Постанова

від 16.02.2021 по справі 303/1523/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/1523/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 лютого 2021 року м. Ужгород

Закарпатської апеляційний суд у складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Джуги С.Д., Куштана Б.П,

за участі секретаря - Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Мукачівської міської об`єднаної територіальної громади на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 03 вересня 2020 року (головуючий суддя Куцкір Ю.Ю, повний текст рішення виготовлений 03.09.2020) справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сабов Івана Івановича до Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Мукачівської об`єднаної територіальної громади про поновлення на роботі та стягнення коштів , -

в с т а н о в и в :

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Мукачівської об`єднаної територіальної громади про поновлення на роботі та просила стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 працювала в КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Мукачівської об`єднаної територіальної громади на посаді сестри медичної загальної практики - сімейної медицини амбулаторії загальної практики - сімейної медицини №1. Вказує, що згідно виписки з Наказу в.о. директора КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Мукачівської об`єднаної територіальної громади №12/02-01 від 19.02.2020 її було звільнено у зв?язку із скороченням штату на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Підставою такого наказу вказано наказ №82/02к від 11.11.2019, згода Ради трудового колективу, Додаток 2 Положення про преміювання Колективного договору (а.с.5). Даний наказ представник позивача вважає неправомірним та безпідставним, оскільки підстави, які зазначені в ньому відсутні, а саме наказу №82/02к від 11.11.2019 не існує, а Рада трудового колективу (виборний орган первинної профспілкової організації) згоду на звільнення ОСОБА_1 не давала. Натомість існує наказ №82/02к від 11.12.2019 Про попередження про заплановане звільнення згідно якого прийнято рішення внести зміни до штатного розпису з 20.02.2020, скоротивши 2 штатні одиниці - сестра медична загальної практики - сімейної медицини та доручено провідному інспектору з кадрів ОСОБА_2 попередити не пізніше 20.12.2019 працівників, які підлягають звільненню на підставі п.1 ст.40 КЗпП України: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .. Згідно листа №01 від 07.02.2020 Рада трудового колективу дала згоду на скорочення двох штатних одиниць сестри медичної загальної практики - сімейної медицини з 20.02.2020: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .. Позивач вважає, що відповідачем порушено порядок звільнення ОСОБА_1 та прийнято неправомірний наказ про її звільнення.

Крім того, відповідачем було порушено вимоги ч.2 ст.40 КЗпП України, оскільки під час звільнення ОСОБА_1 їй не було запропоновано переведення на іншу роботу, хоча згідно наказу №16-о від 20.02.2020 Про внесення змін до штатного розпису прийнято рішення вивести по одній посаді сестри медичної ЗПСМ АЗПСМ №№1, 2, 8 та ввести одну посаду сестри медичної ЗПСМ АЗПСМ №10.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 03.09.2020 позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано параграф 1 наказу Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Мукачівської міської об`єднаної територіальної громади №12/02-01 від 19.02.2020 Про звільнення в зв`язку зі скороченням штату ОСОБА_1 , сестри медичної загальної практики - сімейної медицини амбулаторії загальної практики - сімейної медицини №1.

Поновлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді сестри медичної загальної практики - сімейної медицини амбулаторії загальної практики - сімейної медицини №1 Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Мукачівської міської об`єднаної територіальної громади з 21.02.2020.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Мукачівської міської об`єднаної територіальної громади на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 48 595 (сорок вісім тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 06 копійок.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Вирішено допустити негайне виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Комунальне некомерційне підприємство Центр первинної медико-санітарної допомоги Мукачівської міської об`єднаної територіальної громади подало апеляційну скаргу. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю. Представник апелянта вказує, що підприємством було дотримано встановлений законодавством про працю порядок звільнення позивача. Зазначає, що за період з 11.12.2019 по 20.02.2020 в КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги Мукачівської міської об`єднаної територіальної громади не було вакантних посад, які могли б бути запропоновані позивачу ОСОБА_1 , та не було за цей період введено нових посад. Вказує, що на час звільнення позивача посад не збільшилося, а навпаки зменшилося на 3 штатні одиниці. Посилаючись на постанову Верховного Суду України від 09.08.2017 у справі №6-1264 цс17, вказує, що на момент скорочення працівника на підприємстві вакантних посад не було.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача вказав, що реальних змін у організації виробництва і праці не було, зокрема не було скорочення чисельності або штату працівників. Тому вважає, що її звільнення було незаконним.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Комунальним некомерційним підприємством Центром первинної медикосанітарної допомоги м.Мукачева , куди була прийнята 12.06.2018, на підставі наказу №22/02к від 11.06.2018, на посаду сестри медичної загальної практики сімейної медицини (а.с.18).

Наказом №12/02-01 від 19.02.2020 ОСОБА_1 - сестру медичну загальної практики-сімейної медицини амбулаторії загальної практики-сімейної медицини №1 звільнено 20.02.2020 з посади, у зв`язку зі скороченням штату, п.1 ст.40 КЗпП України. Підстава: наказ №82/02к від 11.11.2019, згода Ради трудового колективу, Додаток 2 Положення про преміювання Колективного договору (а.с. 5).

Із Наказу №82/02к від 11.12.2019 Про попередження про заплановане звільнення слідує, що внесено зміни до штатного розпису з 20.02.2020, скорочено 2 (дві) штатні одиниці - сестра медична загальної практики-сімейної медицини . Провідному інспектору з кадрів ОСОБА_2 наказано попередити не пізніше 20.12.2020 наступних працівників, які підлягають звільненню на підставі п.1 ст.40 КЗпП України: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .. Наказано підготувати пропозиції про переведення на вакантні посади (за наявності) працівникам та підготувати документи для скорочення відповідних працівників та звільнення їх за п.1 ст.40 КЗпП України. З даним наказом ОСОБА_3 і ОСОБА_1 були ознайомлені 20.12.2019 (а.с. 6).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу №11-0 від 31.01.2020 затверджено штатний розпис з 01.02.2020 в кількості: лікарів - 68, медичних сестер - 105, молодших медичних сестер - 12, інші - 18, фельдшерів - 4 (а.с. 7, 11-15).

Відповідно до Наказу №16-о від 20.02.2020 внесено зміни до штатного розпису з 21.02.2020, виведено посади: сестра медична ЗПСМ АЗПСМ №1 - 1 штатна одиниця, сестра медична ЗПСМ АЗПСМ №2 - 1 штатна одиниця, сестра медична ЗПСМ АЗПСМ №8 - 1 штатна одиниця. Цим же наказом введено посади: сестра медична ЗПСМ АЗПСМ №10 - 1 штатна одиниця (а.с. 8).

Із повідомлення №01 від 07.02.2020 вбачається, що Рада трудового колективу КНП ЦПМСД Мукачівської міської ОТГ , керуючись п.1 ст.40, ст.49 КЗпП України, дає згоду на скорочення двох штатних одиниць сестри медичної загальної практики - сімейної медицини з 20.02.2020: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 16).

Як зазначено вище, ОСОБА_1 була звільнена 20.02.2020 із займаної посади Наказом №12/02-01 від 19.02.2020 у зв`язку зі скороченням штату, п.1 ст.40 КЗпП України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Роботодавець вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому всі вакансії, що існують на цьому підприємстві чи установі, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49 2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення. Відповідний правовий висновок викладено в Постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі за № 6-40цс15.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів судам роз`яснено, що, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

Згідно ч.2 ст. 9 Конвенції МОП № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця від 1982 року, яка ратифікована Україною 04.02.1994 року, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення лежить на роботодавці.

У разі пред`явлення позову про поновлення на роботі працівника, звільненого з ініціативи роботодавця, саме на останнього покладається тягар доведення законності такого звільнення. Будь-які сумніви в законності такого звільнення повинні тлумачитися в користь працівника.

Досліджуючи додані представником Комунального некомерційного підприємства на виконання ухвали суду документи апеляційним судом встановлено, що Наказом №63-о від 01.10.2019 було затверджено і введення в дію з 01.10.2019 штатну чисельність медичних сестер в кількості 96 штатних одиниць. Надалі кількість штатних одиниць на підприємстві змінювалась у зв`язку з приєднанням територій до міста. Так, Наказом №65-о від 08.10.2019 про внесення змін до штатного розпису з 10.10.2019 - виведено 1 штатну одиницю медична сестра (а.с.138). Наказом №83-о від 31.12.2019 затверджено і введено в дію з 01.01.2020 новий штатний розпис, яким затверджено штатні одиниці медичних сестер в кількості 106 штатних одиниць (а.с.145). Наказом №11-о від 31.01.2020 затверджено і введено в дію з 01.02.2020 новий штатний розпис, відповідно до якого штатна чисельність медичних сестер визначена в кількості 105 штатних одиниць (а.с. 151)

Як зазначалось вище, наказом №16-о від 20.02.2020 вирішено внести зміни до штатного розпису з 21.02.2020, а саме вивести 3 штатні одиниці сестри медичної, ввести 1 штатну одиницю сестри медичної (а.с. 8, 157).

Наказом №20-о від 25.03.2020 вирішено внести зміни до штатного розпису з 01.04.2020 - вивести 3 штатні одиниці та ввести 2 штатні одиниці (а.с.51).

Наказом №22-о 01.04.2020 було затверджено та введено в дію новий штатний розпис, згідно з яким кількість штатних одиниць медичних сестер складала 103 штатні одиниці (а.с.159).

Таким чином, на час звільнення ОСОБА_1 наказом від 19.02.2020 у зв`язку зі скороченням штату її посада залишалась і скорочення штату проведено не було - наказ про виведення 3-х та введення однієї штатної одиниці сестри медичної було видано 20.02.2020, новий штатний розпис із чисельністю медичних сестер в кількості 103 штатні одиниці було введено в дію наказом від 01.04.2020 № 22-о з 01.04.2020. Доказів про зміни в організації виробництва і праці на час звільнення ОСОБА_1 в матеріалах справи немає, а відтак її звільнення 19 лютого 2020 року було проведено без відповідної правової підстави.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правомірно поновлено позивача на роботі. Рішення суду ухвалено з додержанням матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Мукачівської міської об`єднаної територіальної громади - залишити без задоволення.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 03 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 лютого 2021 року.

Головуюча:

Судді: