Постанова

від 27.01.2021 по справі 340/2204/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2021 року м. Дніпросправа № 340/2204/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дурасової Ю.В.,

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

секретар судового засідання Новошицька О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області, що є правонаступником Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 (головуючий суддя Момонт Г.М., повний текст складено 21.07.2020)

в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення- рішення:

- №76222-5204-1123 від 03.07.2018 р., яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 8 973,28 грн.;

- №84223-5208-1128 від 29.07.2019 р., яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік у розмірі 5 911,85 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 16.07.2014 року №66 вона набула права короткострокового користування земельною ділянкою загальною площею 0,1022 в АДРЕСА_1 під розміщення та обслуговування виробничої бази. Однак у серпні 2018 року нею відчужено третій особі все нерухоме майно, яке розташоване на зазначеній орендованій земельній ділянці, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , укладеним між нею та ОСОБА_2 від 02.08.2018 р., посвідченим приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Стоєвою Г.Ф., зареєстрованим в реєстрі за №437. У зв`язку з відчуженням нею нерухомого майна, вона у серпні 2018 року подала до Міської ради заяву з проханням припинити право користування земельною ділянкою, про що свідчить заява від 20.08.2018 р. №23153. Однак до серпня 2018 року вона належним чином сплачувала орендну плату. З посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 08.06.2016 р. у справі №21-804а16 та від 12.09.2017 р. у справі №21-3078а16, позивач вказує, що якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Тому до нового власника об`єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки несплата орендної плати за землю зумовлена відчуженням нею об`єктів нерухомості, які розташовані на орендованій земельній ділянці, а тому вона не повинна сплачувати орендну плату за земельні ділянки, користувачем яких не є.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення:

- №76222-5204-1123 від 03 липня 2018 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання із орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 8 973,28 грн.;

- №84223-5208-1128 від 29 липня 2019 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання із орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік у розмірі 5 911,85 грн.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що припинення договору оренди з підстав набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, встановлено законом та не залежить від волі сторін, оскільки перехід права користування земельною ділянкою, на якій розміщені придбані будівлі, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, прямо передбачено Земельним кодексом України. Плата за землю здійснюється особою, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності або правом користування), а тому з часу набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю чи споруду, відтак дійшов висновку, що з моменту набуття права власності ОСОБА_2 на комплекс будівель, розташований на орендованій позивачем земельній ділянці, таке право оренди припинилося, що зумовлює відсутність у позивача обов`язку зі сплати орендної плати з часу державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст.58 цього Кодексу. Орендну плату за земельні ділянки державної й комунальної власності сплачує орендар із дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору. У разі якщо орендар здійснив відчуження (продав) нерухомість, розташовану на земельній ділянці, яка перебуває в державній/комунальній власності, орендна плата повинна сплачуватися доти, поки не буде розірвано договір з органами місцевого самоврядування - припинено держреєстрацію договору. Як вбачається з обставин справи, згідно договору оренди земельної ділянки 66 від 16.07.2014 року в оренду позивачу передано земельну ділянку загальною площею 0,1022 га, для розміщення та обслуговування виробничої бази, місце розташування якої: АДРЕСА_2 , кадастровий номер - 3510100000:18:107:0056, термін дії договору до 18.08.2019 р. Згідно зареєстрованої угоди від 03.05.2019 р. №27 припинено речове право користування земельною ділянкою місце розташування якої: АДРЕСА_2 , кадастровий номер - 3510100000:18:107:0056. Представник відповідача вказує, що право оренди земельної ділянки площею 0,1022 га у землекористувача ОСОБА_1 виникло 18.08.2014 р. та припинено 03.05.2019 р., відтак спірні податкові повідомлення-рішення правомірними та скасуванню не підлягають.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не находив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.

Від позивача на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляджу справи до суду не подавав.

Матеріали справи містять клопотання відповідача про заміну відповідача у справі Головного управління ДФС у Кіровоградській області правонаступником Головне управління ДПС у Кіровоградській області, яке задоволено. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 липня 2014 року між Кіровоградською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №66 відповідно до умов якого Орендодавець на підставі рішень Кіровоградської міської ради від 11.12.2012 р. №2154 Про передачу ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 та від 24.04.2014 р. №3105 Про внесення змін до рішення Кіровоградської міської ради від 11.12.2012 р. №2154 надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку під розміщення та обслуговування виробничої бази загальною площею 0,1022 га, яка знаходиться: АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 3510100000:18:107:0056 (а.с.14-19). Договір укладено на 5 років.

18.08.2014 р. проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за договором оренди землі №66 від 16.07.2014 р. (а.с.22).

За договором купівлі-продажу від 02.08.2018 р. посвідченим приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Стоєвою Г.Ф. та зареєстрованим у реєстрі за №625, ОСОБА_1 (Продавець) передала у власність (продала) ОСОБА_2 (Покупець) комплекс будівель, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , розташований на земельній ділянці площею0,1022 га, кадастровий номер - 3510100000:18:107:0056, яка належить Міській раді міста Кропивницького на праві власності, і використовується Продавцем на підставі договору оренди, державна реєстрація якого здійснена службою Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області 18.08.2014 р. (а.с.23-25).

03.07.2018 р. та 29.07.2019 р. Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області винесені податкоіе повідомлення-рішення №76222-5204-1123, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання із орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 8 973,28 грн. та №84223-5208-1128, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання із орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік у розмірі 5 911,85 грн. (а.с. 12, 13). Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, норми Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 р. №161-XIV.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Підпунктами 14.1.73, 14.1.136, 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата); плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пп.269.1.1, 269.1.2 п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

При цьому, згідно з пп.270.1.1 п.270.1 ст.270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є : земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні .

Отже, земельні ділянки, що перебувають в користуванні є об`єктами оподаткування.

Водночас, з огляду на п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою .

Слід взяти до уваги, що у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році .

Таким чином, вказана норма встановлює, що припинення права користування земельною ділянкою зумовлює оплата за землю лише за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році.

Відповідно до пп.287.6, 287.7 ст.287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно з п.п.288.2, 288.3 ст.288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до п. е ч.1 ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Слід зазначити, що частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти . До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав .

Згідно з ч.3 ст.7 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 р. №161-XIV до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку . Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

З огляду на абз.8 ч.1 ст.31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі : набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Таким чином, припинення договору оренди з підстав набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, встановлено законом та не залежить від волі сторін, оскільки перехід права користування земельною ділянкою, на якій розміщені придбані будівлі, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, прямо передбачено Земельним кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 р. у справі №802/4133/15-а (провадження №К/9901/19185/18).

Матеріалами справи підтверджується, що 20.08.2018 р. ОСОБА_1 подано на ім`я міського голови міста Кропивницького заяву про припинення права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 для розміщення виробничої бази загальною площею 0,1022 га, яка використовується згідно договору оренди земельної ділянки від 16.07.2014 р. №66 на підставі договору купівлі-продажу від 02.08.2018 р. (а.с. 27).

Рішенням тринадцятої сесії сьомого скликання Міської ради міста Кропивницького від 27.11.2018 р . №2144 Про передачу ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_2 припинено ОСОБА_1 договір оренди землі від 16.07.2014 р. №66 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.08.2014 р. №15209489) по АДРЕСА_2 загальною площею 0,1022 га (кадастровий №3510100000:18:107:0056) для розміщення та обслуговування виробничої бази у зв`язку з відчуженням нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці (а.с.28).

При цьому, 03.05.2019 р. проведено державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки за договором оренди землі №66 від 16.07.2014 р. на підставі угоди про розірвання №27 від 03.05.2019 р. (а.с. 37-43).

У розумінні положень пп.14.1.73, 14.1.136 п.14.1 ст.14, пп.269.1.1, 269.1.2 п.269.1 ст.269, пп.270.1.1 п.270.1 ст.270, п.287.7 ст.287 Податкового кодексу України платником орендної плати є землекористувач, при цьому обов`язок зі сплати орендної плати виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права користування земельною ділянкою і триває до часу припинення (переходу) такого права.

Якщо фізичною чи юридичною особою набуто право власності на будівлю або його частину, які розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, плата за землю здійснюється особою, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності або правом користування), а тому з часу набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю чи споруду.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду наведеною у постановах від 12.06.2018 р. у справі №815/5779/15 (провадження №К/9901/28024/18), від 19.06.2018 р. у справі №822/2696/17 (провадження №К/9901/44579/18).

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що з моменту набуття права власності ОСОБА_2 на комплекс будівель, розташований на орендованій позивачем земельній ділянці, таке право оренди припинилося, що зумовлює відсутність у ОСОБА_1 обов`язку зі сплати орендної плати з часу державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на результати розгляду справи розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області, що є правонаступником Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 27.01.2021 та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 03.02.2021.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова