Постанова

від 08.02.2021 по справі 465/6661/16-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/6661/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.

Провадження № 22-ц/811/2386/20 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

Провадження № 22-ц/811/2387/20

Категорія:76

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Крайник Н.П., Цяцяка Р.П.

секретаря: Симець В.І.

з участю: представника Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів імені Данила Галицького - Бень Т.Т.,

представника Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - Пазиняк Г.Я.,

Кунців Н.В., її представника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів імені Данила Галицького та Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на ухвали Франківського районного суду м. Львова від 06 серпня 2020 року про визнання неправомірними постанов державного виконавця від 22 листопада 2019 року та від 25 жовтня 2019 року про закінчення виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргами на дії державного виконавця Залізничного районного відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Тарабан Олени Олександрівни, визнання неправомірними постанов державного виконавця від 22 листопада 2019 року та від 25 жовтня 2019 року про закінчення виконавчого провадження.

В обґрунтування скарг покликається на те, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 14 грудня 2018 року, яке набрало законної сили 02 вересня 2019 року після перегляду його Львівським апеляційним судом, її поновлено на посаді першого заступника генерального директора Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів імені Данила Галицького . На виконання рішення суду Франківським районним судом видано виконавчий лист № 465/6661/16-ц, Залізничним ВДВС м. Львова відкрито виконавчі провадження № 60395873 та № 57821728 щодо поновлення її на роботі на посаду першого заступника генерального директора боржника та виконавчі провадження № 60396158 та № 57821669 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Наказом Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів імені Данила Галицького № 1014-о від 16.10.2019 року Про поновлення на роботі ОСОБА_2 , згідно рішення суду її поновлено на позаштатну посаду, що суттєво впливає на її заробітну плату, яка суттєво зменшилася. Постановами державного виконавця Залізничного районного відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Тарабан Олени Олександрівни від 25 жовтня 2019 року та від 22 листопада 2019 року закінчено виконавчі провадження щодо поновлення її на роботі. Стверджує, що у державного виконавця не було підстав для винесення постанов про закінчення виконавчого провадження, оскільки її поновлено не на попередній посаді, передбаченій штатним розписом, а на позаштатній посаді, що не можна вважати виконанням рішення суду. Стверджує, що фактично не була допущена до виконання посадових обов`язків, не була забезпечена робочим місцем. Вважає таке поновлення на роботі формальним. З наведених підстав просить визнати постанови державного виконавця Залізничного районного відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Тарабан Олени Олександрівни від 25 жовтня 2019 року та від 22 листопада 2019 року неправомірними та скасувати такі.

Оскаржуваною ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 06 серпня 2020 року скаргу ОСОБА_2 задоволено. Скасовано постанову державного виконавця Залізничного районного відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Тарабан Олени Олександрівни від 22 листопада 2019 року про закінчення виконавчого провадження щодо поновлення ОСОБА_2 на роботі з 07.11.2016 року.

Оскаржуваною ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 06 серпня 2020 року скаргу ОСОБА_2 задоволено. Скасовано постанову державного виконавця Залізничного районного відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Тарабан Олени Олександрівни від 25 жовтня 2019 року про закінчення виконавчого провадження щодо поновлення ОСОБА_2 на роботі.

Ухвали суду оскаржили Державне підприємство Міжнародний аеропорт Львів імені Данила Галицького , Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в апеляційних скаргах покликаються на те, що ухвали суду є незаконними та необґрунтованими, постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для розгляду справи.

Апелянт Державне підприємство Міжнародний аеропорт Львів імені Данила Галицького покликається на те, що рішення суду вважається виконаним з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки. Таким чином державний виконавець законно виніс постанови про закінчення виконавчих проваджень. Зазначає, що питання запровадження до штатного розпису будь-якої посади не входить у компетенцію керівника підприємства. Поновлення ОСОБА_2 відбулося на посаду, яка не перебуває в обліковому складі (поза штатом), оскільки така була скорочена у 2016 року і виробничої необхідності для її введення в штат підприємства з 2016 року по даний час не було. З наведених підстав просить ухвали суду скасувати, у задоволенні скарг ОСОБА_2 відмовити повністю.

Апелянт Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) зазначає, що листом від 18.10.2019 року боржник повідомив державного виконавця про те, що ОСОБА_2 поновлена на посаді та долучив копію наказу № 1014-о від 16.10.2019 року Про поновлення на роботі ОСОБА_2 згідно рішення суду , відтак у державного виконавця були усі підстави для закінчення виконавчого провадження у зв`язку з добровільним виконанням рішення суду. Згідно з положеннями Закону України Про виконавче провадження з дня видання наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача рішення суду вважається виконаним, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Зазначає, що ухвали суду не містить жодних обгрунтувань, які саме норми Закону України Про виконавче провадження порушив державний виконавець при винесенні постанов про закінчення виконавчого провадження. Оскільки судове засідання проведено без виклику державного виконавця, чим позбавлено Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) скористатися своїми процесуальними правами. З наведених підстав просить ухвали суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника представника Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів імені Данила Галицького Бень Т.Т., представника Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Пазиняк Г.Я. на підтримання доводів апеляційних скарг, заперечення ОСОБА_2 , її представника ОСОБА_1 щодо задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвал суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Задовольняючи вимоги скарги ОСОБА_2 та скасовуючи постанови державного виконавця про закриття виконавчих проваджень, суд першої інстанції виходив з неправомірного закриття державним виконавцем виконавчих проваджень з огляду на те, що ОСОБА_2 поновлено на посаду, яка є поза межами штатного розпису, що в свою чергу є неналежним виконанням рішення суду, і окрім цього державний виконавець не перевірив належним чином виконання рішення суду та прийшов до передчасного висновку щодо закриття виконавчого провадження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку , передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (ч.5 ст.74).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 14.11.2018 р., яке набрало законної сили 02.09.2019 р. після його перегляду Львівським апеляційним судом у справі № 465/6661/16-ц, поновлено ОСОБА_2 з 07.11.2016 р. на посаді першого заступника генерального директора Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів імені Данила Галицького , стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.11.2016 по 14.11.2018 в сумі 658 449,00 грн. та моральну шкоду в сумі 5000,00 грн.

03.12.2018 р. державний виконавець Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Тарабан О.О. винесла дві постанови про відкриття виконавчого провадження: ВП № 57821728 щодо поновлення ОСОБА_2 на посаді першого заступника генерального директора Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького , і ВП № 57821669 щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою державного виконавця Тарабан О.О. від 25.10.2019 р. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Франківським районним судом м. Львова на виконання рішення про поновлення ОСОБА_2 на посаді першого заступника генерального директора, закінчене, підставою для закінчення виконавчого провадження був наказ Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького від 16.10.2019 року №1014-0, про що повідомлено державного виконавця заявою боржника від 18.10.2019 року.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що 24.10.2019 р. державний виконавець Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Тарабан О.О. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження: ВП № 60395873 щодо поновлення ОСОБА_2 на роботі на посаду першого заступника Генерального директора ДП МА Львів імені Данила Галицького .

Постановою державного виконавця Тарабан О.О. від 22.11.2019 р. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №456/6661/16-ц,, виданого Львівським апеляційним судом 22.10.2019 року на виконання рішення про поновлення ОСОБА_2 на посаді першого заступника Генерального директора ДП МА Львів імені Д.Галицького , закінчене.

Як зазначено у вищезгаданій постанові, державним виконавцем встановлено, що листами від 04.11.2019 року та 14.11.2019 року (вх. № 15056/15.2-13 від 07.11.2019 року та 15774/15.2-13 від 20.11.2019 року) представником боржника повідомлено, що наказом №1014-0 від 16.10.2019 року ДП МА Львів ім.. Данила Галицького поновлено ОСОБА_2 на посаді першого заступника Генерального директора ДП МА Львів імені Д.Галицького з 07.11.2016 року та долучено копію наказу; надано копію трудової книжки ОСОБА_2 із записом №29 від 16.10.2019 року про поновлення ОСОБА_2 на роботі за рішенням суду на посаді першого заступника Генерального директора з 07.11.2016 року (наказ №1014-о від 16.10.2019 року).

В обґрунтування своїх висновків про наявність підстав для закінчення виконавчих проваджень державний виконавець посилався на положення ч. 2 ст. 65 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до якої рішення про поновлення на роботі вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

І оскільки листами ДП МА Львів ім.. Данила Галицького від 04.11.2019 року та 14.11.2019 року (вх. № 15056/15.2-13 від 07.11.2019 року та 15774/15.2-13 від 20.11.2019 року) державного виконавця повідомлено, що наказом №1014-0 від 16.10.2019 року ДП МА Львів ім.. Данила Галицького поновлено ОСОБА_2 на посаді першого заступника Генерального директора ДП МА Львів імені Д.Галицького з 07.11.2016 року та долучено копію наказу; надано копію трудової книжки ОСОБА_2 із записом №29 від 16.10.2019 року про поновлення ОСОБА_2 на роботі за рішенням суду на посаді першого заступника Генерального директора з 07.11.2016 року (наказ №1014-о від 16.10.2019 року), державний виконавець, з врахуванням положень ч.2 ст. 65 Закону України Про виконавче провадження , вважала наявними всі підстави для закінчення виконавчих проваджень про поновлення ОСОБА_2 на посаді.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці визначені Законом України Про державну виконавчу службу (ч.2 ст. 2 Закону України Про виконавче провадження ). Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку передбаченому законом (ч.2 ст. 4 Закону України Про державну виконавчу службу ).

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п.1, 2, 3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії .

Поновлення на роботі - це повернення працівника в попередній стан, який існував до його незаконного звільнення, а тому правовими наслідками поновлення на роботі працівника є надання йому попередньої роботи (посади), з тими ж функціональними обов`язками, які мали місце до звільнення. Обов`язком боржника є не лише видання наказу (розпорядження) про поновлення працівника на роботі, а й фактичний допуск поновленого працівника до виконання попередніх обов`язків.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акту органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника. Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2020 року (справа №702/725/17, провадження №61-12857св18) зазначив, що КЗпП України не містить поняття поновлення на роботі , як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону України Про виконавче провадження . Так, згідно з цією статтею рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто, створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення. Таким чином, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника. При цьому мається на увазі не формальне, а фактичне забезпечення поновленому працівнику доступу до роботи і можливості виконання своїх обов`язків .

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18, провадження № 61-39740св18.

З пояснень представника ДП МА Львів імені Данила Галицького , пояснень ОСОБА_2 , долученого до скарги акту, вбачається, що робочим місцем ОСОБА_2 визначено службове технічне приміщення площею 4.0 кв.м (колишня каса), яке, як вбачається з пояснень ОСОБА_2 , долучених до матеріалів скарг фотографій, потребує ремонту, є непридатним для виконання ОСОБА_2 покладених на неї службових обов`язків, у ньому відсутні меблі, засоби зв`язку, інше, необхідне для виконання ОСОБА_2 обов`язків першого заступника Генерального директора, що доводить підставність тверджень ОСОБА_2 про те, що роботодавець не створив належних умов праці, за яких ОСОБА_2 могла би виконувати покладені на неї обов`язки у порядку, що мав місце до її звільнення.

Крім цього, судом безспірно встановлено, що ОСОБА_2 поновлена на позаштатну посаду першого заступника Генерального директора ДП МА Львів імені Д.Галицького , що суттєво впливає на розмір посадового окладу, що становить 21750.00 грн., в той час як посадовий оклад заступника Генерального директора цього ж підприємства становить 46137.00 грн., погіршує її трудові та соціальні права, її матеріальне забезпечення, оскільки до звільнення ОСОБА_2 займала штатну посаду першого заступника Генерального директора, і відповідно отримувала значно більший розмір заробітної плати у вигляді посадового окладу, надбавок, доплат, премій, визначених колективним договором, мала певні соціальні гарантії.

За вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку про те, що фактичного допуску ОСОБА_2 до виконання попередніх обов`язків з наданням відповідного робочого місця, збереження заробітної плати, створення належних умов праці, які були до її незаконного звільнення, не відбулося, а відтак у державного виконавця не було достатніх підстав вважати виконаним рішення судів про поновлення ОСОБА_2 на посаді першого заступника Генерального директора ДП МА Львів ім. Данила Галицького.

Колегією суддів не встановлено обставин, які б підтверджували фактичний допуск ОСОБА_2 до роботи, створення належних умов для виконання функціональних обов`язків, що є обов`язком роботодавця при поновленні незаконно звільненого працівника, тобто, забезпечення їй реальної можливості виконувати визначені трудовим договором обов`язки, покладені на неї функціональні обов`язки у порядку та умовах, що мали місце до звільнення.

Встановлено, що функціональні обов`язки, які покладаються на ОСОБА_3 , як першого заступника Генерального директора ДП МА Львів імені Данила Галицького , після видання наказу про поновлення, до її відома не доводилися; їй, як першому заступнику Генерального директора, жодні доручення, пов`язані з виконанням трудових обов`язків, керівництвом не надавалися.

За вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що всупереч Закону України Про виконавче провадження державний виконавець не перевірив належним чином виконання ДП МА Львів імені Данила Галицького рішення суду, не врахував неповне виконання роботодавцем рішення суду про поновлення ОСОБА_2 на посаді, а саме, в частині її фактичного допуску до роботи, надання ОСОБА_2 саме цієї роботи, яку вона виконувала до незаконного звільнення, надання їй можливості виконувати ті обов`язки, які вона виконувала до незаконного звільнення, створення належних умов праці, у зв`язку з чим помилково прийшов до передчасного висновку про виконання рішення судів про поновлення ОСОБА_2 на посаді та про прийняття постанов про закінчення виконавчих проваджень.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційні скарги Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів імені Данила Галицького та Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - залишити без задоволення.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 06 серпня 2020 року про визнання неправомірною постанови державного виконавця від 22 листопада 2019 року про закінчення виконавчого провадження та ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 06 серпня 2020 року про визнання неправомірною постанови державного виконавця від 25 жовтня 2019 року про закінчення виконавчого провадження - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 12.02.2021 року.

Головуючий: Шеремета Н. О.

Судді: Крайник Н. П.

Цяцяк Р.П.