Рішення

від 16.02.2021 по справі 280/1089/19

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1089/19

Провадження № 2/935/24/21

РІШЕННЯ

Іменем України

16 лютого 2021 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Пасічного Т.З.

із секретарем Сьомак Л.І.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коростиші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Плай Плюс про визнання договору оренди землі недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказав наступне. 05.02.2013р. ОСОБА_3 уклав договір оренди землі № 7903911/13.08.13 з ТОВ Плай Плюс строком на 5 років. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, спадкоємцем є його онук позивач ОСОБА_1 , який після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом продовжував отримувати орендну плату в 2016р. та в 2017р., оскільки вважав, що договір оренди землі № 7903911/13.08.13, укладений між його дідом ОСОБА_3 та ТОВ Плай Плюс є дійсним і не припинив своєї дії у зв`язку із смертю орендодавця. У 2018р. позивач дізнався про існування договору оренди земельної ділянки, укладеного між ним та ТОВ Плай Плюс від 04.10.2016р. строком на 10 років. Позивач заперечує факт укладення вказаного договору, у зв`язку з чим звернувся з заявою про вчинення злочину, передбаченого ст.190, 358 КК України до Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області. Однак, отримав відповідь про те, що договір оренди землі та акт прийому-передачі землі не витребовувалися у ТОВ Плай Плюс , почеркознавча експертиза не проводилася, позивачу відмовлено у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за відсутності ознак кримінального правопорушення в даній події та запропоновано звернутися до суду. У зв`язку з тим, що відповідач не погоджується врегулювати спір мирним шляхом, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх законних прав та інтересів, оскільки вважає, що вказані обставини є підставою для визнання договору оренди землі № 7903911/13.08.13 від 04.10.2016р. недійсним.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позові.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив визнати договір оренди укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Плай Плюс" недійсним та стягнути з відповідача понесені судові витрати та витрати за проведення судової експертизи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у письмовому відзиві на позов зазначив, що позовні вимоги не визнає, 04.10.2016р. між ТОВ Плай Плюс та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі, згідно умов якого позивач надав, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 5,1817 га. з кадастровим номером 1822583600:14:000:0029 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на 10 років. Право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано 07.08.2018р. Договір оренди та акт прийому-передачі земельної ділянки містять підписи позивача, які виконані ним власноручно. Факт укладення спірного договору оренди свідчить і те, що у 2016 та 2017 роках позивач особисто отримував від відповідача орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою, тому у задоволенні позову просить відмовити.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши позивача та його представника, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.07.2016р. спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 5,1817 га., кадастровий номер 1822583600:14:000:0029, яка знаходиться на території Кропивнянської сільської ради Коростишівського району, Житомирської області, що належала померлому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 142429, виданого 12.10.2004 року Коростишівською районною державною адміністрацією Житомирської області.

З наявної у матеріалах справи копії договору оренди землі від 04.10.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 як орендодавець передав належну йому земельну ділянку загальною площею 5,1817 га. в оренду ТОВ Плай Плюс строком на 10 років, підписавши цей договір особисто.

З наявної у матеріалах справи копії акта приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 04.10.2016 року вбачається, що орендодавець ОСОБА_1 передав орендарю ТОВ Плай Плюс , а орендар прийняв вищевказану земельну ділянку в строкове платне користування, підписавши цей акт особисто.

Із змісту поданого позову вбачається, що ОСОБА_1 вищевказаний договір оренди землі від 03.09.2012 року особисто не підписував.

Відповідно до висновку експерта судово-почеркознавчої експертизи № 97/1707/20-25 від 19.06.2020 року, підписи від імені ОСОБА_1 у графі Орендодавець розділу Підписи сторін договору оренди землі від 04.10.2016 року, укладеному між ОСОБА_1 і ТОВ Плай Плюс , та акті приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 04.10.2016 року у графі Орендодавець розділу Підписи сторін , укладеному між ОСОБА_1 і ТОВ Плай Плюс виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За правилами ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ч.2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Пунктом в) ч.3 ст. 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки наряду з іншими способами здійснюється також шляхом визнання угоди недійсною.

У Правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 січня 2017 року у справі №6-2777 цс16 зазначено, що спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі та ст.93 ЗК України визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.5 Закону України Про оренду землі , орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Статтею 6 ЗУ Про оренду землі передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ст.ст. 13, 14 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною 1статті 15 Закону України Про оренду землі визначено істотні умови укладення договору оренди землі.

Договір оренди землі може бути визнано в судовому порядку недійсним з підстав, встановлених ст. 215 ЦК та частиною 2 статті 15 Закону Про оренду землі .

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зі ст.215 ЦК України вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст. 203 ЦК України, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 Закону України Про оренду землі є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до Закону України Про оренду землі ; недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України).

У п.7 постанови Пленуму Верховного Суду № 9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , зазначається, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом.

У постанові Верховного Суду України від 18.12.2013 р. № 6-127цс13 зазначено, що вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК України, важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельне ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє і момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписок письмового документа.

Отже, підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого у письмовій формі. Правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення, які повинні бути взаємними та двосторонніми. Наявність підписів підтверджує наміри учасників правочину і є доказом їх волевиявлення. Без волевиявлення сторони неможливе вчинення договору.

В тому ж випадку, коли сторона не приймала участі в укладенні договору, відповідно не виконувала свого підпису та як наслідок не виявляла своєї волі, щодо його укладення погодження його умов, вона має право вимагати визнання такого договору недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України, як такого, що не відповідає її внутрішній волі.

Згідно пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 № 9, судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актах інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим) випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також іншим, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятим відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

У п. 8 зазначеної Постанови роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України саме на момент вчинення правочину.

Проте, позивач не вчиняв жодних дій щодо підписання зазначеного договору, своєї волі щодо укладення договору у письмовій формі не проявляв, істотні та інші умови договору не погоджував. Підпис на договорі оренди від імені ОСОБА_1 виконано іншою особою. Також позивач не уповноважував будь-яку іншу особу на укладення від його імені подібного роду правочину.

Вищенаведені обставини та норми чинного законодавства України є підставою для визнання спірного договору недійсним.

За правилами ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 12 та 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна та зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Таким чином, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову про визнання вище вказаного договору оренди земельної ділянки недійсним.

Отримання позивачем орендної плати не свідчить про те, що він знав чи повинен був знати про порушення свого права, а саме про те, що від його імені невідомою особою було укладено оспорюваний договір оренди земельної ділянки.

З врахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги, визнаючи оспорюваний договір оренди земельної ділянки недійсним.

Відповідно до ст.133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені ним по справі, та витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Керуючись ст.ст. 203, 205, 215, 216 ЦК України, Законом України Про оренду землі , ст.ст.3-5, 10-13, 19, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі №б/н від 04.10.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Плай Плюс щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 1822583600:14:000:0029, площею 5,1817 га.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Плай Плюс" (місцезнаходження: Житомирська область, Коростишівський район, село Щигліївка, вул.Т.Г.Шевченка, 11-а, ЄДРПОУ 37712187) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , судові витрати по справі в сумі 768 грн. 40 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Плай Плюс" (місцезнаходження: Житомирська область, Коростишівський район, село Щигліївка, вул.Т.Г.Шевченка, 11-а, ЄДРПОУ 37712187) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 6537 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.02.2021 року.

Суддя Т.З.Пасічний