Рішення

від 08.02.2021 по справі 211/2202/16-ц

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/2202/16-ц

Провадження № 2/211/24/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 лютого 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Ткаченко С.В.

при секретарі Польчик Л.В.

за участі :

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ПАТ Українська транспортна страхова компанія Степушенко П.М.

представника відповідача ТОВ ТОНДО - ІНВЕСТ Білого С.В.

за відсутності третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Українська транспортна страхова компанія , Товариства з обмеженою відповідальністю ТОНДО-ІНВЕСТ , третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди , який у подальшому неодноразову уточнював, в останній редакції 01.04.2020 року, свої уточнені позовні вимоги позивач через свого представника ОСОБА_2 мотивує тим, що 09.12.2015 року о 07 годині 35 хвилин водій керуючи автомобілем ГАЗ 330232-414 державний номер НОМЕР_1 в м. Кривому Розі по вул. Акціонерній, біля офісу № 9 перед виконанням маневру розвороту не переконався, що маневр буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, зіткнувся з його автомобілем ГАЗ номерний знак НОМЕР_2 , на якому він рухався прямо по лівій смузі. Під час ДТП його автомобіль отримав механічні пошкодження.

Така згідно довідки Державтоінспекції на його автомобілі пошкоджено передню центральну частину, бокову праву та ліву передню частини.

Відповідно до складеної спеціалістом калькуляції про матеріальні збитки спричинені в наслідок пошкодження автомобіля, сума матеріальної шкоди складає більше 38630,19 грн.

07.06.2016 року він отримав грошовий переказ від страхової компанії у розмірі 12372,42 грн., у рахунок відшкодування шкоди.

Тож розмір не відшкодованої суми завданої шкоди складає 26257,77 грн. (38630,19 грн. - 12372,42 грн.= 26257,77 грн.), яку має відшкодувати ТОВ ТОНДО-ІНВЕСТ як власник автомобіля та роботодавець ОСОБА_3 .

З таким розміром страхового відшкодування він не погоджується повністю, адже фактичний розмір понесених збитків відповідає ліміту самого страхового відшкодування, та за таких обставин відповідачем по справі є також страхова компанія.

Також в наслідок пошкодження його автомобіля, йому була спричинена і моральна шкода яку оцінює у 20000,00 грн., що полягала у порушенні його прав та їх подальшому свідомому ігноруванню відповідачами, у тривалому порушенні звичного образу життя, оскільки автомобіль був йому необхідний не лише для роботи, а й для щоденного використання у сімейному житті. Він був вимушений самостійно вирішувати питання щодо ремонту автомобіля, оскільки коштів, отриманих від страхової компанії було не достатньо, та у зв`язку з вказаним він був змушений позичати кошти у знайомих та брати кошти в кредит. Просить стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 26257,77 грн., та моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.

Представник відповідача ПАТ Українська транспортна страхова компанія Степушенко П.М. подав до суду відзив на уточнений позов, яким просив у задоволенні позову відмовити з підстав того, що страховою компанією у відповідності до вимог ст. ст.29, 36.2 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на підставі Звіту про оцінку майна № 069/МУ -17 від 09.11.2017 року та ремонтної калькуляції, позивачу було виплачено страхове відшкодування в повному обсязі в розмірі 20205, 71 грн., а саме: вартість матеріального збитку, завданого власнику КТС становить 23430,94 грн. (в тому числі ДПВ на запасні частини та матеріали 2225,23 грн.). Доказів на підтвердження факту оплати проведення ремонту транспортного засобу позивачем надано не було, тому ним не були понесені витрати на оплату ПДВ в сумі 2225,23 грн., а тому ці витрати підлягають виключенню із суми матеріального збитку. Тому розмір страхового відшкодування складає: 23430,94 -2225,23 грн., - 1000,00 грн. (франшиза)=20205,71 грн. Крім того, вимоги про стягнення моральної шкоди є безпідставними, оскільки нормами ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено відшкодування моральної шкоди лише у разі отримання особою каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а позивач зазначає про спричинення йому моральної шкоди - стражданням через втрату душевного спокою та рівноваги, чим було порушено його звичайний спосіб життя.

Також в ході розгляду справи, представником відповідача ТОВ ТОНДО-ІНВЕСТ Білим С.В. до суду було надано відзив на позов, яким просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди заподіяної ДТП, відмовити з підстав недоведеності та необґрунтованості.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , відповідей на відзиви не надавали.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням їх уточнення 01.04.2020 року підтримали, покладаючись на обставини викладені в уточненій позовній заяві, та просили з урахуванням страхового відшкодування, стягнути з відповідачів матеріальну шкоду, заподіяну у наслідок ДТП у розмірі 18424,48 грн., та моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн. Додатково представник ОСОБА_2 додав, що зважаючи на норми діючого законодавства Страховою компанією відшкодовано суму шкоди з урахуванням фізичного зносу, а суму корегування на цей знос має відшкодувати ТОВ ТОНДО-ІНВЕСТ .

Представник відповідача ТОВ ТОНДО-ІНВЕСТ Білий С.В. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити, посилаючись, що ТОВ ТОНДО-ІНВЕСТ не є належним відповідачем по даній справі, оскільки сума за шкоду заподіяну майну у розмірі 50000,00 грн., згідно страхового полісу, повністю покриває вартість спричиненої позивачу матеріальної шкоди. Доказів щодо фактичних затрат, позивачем не надано. До того ж, як стало відомо позивач на даний час, вже отримав страхове відшкодування. Моральну шкоду вважає недоведеною.

Представник відповідача ПАТ Українська транспортна страхова компанія Степушенко П.М. в суді пояснив, що після звернення позивача до страхової компанії, страховиком було оглянуто пошкоджений автомобіль позивача та було визначено розмір завданого матеріального збитку та розмір вартості відновлювального ремонту автомобіля, розміри яких відрізняються між собою, так перший складає 23430,94 грн., а другий - 38630,19 грн. Так під час виплати страхового відшкодування страхова компанія керується ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . До уваги взято єдиний доказ підтвердження завданого позивачу збитку, а саме Звіт про оцінку майна, з якого встановлено, що вартість матеріальної шкоди, завданої власнику КТС становить 23430,94 грн., в тому числі до цієї вартості додано суму ПДВ - 2225,23 грн. Страховою компанією визначався розмір страхового відшкодування без суми податку, оскільки позивачем не було надано доказів про фактичне здійснення ремонту автомобіля, та те що ремонт автомобіля здійснювався надавачем послуг який є платником даного податку. 1000,00 грн. це франшиза, яка страховою компанією не відшкодовується. Таким чином розмір стразового відшкодування становить 20205,71 грн., що у повному обсязі було виплачено позивачу. Щодо моральної шкоди, то страхова компанія не є учасником ДТП. Відповідно до законодавства моральна шкоди може відшкодовуватися страховою компанією, якщо така була завдана здоров`ю або каліцтво, але у даному випадку такої шкоди спричинено не було.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся відповідно до ст. 128 ЦПК України.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги з урахуванням їх уточнення, підлягають частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено у судовому засіданні, що 09 грудня 2015 року о 07-35 год., водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки ГАЗ 330232-414, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Кривому Розі по вул. Акціонерній, біля офісу № 9, перед виконанням маневру розвороту не переконався, що маневр буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам руху, допустив зіткнення з автомобілем ГАЗ д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням позивача ОСОБА_1 , який рухався прямо по лівій смузі.

Постановою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.12.2015 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. (а.с. 19, том 1).

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з ч.1, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як вже встановлено, що винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, у результаті якої був пошкоджений автомобіль позивача, був визнаний ОСОБА_3 , який на момент ДТП керував автомобілем ГАЗ 330232-414, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ТОВ ТОНДО-ІНВЕСТ .

Вказані обставини не спростовувалися ТОВ ТОНДО-ІНВЕСТ , тому позивачем правомірно пред`явлені вимоги до ТОВ ТОНДО-ІНВЕСТ про відшкодування завданої йому у результаті ДТП шкоди за участю ОСОБА_3 , оскільки відповідно до ст. 1172 ЦК України відповідальність за шкоду, заподіяну з вини ОСОБА_3 , повинен нести його роботодавець, солідарне стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, як з особи, яка винна у спричиненні ДТП, так і з володільця цього автомобіля не передбачене Законом.

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, за змістом вказаної статті вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, можуть бути заявлені у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Сторонами не оспорюється факт ДТП, вина ОСОБА_3 як працівника ТОВ ТОНДО-ІНВЕСТ , та отримання позивачем страхового відшкодування у розмірі 20205,71 грн. (за вирахуванням ПДВ - 2225,23 грн. та франшизи - 1000,00 грн).

Предметом спору є обставини щодо недостатності суми страхового відшкодування для відновлення пошкодженого автомобіля позивача та стягнення моральної шкоди.

Судом встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ГАЗ 330232-414, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідача - ТОВ ТОНДО-ІНВЕСТ , була застрахована в страховій компанії ПрАТ Українська транспортна страхова компанія згідно полісу № АЕ/7044128 від 04.12.2015 року строком до 04.12.2016 року. Згідно з умовами Полісу страхова сума за шкоду заподіяну життю і здоров`ю складає 100000 гривень, за шкоду, заподіяну майну, складає 50000 гривень, розмір франшизи становить 1000 гривень. (том 1 а.с. 200 - копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, том 1 а.с. 202 - копія полісу).

Судом проаналізовано норми матеріального права, які регулюють правовідносини між сторонами. Так, згідно з п. 2.1. статті 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Статтею 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталась за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та (або) майну потерпілого.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до Методики товарознавчої екпертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом МЮ України і Фонду держмайна України № 142/2092 від 24 листопада 2003 року (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) згідно п.п.2.4, 8.3 якої вартість збитку, яка завдана колісному транспортному засобу і яка підлягає відшкодуванню, визначається з урахуванням коєфіцієнта фізичного зносу автомобіля.

Згідно з підпунктом 12.1. статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Таким чином, судом враховано, що виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Разом з цим, спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі Закон) встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується лімітом відповідальності, встановленим в полісі (пункт 22.1. статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (статті 9, 12 Закону). Крім того, страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу (пункти 32.4., 32.7 статті 32 Закону).

Відповідно до ч.2 ст.34 Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

П.34.4 Закону передбачено, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Врахувавши докази по справі і наведені норми права, суд прийшов до висновку про те, що обсяг відповідальності відповідача - ПрАТ Українська транспортна страхова компанія , як страховика винної у вчиненні ДТП особи, виник за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та є обмеженим лімітом відповідальності, розміром франшизи, зазначеними в полісі, і розраховується з урахуванням зносу деталей, замінених у процесі відновлення транспортного засобу, у зв`язку з чим під час визначення розміру матеріального збитку необхідно враховувати фізичний знос транспортного засобу, пошкодженого його страхувальником під час ДТП, визначений наявним у матеріалах справи звітом про оцінку майна № 069/МУ-17 від 09.11.2017 року.

З матеріалів справи слідує, що відповідач повідомив ПрАТ Українська транспортна страхова компанія про дорожньо-транспортну пригоду, яку було визнано страховим випадком. В свою чергу позивачем було подано до ПрАТ Українська транспортна страхова компанія заяву про страхове відшкодування.

11.12.2015 року був проведений огляд пошкодженого транспортного засобу ГАЗ -31105 д.н.з. НОМЕР_3 , в подальшому складений акт огляду за підписами учасників огляду.

Згідно Страхового Акту № 1833-15 сума страхового відшкодування становила 20205,71 грн.

Згідно висновку суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 , викладеному у звіті про оцінку майна за № 069/МУ-17 від 09.11.2017 року та складеного за заявою страховика ПрАТ Українська транспортна страхова компанія , вартість відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ - 31105 д.н.з. НОМЕР_3 становить 38630,19 грн., вартість матеріальної шкоди спричиненої власнику автомобіля ГАЗ - 31105 д.н.з. НОМЕР_3 ,з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та з урахуванням ПДВ складає 23430,94 грн. Розмір ПДВ запасних частин та матеріалів становить 2225,23 грн.

Доводів та доказів щодо спростування вказаного звіту сторонами не надано, тому суд приймає його до уваги.

З врахуванням вимог п.1ст.12Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір страхового відшкодування зменшено на суму франшизи 1000,00 грн.

Таким чином вартість матеріального збитку становить 20205 грн. 71 коп.

На підставі платіжного доручення № 3299 від 07.06.2016 року ПрАТ Українська транспортна страхова компанія перерахувала на користь ОСОБА_1 12372,42 грн. Також на підставі платіжного доручення № 17211від 14.06.2018 року ПрАТ Українська транспортна страхова компанія перерахувала на користь ОСОБА_1 4000,00 грн., та на підставі платіжного доручення № 17227від 15.06.2018 року ПрАТ Українська транспортна страхова компанія перерахувала на користь ОСОБА_1 3833,29 грн., а всього 20205,71 грн.

Верховний Суд в постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 757/22706/15-ц вказав, що у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику, виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування.

Отже, встановивши, що сума відшкодування у розмірі 20205,71 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, без ПДВ), є недостатньою для відновлення пошкодженого в ДТП автомобіля, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу різниці між загальною вартістю відновлювального ремонту та вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, з ПДВ, та франшизи, а саме : 38630 грн. 19 коп. - 20205,71 грн. = 18424 грн. 48 коп.

Оскільки ПрАТ Українська транспортна страхова компанія виплатила позивачу ОСОБА_1 суму страхового відшкодування з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством у вказаному розмірі, тим самим виконала взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, відповідно до умов Договору (поліс АЕ/7044128 від 04.12.2015 року), тому підстави для стягнення зі страховика суми в розмірі 18424,48 грн., відсутні.

Тож беручи до уваги, що розмір заподіяних відповідачем збитків підтверджується звітом про оцінку майна № 069/МУ-17 від 09.11.2017 року, та заявлений позивачем розмір шкоди з урахуванням виплаченої ПАТ Українська транспортна страхова компанія суми відшкодування у розмірі 20205,71 гривень та розміру реальних збитків, необхідних для відновлення пошкодженої речі, позивачу ОСОБА_1 , які становлять 38630,19 гривень, будь-якими іншими належними доказами відповідачем не спростовано, отже відповідач ТОВ ТОНДО - ІНВЕСТ в силу статті 1194 ЦК України зобов`язаний відшкодувати позивачу різницю у розмірі 18424,48 грн., для повного відшкодування завданої останнім шкоди, що є цілком логічним і законним.

В абзаці 3 пункту 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки судам роз`яснено, що при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Аналогічні правові висновки було викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №337/1673/16-ц та постанові від 20 червня 2019 року у справі № 362/5422/15.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При цьому, п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України передбачає, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до вимог ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)

Верховний суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові № 686/17155/15-ц від 03.10.2018 року підтримав правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15, де було зазначено, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). На підставі цього висновку Верховний Суд визначив, що страховик за договором обов`язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту за мінусом фізичного зносу, а за решту - безпосередній винуватець.

Таких же правових висновків дотримався Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду і у справі № 755/7666/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995р. роз`яснено, що під моральної шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у порушенні цивільних прав, при настанні негативних наслідків.

Під час судового розгляду було встановлено, що автомобіль позивача був пошкоджений також суд вважає, що сам факт звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав є достатнім та належним доказом заподіяння йому моральної шкоди.

Крім того, позивач зазначав, що пошкодженням автомобіля був порушений звичний ритм його життя, неможливість користування ним для потреб родини, що спростовано не було, також судом береться до уваги про відсутність обов`язку страховика ПрАТ Українська транспортна страхова компанія у відшкодуванні моральної шкоди з вказаних підстав.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 6 листопада 2013 року у справі 6-108цс13, аналіз норм статей 1167, 1172, 1187,1188 ЦК України дає підстави для висновку про те, що шкода, (в тому числі моральна), завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Отже, завдана позивачу моральна шкода підлягає відшкодуванню саме ТОВ ТОНДО-ІНВЕСТ .

Враховуючи засади розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 5 000,00грн.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона в силу ст. 81ЦПК України повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,крім випадків,встановлених цим Кодексом.

У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Cуд встановив, що позивачем було сплачено судовий збір за дві вимоги: 551,21 грн. - за вимогу майнового характеру та 840,80 грн. - за вимогу немайнового характеру.

Тому виходячи з цих обставин, з відповідача ТОВ ТОНДО-ІНВЕСТ на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 1392,01 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.22,1166,1167 ЦК України, ст.ст.1-18, 76, 77-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258,259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОНДО-ІНВЕСТ (ідентифікаційний код 37064688, адреса: м. Кривий Ріг, пр-т Героїв - підпільників, буд.38, офіс 25 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 18424 (вісімнадцять тисяч чотириста двадцять чотири ) грн. 48 коп., моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч ) грн. 00 коп., та судовий збір у сумі 1392 (одна тисяча триста дев`яносто дві) грн. 01 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко

Повний текст рішення складено 19.02.2021 року.