Постанова

від 18.02.2021 по справі 2а-7750/11/2670

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2а-7750/11/2670 Суддя першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Костюк Л.О. та Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Доник М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2020 року про відмову у прийнятті звіту про виконання судового рішення та встановлення нового строку для подання звіту у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2012 року у справі № 2а-7750/11/2670, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2012 року було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 :

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Київській області щодо неповідомлення позивача про результати перевірки обставин та фактів викладених у заяві від 10 січня 2011 року;

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Київській області в частині невинесення постанови про відшкодування шкоди завданої ОСОБА_1 органами дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду та не надісланні її ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Головне управління МВС України в Київській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 січня 2011 року та вчинити дії відповідно до положень ст. 12 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду в редакції, яка діяла на момент подачі заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2020 року було частково задоволено заяву ОСОБА_1 про застосування заходів судового контролю та зобов`язано Головне управління МВС України в Київській області подати до суду звіт про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2012 року у місячний строк з дати отримання даної ухвали.

На виконання вказаної ухвали суду відповідач 26 березня 2020 року подав звіт про виконання судового рішення.

За результатами розгляду вказаного звіту та заяви позивача від 04 травня 2020 року Окружним адміністративним судом міста Києва було постановлено ухвалу, якою вирішено заяву ОСОБА_1 задовольнити частково:

- визнати звіт Головного управління МВС України в Київській області за вх. № 03-14/42260/20 від 26 березня 2020 року щодо виконання постанови суду від 12 січня 2012 року в адміністративній справі № 2а-7750/11/2670 таким, що не підтверджує її виконання;

- встановити Головному управлінню МВС України в Київській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2012 року у справі № 2а-7750/11/2670 - місячний строк з дати отримання ухвали;

- накласти на керівника Головного управління МВС України в Київській області ОСОБА_2 штраф за невиконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2012 року у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 42040,00 грн, з них: стягнуто на користь ОСОБА_1 21020 грн 00 коп. та на користь Державного бюджету України 21020 грн 00 коп.;

- попередити керівника Головного управління МВС України в Київській області про те, що за правилами ч.ч. 6, 7 ст. 382 КАС України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції. Сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Не погоджуючись із ухвалою суду від 25 листопада 2020 року, Головне управління МВС України в Київській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку дослідженим доказам та неправильно застосував норми процесуального права. Скаржник вказує на те, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2012 року у справі № 2а-7750/11/2670 була виконана у повному обсязі, зокрема шляхом винесення постанови про відшкодування шкоди від 31 жовтня 2012 року.

Також відповідач наполягає на тому, що керівником Головного управління МВС України в Київській області є голова ліквідаційної комісії - ОСОБА_3 .

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що постанова від 31 жовтня 2012 року була скасована ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року. Просив звернути увагу, що факт невиконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2012 року був установлений судами в інших справах. Наполягає, що керівником Головного управління МВС України в Київській області є ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 11 лютого 2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання та окремим документом не викладалася, Головне управління МВС України в Київській області було зобов`язано надати засвідчені копії наказів про утворення ліквідаційної комісії та призначення ОСОБА_3 головою такої комісії, про припинення повноважень ОСОБА_2 , а також відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно реєстрації зміни керівника Головного управління МВС України в Київській області.

На виконання вказаної ухвали представник відповідача надав засвідчені копії наказів МВС України від 06 листопада 2015 року № 2377 та від 12 серпня 2016 року № 783, а також наказу Головного управління МВС України в Київській області від 30 жовтня 2019 року № 24.

Позивач звернулася до суду із клопотанням про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління МВС України в Київській області, посилаючись на те, що вона підписана Кшемінською Ю.І. , повноваження якої як представника не підтверджені належним чином.

Враховуючи, що ухвала, яка є предметом апеляційного перегляду, також ґрунтується, серед іншого, на тому, що Кшемінська Ю.І. не має повноважень на вчинення процесуальних дій від імені Головного управління МВС України в Київській області, у тому числі на підписання і подачу звіту про виконання судового рішення, колегія суддів визнала можливим вирішити клопотання позивача про закриття апеляційного провадження у нарадчій кімнаті одночасно з ухваленням рішення за наслідками апеляційного розгляду.

Під час судового засідання представники відповідача підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління МВС України в Київській області задовольнити частково, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2020 року - скасувати в частині, виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Положеннями ч. 2 ст. 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2012 року у справі № 2а-7750/11/2670, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2012 року, Головне управління МВС України в Київській області було зобов`язано розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 січня 2011 року та вчинити дії відповідно до положень ст. 12 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду в редакції, яка діяла на момент подачі заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2020 року відповідачу було установлено місячний строк для подання звіту про виконання вказаної постанови суду.

Від Головного управління МВС України в Київській області 26 березня 2020 року надійшов звіт про виконання судового рішення, який підписаний представником за довіреністю Кшемінською Ю.І .

Ухвалою Окружним адміністративним судом міста Києва від 04 травня 2020 року звіт Головного управління МВС України в Київській області від 26 березня 2020 року щодо виконання постанови суду від 12 січня 2012 року в адміністративній справі № 2а-7750/11/2670 було визнано таким, що не підтверджує її виконання та застосовано наслідки невиконання судового рішення, передбачені ст. 382 КАС України.

Приймаючи рішення про встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на керівника Головного управління МВС України в Київській області, суд першої інстанції виходив з того, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2012 року у справі № 2а-7750/11/2670 залишається невиконаною, а звіт про її виконання був поданий особою, яка не має права її підписувати.

Колегія суддів не у повній мірі погоджується із такими висновками суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження повного та фактичного виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2012 року у справі № 2а-7750/11/2670 Головне управління МВС України в Київській області подало до суду першої інстанції звіт від 26 березня 2020 року. У вказаному звіті відповідач зазначає, що на виконання вказаного судового рішення було винесено постанову про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконним діями органів дізнання та досудового слідства, якою вирішено відшкодувати за рахунок коштів державного бюджету України шкоду, задану ОСОБА_1 незаконним діями органів дізнання та досудового слідства, а саме - втрачений заробіток за 19 та 20 квітня 1999 року у розмірі 101 грн 62 коп.

Також у звіті від 26 березня 2020 року зазначається, що частина майна позивача була знищена за форс-мажорних обставин за поданням слідчого через його псування, у зв`язку з чим у рахунок відшкодування вартості вилученого та неповернутого майна (речей) ОСОБА_1 були виплачені грошові кошти в розмірі 44189 грн 10 коп.

Додатково відповідач у звіті про виконання судового рішення наголосив на тому, що на цей час винести постанову у рамках розслідування кримінальної справи № 08-6086 є неможливим, оскільки розслідування у вказаній кримінальній справі здійснювалося на підставі Кримінального кодексу України від 1960 року, який втратив чинність в 2012 році. Крім того 02 липня 2015 року був прийнятий Закон України Про Національну поліцію , який набрав чинності з 07 листопада 2015 року. На його виконання Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 02 вересня 2015 року № 641 Про утворення Національної поліції України . Кабінет Міністрів України постановив утворити Національну поліцію України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через МВС України. На підставі Закону України Про центральні органи виконавчої влади , ст.ст. 104, 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів МВС було утворено Головне управління Національної поліції в Київській області, яке не є правонаступником прав та обов`язків Головного управління МВС України в Київській області.

Перевіряючи обґрунтованість вказаних доводів, колегія суддів враховує, що начальником відділу розслідування загальнокримінальних злочинів Слідчого управління МВС України в Київській області ОСОБА_5 на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2012 року у справі № 2а-7750/11/2670 було винесено постанову від 31 жовтня 2012 року, якою вирішено відшкодувати за рахунок коштів державного бюджету України шкоду, завдану ОСОБА_1 незаконними діями органів дізнання та досудового слідства, а саме - втрачений заробіток за 19 та 20 квітня 1999 року у розмірі 101 грн 62 коп.

Разом з тим ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року у справі № 761/33059/15-ц постанову начальника відділу розслідування загальнокримінальних злочинів Слідчого управління МВС України в Київській області ОСОБА_5 від 31 жовтня 2012 року було скасовано.

З мотивувальної частини вказаної ухвали вбачається, що у задоволенні інших вимог ОСОБА_1 , які стосувалися відшкодування шкоди, було відмовлено з тих підстав, що з урахуванням положень Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду саме суб`єкт оскарження зобов`язаний розглянути заяву та прийняти рішення.

У мотивувальній частині постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2012 року у справі № 2а-7750/11/2670 також було наголошено на тому, що єдиною можливою дією відповідача у відповідь на заяву позивача має бути винесення відповідної постанови, з самостійним визначенням в ній розміру відшкодовуваної шкоди. В разі незгоди з винесеною постановою про відшкодування шкоди, позивач відповідно до положень цивільного процесуального законодавства зможе оскаржити цю постанову до суду.

Водночас матеріали справи не містять доводів та доказів, які б підтверджували, що після скасування постанови від 31 жовтня 2012 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року у справі № 761/33059/15-ц Головне управління МВС України в Київській області виконало приписи постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2012 року у справі № 2а-7750/11/2670, а саме - розглянуло заяву ОСОБА_1 від 10 січня 2011 року та вчинило дії відповідно до положень ст. 12 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду в редакції, яка діяла на момент подачі заяви.

Доводи Головного управління МВС України в Київській області щодо виплати ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 44189 грн 10 коп. також є необґрунтованими.

Згідно з висновком за результатами перевірки заяви ОСОБА_1 від 05 вересня 2008 року (том 4, а.с. 124-125) виплата коштів була проведена у 2008 році (18 червня 2008 року виплачено 3543 грн 89 коп., 08 вересня 2008 року - 7184 грн 50 коп., 27 серпня 2008 року - 33460 грн 71 коп.)

Враховуючи, що грошові кошти в розмірі 44189 грн 10 коп. були виплачені позивачу протягом червня-серпня 2008 року, такі дії не могли бути вчинені на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2012 року у справі № 2а-7750/11/2670.

Інших доводів та доказів щодо виконання постанови суду від 12 січня 2012 року відповідачем не надано.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що факт невиконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2012 року у справі № 2а-7750/11/2670 додатково підтверджується актами державного виконавця від 15 червня 2020 року та від 19 серпня 2020 року, що складені у рамках виконавчого провадження № 34423873 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-7750/11/2670 від 20 серпня 2012 року.

Колегія суддів враховує, що Головне управління МВС України в Київській області вказує також на наявність обставин, які перешкоджають виконанню постанови суду від 12 січня 2012 року. До таких обставин відповідач відносить втрату чинності Кримінальним кодексом України, за правилами якого здійснювалося кримінальне провадження. Разом з тим, апеляційна скарга містить загальне посилання на вказану обставину. Обґрунтованих пояснень щодо впливу цієї обставини на можливість вчинення дій, передбачених постановою суду від 12 січня 2012 року, відповідачем не надано.

Також відповідач зазначає, що Головне управління Національної поліції у Київській області не є правонаступником Головного управління МВС України в Київській області.

Разом з тим, відповідачем у справі та особою, на яку постановою суду від 12 січня 2012 року покладено обов`язок вчинити дії, є саме Головне управління МВС України в Київській області. У межах цієї справи суд перевіряє виконання вказаного судового рішення саме Головним управлінням МВС України в Київській області, а не Головним управлінням Національної поліції у Київській області.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не надав доказів виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2012 року у справі № 2а-7750/11/2670, що є підставою для вжиття заходів, передбачених ч. 2 ст. 382 КАС України.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Заперечень щодо правильності визначення розміру штрафу апеляційна скарга Головного управління МВС України в Київській області не містить.

Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2012 року у справі № 2а-7750/11/2670 залишається невиконаною протягом тривалого часу.

Так, з дня скасування в судовому порядку постанови від 31 жовтня 2012 року (ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року у справі № 761/33059/15-ц) до дня вирішення судом першої інстанції питання про накладення штрафу на керівника Головного управління МВС України в Київській області (ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2020 року, яка є предметом апеляційного перегляду) минуло понад чотири роки, а з дня встановлення судового контрою за виконанням судового рішення (ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2020 року) - майже десять місяців.

За таких обставин колегія суддів вважає законним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для накладення штрафу на керівника Головного управління МВС України в Київській області за невиконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2012 року у справі № 2а-7750/11/2670.

Разом з тим колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що звіт про виконання судового рішення від 26 березня 2020 року був підписаний особою, яка не має повноважень вчиняти дії від імені Головного управління МВС України в Київській області. Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив особу, яка на цей час є керівником Головного управління МВС України в Київській області.

Суд першої інстанції виходив з того, що поданий звіт підписано представником Кшемінською Ю.І., на підтвердження повноважень якої надано копію довіреності від 03 січня 2020 року № 2. Вказана довіреність підписана головою Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області ОСОБА_3.

Згідно з відомостями в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/), Головне управління МВС України у Київській області (код 08592218) перебуває у стані припинення, керівником вказаного суб`єкта зазначено лише Трояна В.А. Відомості про особу, що підписала звіт, у вказаному реєстрі відсутні. Також у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що Кшемінська Ю.І. має статус адвоката і документа, який би це посвідчував, до суду не надано.

Клопотання ОСОБА_1 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління МВС України в Київській області, що підписано представником за довіреністю - Кшемінською Ю.І., також ґрунтуються на тому, що повноваження вказаної особи не підтверджуються належними доказами.

Отже, для правильного вирішення апеляційної скарги належить перевірити наявність повноважень Кшемінської Ю.І. на представництво інтересів Головного управління МВС України в Київській області, а також встановити особу керівника зазначеної юридичної особи, який має право видавати довіреність, а також несе відповідальність за невиконання судового рішення згідно з ч. 2 ст. 382 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Кшемінська Ю.І. бере участь у судовому процесі саме як представник Головного управління МВС України в Київській області.

Згідно з ч.ч. 1. 4 ст. 57 КАС України у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Водночас пп. 19 п. 1 розділу VII Перехідні положення КАС України передбачено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням пп. 11 п. 16 1 розділу XV Перехідні положення Конституції України.

У свою чергу абз.абз. 1, 2 пп. 11 п. 16 1 розділу XV Перехідні положення Конституції України передбачають, що представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131 1 та ст. 131 2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Разом з тим, згідно з абз. 3 пп. 11 п. 16 1 розділу XV Перехідні положення Конституції України представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Закон України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) набрав чинності 30 вересня 2016 року, в той час як провадження у справі № 2а-7750/11/2670 було розпочате у травні 2011 року.

Колегія суддів враховує, що в цій справі вже ухвалені остаточні судові рішення за результатами розгляду адміністративного позову по суті заявлених вимог, однак вважає, що визначені в абз. 3 пп. 11 п. 16 1 розділу XV Перехідні положення Конституції України особливості представництва в суді у повній мірі поширюються також на випадки вирішення судом процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах, провадження у яких розпочате до 30 вересня 2016 року.

Отже, відсутність у Кшемінської Ю.І. статусу адвоката не є перешкодою для участі у цій справі як представника Головного управління МВС України в Київській області.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

На підтвердження своїх повноважень як представника відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції Кшемінська Ю.І. надала засвідчену копію довіреності від 03 січня 2020 року № 2 з терміном дії до 31 грудня 2020 року, а в суді апеляційної інстанції - засвідчену копію довіреності від 06 січня 2021 року № 3 з терміном дії до 31 грудня 2021 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Довіреність від 03 січня 2020 року № 2 та довіреність від 06 січня 2021 року № 3 від імені Головного управління МВС України в Київській області були підписані головою Ліквідаційної комісії ОСОБА_3.

Позивач наполягає на тому, що згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) Головне управління МВС України у Київській області перебуває у стані припинення, а його керівником є ОСОБА_2 . Натомість відомості про ОСОБА_3 як керівника, у тому числі як голови ліквідаційної комісії з припинення Головного управління МВС України у Київській області у вказаному реєстрі відсутні.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи дійсно підлягають внесенню Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру визначений у ст. 10 вказаного Закону.

Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань передбачено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, відсутність у Єдиному державному реєстрі відомостей про ОСОБА_3 як керівника Головного управління МВС України в Київській області не є безумовним доказом відсутності у нього відповідних повноважень. Так само запис у Єдиному державному реєстрі щодо ОСОБА_2 не є беззаперечним доказом його перебування на посаді керівника вказаного суб`єкта владних повноважень.

З огляду на викладене колегія суддів під час розгляду і вирішення справи та встановлення особи керівника Головного управління МВС України в Київській області враховує також інші докази, які приєднані до матеріалів справи та стосуються призначення і зміни голови ліквідаційної комісії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ було вирішено ліквідувати Головне управління МВС України в Київській області як юридичну особу публічного права.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Наказом МВС України від 30 жовтня 2015 року № 1316 було утворено ліквідаційні комісії територіальних органів МВС України у Київській області. Головою ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області був призначений ОСОБА_2 (том 4, а.с. 33-34).

У подальшому наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 2377 о/с ОСОБА_2 був звільнений у запас Збройних Сил України у зв`язку з переходом на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації).

Згідно з наказом МВС України від 12 серпня 2016 року № 783 головою ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області був призначений ОСОБА_3 .

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що незважаючи на наявність у Єдиному державному реєстрі запису перебування ОСОБА_2 на посаді керівника Головного управління МВС України в Київській області, повноваження такої особи на цей час припинені.

Починаючи з 12 серпня 2016 року повноваження щодо управління справами Головного управління МВС України в Київській області перейшли до голови ліквідаційної комісії ОСОБА_3 .

Отже, голови ліквідаційної комісії ОСОБА_3 наділений повноваженнями видавати довіреності на представництво інтересів Головного управління МВС України в Київській області згідно з ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 59 КАС України.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що повноваження Кшемінської Ю.І. як представника Головного управління МВС України в Київській області були підтверджені належним чином оформленими довіреностями від 03 січня 2020 року № 2 та від 06 січня 2021 року № 3.

Відповідно доводи позивача про підписання апеляційної скарги особою, яка не має права її підсувати та про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління МВС України в Київській області не знайшли свого підтвердження.

Також колегія суддів враховує, що саме ОСОБА_3 був керівником Головного управління МВС України в Київській області як станом на час постановлення ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року у справі № 761/33059/15-ц, так і на час прийняття ухвал Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2020 року та від 29 січня 2020 року.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що керівником Головного управління МВС України в Київській області, на якого належало штраф за невиконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2012 року у справі № 2а-7750/11/2670.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи в частині стану виконання постанови суду від 12 січня 2012 року, надав належну оцінку дослідженим доказам, проте при визначенні керівника Головного управління МВС України в Київській області та повноважень представника за довіреністю неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління МВС України в Київській області задовольнити частково, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2020 року - скасувати в частині.

Керуючись ст.ст. 242, 238, 308, 310, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття апеляційного провадження - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2020 року в частині накладення на керівника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області ОСОБА_2 штрафу за невиконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2012 року у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - скасувати та прийняти нову ухвалу в цій частині.

Накласти на керівника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області ОСОБА_3 штраф за невиконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2012 року у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 42040 (сорок дві тисячі сорок) грн 00 коп., з яких 21020 (двадцять одну тисячу двадцять) грн 00 коп. стягнути на користь ОСОБА_1 та 21020 (двадцять одну тисячу двадцять) грн 00 коп. - на користь Державного бюджету України.

В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Л.О. Костюк

В.В. Файдюк

Постанова складена у повному обсязі 19 лютого 2021 року.