Постанова

від 18.02.2021 по справі 300/3271/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 300/3271/20 пров. № А/857/1074/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів Кухтея Р.В., Шинкар Т.І.,

за участі секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року (рішення ухвалене у м. Івано-Франківськ в порядку письмового провадження, судом під головуванням судді Панікара І.В., дата складення повного тексту рішення не зазначена) у справі № 300/3271/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Калуського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, суд -

В С Т А Н О В И В:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просив:

визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кажука І.І. щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні №60952534;

зобов`язати відповідача завершити виконавчі дії у виконавчому провадженні №60952534.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в Калуському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження № 60952534 з примусового виконання виконавчого листа № 300/1999/19, виданого 12.11.2019 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом про зобов`язання Копанківську сільську раду Калуського району повторно розглянути запит на публічну інформацію від 19.08.2019 року та надати копії документів, запитуваних в цьому запиті, в порядку зазначеному Законі України "Про доступ до публічної інформації". Проте, відповідачем всупереч вимог Закону України "Про виконавче провадження" не вжито передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішення та закінчення виконавчого провадження.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його постановленим із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач оскаржив його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив обставин щодо не направлення на його адресу в період з лютого 2020 року по вересень 2020 року копії постанови про відкриття виконавчого провадження і вимог відповідача щодо повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання та не навів в рішенні жодного доказу, які б засвідчували факт його повідомлення про необхідність повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання. Також судом не встановлено відповідно до вимог ч. 6 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження початок примусового виконання рішення. Крім цього, суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, що полягають у тому, що відповідачем не правильно застосовано спосіб виконання рішення суду і замість ст. 63 Закону України Про виконавче провадження , яка передбачає порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, застосовано ст. 60, яка регулює порядок передачі стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі. Тобто, в першому випадку виконавчу дію має вчинити саме боржник особисто, а в другому випадку виконавець може вилучити предмети і передати стягувачу. Отже, вказує, що йому відповідач не може передавати публічну інформацію як боржник, це особисто мала б вчинити Копанківська сільська рада. Відповідно до судової практики, вимога про визнання протиправною (незаконною) бездіяльності суб`єкта владних повноважень, по своїй суті є вимогою про встановлення обставин та надання їм правової оцінки неналежного виконання обов`язків органом державної виконавчої служби.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Вказаний спір підлягає розгляду в порядку визначеному ст. 287 КАС України, а відтак на нього поширюються вимоги особливості повідомлення, визначені ст. 268 КАС України.

Відповідач ухвалу про відкриття апеляційного провадження та повістку-повідомлення про виклик в судове засідання отримав електронною поштою 11.02.2021 року, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

У зв`язку з відсутністю у позивача електронної пошти, позивач повідомлявся судом про виклик в судове засідання за допомогою засобів телефонного зв`язку у відповідності до вимог ст. 268 КАС України, на зазначений ним номер телефону - НОМЕР_1 . У період 14:00 год до 16:00 год 11.02.2021, секретарем судового засідання Смолинцем А.В, а також у період 11:00 год до 17:00 год 15.02.2021, секретарем судового засідання Чопко Ю.Т., здійснювалися телефонні дзвінки на номер телефону НОМЕР_2 , який згідно з матеріалами справи належить позивачу - ОСОБА_1 , у справі № 300/3271/20. Однак, повідомити за вказаним номером телефону про розгляд справи № 726/790/20 на 18 лютого 2021 року о 09:00 год, не виявилося можливим, позаяк на виклик за вказаним номером телефону позивач не відповідав, про що складені відповідні довідки від 11.02.2021 та від 15.02.2021 року, які наявні в матеріалах справи. Таким чином, судом вживалися всі належні заходи щодо повідомлення позивача про судове засідання, призначене на 18.02.2021 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

До матеріалів справи долучено витяг з веб-порталу судової влади України https://8aa.court.gov.ua/sud4857/gromadyanam/csz/, відповідно до якого оприлюдено ухвалу про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду даної справи.

За наведених обставин, позивач є належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи в порядку визначеному ч.2 ст. 268 КАС України.

В судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили. Клопотань про відкладення слухання справи не направляли.

В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи обставини, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 року у справі № 300/1999/19 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Копанківської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, яка полягає у ненаданні в повному обсязі публічної інформації на запит ОСОБА_1 від 19.08.2019 року. Зобов`язано Копанківську сільську раду Калуського району Івано-Франківської області повторно розглянути запит на публічну інформацію від 19.08.2019 року та надати копії документів, запитуваних у цьому запиті, в порядку, визначеному Законом України "Про доступ до публічної інформації". Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Копанківської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 04356567, вул. Івасюка 13, с. Копанки, Калуський район, Івано-Франківська область, 77330) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок). Допущено негайне виконання рішення суду в частині зобов`язання Копанківської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області повторно розглянути запит на публічну інформацію від 19.08.2019 року та надати копії документів, запитуваних у цьому запиті, в порядку, визначеному Законом України "Про доступ до публічної інформації".

12.11.2019 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист на виконання рішення суду від 11.11.2019 року у справі № 300/1999/19 (а.с.11).

Після отримання виконавчого листа, позивач в порядку встановленому Законом України Про виконавче провадження 10.01.2020 року звернувся до відповідача із заявою про прийняття до примусового виконання виконавчого листа №300/1999/19 від 12.11.2019 року.

14.01.2020 року, розглянувши заяву, головним державним виконавцем Матіїв А.В. Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 10 частини 4 статті 4 ЗУ "Про виконавче провадження" (а.с.176).

У зв`язку з чим, позивач 20.01.2020 року звернувся до керівника відповідача із запитом на отримання публічної інформації, зокрема про отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, позивач 22.01.2020 року подав скаргу на керівника відповідача до Міністерства юстиції України.

Відповіді на скаргу позивач не отримав, тому 28.02.2020 подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконням судового рішення.

Однак, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 відмовлено позивачу у задоволенні вказаної заяви про встановлення судового контролю.

25.02.2020 року головним державним виконавцем Рутковською М.З. Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про скасування процесуального документу "Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання" від 14.01.2020 року, що видав Матіїв А.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 300/1999/19, виданого 12.11.2019 року (а.с.173).

Окрім того, 25.02.2020 року головним державним виконавцем Рутковською М.З. Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60952534 про примусове виконання виконавчого листа № 300/1999/19, виданого 12.11.2019 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом (а.с. 171).

Водночас, головним державним виконавцем Рутковською М.З. Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) складено вимогу від 25.02.2020 року за № 17671 про повторне пред`явлення до Калуського міськрайонного відділу ДВС виконавчого документу № 300/1999/19 від 12.11.2019 року (а.с.170).

В подальшому, державним виконавцем Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) повторно складено вимогу від 19.05.2020 року за № 28389 про повторне пред`явлення до Калуського міськрайонного відділу ДВС виконавчого документу № 300/1999/19 від 12.11.2019 року (а.с.169).

Старшим державним виконавцем Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) - Кажуком І.І. 30.09.2020 року прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 4 частини 1 статті 37 ЗУ "Про виконавче провадження" (виконавчий документ не пред`явлено повторно) (а.с.166).

30.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа від 12.11.2019 року у справі № 300/1999/19 (а.с.150).

Відповідно до інформації про виконавче провадження №60952534 (а.с. 7-9) у зв`язку із наданням оригіналу виконавчого листа старшим державним виконавцем Кажук І.І. винесено 30.09.2020року постанову, якою скасовано виконавчу дію від 30.09.2020 року про повернення виконавчого документу стягувачу, з підстав ненадання його оригіналу державному виконавцю.

28.10.2020 року відповідачем направлено лист № 50703, у якому з метою неупередженого, своєчасного і в повному обсязі виконання судового рішення просили позивача з`явитися до Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) для отримання запитуваної інформацію в запиті від 19.08.2019 року (а.с.48).

Вищевказаний лист позивачем отримано 30.10.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.46-47).

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні № 60952534 неправомірною, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки старшим державним виконавцем Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) - Кажуком І.І. закінчено виконавче провадження № 60952534, що вказує на відсутність передумов для поновлення порушених прав позивача, та як наслідок, підстав для задоволення позовних вимог.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно приписів статті 3 Закону №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню, зокрема, виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно положень пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Частиною 2 цієї статті встановлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Як слідує із змісту позовної заяви та доводів апеляційної скарги на обґрунтування позовної вимоги про визнання неправомірною бездіяльності старшого державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кажука І.І. щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні №60952534, позивач вказує на:

вчинення перешкод при виконанні виконавчого листа №300/19999/19 від 12.11.2019 року таких як повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання від 14.01.2020 року;

несвоєчасного направлення позивачу копії постанови про скасування процесуального документу від 25.02.2020 року, про яку позивач дізнався 02.09.2020 року;

несвоєчасного направлення позивачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2020 року (копія якої, як заначив позивач у позовній заяві, була направлена йому 28.10.2020 року);

неправомірність дій державного виконавця Рутковської М.З. яка відкрила виконавче провадження 25.02.2020 року без оригіналу виконавчого листа, будучи обізнаною про його фактичне повернення 14.01.2020 року державним виконавцем Матвіїв А.В.;

виклик 15.10.2020 року працівниками державної виконавчої служби працівників Національної поліції, за фактом прибуття позивача до органу державної виконавчої служби для реєстрації відповідної заяви про стан виконавчого провадження;

надання державним виконавцем Кажук І.І. неправомірних пільг та переваг боржнику в частині стягнення виконавчого збору, встановленого державним виконавцем Рутковською М.З., зазначаючи що розмір витрат виконавчого провадження становить 0,00 грн;

безпідставного виклику позивача листом державного виконавця Кажук І.І. від 28.10.2020 року на предмет необхідності прибуття його до органу ДВС для отримання інформації, обумовленої у названому рішенні суду (який позивач отримав 30.10.2020 року). При цьому позивач вказує, що державний виконавець має спонукати до виконання рішення суду боржником, а не самостійного його виконувати. Також вказує, що державний виконавець міг направити інформацію, обумовлену у названому рішенні суду засобами поштового зв`язку;

не вжиття державним виконавцем ОСОБА_2 до боржника заходів відповідальності у вигляді штрафу та не направлення до органів досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення за майже річне прострочення виконання судового рішення.

Дослідивши обумовлені доводи позивача колегією суддів встановлено, що постанову про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання від 14.01.2020 року, винесено державним виконавцем Матвіїв А.В.

Постанову ВП №60952534 від 25.02.2020 року про відкриття виконавчого провадження та постанову про скасування процесуального документу ВП №60952534 від 25.02.2020 року винесено державним виконавцем Рутковською М.З.

Доказів виклику працівників Національної Поліції 15.10.2020 року до органу державної виконавчої служби державним виконавцем Кажук І.І. позивчем не наведено та не надано.

Як наслідок, приведені позивачем доводи з приводу: вчинення перешкод при виконанні виконавчого листа №300/19999/19 від 12.11.2019 року таких як, повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання від 14.01.2020 року; несвоєчасного направлення позивачу копії постанови про скасування процесуального документу від 25.02.2020 року, про який позивач дізнався 02.09.2020 року; несвоєчасного направлення позивачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2020 року; неправомірність дій державного виконавця Рутковської М.З. яка відкрила виконавче провадження 25.02.2020 року без оригіналу виконавчого листа, будучу обізнаною про його повернення 14.01.2020 року державним виконавцем Матвіїв А.В.; виклик 15.10.2020 року працівниками державної виконавчої служби працівників Національної поліції по факту прибуття позивача до органу державної виконавчої служби для реєстрації відповідної заяви про стан виконавчого провадження не стосуються позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Кажук І.І., позаяк із змісту перелічених доводів та зібраних у справі доказів слідує, що такі дії вчинялися іншими державними виконавцями державної виконавчої служби.

Колегією суддів також встановлено, що до суду з адміністративним позовом позивач звернувся засобами поштового зв`язку 08 листопада 2020 року.

Відповідно до статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Як наслідок приведених положень законодавства позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця, обґрунтовані доводами позивача щодо: повернення 14.01.2020 року документу стягувачу без прийняття його до виконання (про яку позивач дізнався 16.01.2020 року, про що йдеться у скарзі від 20.01.2020 року); несвоєчасного направлення позивачу копії постанови про скасування процесуального документу від 25.02.2020 року (про яку позивач дізнався 02.09.2020 року); виклик 15.10.2020 року працівниками державної виконавчої служби працівників Національної поліції по факту прибуття позивача до органу державної виконавчої служби є такими, що звернені до суду поза межами строків, обумовлених ст. 287 КАС України.

Позовна заява та зміст приведених пояснень і доводів позивача не містить жодних доказів наявності об`єктивних перепон (поважних причин), які не залежали від його волі та перешкоджали йому звернутися до суду за захистом порушеного права у строки встановлені ст. 287 КАС України. Клопотання про поновлення строку позивачем не подавалось.

Відповідно до частини 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця, обґрунтовані доводами позивача щодо: повернення 14.01.2020 року документу стягувачу без прийняття його до виконання; несвоєчасного направлення позивачу копії постанови про скасування процесуального документу від 25.02.2020 року; виклик 15.10.2020 року працівниками державної виконавчої служби працівників Національної поліції за фактом прибуття позивача до органу державної виконавчої служби слід залишити без розгляду.

Стосовно ж позовних вимог обґрунтованих: несвоєчасним направленням позивачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2020 року; відкриття виконавчого провадження 25.02.2020 року без оригіналу виконавчого листа (будучи обізнаним про його повернення 14.01.2020 року), то як слідує з матеріалів справи копію постанови про відкриття виконавчого провадження позивачу направлено 28.10.2020 року, а відтак у вказаній частині позовні вимоги заявлено в межах строку звернення до суду, обумовленого ст. 287 КАС України.

Однак, як було зазначено вище, державний виконавець Кажук І.І., перелічених процесуальних документів не виносив, а відтак вказаний державний виконавець не допустив протиправної бездіяльності з приводу порушення порядку відкриття виконавчого провадження без оригіналу виконавчого листа та несвоєчасного направлення постанови про відкриття виконавчого провадження. Як наслідок перелічені вимоги задоволенню не підлягають.

Досліджуючи доводи апеляційної скарги та вимоги позивача на предмет протиправної бездіяльності державного виконавця Кажук І.І. щодо: надання боржнику неправомірних пільг та переваг в частині стягнення виконавчого збору; направлення державним виконавцем Кажук І.І. листа від 28.10.2020 року про виклик позивача до органу виконавчої служби для отримання інформації, обумовленої у названому виконавчому провадженні; не вжиття державним виконавцем ОСОБА_2 до боржника заходів відповідальності у вигляді штрафу та не направлення до органів досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення за майже річне прострочення виконання судового рішення, то колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 27 Закону України №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною 3 ст. 40 Закону України №1404-VIII передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 27 Закону України №1404-VIII передбачено виключний перелік випадків за яких виконавчий збір не стягується з боржника:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом (ч. 5 ст. 27 цього Закону).

Виконавчий збір також не стягується у разі:

- закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню (ч.7 ст.27 вказаного Закону).

- передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі (ч.8 ст.27 вказаного Закону);

-у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір також не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України" та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (ч. 9 ст. 27 вказаного Закону).

З матеріалів справи слідує, що 25.02.2020 року головним державним виконавцем Рутковською М.З. Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60952534 про примусове виконання виконавчого листа № 300/1999/19, виданого 12.11.2019 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом (а.с. 171). Із змісту вказаної постанови слідує, що з боржника підлягає стягненню виконавчий збір у розмірі 18892 грн.

Відповідно до постанови старшого державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) - Кажуком І.І. про закінчення виконавчого провадження № 60952534 від 17.11.2020 (а.с.43) з підстав передбачених п.9 ч.1 ст. 39 Закону України №1404-VIII. Постанову про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження винесено в окреме провадження.

Як наслідок, дії старшого державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) - Кажуком І.І. щодо винесення в окреме провадження постанови про стягнення з боржника обумовленої суми виконавчого збору відповідає положенням ч.3 ст. 40 Закону України №1404-VIII.

При цьому, як слідує із змісту приведених норм закону будь-яких преференцій у сплаті виконавчого збору за даною категорією справ боржнику не надано та відповідно державним виконавцем не застосовано.

Відносно ж виклику позивача до органу державної виконавчої служби на предмет передачі йому належного з боржника за виконавчим провадженням, то із змісту листа від 28.10.2020 року (а.с. 30) слідує, що державний виконавець не вимагав обов`язкової явки позивача до органу державної виконавчої служби, а висловив прохання щодо прибуття позивача до органу виконавчої служби з метою вручення запитуваної ним інформації у запиті від 19.08.2019 року за виконавчим провадженням №300/1999/19 від 11.11.2019 року.

Відповідно до ст. 13 Закону України №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 60 Закону України №1404-VIII під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець наділений повноваженнями щодо передачі їх стягувачу.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що висловлене у листі листа від 28.10.2020 року (а.с. 30) прохання державного виконавця Кажук І.І. щодо прибуття позивача до органу державної виконавчої служби, для передачі йому належного за виконавчим провадженням не є таким, що порушує права обумовленої особи, позаяк не містяить ознак зобов`язального характеру. Тим більше вказані дії державного виконавця є такими, що направлені на виконання судового рішення, що в свою чергу відповідає меті, визначеній Законом України №1404-VIII.

Стосовно ж посилань позивача на положення ч.1 ст. 63 Закону України №1404-VIII щодо зобов`язання боржника особисто вчинити певні дії, то з матеріалів справи слідує, що запитувана інформація (яка підлягала наданню позивачу в межах даного виконавчого провадження) підготовлена особисто боржником та надана державному виконавцю для передачі боржнику з метою завершеня процедури примусового виконання названого судового рішення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що повідомлення державним виконавцем позивача про можливість отримання запитуваної ним інформації, наданої божником на виконання судового рішення, не вказує на наявність ознак протиправної бездіяльності вказаного виконавця.

Частиною 2 та 3 ст. 63 Закону України №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Як слідує з матеріалів справи, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 300/1999/19, виданого 12.11.2019 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом було відкрито постановою головного державного виконавця Рутковською М.З. При цьому, вказане виконавче провадження було відкрито за відсутності оригіналу виконавчого листа, який повернутий був позивачу (як стягувачу) головним державним виконавцем Матіїв А.В. згідно повідомлення від 14.01.2020 року (а.с.176).

Державними виконавцями двічі виносилися вимоги від 25.02.2020 року та 19.05.2020 року про необхідність подання позивачем оригіналу виконавчого документу до органу державної виконавчої служби (а.с.169-170).

30.09.2020 року державним виконавцем винесено постанову ВП № 60952534 про повернення виконавчого документу стягувачу, з підстав ненадання державному виконавцю оригіналу виконавчого документу (а.с.166).

Із змісту позовної заяви слідує, що оригінал виконавчого документу було надано державному виконавцю позивачем заявою від 30.09.2020 року, вх. №14228.

Відповідно до інформації про виконавче провадження №60952534 (а.с. 7-9) 30.09.2020 року старшим державним виконавцем Кажук І.І. винесено постанову, якою скасовано виконавчу дію від 30.09.2020 року про повернення виконавчого документу стягувачу, з підстав ненадання його оригіналу державному виконавцю.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що повернення виконавчого документу стягувачу, подальшого відкриття виконавчого провадження за відсутності оригіналу виконавчого документу в органі державної виконавчої служби, тривалої його відсутності в органі державної виконавчої служби (до 30.09.2020 року) не могли бути правовою підставою для вжиття державним виконавцем заходів щодо накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду та направлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

За наведених обставин справи, зібраними доказами не підтверджуються доводи позивача щодо протиправної бездіяльності державного виконавця Кажук І.І. стосовно: надання боржнику неправомірних пільг та переваг в частині стягнення виконавчого збору; направлення державним виконавцем Кажук І.І. листа від 28.10.2020 року про виклик позивача до органу виконавчої служби для отримання інформації, обумовленої у названому виконавчому провадженні; не вжиття державним виконавцем ОСОБА_2 до боржника заходів відповідальності у вигляді штрафу та не направлення до органів досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення за майже річне прострочення виконання судового рішення. Відтак у задоволенні вказаних позовних вимог, слід відмовити.

Досліджуючи ж доводи апеляційної скарги стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача завершити виконавчі дії у виконавчому провадженні №60952534, то колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 06.11.2020 року державним виконавцем Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) - Кажуком І.І. у межах виконавчого провадження № 60952534 складено акт, зі змісту якого встановлено, що громадянин ОСОБА_1 на запрошення до органу державної виконавчої служби не з`явився, внаслідок чого, йому направлено рекомендованим листом № 7730406249283 копії документів згідно виконавчого листа № 300/1999/19 від 12.11.2020 року (а.с.44).

В подальшому, 17.11.2020 року старшим державним виконавцем Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) - Кажуком І.І. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 60952534 (а.с.43), зі змісту якої встановлено, що рішення суду виконано, а саме документи надані Копанківською сільською радою направлено стягувачу рекомендованим листом за вихідним № 7730406249283.

За приведених обставин справи, суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на закінчено виконавчого провадження № 60952534.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що за позовною вимогою про:

- визнання неправомірною бездіяльності старшого державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кажука І.І. , обґрунтованою доводами позивача щодо: порушення порядку відкриття виконавчого провадження без оригіналу виконавчого листа та несвоєчасного направлення постанови про відкриття виконавчого провадження; надання боржнику неправомірних пільг та переваг в частині стягнення виконавчого збору; направлення державним виконавцем Кажук І.І. листа від 28.10.2020року щодо необхідності прибуття позивача до органу виконавчої служби для отримання інформації, обумовленої у названому виконавчому провадженні; не вжиття державним виконавцем ОСОБА_2 до боржника заходів відповідальності у вигляді штрафу та не направлення до органів досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення за майже річне прострочення виконання судового рішення);

- зобов`язання відповідача завершити виконавчі дії у виконавчому провадженні №60952534,

судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування у цій частині не вбачається.

Відносно ж позовної вимоги про визнання неправомірною бездіяльності старшого державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кажука І.І., обґрунтованої доводами позивача щодо: повернення 14.01.2020 року стягувачу виконавчого документу без прийняття його до виконання; несвоєчасного направлення позивачу копії постанови про скасування процесуального документу від 25.02.2020 року; виклику 15.10.2020 року працівниками державної виконавчої служби працівників Національної поліції за фактом прибуття позивача до органу державної виконавчої служби, то судове рішення ухвалено без урахування положень частини 3 ст. 123, ст. 287 КАС України щодо строків звернення до суду. Вказані обставини є правовою підставою, визначеною ст. 317 КАС України для часткового задоволення апеляційної скарги позивача, скасування рішення суду у вказаній частині та ухвалення нового судового рішення про залишення обумовлених позовних вимог без розгляду.

Керуючись статями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі № 300/3271/20 скасувати у частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовної вимоги про визнання неправомірною бездіяльності старшого державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кажука І.І., обґрунтованої доводами щодо: повернення 14.01.2020 року стягувачу виконавчого документу без прийняття його до виконання; несвоєчасного направлення копії постанови про скасування процесуального документу від 25.02.2020 року; виклику 15.10.2020 року працівниками державної виконавчої служби працівників Національної поліції за фактом прибуття позивача до органу державної виконавчої служби.

Ухвалити у названій частині постанову, якою вказані позовні вимоги залишити без розгляду.

У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 18 лютого 2021 року.