Рішення

від 18.02.2021 по справі 337/4992/20

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН 337/4992/20

2/337/286/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2021 р. Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Мурашової Н.А.

за участю секретаря - Бойко Л.Л.

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідачів - Коваленко Ю.М., Барчунінова К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь , Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,

В С Т А Н О В И В:

19.11.2021р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що з 16.01.2003р. по 31.01.2018р. він працював на посаді вогнетривника в ПАТ ЗМК Запоріжсталь , стаж роботи 15 років 00міс.. З 01.02.2018р. його переводом прийнято на посаду вогнетривник до ПрАТ Запоріжвогнетрив , де він працював 02 роки 06 міс. 29.07.2020р. він звільнився з ПрАТ Запоріжвогнетрив за власним бажанням. Робота на посаді вогнетривника пов`язана із шкідливими умовами. За час роботи в таких шкідливих умовах він отримав ряд професійних захворювань: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пило токсичний бронхіт першої-другої стадії, емфізема легенів першої-другої стадії) група В, ЛН першого-другого ступеня; вібраційна хвороба першої-другої стадії від дії локальної вібрації з перефиричним ангіодистонічним синдромом, частими акроаніоспазмами плечолопатковим пері артрозом (ПФ першого-другого ступеня), остеоартрозом у поєднані з пері артрозом ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ступеня), деформуючим артрозом дрібних суглобів кистей; радикулопатія попереково-крижова L4-S1 справа, з помірними вираженими статико-динамічними порушеннями зі стійким синдромом, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з пері артрозом колінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня; нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху), що підтверджується медичним висновком ДУ Український науково-дослідний інститут промислової медицини від 20.08.2020р. Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 23.09.2020р. визнано, що виявлені у нього професійні захворювання виникли внаслідок його тривалої роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПАТ ЗМК Запоріжсталь та ПрАТ Запоріжвогнетрив , перелік яких наведено в п.18 Акту. Відповідно до довідки МСЕК від 12.10.2020р. йому встановлено третю групу інвалідності за професійним захворюванням та встановлено ступень втрати професійної працездатності 60%. Вважає, що внаслідок професійного захворювання йому була заподіяна моральна шкода, яка полягає в фізичному болю та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з ушкодженням свого здоров`я. На даний час він визнаний інвалідом, ступень втрати його працездатності становить 60% і є значною, він є особою 43 років, був єдиним годувальником в родині і на даний час втратив можливість працювати та утримувати свою родину. Коштів, які він отримує як компенсацію ушкодження здоров`я від Фонду соціального страхування, та пенсії недостатньо для забезпечення потреб його родини та його особисте лікування. Він потребує постійного медикаментозного та іншого лікування. Внаслідок цих обставин істотно змінились його життєві зв`язки, у зв`язку з чим він вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку моральну шкоду в розмірі 60 000,00грн. та судові витрати на правову допомогу.

Ухвалою суду від 20.11.2020р. відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено відкрите судове засідання.

24.12.2020р. до суду надійшов відзив представника відповідача ПАТ ЗМК Запоріжсталь - адвоката Коваленко Ю.М. на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що з 15.03.2003р. по 31.01.2018р. позивач дійсно працював на ПАТ ЗМК Запоріжсталь на посаді вогнетривника. При прийомі на роботу його було ознайомлено про умови праці, які є важкими та шкідливими. Позивач погодився з такими умовами праці. Згідно з ст.14 Закону України Про охорону праці працівник зобов`язаний дбати про особисту безпеку і здоров`я, проходити у встановленому законом порядку попередні та періодичні медичні огляди і несе безпосередньо відповідальність за порушення цих вимог. Позивач кожен рік проходив періодичний медичний огляд, за результатами якого в подальшому допускався до роботи. Факт допуску позивача до роботи свідчить про те, що позивач був визнаний придатним для роботи у відповідних умовах. Жодних повідомлень про виявлення початкових стадій професійних захворювань, необхідність додаткових обстежень або лікування відносно позивача до відповідача не надходило. Від роботи в шкідливих умовах позивач не відмовлявся, про те, що така робота становить загрозу його здоров`ю, він адміністрацію підприємства не повідомляв. Фактичні обставини справи свідчать про те, що він свідомо приховував від лікарів під час проходження медичних оглядів та підприємства наявність ознак початкових стадій професійних захворювань, що стало суттєвою причиною втрати ним працездатності. Тобто, протягом роботи позивача та на момент його звільнення будь-які докази наявності в нього професійних захворювань були відсутні. В процесі трудової діяльності позивач був забезпечений санітарно-побутовими приміщеннями, спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до галузевих норм, молоком. Підприємством забезпечувались інші належні умови роботи позивача, проведення його медичних обстежень, соціальне забезпечення тощо. Позивачем до позову не додано жодного доказу того, що він тривалий час хворіє, первинні медичні документи відсутні, вже після звільнення в 2020р. позивач звернувся до ДУ Український науково-дослідний інститут промислової медицини м.Кривий Ріг, де йому було встановлено наявність професійного захворювання. За результатами розслідування причин виникнення професійного захворювання було складено Акт Форми П-4 від 24.09.2020р., відповідно до п.17 якого причиною професійного захворювання визнано тривалий стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПАТ ЗМК Запоріжсталь - 15 років та на ПрАТ Запоріжвогнетрив - 2 роки 6 місяців, за відсутності правових підстав для переведення на іншу роботу у зв`язку з відсутністю скарг на стан здоров`я під час проходження періодичних медичних оглядів. Відповідно до п.20 Акту, відсутні особи, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи. Таким чином, позивач знаючи про погіршення свого стану здоров`я, приховував дану інформацію від роботодавця та лікарів, які проводили медичні огляди, свідомо погіршував стан свого здоров`я, що в подальшому призвело до часткової втрати працездатності, встановлення інвалідності та моральних страждань. Крім того, позивач в позовній заяві не обґрунтував наявність моральних страждань, описав їх загальними фразами, не додав доказів, які б підтверджували наявність моральної шкоди, зокрема, висновок психолога. Також позивач просить стягнути моральну шкоду в розмірі 60 000,00грн. в солідарному порядку з обох відповідачів. Однак обов`язкова ознака застосування солідарної відповідальності - спричинення шкоди спільними діями в даному випадку відсутня. Також просить суд звернути увагу на те, що позивач просить стягнути моральну шкоду в розмірі 60 000,00грн. без її оподаткування, однак відповідно до податкового законодавства відповідач зобов`язаний нараховувати та сплачувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Просить у випадку задоволення позовних вимог у розмірі, що перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, зазначити в рішенні суду про стягнення коштів з урахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору. На підставі вищевикладеного, вважає вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними. Просить в задоволені позову відмовити повністю.

24.12.2020р. до суду надійшов відзив представника відповідача ПрАТ Запоріжвогнетрив - адвоката Барчунінова К.О. на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнав повністю з аналогічних підстав, які викладені в відзиві на позов представника ПАТ ЗМК Запоріжсталь , додатково зазначив, що з 01.02.2018р. по 29.07.2020р. позивач працював на ПрАТ Запоріжвогнетрив на посаді вогнетривника, але за цей час він 156 днів знаходився на лікарняному та 123 дні у відпустці, усього 279 днів. В ці дні позивач не перебував у шкідливих умовах праці і за такий короткий час не міг отримати ушкодження здоров`я. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Просить в задоволені позову відмовити повністю.

28.12.2020р. до суду від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Біліченко О.О. надійшла уточнена позовна заява, в якій він просить стягнути моральну шкоду в розмірі 60 000,00грн. в процентному співвідношенню стажу роботи позивача, а саме, з ПАТ ЗМК Запоріжсталь - 86,7%, що в грошовому еквіваленті складає 51 420,00грн., з ПрАТ Запоріжвогнетрив - 14,3%, що в грошовому еквіваленті складає 8580,00грн., а також понесені позивачем судові витрати на правову допомогу.

28.12.2020р. до суду від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Біліченко О.О. надійшли відповіді на відзиви представників ПАТ ЗМК Запоріжсталь та ПрАТ Запоріжвогнетрив , в яких він вважає судження відповідачів безпідставними та необґрунтованими з тих же підстав, які викладені ним в уточненій позовній заяві.

20.01.2021р. до суду від представників відповідачів ПАТ ЗМК Запоріжсталь та ПрАТ Запоріжвогнетрив надійшли заперечення на відповіді на відзив, в яких ними викладені обставини, аналогічні тим, що зазначені у відзивах на позов.

08.02.2021р. до суду надійшов відзив представника відповідача ПрАТ Запоріжвогнетрив - адвоката Барчунінова К.О. на уточнену позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнав повністю з тих самих підстав, які викладені в йоговідзиві на позов від 24.12.2020р.

12.02.2021р. до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача ПАТ ЗМК Запоріжсталь - адвоката Коваленко Ю.М., в яких він вказав на обставини аналогічні тим, які викладені в його відзиві на позов від 24.12.2020р.

12.02.2021р. до суду надійшло заперечення представника відповідача ПАТ ЗМК Запоріжсталь - адвоката Коваленко Ю.М. щодо розміру витрат на професійну правову допомогу, в яких він вважає визначеною позивачем та його представником суму витрат на професійну правову допомогу завищеною, неспівмірною зі складністю справи та фактичними витратами часу адвоката на надання правової допомоги. Вважає, що обґрунтованою є сума в розмірі 4500,00грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Біліченко О.О. позовні вимоги підтримали повністю, з підстав викладених в уточненій позовній заяві та інших заявах по суті спору. Просять позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представники відповідачів ПАТ ЗМК Запоріжсталь - адвокат Коваленко Ю.М. та ПрАТ Запоріжвогнетрив - адвокат Барчунінов К.О. позовні вимоги не визнали повністю, з підстав викладених в їх заявах по суті спору. Просять в позові відмовити повністю.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст.43 Конституції України, ст.2 КЗпП України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Згідно з ст.153 КЗпП України та ст.13 Закону України Про охорону праці на всіх підприємствах, установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Згідно з ст.173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Зокрема, згідно з ч.8 ст.36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

Ст.237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником чи уповноваженим ним органом моральної шкоди робітнику, що здійснюється у випадку, якщо порушення законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих стосунків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від х характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд встановив, що з 15.01.2003р. по 31.01.2018р. позивач ОСОБА_2 працював на посаді вогнетривника в ПАТ ЗМК Запоріжсталь , з 01.02.2018р. по 29.07.2020р. - на посаді вогнетривника в ПрАТ Запоріжвогнетрив , звільнився за власним бажанням. З 30.07.2020р. по т.ч. позивач не працює (арк..9-10, 49-51,78-80).

Згідно з Медичним висновком ДУ Український науково-дослідний інститут промислової медицини від 20.08.2020р., протокол №1291, ОСОБА_2 за діагнозами: 1.Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пило токсичний бронхіт першої-другої стадії, емфізема легенів першої-другої стадії) група В, ЛН першого-другого ступеня. 2. Вібраційна хвороба першої-другої стадії від дії локальної вібрації з перефиричним ангіодистонічним синдромом, частими акроаніоспазмами плечолопатковим пері артрозом (ПФ першого-другого ступеня), остеоартрозом у поєднані з пері артрозом ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ступеня), деформуючим артрозом дрібних суглобів кистей. 3. Радикулопатія попереково-крижова L4-S1 справа, з помірними вираженими статико-динамічними порушеннями зі стійким синдромом, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з пері артрозом колінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня. 4. Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху), встановлені професійні захворювання (арк..11-12).

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 23.09.2020р. (арк..13-16) професійне захворювання у ОСОБА_2 виникло внаслідок тривалого стажу роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПАТ ЗМК Запоріжсталь (15 років 00 міс.) та на ПрАТ Запоріжвогнетрив (02 років 06 міс.) та відсутності правових підстав для переведення на іншу роботу у зв`язку з відсутністю скарг на стан здоров`я під час проходження періодичних медичних оглядів (п.17), причина виникнення хронічного професійного захворювання - наявність на робочому місці вогнетривника Сервісного центру (м.Запоріжжя) ПрАТ Запоріжвогнетрив шкідливих виробничих факторів: кремнію діоксину кристалічного з вмістом у пилу 1-10% - 96,2 мг/м3 при ГДК 4,0мг/м3; кремнію діоксиду кристалічного з вмістом у пилу 10-170% - 64,0-84,6мг/м3 при ГДК 2,0мг/м3; ангідриду сірчистого - 11,06-13,6мг/м3 при ГДК 10,0мг/м3; ангідриду хромового - 0,013-0,014мг/м3 при ГДК 0,01мг/м3; хрому оксиду - 1,54мг/м3 при ГДК 1,0мг/м3; азоту діоксиду - 1,0-3,06мг/м3 при ГДК 2,0мг/м3; вуглецю оксиду - 9,6-21,2мг/м3 при ГДК 20,0мг/м3; заліза оксиду - 8,45-15,0мг/м3 при ГДК 6,0мг/м3; шуму -87-92дБА при ГДР 80дБА; вібрації локальної - 116,5-127дБ при ГДР 112дБ; маси вантажу, що підіймається та переміщується 20-32кг при нормі 30кг.; статистичного навантаження при утриманні вантажу однією рукою - 8051-80246 кг/с при нормі 18001- 43000кг/с; статистичного навантаження при утриманні вантажу двома руками - 146174- 228828 кг/с, при нормі 43001- 97000 кг/с; перебування у вимушеній робочій позі - 23,8- 45,2% тривалості зміни; нахилів тулубу 218-753 разів за зміну при нормі до 100 разів за зміну (п.18).

Відповідно до Санітарно-гігієнічної характеристики умов праці ОСОБА_2 , затвердженої заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області 27.07.2020р., робота на посаді вогнетривника ПАТ ЗМК Запоріжсталь та ПрАТ Запоріжвогнетрив пов`язана з шкідливим факторами, перелік яких наведений в п.2. Умови та характер праці вогнетривника віднесені до 3 ступеню ІІІ класу (особливо шкідливі особливо важкі). Час впливу шкідливих виробничих факторів - 90,6% тривалості зміни (арк.. 17-24).

Згідно з Картами умов праці, складеної за результатами атестації робочого місця вогнетривника ПАТ ЗМК Запоріжсталь , така робота пов`язана з рядом особливо шкідливих та особливо важких умов праці, що відповідає показникам п.1 Списку №1 (арк..52-67).

Згідно з Картами умов праці, складеної за результатами атестації робочого місця вогнетривника ПрАТ Запоріжвогнетрив , така робота пов`язана з рядом особливо шкідливих та особливо важких умов праці, що відповідає показникам п.1 Списку №1 (арк..86,134-135).

Згідно з довідками про проходження періодичного медичного огляду за 2018-2020р. ОСОБА_2 визнаний придатним для роботи за професією вогнетривника ПрАТ Запоріжвогнетрив (арк..81-83).

Згідно з висновком МСЕК від 12.10.2020р. позивачу ОСОБА_2 встановлена третя група інвалідності за професійним захворюванням на строк до 01.11.2022р., ступінь втрати професійної працездатності - 60 %, протипоказана тяжка фізична праця, стато-динамічні навантаження, рекомендовано Д нагляд у профпатолога, пульмонолога, сімейного лікаря, невролога, лора, стаціональне лікування 1-2 рази на рік, санаторно-курортне лікуванні при наявності Ф-070/у (арк..25-26).

Згідно з інформацією ПрАТ Запоріжвогнетрив ОСОБА_2 за період з 01.02.2018р. по 29.07.2020р. 11 разів протягом 156 календарних днів перебував на лікарняних, основний діагноз - хвороби кістково-м`язової системи (арк..85).

Згідно з виписками із медичних карт стаціонарного хворого ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку з хронічними захворюваннями з 09.06.2020р. по 24.06.2020р., з 25.06.2020р. по 08.07.2020р., з 12.08.2020р. по 25.08.2020р. (арк..143-147).

Згідно з випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_2 періодично з 2005 по 2020р. проходив амбулаторне та стаціонарне лікування у зв`язку з хронічними захворюваннями (арк..148-151).

Позивач ОСОБА_2 має неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк..142).

Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає встановленим та доведеним, що позивач ОСОБА_2 в період тривалого виконання роботи вогнетривника на підприємствах відповідачів, через перевищення впливу шкідливих виробничих факторів, отримав ряд професійних захворювань, в результаті чого йому 12.10.2020р. первісно встановлена 3 група інвалідності зі стійкою втратою професійної працездатності 60%.

Також суд вважає встановленим та доведеним спричинення позивачу ОСОБА_2 моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням свого здоров`я під час виконання трудових обов`язків, відповідальність за що покладається на відповідачів ПАТ ЗМК Запоріжсталь та ПрАТ Запоріжвогнетрив .

В судовому засіданні представники відповідачів факт встановлення професійних захворювань позивачу ОСОБА_2 внаслідок тривалої роботи в шкідливих умовах праці на їх підприємствах фактично не оспорювали. Медичний висновок щодо встановлення професійних захворювань та Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання підприємства не оскаржували.

Доводи представників відповідачів про те, що за позивач був обізнаний із шкідливими умовами праці, погодися на них добровільно, а також те, що під час роботи на стан здоров`я не скаржився, за результатами періодичних медичних оглядів визнавався придатним для роботи за професією, і фактично приховав погіршення стану свого здоров`я, чим сприяв настанню більш тяжких наслідків, суд відхиляє.

В даному випадку добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці та його обов`язок дбати про своє здоров`я жодним чином не знімає з відповідачів обов`язку виконати вимоги ст.153 КЗпП України та ст.13 Закону України Про охорону праці щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці та не звільняє від відповідальності за їх невиконання.

При цьому, причиною професійного захворювання позивача є не сама по собі робота в шкідливих умовах, а робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого процесу.

Здійснення підприємствами компенсаційних заходів (безоплатне лікувально-профілактичне харчування, молоком, забезпечення спеціальним одягом, взуттям, іншими засобами індивідуального захисту), які не усунули впливу негативних факторів, не впливають на право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої у випадку ушкодження здоров`я під час виконання трудових обов`язків.

Визначення позивача придатним для роботи за професією за результатами періодичних медичних оглядів жодним чином не виключає наявність у нього хронічних професійних захворювань і відповідно відповідальність підприємства за шкоду, спричинену ушкодженням здоров`я.

Як встановлено судом, ще під час роботи на підприємствах відповідачів позивач ОСОБА_2 періодично проходив амбулаторне та стаціонарне лікування з приводу виявлених у нього хронічних захворювань. Те, що ці захворювання є професійними, було встановлено за висновком спеціалізованого медичного закладу в серпні 2020р., після звільнення позивача. Інвалідом третьої групи із встановленням 60% стійкої втрати працездатності позивач визнаний 12.10.2020р. Саме з цього моменту у нього виникло право на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

При цьому, враховуючи висновки Конституційного Суду України, викладені в п.4.1 рішення від 27.01.2004р. , справа №1-рп/2004, суд вважає, що вже сам по собі факт ушкодження здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків і встановлення стійкої втрати працездатності, незалежно від його ступеня, свідчить про заподіяння позивачу ОСОБА_2 моральної шкоди.

Крім того, обставини справи свідчать про те, що позивач має ряд хронічних захворювань - легень, артроз суглобів, кістково-м`язової системи, вібраційну хворобу, зниження слуху, відчуває фізичний біль, слабкість, обмеженість рухів, швидку втому, потребує постійного медикаментозного та іншого лікування, перебуває під постійним спостереженням лікарів, не менше 1-2 рази на рік вимушений проходити стаціонарне лікування, не може виконувати тяжкий фізичний труд, визнаний непрацездатним, у зв`язку з чим не може утримувати свою родину, зокрема, неповнолітню дитину, 2008р.н. Вказане однозначно викликає у позивача відповідні фізичні та душевні страждання і вимагає від нього докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

Доводи представників відповідачів про відсутність доказів спричинення позивачу моральної шкоди суд вважає безпідставними, оскільки вони об`єктивно спростовуються встановленими вище обставинами.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд відповідно до ст.23 ЦК України враховує характер порушення прав позивача - ушкодження здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків, глибину фізичних і моральних страждань позивача, погіршення його здібностей або позбавлення можливості їх реалізації, зокрема, бере до уваги характер отриманих ним захворювань, внаслідок яких він, будучи до цього працездатним чоловіком у віці 43 роки визнаний інвалідом 3 групи з втратою 60% професійної працездатності, йому протипоказана праця в тяжких фізичних умовах та стато-дінамічні навантаження, тобто він втратив можливість працювати за обраною професією та мати постійне джерело доходу, щоб утримувати свою родину, зокрема, неповнолітню дитину, 2008р.н., він періодично (але не менше 1-2 разів на рік) вимушений проходити стаціонарне лікування в лікарняних установах, постійно перебуває під спостереженням лікарів та потребує медикаментозного лікування, на що вимушений витрачати як фізичні, так і матеріальні ресурси.

Вказані обставини, на думку суду, свідчать про істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивача та необхідність докладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд також виходить з того, що не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного і душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз і його визначення не піддається математичним формулам. Крім того, розмір моральної шкоди не залежить від розміру майнової шкоди.

Тому, виходячи з вищевказаних обставин, принципу розумності, виваженості і справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача моральну шкоду в загальному розмірі 60 000,00грн., розподіливши її пропорційно до його стажу роботи на вказаних підприємствах.

Так, загальний стаж роботи позивача ОСОБА_2 на обох підприємствах із шкідливими умовами праці становить 17 років 06 місяців, з них на ПАТ ЗМК Запоріжсталь 15 років 00 місяців, що становить 85,7%, на ПрАТ Запоріжвогнетрив - 02 роки 06 місяців або 14,3%.

Відповідно з ПАТ ЗМК Запоріжсталь на користь ОСОБА_2 слід стягнути моральну шкоду в сумі 51 420,00грн (60 000,00грн х 85,7%), з ПрАТ Запоріжвогнетрив - 8 580,00грн. (60 000,00грн х 14,3%).

На підставі викладеного, позов ОСОБА_2 слід задовольнити повністю.

При ухваленні рішення суд відхиляє доводи представників відповідачів про необхідність у випадку стягнення моральної шкоди в розмірі, що перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, визначити її для стягнення з урахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

В даному випадку суд виходить з того, що розгляд справи здійснюється в межах заявлених вимог. Позивач ОСОБА_2 в первісному позові та уточненій позовній заяві вимог про стягнення моральної шкоди з урахуванням чи без урахування податків й інших обов`язкових платежів не заявляв.

Крім того, питання оподаткування доходів регулюються нормами Податкового кодексу України, відповідно до якого утримання і перерахування податку із суми відповідного доходу здійснюється податковим агентом у випадках, передбачених цим Кодексом.

Вказане питання не може вирішуватись судом при ухваленні рішення у цій справі, а є питанням виконання рішення суду. Учасники справи, державний чи приватний виконавці у випадку виникнення зазначеного питання не позбавлені права у подальшому звернутись до суду з приводу роз`яснення рішення суду відповідно ст.271 ЦПК України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, виходячи з того, що позивач звільнений від сплати судового збору при поданні даного позову, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір пропорційно задоволеним до них вимогам, зокрема, з ПАТ ЗМК Запоріжсталь - 720,57грн. (840,80грн. х 85,7%), з ПАТ Запоріжвогнетрив - 120,23грн. (840,80грн. х 14,3%).

Крім того, відповідно до ст.137,141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу.

Вирішуючи це питання, суд виходить з того, що в межах цієї справи позивач ОСОБА_2 отримував правову допомогу адвоката Біліченко О.О. та сплатив за це 14500,00грн.

Вказані обставини підтверджуються наданими суду Договором про надання правової допомоги б/н від 10.11.2020р. (арк..115-116), ордером АР №1026317 від 07.12.2020р. (арк..39), Актами приймання виконаних робіт №1 від 14.01.2021р. (арк..117), №2 від 20.01.2021р. (арк..119), №3 від 08.02.2021р. (арк..153), №4 від 15.02.2021р. (арк..170), квитанціями до прибуткового касового ордеру №1 від 14.01.2021р. (арк..118), №2 від 20.01.2021р. (арк..120), №3 від 08.02.2021р. (арк..154), №4 від 15.02.2021р. (арк..169).

Разом з тим, представником відповідача ПАТ ЗМК Запоріжсталь Коваленко Ю.М. подані заперечення щодо розміру витрат на правову допомогу з посиланням на те, що вони не є співмірними із складністю справи, фактично витраченим адвокатом часом та обсягом відповідних послуг, у зв`язку з чим він просить зменшити ці витрати до 4500,00грн.

Оцінивши повідомлені представником відповідача обґрунтування, які суд знаходить частково доречними, виходячи з предмету спору, ціни позову, значення справи для сторін, критеріїв реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру, суд відповідно до вимог ст.137 ЦПК України вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 8000,00грн. , що пропорційно задоволеним до них вимогам становить: для ПАТ ЗМК Запоріжсталь - 6856,00грн. (8000,00грн. х 85,7%), ПАТ Запоріжвогнетрив - 1144,00грн. (8000,00грн. х 14,3%).

Керуючись ст.43 Конституції України, ст.2,153,173,237-1 КЗпП України, ст.23 ЦК України, Законом України Про охорону праці , ст.2,4,5,12,13,76-82,89,137,141,259,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь , ЄДРПОУ 00191230, місце знаходження: м.Запоріжжя, вул.Південне шосе, буд.72, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров`я, в розмірі 51420,00грн., понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 6856,00грн., усього 58276,00грн. (п`ятдесят вісім тисяч двісті сімдесят шість гривень 00 копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив , ЄДРПОУ 00191885, місце знаходження: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе/вул.Теплична, буд.22-Б/1, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров`я, в розмірі 8580,00грн., понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 1144,00грн., усього 9724,00грн. (дев`ять тисяч сімсот двадцять чотири гривні 00 копіок).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь , ЄДРПОУ 00191230, місце знаходження: м.Запоріжжя, вул.Південне шосе, буд.72, на користь держави (рахунок - UA908999980313111256000026001, Банк - Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/, код класифікації доходів бюджету - 22030106, код отримувача (ЄРДПОУ) - 37993783) судовий збір в сумі 720,57грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив , ЄДРПОУ 00191885, місце знаходження: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе/вул.Теплична, буд.22-Б/1, на користь держави (рахунок - UA908999980313111256000026001, Банк - Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/, код класифікації доходів бюджету - 22030106, код отримувача (ЄРДПОУ) - 37993783) судовий збір в сумі 120,23грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.02.2021р.

Суддя Н.А.Мурашова

18.02.2021