Постанова

від 18.02.2021 по справі 640/13161/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13161/19 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Геоекосистеми" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 11.11.2020) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Геоекосистеми" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Геоекосистеми" звкрнулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.02.2019 №00001071402 та №00001081402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Геоекосистеми" залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову безпідставно зроблено висновки щодо відсутності настання реальних наслідків за правочинами укладеними ТОВ "Жалон Груп".

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив зареєстрований 16.01.2021 р. за вх. № 1575, у якому відповідач наголошує, що в апеляційній скарзі позивач не наводить жодних підстав та доводів для спростування висновків та позиції суду.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Геоекосистеми" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Жалон Груп" за листопад, грудень 2015 року, лютий, березень 2016 року, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства за 2015, 2016 роки, за результатами якої складено акт від 19.12.2018 №850/26-15-14-02-05/39392749 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень норм податкового законодавства, а саме:

- п.п. 44.1, 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 78 014,00 грн, у тому числі по періодам: 2015 рік - 19 193,00 грн, 2016 рік - 58 821,00 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.2, 198.3 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму 59 933,00 грн, у тому числі по періодам: лютий 2016 року - 36 855,00 грн., березень 2016 року - 23 078,00 грн.

На підставі висновків перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 01.02.2019 року:

- №00001071402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 74 917,00 грн, в тому числі за основним зобов`язанням в розмірі 59 933,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14 984,00 грн;

- №00001081402, яким ТОВ "Геоекосистеми" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 92 719,00 грн, в тому числі за основним платежем 78 014,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14 705,00 грн.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, ТОВ "Геоекосистеми" подало до Державної фіскальної служби України відповідну скаргу, за результатами розгляду якої рішенням від 27.05.2019 №24396/6/99-99-11-04-01-25 останні залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи дані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

У силу п. 139.1 ст. 139 ПК України, фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов`язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 цієї статті) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму витрат (крім оплати відпусток працівникам та інші виплати, пов`язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 цієї статті), які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов`язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 цієї статті), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У силу п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Жалон Груп".

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що між TOB "Геоекосистеми" та TOB "Жалон Груп" укладено ряд договорів, а саме:

- від 05.11.2015 №051115Б про надання консультацій у сфері бухгалтерського обліку, згідно з умовами якого TOB "Геоекосистеми", як замовник, доручає TOB "Жалон Груп", як виконавцеві, який бере на себе зобов`язання з надання послуг з ведення бухгалтерського обліку у порядку, обсязі та на умовах, визначених договором. Детальний перелік послуг, що надаються за цим договором, визначений сторонами у додатках, що є невід`ємною частиною цього договору.

Додатками до вказаного договору (від 05.11.2015 №1 (на суму 17 300,00 грн.) та №2 (на суму 3 600,00 грн.), від 03.02.2016 №1 (на суму 18 600,00 грн.) сторони визначили перелік послуг, що надаються за цим договором, та їхню вартість.

На виконання вимог вказаного договору представником позивача надано до суду копії рахунку на оплату від 03.02.2016 №5 на суму 18 600,00 грн., а також копії актів надання послуг від 25.03.2016 №17 на суму 22 600,00 грн., відвід 18.02.2016 №6 на суму 18 600,00 грн. та від 18.11.2015 №Т0000000075 на суму 17 300,00 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, надані позивачем до матеріли справи докази, на підтвердження виконання умов договору від 05.11.2015 №051115Б, містять розбіжності щодо вартості наданих послуг, а саме: вартості послуг, зазначеної у додатках до вказаного договору, а також вказаної в актах надання послуг.

Крім того, на підтвердження товарності вказаних фінансово-господарських операцій суду не надано копій податкових накладних, виписок з банківського рахунку на підтвердження оплати наданих послуг, хоча складання таких передбачено умовами договору.

- від 05.11.2015 №051115Ю про надання юридичної допомоги, умовами якого передбачено, що TOB "Геоекосистеми", як клієнт, доручає, а TOB "Жалон Груп", як компанія, приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Додатками до вказаного договору (від 05.11.2015 №1 (на суму 32 800,00 грн.), від 03.02.2016 №1 (на суму 32 800,00 грн.), від 02.03.2016 №3 (на суму 29 200,00 грн.) сторони визначили перелік послуг, що надаються за цим договором, та їхню вартість.

На виконання вимог вказаного договору представником позивача надано до суду копії рахунків на оплату від 05.11.2015 №Т0000000076 на суму 23 100,00 грн. та від 03.02.2016 №6 на суму 32 800,00 грн., а також копії актів надання послуг від 19.11.2015 №Т0000000078 на суму 23 100,00 грн., від 18.02.2019 №7 на суму 32 800,00 грн. та від 24.03.2016 №16 на суму 29 200,00 грн.

Вказані докази містять розбіжності щодо вартості наданих послуг, а саме: вартості послуг, зазначеної у додатках до вказаного договору, а також вказаної в актах надання послуг.

Крім того, на підтвердження товарності вказаних фінансово-господарських операцій суду не надано копій ані податкових накладних, ані виписок з банківського рахунку на підтвердження оплати наданих послуг.

- від 09.02.2016 №090216П, умовами якого передбачено, що продавець зобов`язується передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору. Загальна вартість товару, що продається за цим договором, вказується у накладних.

На виконання вимог вказаного договору позивачем до матерів справи додано копії видаткових накладних від 22.02.2016 №9 на суму 55 491,74 грн, від 24.02.2016 №10 на суму 74 148,00 грн, від 26.02.2016 №11 на суму 33 033,30 грн.

- від 15.12.2015 №151215Р про надання рекламних послуг, умовами якого передбачено, що TOB "Жалон Груп", як виконавець, зобов`язується на замовлення TOB "Геоекосистеми", як замовника, у порядку, передбаченому цим договором, надати замовнику комплекс рекламних послуг, направлених на створення реклами та просування продукції замовника, знаків для товарів і послуг, під якими випускається продукція замовника, а замовник зобов`язується оплатити надані виконавцем послуги належної якості у відповідності з умовами даного договору.

Додатком 1 до вказаного договору від 15.12.2015 №1 сторони визначили перелік послуг, що надаються за цим договором, та їхню вартість (28 260,00 грн.).

В підтвердження настання реальних наслідків за вказаним правочином позивачем до матеріалів справи надано копію видаткової накладної від 23.12.2015 №Т0000000084 на суму 28 260,00 грн.

- від 16.12.2015 №16122015А про надання послуг комерційного посередництва, умовами якого передбачено, що TOB "Жалон Груп", як агент у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, за агентську винагороду бере на себе зобов`язання надати ТОВ "Геоекосистеми", як замовнику, послуги у сприянні укладенню угод купівлі-продажу послуг замовника з метою збільшенню обсягів реалізації замовником послуг/робіт.

В підтвердження настання реальних наслідків за вказаним правочином позивачем до матеріалів справи надано копії рахунку на оплату від 03.02.2016 №7 на суму 25 659,89 грн, акту надання послуг від 18.02.2016 №8 на суму 25 659,89 грн та звіту агента (додатку до акту від 18.02.2016 №8).

- від 05.11.2015 №051115К про надання консультування з питань комерційної діяльності та управління, умовами якого передбачено, що TOB "Геоекосистеми", як замовник, доручає, а TOB "Жалон Груп", як виконавець, зобов`язується надати у відповідності до умов даного договору консультацію з питань комерційної діяльності та управління у вигляді індивідуального корпоративного тенінгу. Зміст консультації з питань комерційної діяльності та управління, строки консультування визначені у додатку №1 до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору. Загальна вартість консультування зазначена у додатках.

Додатками до вказаного договору від 05.11.2015 №1 (на суму 59 300,00 грн.) та №2 сторони визначили перелік послуг, що надаються за цим договором, та їхню вартість.

В підтвердження настання реальних наслідків за вказаним правочином позивачем до матеріалів справи надано копії рахунків на оплату від 05.11.2015 №Т0000000075 на суму 59 300,00 грн. та від 03.02.2016 №4 на суму 68 070,00 грн., актів надання послуг від 20.11.2015 №0000000077 на суму 59 300,00 грн. та від 18.02.2016 №5 на суму 68 070,00 грн.

Разом з тим, зі змісту додатку до вказаного договору від 05.11.2015 №2 не вбачається загальної вартість консультування, що передбачено умовами договору.

Слід зауважити, що позивачем в підтвердження настання реальних наслідків за вказаним правочинами, укладеними з TOB "Жалон Груп" не надано копій податкових накладних, виписок з банківського рахунку на підтвердження оплати поставленого товару чи інших доказів, що підтвердили б факт виконання TOB "Жалон Груп" своїх зобов`язань за вказаними правочинами.

Приписами пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що розумною економічною причиною (діловою метою) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Натомість, як вірно зазначено судом першої інстанції, надані позивачем докази не містять належного обґрунтування наявності у позивача розумної економічної причини (ділової мети) щодо укладення договорів від 05.11.2015 №051115К про надання консультування з питань комерційної діяльності та управління, а також від 16.12.2015 №16122015А про надання послуг комерційного посередництва, оскільки факт залучення нових клієнтів та збільшення обсягів реалізації позивачем послуг, про що вказано у позовній заяві, документально не підтверджено, а наявна у матеріалах справи копія звіту агента (додатку до акту від 18.02.2016 №8) без підтвердження останнього копіями відповідних договорів наведеного не спростовує.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявними у матеріалах справи доказами не спростовано факту нереальності (нетоварності) спірних фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Жалон Груп" - за спірний період, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, як вбачається із змісту акту перевірки та відзиву на апеляційну скаргу, податковим органом встановлено відсутність у TOB "Жалон Груп" реальної можливості виконати свої зобов`язання за правочинами укладеними з позивачем, в силу відсутності у такого суб`єкта господарювання матеріально-технічної бази для здійснення господарської діяльності. Аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних щодо TOB "Жалон Груп" встановлено невідповідність номенклатури придбаних та реалізовананих товарів/робіт/послуг. При цьому, надання задекларованого TOB "Жалон Груп" широкого асортименту послуг неможливе з відсутністю працюючих та будь-яких основних фондів, що в сукупності свідчить про документальне оформлення операцій при їх фактичному невиконанні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Геоекосистеми" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Геоекосистеми" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А.Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 18.02.2021року)