233 № 233/4423/19
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С. ,
за участю секретаря судового засідання Бабітової Л.О.,
представника позивача Гнатенко Ю.Є.,
представника відповідачів Мішина М.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про переукладення договору оренди земельної ділянки,-
В С Т А Н О В И В:
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулося Приватне акціонерне товариство АПК-Інвест , в якому просило визнати переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 20.02.2014 р., укладений між Приватним акціонерним товариством АПК - Інвест та ОСОБА_1 , зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Булокузьминівської сільскої ради 20.02.2014 року за № 10 на договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422481500:35:000:0084, площею 3,8976 га, на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1422481500:35:000:0084, площею 3,8976 га, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з 12.02.2018 року в редакції, що додається.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03.11.2020 року залучено до участі у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 про переукладення договору земельної ділянки співвідповідача - ОСОБА_2 .
В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що 20 лютого 2014 року між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради під номером 10, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав в оренду позивачу земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів, право на яку належало йому на підставі сертифіката серії ДН № 0092305, виданого 10.01.1997 року Костянтинівською районною державною адміністрацією. Позивач виконував свої зобов`язання за договором оренди, нараховував на користь відповідача орендну плату. На підставі вказаного сертифікату було виділено в натурі земельну ділянку площею 3,8976 га з кадастровим номером 1422481500:35:000:0084, право власності на яку було зареєстроване 12.02.2018 року. Про вказані обставини ОСОБА_1 позивача не повідомив та ухилився від переукладення договору оренди земельної ділянки, водночас право оренди, яке виникло на підставі договору оренди паю не припинилося. Згодом ОСОБА_1 відчужив спірну земельну ділянку ОСОБА_2 . Водночас новий власник також не визнає право оренди позивача на спірну земельну ділянку.
Відповідачі надали відзиви на позов, в яких позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що після виділення земельної ділянки в натурі сертифікат на земельну частку (пай) є недійсним та з моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. Неповідомлення орендаря про набуття орендодавцем права власності на земельну ділянку не впливає на зміну юридичного статусу земельної ділянки та його наслідки. Власник земельної ділянки, враховуючи принцип непорушності його права власності, після виділення її в натурі та реєстрації свого права власності не мав наміру переукладати договір оренди земельної ділянки. Чинним законодавством не передбачений обов`язок для сторін переукласти договір оренди земельної ділянки після виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї, а наявність вільного волевиявлення сторін під час укладання договору є обов`язковою умовою для його дійсності. У вказаних орендних правовідносинах відбулась зміна статусу сторін та предмета договору оренди земельної частки (паю), а також зміна розміру земельної ділянки, встановлені межи земельної ділянки.
Позивач надав відповіді на відзиви відповідачів, в якій проти їх доводів заперечив, посилаючись на те, що ОСОБА_1 порушив вимоги договору тим, що не повідомив орендаря про виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та ухилився від переукладання договору оренди земельної частки паю на договір оренди земельної ділянки після виділення її в натурі та реєстрації права власності. Зазначив про необхідність застосування до спірних правовідносин принципу заборони суперечливої поведінки, а саме: ніхто не може діяти всупереч своїй попередній позиції, оскільки при укладанні договору оренди земельної частки (паю) ОСОБА_1 погодився на те, що після виділення земельної частки паю в натурі та реєстрації права власності він буде переукладеним. Також позивач вказав, що договір оренди земельної частки (паю) від 20.02.2014 р. зберігає свою чинність та є обов`язковим до виконання для нового власника земельної ділянки - а саме ОСОБА_2 .
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові та в заявах по суті справи.
Представник відповідачів ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на обставини, викладені у відзивах на позов.
З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі сертифіката серії ДН № 0092305, виданого 10.01.1997 року Костянтинівською районною державною адміністрацією, мав право на земельну частку (пай) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області.
20 лютого 2014 року між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної частки (паю), відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю у володіння та користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів строком на 20 років зі сплатою орендної плати. Вказаний договір було зареєстровано 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської сільської ради за № 10.
Відповідно до п. 2.3 договору у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим договором та чинним законодавством України.
Сторони склали акт приймання-передачі земельної частки (паю) до договору оренди від 20 лютого 2014 року. Протягом 2014-2019 років ПрАТ АПК-Інвест сплачувало на користь ОСОБА_1 орендну плату, востаннє 22.05.2019 року.
Вказані обставини підтверджуються договором оренди земельної частки (паю) з додатками, платіжними дорученнями за відповідні роки, відомістю розподілу масових виплат, копії яких долучені позивачем.
На підставі розпорядження голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 05.02.2018 р. № 55 ОСОБА_1 з земель колективної власності - КСП Червона Зірка затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з земель Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області щодо земельної частки (паю), яка належить ОСОБА_1 на підставі сертифіката ДН №0092305, та надано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1422481500:35:000:0084, загальною площею 3,8976 га, право власності на яку було зареєстровано 12 лютого 2018 року державним реєстратором Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області за № 24830936, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1485353014224, що підтверджується розпорядженням голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 05.02.2018 р. № 55, копія якого додана до матеріалів справи, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 185254627 від 18.10.2019 р.
20 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір міни, посвідчений приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Миросєді В.М. за реєстр. № 6561, відповідно до якого власником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 1422481500:35:000:0084, загальною площею 3,8976 га, став ОСОБА_2 , право власності зареєстровано 20.12.2018 р. за № 29557272, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 185254627 від 18.10.2019 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки від 03.12.1999 року № 1529/99 постановлено, що у ході реалізації положень цього Указу, інших актів Президента України щодо реформування колективних сільськогосподарських підприємств та створення приватних (приватно-орендних) сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, які засновуються на приватній власності, а також під час укладення договорів оренди земельних часток (паїв) слід виходити з того, що сертифікат на право на земельну частку (пай) є правовстановлюючим документом, що засвідчує право володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеною часткою.
Відповідно до п.17 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно з розділом ІХ Перехідних положень ЗУ Про оренду землі громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону. Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.
Статтями 31 та 32 вказаного Закону передбачені підстави припинення договору оренди землі, в тому числі, шляхом його розірвання, а саме: договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов`язань. У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.
Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Відповідно до ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
Судом не встановлено наявність підстав, передбачених статтями 31, 32 ЗУ Про оренду землі для припинення договору оренди земельної частки (паю) від 20.02.2014 року, укладеного між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 . Разом з тим, чинним законодавством передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Зміна статусу предмета оренди та орендодавця, недійсність сертифіката на право на земельну частку (пай) після виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю не передбачені ЗУ Про оренду землі як самостійні підстави для припинення договору оренди, а є підставою для його переукладання на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.
З наведених норм права вбачається, що земельним законодавством, зважаючи на тривалість процесу реформування аграрного сектора економіки, закладено принцип сталого землекористування, який, зокрема, полягає у рівному захисті прав орендаря та орендодавця земельних часток (паїв), а в подальшому, земельних ділянок, виділених в натурі та переданих у власність, що обумовлено специфікою використання об`єкту договору оренди - земельної ділянки сільськогосподарського призначення, зокрема, великими витратами для здійснення сільськогосподарського виробництва, його ризиковістю, тривалими строками отримання прибутку, великою значимістю для держави аграрного виробництва.
Слід також зазначити, що норма права, викладена в п. 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), форма якого затверджена Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №5 від 17 січня 2000 року, відповідно до якої у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства, є відсильною, але, як зазначалось раніше, чинним законодавством не передбачена як самостійна підстава для припинення договору оренди зміна статусу предмета оренди та сторін та / або недійсність сертифіката на право на земельну частку (пай) після виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Пунктом 2.3 договору оренди земельної частки (паю), укладеного 20 лютого 2014 року між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 передбачено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін, що узгоджується з Перехідними положеннями Закону України Про оренду землі , правовою позицією, висловленою в п.20 постанови Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14, згідно з якою системний аналіз зазначених норм чинного законодавства свідчить, що після виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок в натурі та отримання ними державних актів на право власності на землю відповідні сертифікати на земельну частку (пай) є недійсними. У той же час факт оформлення державного акта на право власності на землю дію раніше укладених їх власниками договорів оренди земельних паїв автоматично не припиняє, а такі договори підлягають переукладенню. Отже, припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце тільки після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або з підстав, передбачених статтею 31 Закону України "Про оренду землі".
Вказаний висновок відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у п.п. 68, 73 постанови від 01 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19, відповідно до яких хоча сторони прямо не домовилися про порядок переукладення договору оренди паю на договір оренди землі, Велика Палата Верховного Суду вважає, що використане словосполучення "переукладення договору", яке вживається сторонами в договорі оренди паю та законодавцем у частині другій розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі", слід розуміти як укладення нового договору на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), з урахуванням відповідних змін, що вимагаються в частині предмету оренди відповідно до правового статусу виділеної на місцевості земельної ділянки, так і внесення змін до договору оренди земельної частки (паю) з метою його приведення в частині предмета оренди у відповідність з правовим статусом виділеної на місцевості земельної ділянки. Інші умови договору оренди, за виключенням необхідних змін в частині предмета оренди, можуть бути змінені виключно у випадках, передбачених самим договором або за домовленістю сторін. Отже, при вирішенні спірних правовідносин щодо переукладення або розірвання договору оренди земельної частки (паю) судам слід враховувати, що зміна статусу земельної ділянки чи її власника не має наслідком автоматичного припинення договору, крім випадків, коли це передбачено самим договором.
Отже, з наведених норм права вбачається, що після реєстрації права власності ОСОБА_1 на земляну ділянку, сторони за договором оренди земельної частки (паю) від 20 лютого 2014 року мали переукласти його на тих самих умовах, що і раніше укладений, або за згодою сторін змінити його умови. До ОСОБА_2 , який набув право власності на спірну земельну ділянку з моменту переходу права власності на земельну ділянку перейшли права та обов`язки попереднього власника ОСОБА_1 за договором оренди земельної частки (паю) від 20 лютого 2014 року.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Пунктом 3.1 договору оренди земельної частки (паю) від 22.03.2012 року, серед іншого, передбачений обов`язок орендодавця протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акта на право власності на земельну ділянку письмово повідомити про це орендаря.
Разом з тим, бездіяльність ОСОБА_1 , а згодом і ОСОБА_2 свідчать про те, що орендодавець ухилився від виконання свого обов`язку щодо переукладання договору оренди земельної частки (паю) після виділення земельної ділянки в натурі та реєстрації права власності.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що право оренди ПрАТ АПК-Інвест земельної частки (паю), а в наступному - земельної ділянки, виділеної в натурі та переданої у власність, без достатньої правової підстави було порушено її власником ОСОБА_1 , а згодом і новим власником ОСОБА_2 , які шляхом припинення в односторонньому порядку орендних правовідносин не визнають право оренди позивача.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що порушене право позивача має бути захищене шляхом визнання переукладеним договору оренди земельної частки (паю) від 20 лютого 2014 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест та ОСОБА_1 , на договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422481500:35:000:0084, площею 3,8976 га, на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, з 12 лютого 2018 року:
зазначивши у пункті 1.1 договору та пункті 1 акта приймання-передачі предметом договору земельну ділянку (рілля) розміром 3,8976 га, з кадастровим номером 1422481500:35:000:0084, яка розміщена на території Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області;
виклавши абзац перший пункту 2.2 договору в такій редакції: За користування зазначеною в Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату (в розрахунку на одну земельну ділянку) в розмірі 4823,53 грн (чотири тисячі вісімсот двадцять три гривні 53 коп.). Починаючи з 01.01.2019 року розмір орендної плати (в розрахунку на одну земельну ділянку), відповідно до умов чинного законодавства з урахуванням індексації орендної плати складає 7815,00 грн (вісім тисяч триста сімдесят три гривні 00 коп.) ;
виклавши абзац перший пункту 2.3 договору в такій редакції: Договір укладено сторонами терміном на 20 років. Загальний строк оренди обчислюється з моменту реєстрації договору оренди земельної частки (паю) від 20.02.2014 р., укладеного між орендарем та орендодавцем, а саме з 20.02.2012 р. ;
виклавши останній абзац пункту 2.3 договору в такій редакції: Припинення дії Договору оренди допускається у випадках, визначених цим Договором та чинним законодавством України ;
виключивши з пункту 3.1 договору обов`язок орендодавця протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акта на право власності на земельну ділянку письмово повідомити про це орендаря;
змінивши по всьому тексту договору та акта приймання-передачі слова земельна частка (пай) у відповідних відмінках на земельна ділянка у відповідних відмінках.
Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 233/2636/19.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А отже, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПрАТ АПК-Інвест необхідно стягнути судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 960 грн 50 коп. з кожного.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 264 -265, 268, 273, 354, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про переукладення договору оренди земельної ділянки - задовольнити.
Визнати переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 20 лютого 2014 року, укладений між Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест та ОСОБА_1 , на договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422481500:35:000:0084, площею 3,8976 га, на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, з 12 лютого 2018 року:
зазначивши у пункті 1.1 договору та пункті 1 акта приймання-передачі предметом договору земельну ділянку (рілля) розміром 3,8976 га, з кадастровим номером 1422481500:35:000:0084, яка розміщена на території Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області;
виклавши абзац перший пункту 2.2 договору в такій редакції: За користування зазначеною в Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату (в розрахунку на одну земельну ділянку) в розмірі 4823,53 грн (чотири тисячі вісімсот двадцять три гривні 53 коп.). Починаючи з 01.01.2019 року розмір орендної плати (в розрахунку на одну земельну ділянку), відповідно до умов чинного законодавства з урахуванням індексації орендної плати складає 7815,00 грн (сім тисяч вісімсот п`ятнадцяти гривень 00 коп.) ;
виклавши абзац перший пункту 2.3 договору в такій редакції: Договір укладено сторонами терміном на 20 років. Загальний строк оренди обчислюється з моменту реєстрації договору оренди земельної частки (паю) від 20.02.2014 р., укладеного між орендарем та орендодавцем, а саме з 20.02.2014 р. ;
виклавши останній абзац пункту 2.3 договору в такій редакції: Припинення дії Договору оренди допускається у випадках, визначених цим Договором та чинним законодавством України ;
виключивши з пункту 3.1 договору обов`язок орендодавця протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акта на право власності на земельну ділянку письмово повідомити про це орендаря;
змінивши по всьому тексту договору та акта приймання-передачі слова земельна частка (пай) у відповідних відмінках на земельна ділянка у відповідних відмінках.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 960 (дев`ятисот шістдесяти) гривень 50 копійок з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Дата складення повного рішення суду - 19 лютого 2021 року.
Позивач: приватне акціонерне товариство АПК-Інвест , місцезнаходження: Донецька область, Покровський район, с. Рівне, вул. Шопена, 1-а, ЄДРПОУ 34626750.
Відповідачі: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя
Суд | Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 09.02.2021 |
Оприлюднено | 22.02.2021 |
Номер документу | 95015125 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
Мартиненко В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні