Постанова

від 19.02.2021 по справі 484/2339/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

19.02.21

22-ц/812/407/21

Провадження № 22-ц/812/407/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року м. Миколаїв

справа № 484/2339/18-ц

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого Тищук Н.О.,

суддів: Данилової О.О., Лівінського І.В.,

із секретарем Цуркан І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, ухвалене 17 грудня 2020 року суддею Мельничуком О.В. в приміщенні цього ж суду (повне рішення складено 24 грудня 2020 року), у цивільній справі за позовом

публічного акціонерного товариства ЮНЕКС БАНК до

ОСОБА_1

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю БДК-АВТО

про звернення стягнення на предмет застави,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року ПАТ ЮНЕКС БАНК звернулось з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

Позивач зазначав, що 12 серпня 2013 року між ПАТ ЮНЕКС БАНК та ТОВ БДК-АВТО укладено кредитний договір № 37.2.0813.ЮО_К, за яким товариство отримало отримало 1 500 000 грн. кредитних коштів, зі сплатою 22 % річних, строком до 11 серпня 2015року. Додатковою угодою від 5 листопада 2013 року розмір кредитного ліміту збільшено до 2 875 000 грн. На забезпечення виконання кредитних зобов`язань 5 листопада 2013 року укладено договір застави, предметом якого є транспортний засіб марки Toyota Land Cruiser 200, 2012 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 . У зв`язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору, рішенням Господарського суду Луганської області від 16 жовтня 2015 року з ТОВ БДК-АВТО на користь банку стягнуто 2 434 729, 83 грн., проте рішення не виконується, транспортні засоби боржника перебувають у розшуку.

Посилаючись на те, що заставне майно - автомобіль відчужено під час перебування в заставі, а його власником є ОСОБА_1 , банк просив звернути стягнення на автомобіль, шляхом його продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною на дату проведення прилюдних торгів шляхом проведення незалежної оцінки.

До участі в справі як третю особу залучено ТОВ БДК-АВТО .

Відповідач позов не визнав, пославшись на те, що при купівлі автомобіля було проведено усі передбачені законодавством перевірки, які не виявили ні перебування автомобіля в заставі, ні підроблення документів. Також просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

ТОВ БДК-АВТО у наданому відзиві просило у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем транспортного засобу.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 грудня 2020 року позов задоволено. В рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ БДК-АВТО за кредитним договором № 37.2.0813.ЮО_К від 12 серпня 2013 року, що становить 2 434 729, 83 грн., звернуто стягнення на предмет застави - транспортний засіб Toyota Land Cruiser 200, 2012 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом його продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною на дату проведення прилюдних торгів шляхом проведення незалежної оцінки. З ОСОБА_1 на користь ПАТ ЮНЕКС БАНК стягнуто 1762 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на придбання автомобіля через сервісний центр МВС України, як уповноважений державний орган, який за своїми повноваженнями перед реєстрацією договору купівлі-продажу перевіряє наявність обтяжень та перебування автомобіля у розшуку; на відсутність обтяження на час придбання ним автомобіля; на укладення договору застави між банком та ТОВ БДК-АВТО за правилами застави товару в обороті, на підставі ст. 42 ЗУ Про заставу ; на відчуження товариством БДК-АВТО спірного автомобіля першому покупцю в межах здійснення підприємницької діяльності з купівлі-продажу транспортних засобів; на відомості ТОВ СХІДУКРТОРГ про відчуження автомобіля за згоди позивача - ПАТ ЮНЕКС БАНК . Також посилався на пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки банк дізнався про порушення свого права у серпні 2014 року, що підтверджується рішенням Господарського суду Луганської області від 16 жовтня 2015 року, яким стягнуто заборгованість товариства саме починаючи з цієї дати. Також вказував на те, що сплив позовної давності - 4 роки з дати придбання ним автомобіля, позбавляє його права звернення з позовом та порушує його право на справедливий суд.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 5 листопада 2013 року між ПАТ ЮНЕКС БАНК та ТОВ БДК-АВТО укладено договір застави рухомого майна № 37.2.0813.ЮО_К_ЗЗ, за яким у заставу банку передано автомобіль Toyota Land Cruiser 200, 2012 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 8-12 том І).

Договір укладено на забезпечення виконання умов кредитного договору № 37.2.0813.ЮО_К, укладеного між ПАТ ЮНЕКС БАНК та ТОВ БДК-АВТО 12 серпня 2013 року, щодо повернення 2 875 000 грн., зі сплатою 22 % річних у термін до 11 серпня 2015 року.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 6 жовтня 2015 року за невиконання умов вказаного вище кредитного договору з ТОВ БДК-АВТО на користь ПАТ ЮНЕКС БАНК стягнуто 1 878 000 грн. заборгованості та 47 739, 80 грн. судових витрат (а.с. 13-16 том І).

25 листопада 2015 року за вказаним рішенням відкрито виконавче провадження (а.с. 18 том І).

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Лутугинського РУЮ Майстренка О.М. від 7 квітня 2015 року транспортні засоби боржника оголошено у розшук та зупинено виконавче провадження (а.с. 19 том І).

Постановою в.о. начальника Лутугинського РУЮ Майбороди І.А. від 19 вересня 2017 року виконавчий документ повернуто стягувачу без виконання оскільки транспортні засоби боржника не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку (а.с. 20 том І).

Згідно інформації регіонального сервісного центру в м. Києві МВС України від 20 квітня 2017 року № 31/26-96із, транспортний засіб - автомобіль марки Toyota Land Cruiser 200 номер кузова НОМЕР_1 , 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 у період з 02 листопада 2013 року до 18 квітня 2017 року декілька разів перереєстровувався на різних осіб, востаннє - 20 травня 2016 року його перереєстровано на відповідача ОСОБА_1 (а.с. 21-22 том 1).

Підставою перереєстрації став договір купівлі-продажу від 20 травня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 117-118 том І).

Згідно зі статтею 1 Закону України Про заставу та статтею 572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною четвертою статті 577 ЦК України передбачено, що моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до частини другої статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 27 Закону України Про заставу застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Згідно зі статтею 12 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах: від 03 квітня 2013 року у справі № 6-7цс13,

від 19 листопада 2014 року у справі № 6-168цс14, у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №463/3582/17, провадження № 61-13383 св 19 та у постанові від 18 грудня 2019 року у справі №619/4033/18, провадження №61-16542 св 19.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України, застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що застава транспортного засобу була належним чином зареєстрована й автомобіль відчужувався у періоди, коли перебував під обтяженням, тобто відчуження транспортного засобу було заборонено, а відтак - відсутні підстави для визнання відповідача добросовісним набувачем. Такі висновки суду ґрунтуються на положеннях закону та підтверджують встановленими у справі обставинами й матеріалами справи.

Згідно ст. 17 Закону України Про заставу , заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів критично ставиться до повідомлення ТОВ Фірма СХІДУКРТОРГ про те, що відчуження заставного транспортного засобу у травні 2014 року відбулось за згоди обтяжувача - ПАТ ЮНЕКС БАНК (а.с. 119 том І) та повідомлення Головного сервісного центру МВС України від 12 липня 2018 року № 31/А-973 про те, що згідно інформації з бази даних ЄДР МВС обтяження щодо спірного автомобіля у період з 30 квітня по 20 травня 2016 року відсутні (а.с. 120 том І), оскільки зазначені повідомлення спростовуються витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 24-25 том І), згідно якого автомобіль легковий марки Toyota Land Cruiser 200, 2012 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 знаходиться в заставі. Підстава обтяження - договір застави № 37.2.0813.ЮО_К_ЗЗ від 5 листопада 2013 року, ПАТ Юнекс Банк до кредитного договору № 37.2.0813.ЮО_К від 12 серпня 2013 року, укладеного з ТОВ БДК-АВТО .

Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на те, що між ТОВ БДК-АВТО та банком був укладений договір застави товарів в обороті, а відтак, продаж вказаного автомобіля не потребував згоди банку, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 40 Закону України "Про заставу" предметом застави товарів в обороті або у переробці можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо. При заставі товарів в обороті або у переробці реалізовані заставодавцем товари перестають бути предметом застави з моменту їх вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу або передачі на пошту для пересилки набувачу, а набуті заставодавцем товари, передбачені в договорі застави, стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності.

Таким чином, при заставі товарів в обороті або у переробці до предмету застави належать речі, визначені родовими ознаками, тобто такі, які в цивільномму обороті відрізняються один від одного за такими ознаками: а) своєю родовою належністю; б) якістю; в) кількісними характеристиками.

Оскільки предметом застави в договорі застави № 37.2.0813.ЮО_К_ЗЗ від 5 листопада 2013 року є індивідуально визначена річ, а саме автомобіль легковий марки Toyota Land Cruiser 200, 2012 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , то помилково вважати зазначений договір договором застави товарів в обороті.

Також при заставі товарів в обороті або у переробці, у разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов`язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості. Зменшення вартості замінених товарів допускається тільки у випадках, коли це здійснено за домовленістю сторін щодо погашення частки початкової заборгованості (стаття 43 Закону України "Про заставу"). На противагу зазначеному - в п. 1.7 договору застави № 37.2.0813.ЮО_К_ЗЗ від 5 листопада 2013 року зазначено, що заміна предмету застави здійснюється заставодавцем тільки за письмовою згодою заставодержателя.

Крім того, колегія суддів вважає, що позивачем не пропущений строк позовної давності, оскільки згідно п.1.3 кредитного договору № 37.2.0813.ЮО_К, укладеного між ПАТ ЮНЕКС БАНК та ТОВ БДК-АВТО 12 серпня 2012 року (а.с. 72 том І), строком користування кредиту зазначено 11 серпня 2015 року, в той час як позивач звернувся з позовом про звернення стягнення на предмет застави 4 червня 2018 року. Тобто застосовувати наслідки спливу строку позовної давності не можна.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи, які є підставою для скасування рішення, не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: О.О. Данилова

І.В.Лівінський

---------------------------------

Повну постанову складено 19 лютого 2021 року