена.

За доводами апелянта, перебування на посаді бухгалтера не завжди пов`язане з виконанням таких функцій, а тому, позбавлення права працювати бухгалтером суперечить меті застосування та вимогам ст. 55, 65 КК України.

Таким чином, на думку прокурора, всупереч вимогам закону України про кримінальну відповідальність, суд першої інстанції неправильно застосував положення ст. 55, 65, ч. 2, З ст. 191 КК України, які підлягали обов`язковому застосуванню.

Апелянт стверджує, що внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, суд першої інстанції помилково і незаконно покращив становище обвинуваченої, оскільки призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади бухгалтера, замість позбавлення права обіймати посади пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, незаконно зберігає за обвинуваченою право обіймати невизначене коло посад, які дозволяють вчиняти аналогічні з інкримінованими злочини.

На апеляційну скаргу прокурора, від потерпілого ОК «Обчислювач» надійшли заперечення, в яких голова правління ОК «Обчислювач» ОСОБА_13 просить апеляційну скаргу в.о. прокурора м. Києва ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Святошинського районного суду м. Києва від 13 травня 2020 року залишити без змін.

За доводами голови правління ОК «Обчислювач» ОСОБА_13 , Святошинським районним судом м. Києва при вирішенні питання про міру покарання враховані в повній мірі відомості про ОСОБА_7 , її соціальний статус, освіту, місця попередньої роботи, коло ввірених повноважень, прав і обов`язків, а також результати цієї роботи по двох організаціях, які виступають позивачами (потерпілими) по кримінальній справі. В процесі розгляду справи по суті, судом першої інстанції враховано соціальні зв`язки, матеріальне становище, мотиви і дії підсудної ОСОБА_7 , про що свідчать матеріали справи.

Голова правління ОК «Обчислювач» вказує на те, що визнана винною ОСОБА_7 не заперечувала щодо обраної міри покарання. Потерпілі ОК «Обчислювач-12» та ОСББ «Палладіум» також підтримали в повному обсязі звинувачення висунуті прокурорами щодо обвинуваченої.

Голова правління ОК «Обчислювач» ОСОБА_13 вказує на те, що всі учасники судового процесу не оспорювали ті обставини, які підлягали доказуванню і були викладені у обвинувальних актах, а також підстави та розмір поданих ОК «Обчислювач-12» та ОСББ «Палладіум» цивільних позовів про відшкодування завданих ОСОБА_7 збитків позивачам.

За доводами ОСОБА_13 , прокурор в апеляційній скарзі, не достатньо аргументував і не врахував прямих інтересів постраждалих сторін, оскільки зважаючи на той факт, що цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_7 було подано ОК «Обчислювач-12» під час кримінального провадження вразі прийняття апеляційної скарги Київським апеляційним судом стягнення незаконно набутого майна з визнаної винною ОСОБА_7 затягується у часі до вирішення питання по суті або до набуття рішення суду законної сили.

Голова правління ОК «Обчислювач» просить Київський апеляційний суд м. Києва, незважаючи на те, що зміст апеляційної скарги в.о. прокурора м. Києва ОСОБА_14 передбачає застосування більш тяжкої міри покарання до визнаної винною ОСОБА_7 , врахувати, що у зв`язку з не вступом в дію вироку Святошинського районного суду міста Києва від 13.05.2020 року (кримінальне провадження - відомості внесені до ЄРДР за №12019100080002986 від 23.04.2019 року та за №2019100080003190 від 3.05.2019 року), ОСОБА_7 матиме можливість продовжувати обіймати посади бухгалтера в інших установах та може завдати тотожну матеріальну шкоду іншим організаціям, установам, підприємствам та іншим юридичним і фізичним особам.

Окрім цього ОСОБА_13 звертає увагу суду на те, що ОСОБА_7 ні під час розгляду справи, ні після проголошення рішення суду першої інстанції і на даний час не вжито жодних заходів щодо повернення незаконно здобутого нею майна ОК «Обчислювач-12».

Голова правління ОК «Обчислювач» вказує на те, що під час судового засідання ОСОБА_7 зазначала, що не працює з дня відкриття кримінального провадження і у неї немає засобів до існування та заощаджень майнового та немайнового характеру. На думку ОСОБА_13 , ОСОБА_7 не вживала і не вживає більше року, а також не має наміру вживати достатніх заходів з повернення незаконно набутого нею майна, та не працює над покращенням фінансового становища. Повторний розгляд справи затягує процес застосування міри покарань визначених Святошинським районним судом м. Києва з достатністю яких погодилися всі без виключення учасники судового процесу. Повторний розгляд справи в рамках апеляційного судочинства не лише відтягує реалізацію основної мети правосуддя, але й порушує права постраждалих сторін на повернення незаконно набутого майна визнаною винною ОСОБА_7 , внаслідок чого фінансово-господарський стан ОК «Обчислювач-12» погіршується, а стан кредитних зобов`язань перед кредиторами може створити нові непередбачувані витрати у вигляді несвоєчасної сплати за надані послуги постачальниками комунально-житлових послуг, що порушує права 273 - х власників квартир багатоповерхового будинку АДРЕСА_3 , для котрих ОК «Обчислювач-12» виступає розпорядником внесених ними коштів за спожиті житлово-комунальні послуг, а у відповідності до норм Статуту ОК «Обчислювач-12», останній зобов`язаний здійснити подальші перерахування отриманих коштів безпосередньо на рахунки постачальників цих послуг, таких як AT «Київводоканал» ПАрТ «Київтеплоенерго» та інші.

Відтак ОК «Обчислювач» вважає, що вирок Святошинського суду м. Києва від 13.05.2020 в частині визначення «міри» є законним та справедливим, та таким, що достатнім та необхідним для виправлення ОСОБА_7 та попередження скоєння нових злочинів.

ОСОБА_7 та потерпілі, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, будь-яких клопотань про відкладення судового засідання до суду не подавали. Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено у відсутність обвинуваченої та потерпілих.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думки представників потерпілих, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 394 КПК України, висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, перевірці колегією суддів не підлягають, оскільки фактичні обставини кримінального провадження учасниками судового провадження в суді першої інстанції не оспорювалися і докази щодо них, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, не досліджувались як не заперечуються вони прокурором і в апеляційній скарзі.

За встановлених судом фактичних обставин, дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч. 2 та ч. 3 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, та за ч. 1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, що також апелянтом не оспорюється.

При цьому колегія суддів не встановила істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції дійти правильних висновків в цій частині.

Призначаючи ОСОБА_7 покарання за вчинені злочини, суд першої інстанції, у відповідності до ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд врахував ступінь тяжкості систематично вчинених нею злочинів, які, згідно із ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості та тяжкими злочинами, суму завданої шкоди, дані про її особу, яка раніше не судима, має на утриманні бабусю похилого віку, на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, відтак відсутні сумніви в її осудності. Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої суд визнав її каяття та сприяння розкриттю злочинів, проте, не визнав таке каяття щирим через відсутність з боку обвинуваченої конкретних дій, спрямованих хоча б на часткове відшкодування потерпілим заподіяної шкоди та виконання ухвали від 10 січня 2020 року про забезпечення судових витрат.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, прийшов до правильного висновку про неможливість виправлення ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства, а тому призначив їй покарання за вчинені нею злочини в межах санкцій закону у виді обмеження волі за ч. 1 ст. 366КК України та ч. 2, ч. 3 ст. 191 КК України - у виді позбавлення волі з призначенням додаткового покарання. Остаточне покарання за сукупністю злочинів судом першої інстанції вірно призначено, відповідно до вимог ст. 70 КК України, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки саме таке покарання, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.

При цьому будь-яких заперечень щодо виду і розміру основного покарання, призначеного судом ОСОБА_7 за злочини, ч. 2,3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, як за кожен злочин окремо, так і на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю цих злочинів, в апеляційній скарзі прокурора не міститься.

Доводи ж прокурора, викладені в апеляційній скарзі, стосовно неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та наявності підстав для скасування вироку у частині призначеного судом ОСОБА_7 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, на думку колегії суддів, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

За змістом ст. 55 КК України та роз`яснень викладених у п.17 «Про практику призначення кримінального покарання» позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю має на меті недопущення вчинення даною особою в подальшому злочинів з використанням певної посади чи в результаті зайняття певною діяльністю. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою обвинуваченого або із заняттям ним певною діяльністю.

Якщо в санкції статті Особливої частини КК України визначено характер посади або вид діяльності, то формулювання покарання у вироку має точно відповідати змісту цієї санкції. Покарання має формулюватись таким чином, щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатись забороненою діяльністю, які за змістом і обсягом повноважень є аналогічними з тими, з якими було пов`язане вчинення злочину. Ця заборона може бути сформульована шляхом опису характеру або обсягу тих повноважень, права здійснювати які позбавляється особа.

На переконання колегії суддів, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_7 покарання, в тому числі і додаткового, вищевказані норми кримінального закону, всупереч доводам апеляційної скарги прокурора, дотримані в повному обсязі.

Так, санкціями ч. 2, ч.3 ст. 191 КК України імперативно передбачено призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

При цьому, покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю полягає у позбавленні засудженого його суб`єктивного права на посаду, яку він обіймав, або на службову, професійну чи іншу спеціальну діяльність, якою він займався під час вчинення злочину, а також у тимчасовому обмеженні його можливості обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк, встановлений вироком.

Як встановлено вироком суду першої інстанції, на час вчинення злочинів, ОСОБА_7 , будучи протягом 2017 - 2019 років службовою особою, яка відповідно до щорічних договорів за 2017-2019 роки про надання бухгалтерських послуг ОСББ «Палладіум» та ОК «Обчислювач-12» одночасно обіймала у вказаних організаціях посади бухгалтера.

У вироку суд першої інстанції належним чином навів мотиви призначення обвинуваченій ОСОБА_7 покарання, в тому числі і додаткового покарання, встановивши заборону обіймати посади бухгалтера і ця заборона чітко сформульована вказівкою на характер та обсяг тих повноважень, права здійснювати які позбавляється ОСОБА_7 , а саме позбавив її права обіймати посади бухгалтера строком на 3 роки.

При цьому, ставлячи в апеляційній скарзі питання про скасування вироку, зокрема, і в частині призначеного додаткового покарання, прокурор не вказав в чому саме полягає неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права при призначенні обвинуваченій додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади бухгалтера на певний строк, та не навів обґрунтованих підстав для застосування до обвинуваченої додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно - господарських функцій.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про призначення обвинуваченій ОСОБА_7 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади бухгалтера, оскільки вчинені обвинуваченою злочини безпосередньо пов`язані із займаною нею посадою на момент вчинення злочину посадою бухгалтера.

Отже, судом першої інстанції ОСОБА_7 призначене основне та додаткове покарання з дотриманням вимог ст. ст. 50, 55, 65, 70 КК України, яке за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає ступеню тяжкості вчинених нею злочинів, та особі винної, є необхідним і достатнім для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів як обвинуваченою, так й іншими особами.

Інших доводів в обґрунтування неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні ОСОБА_7 додаткового покарання, прокурор в апеляційній скарзі не навів.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити вирок суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу в.о. прокурора м. Києва ОСОБА_6 - без задоволення.

Керуючись ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,

П о с т а н о в и л а :

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 13 травня 2020 року щодо ОСОБА_7 за ч. 2 та ч. 3 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України залишити без змін, а апеляційну скаргу в.о. прокурора м. Києва ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4