Постанова

від 02.02.2021 по справі 910/4415/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2021 р. Справа№ 910/4415/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Ходаківської І.П.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - Кінебас О.М.

відповідача-1 - не з`явились

відповідача-2 - не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Телерадіокомпанія "Люкс"

на рішення Господарського суду м. Києва від 17.09.2020 р. (повне рішення складено 18.09.2020 р.)

у справі № 910/4415/19 (суддя - Мандриченко О.В.)

за позовом Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

до 1. Приватного акціонерного товариства "Телерадіокомпанія "Люкс"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство 24"

про захист ділової репутації

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2019 року Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства "Телерадіокомпанія "Люкс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство 24" про:

- визнання недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканність ділової репутації, інформації, поширеної ІНФОРМАЦІЯ_1 ефірі телеканалу новин "24" та на веб-сайті телеканалу новин " ІНФОРМАЦІЯ_2 у відеосюжеті програми "ЦРУ" (Центр розслідувань України) про наявність корупційних схем у Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" та передання землі забудовникам;

- зобов`язання Приватного акціонерного товариства "Телерадіокомпанія "Люкс" протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом оголошення повного тексту резолютивної частини цього рішення в ефірі телеканалу новин "24" та на веб-сайті телеканалу новин "24" у телепередачі програми "ЦРУ" (Центр розслідувань України) у такий же день тижня і час доби, як і поширена і визнана недостовірною інформація;

- зобов`язання Приватного акціонерного товариства "Телерадіокомпанія "Люкс" ІНФОРМАЦІЯ_3 з веб-сайту телеканалу новин "24" http://24tv.ua/ за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 фрагменти і коментарі, які містять недостовірну та принижуючу ділову репутацію позивача інформацію;

- стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства "Телерадіокомпанія "Люкс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство 24" моральної шкоди у розмірі 1921,00 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що в ефірі Телеканалу новин 24 було поширено шляхом візуально-звукового оповіщення (телевізійний ефір) у програмі Центр розслідувань України аудіовізуальну інформацію, яка є недостовірною, її поширення ганьбить ділову репутацію позивача, недоторканість якої передбачена ст. 94 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.09.2019 р. призначено у справі № 910/4415/19 лінгвістичну експертизу, проведення якої доручено Державному підприємству "Українське бюро лінгвістичних експертиз" Національної академії наук України", та зупинено провадження у справі.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.09.2020 р. у справі № 910/4415/19 позов Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" задоволено частково, а саме:

- визнано недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканність ділової репутації, інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_4 в ефірі телеканалу новин "24" та на веб-сайті телеканалу новин " ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 у відеосюжеті програми "ЦРУ" (Центр розслідувань України) про наявність корупційних схем у Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" та передання землі забудовникам;

- зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Телерадіокомпанія "Люкс" протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом оголошення повного тексту резолютивної частини цього рішення в ефірі телеканалу новин "24" та на веб-сайті телеканалу новин "24" у телепередачі програми "ЦРУ" (Центр розслідувань України) у такий же день тижня і час доби, як і поширена і визнана недостовірною інформація;

- зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Телерадіокомпанія "Люкс" протягом одного місяця з дня набрання цим рішенням законної сили вилучити з веб-сайту телеканалу новин "24" http://24tv.ua/ за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 фрагменти і коментарі, які містять недостовірну та принижуючу ділову репутацію позивача інформацію;

- в частині вимоги про стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства "Телерадіокомпанія "Люкс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство 24" моральної шкоди у розмірі 1921,00 грн у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Телерадіокомпанія "Люкс" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі відповідач-1 вказує на те, що за відсутності офіційного запису ефіру неможливо встановити зміст трансльованих передач, оскільки зміст випуску програми поширений на веб-сайті https//24tv.ua/ може бути зовсім іншим від того, що транслювався на телебаченні, зокрема на телевізійному каналі Телеканал новин 24 .

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/4415/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/4415/19 залишено без руху на підставі ч. ч. 2, 3 ст. 260 ГПК України.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/5083/20 від 02.12.2020 р. у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/4415/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/4415/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Ходаківська І.П., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/4415/19 та призначено її до розгляду на 12.01.2021 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 р. у судовому засіданні після надання усних пояснень відповідачем-1 було оголошено перерву до 02.02.2021 р.

У засідання суду, призначене на 02.02.2021 р., представники відповідачів не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Доказів поважності відсутності вказаних представників суду не надано.

Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що представники відповідачів були позбавлені можливості через будь-які перешкоди, в тому числі і карантинні, бути присутніми у судовому засіданні.

Крім цього, відповідачі не наполягали на обов`язковій участі їх представників у судовому засіданні, відповідних клопотань від них завчасно не було подано апеляційному суду.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаних представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

11.10.2018 р. о 21:30 в ефірі Телеканалу новин "24" було поширено шляхом візуально-звукового оповіщення (телевізійний ефір) у програмі "ЦРУ" (Центр розслідувань України) аудіовізуальну інформацію "Як верхівка КПІ перетворила національний університет на власний прибутковий бізнес".

Вказана вище інформація також була розміщена на офіційному веб-сайті Телеканалу новин "24"http://24tv.ua/за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується, зокрема, висновком за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту вищевказаної веб сторінки.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, в зазначеному аудіовізуальному продукті було поширено недостовірну та таку, що принижує його ділову репутацію, інформацію, а саме:

0:28 хв. Сьогодні у фокусі журналістів центру розслідувань України підозрілі схеми та родинні підряди в одному з найбільших вишів України - КПІ;

3:01 хв. Саме так і почалося з групою небайдужих ініціативних студентів КПІ, які виявилися не ладними з тим, що проживають у корупційному князівстві, на яке перетворили Київський політех;

3:35 хв. ... корупційні схеми виявилися такими примітивними ..., що навіть я здивувався;

12:42 хв. І саме ця квартира виводить нас на куди цікавішу схему у цілому князівстві КПІ;

14:30 хв. Потім з`ясувалося, що обидва ці проректори брали участь у вирішенні виділення землі під цю забудову і це вже питання про сотні мільйонів гривень;

21:57 хв. Загалом тільки оті ЖК, про які ми згадували це майже 4 га землі. Це неспівмірні розміри. Знаєш, один єдиний гуртожиток, який десять-одинадцять років будується і вся та земля, яку керівництво КПІ просто віддало забудовникам;

22:17 хв. Ми намагалися поставити це питання пану Згуровському не один раз майже п`ять наших інформаційних запитів та десятки прохань про зустріч і всі вони залишилося без відповіді, проректор Новіков раптово захворів одразу після того як ми вперше сходили до КПІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦК України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про інформацію" під інформацією розуміється будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Як передбачено ст. 5 Закону України "Про інформацію", кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 7 України "Про інформацію" право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно зі ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України (ч. 1 ст. 94 ЦК України).

У п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 р. № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" зазначено, що за змістом приписів ст. 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб`єкта (підприємця).

Отже юридична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. ч. 1 ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦК України.

У відповідності до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

Відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 р. у справі № 910/4415/19 було призначено судову лінгвістичну експертизу, проведення якої доручено Державному підприємству "Українське бюро лінгвістичних експертиз Національної Академії Наук України".

За результатами проведеного експертного дослідження було складено висновок судової лінгвістичної експертизи № 056/80 від 17.03.2020 р., яким встановлено:

1. Висловлення, наведені в питанні 1, містять інформацію про Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", виражену і у формі фактологічних тверджень, і у формі оцінного судження. У формі фактологічних тверджень інформацію про Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" та його працівників виражено в таких висловленнях:

- саме так і почалося наше знайомство з групою небайдужих ініціативних студентів КПІ, які виявилися не ладними змиритися з тим, що проживають у корупційному князівстві, на яке перетворився Київський політехнічний інститут;

- а корупційні схеми, ну знаєш, виявилися такими примітивними й кондовими, що навіть я здивувався;

- і саме ця квартира виводить нас на куди цікавішу схему у цілому князівстві КПІ;

- згодом з`ясувалося, що обидва ці проректори брали участь у вирішенні виділення землі під цю забудову і це вже питання про сотні мільйонів гривень;

- загалом тільки оті ЖК, про які ми згадали в сьогоднішній програмі, це майже 4 га землі. Це неспівмірні розміри. Знаєш, один єдиний гуртожиток, який десять-одинадцять років будують, і вся та земля, яку керівництво просто віддало забудовникам;

- ми намагалися поставити це питання пану ОСОБА_1 не один раз, майже п 'ять наших інформаційних запитів та десятки прохань про зустріч з ним залишилися без відповіді, профільний проректор ОСОБА_2 раптово захворів одразу після того, як ми вперше ходили до КПІ.

У формі оцінного судження інформацію про Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" виражено в такому висловленні: Сьогодні у фокусі журналістів Центру розслідувань України підозрілі схеми та родинні підряди в одному з найбільших вишів України - КПІ.

2. Висловлення, наведені в питанні 1, містять негативну інформацію про Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".

3. З позицій лінгвістичної кваліфікації висловлення, наведені в питанні 1, містять інформацію про Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", яка може викликати до нього недовіру й неповагу і завдавати шкоди його діловій репутації.

Отже існують всі необхідні підстави для кваліфікації частини поширеної відповідачем спірної інформації саме як фактичного твердження та подальшого здійснення перевірки такої інформації на відповідність дійсності з огляду на наступне.

Згідно з п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

За ч. 2 ст. 47-1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, поширена відповідачем спірна інформація, була викладена у формі фактичних тверджень, що підтверджується, зокрема, висновком експерта № 056/80 від 17.03.2020 р. за результатами проведення судової лінгвістичної експертизи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозицїї такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей. За вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Згідно з актом ревізії фінансово-господарської діяльності Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" Державною аудиторською службою України від 07.03.2019 р. № 031-30/171 в господарській діяльності Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського та при укладенні ним угод не було виявлено корупційних діянь та зловживань з метою незаконного збагачення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Отже факт вчинення особою кримінального правопорушення може бути перевірений та підтверджений лише наявністю обвинувальних вироків щодо неї.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" телерадіоорганізація зобов`язана не поширювати матеріали, які порушують презумпцію невинуватості або упереджують рішення суду.

Таким чином, інформація, поширена в аудіовізуальному продукті про "корупційне схеми", "у корупційному князівстві, на яке перетворили Київський політех", "корупційні схеми виявились" (тобто ствердження, як факт) є категоричним фактичним твердженням, мають обвинувальний нахил, створює негативне враження про позивача в цілому та про посадових осіб позивача, дає підстави вважати, що всі посадові особи позивача є корупціонерами та займаються незаконною діяльністю, що в силу приписів ст. 62 Конституції України є недостовірною інформацією та завдає шкоди діловій репутації КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Стосовно поширення позивачем інформації про забудову земель, висловленого у твердженні, поширеному о 14:30 "що обидва ці проректори брали участь у вирішенні виділення землі під цю забудову і це вже питання про сотні мільйонів гривень" колегія суддів зазначає наступне.

27.05.2004 р. рішенням Київської міської ради № 281-2/1491 земельну ділянку площею 0,5525 га (пров. Ковальський, навпроти буд №22) було передано позивачу на праві постійного користування згідно з державним актом серії ЯЯ № 080628.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2012 р. ОСОБА_3 переведено на посаду проректора з адміністративно-господарської роботи за наказом № 2497 Л. 25.02.2013 р., ОСОБА_4 переведено на посаду проректора з науково-педагогічної роботи за наказом № Л 546 П.

Отже вказані посадові особи не приймали та не могли приймати управлінських рішень щодо виділення землі за рахунок міської забудови під забудову житлового комплексу по АДРЕСА_1 , оскільки були прийняті на посаду проректорів пізніше ніж земельна ділянка була виділена для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу. До того ж прийняття такого рішення віднесено до компетенції Київської міської ради, що було нею зроблено у 2004 році.

Таким чином, інформація щодо прийняття проректорами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 участі у вирішенні виділення землі під цю забудову є недостовірною.

Стосовно поширеної інформації на 21:57, а саме "Загалом тільки оті ЖК, про які ми згадували це майже 4 га землі. Це неспівмірні розміри. Знаєш, один єдиний гуртожиток, який десять-одинадцять років будується і вся та земля, яку керівництво КПІ просто віддало забудовникам..."

Згідно з інформаційною довідкою з Державного земельного кадастру (станом на 25.01.2019 р.) земельна ділянка площею 1,1025 га (по АДРЕСА_2 ) належить на праві власності державі Україна в особі Київської міської державної адміністрації, а КПІ ім. Ігоря Сікорського належить право постійного користування.

Земельна ділянка площею 1,23 га ( АДРЕСА_3 ), земельна ділянка площею 1,3973 га (Солом`янський квартал, обмежений вулицями Індустріальною, Борщагівською, та пров. Індустріальним) земельна ділянка площею 05525 га ( АДРЕСА_1 ) належить на праві власності державі Україна в особі Київської міської державної адміністрації, а КПІ ім. Ігоря Сікорського належить право постійного користування.

Відповідно до п. п. 9, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 р. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Із відомостей про структуру власності, розміщених на офіційному веб- сайті 24tv.ua станом на 31.03.2018 р., слідує, що власником веб-сайту, розміщеного за доменним ім`ям 24tv.ua, є Приватне акціонерне товариство "Телерадіокомпанія "Люкс".

Крім цього, назва передачі "Центр розслідування України" є зареєстрованим знаком для товарів і послуг згідно свідоцтва № 218592, яке належить відповідачу-1.

Таким чином, Приватним акціонерним товариством "Телерадіокомпанія "Люкс" було поширено засобами візуально-звукового оповіщення (телевізійний ефір) та розміщено на власному веб-сайті в мережі інтернет спірний аудіовізуальний продукт.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 6 Закону України "Про телебачення та радіомовлення" дані про кожну індивідуальну програму чи передачу мають містити ім`я автора чи авторів, назву і адресу виробника програми. Відповідальність за зміст програм та передач несе керівник телерадіоорганізації або автор (автори) програми та/чи передачі.

Так, по завершенню аудіовізуального продукту "Як верхівка КПІ перетворила національний університет на власний прибутковий бізнес" в передачі "ЦРУ" (Центр розслідувань України) на 23:03 зазначено інформацію, що виробником даного аудіовізуального продукту є Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство 24" (відповідач-2), що підтверджуються записом відео аудовізуальної інформації на DVD PSP308VG030654544, що є додатком до Експертного висновку від 25.03.2019 р. № 92/2019-ЕВ-ЦК та знімком з екрану.

Отже виробником програми, у якій міститься недостовірна та така, що принижує ділову репутацію позивача, інформація, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство 24".

Згідно з п. п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 р. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин, як-то: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" № 1 від 27.02.2009 р. під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. Поширена недостовірна інформація принижує статус позивача в очах суспільства, оскільки необгрунтовано ставить під сумнів дотримання позивачем у його діяльності моральних та правових норм.

Як передбачено ч. 1 ст. 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГК України дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

Отже юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація (ст. 277 ЦК України).

Таким чином, внаслідок створення та поширення відповідачами недостовірної інформації відбулося порушення особистих немайнових прав позивача, оскільки така інформація шкодить діловій репутації позивача та дискредитує останнього.

Враховуючи те, що позивачем доведено факт порушення його немайнових прав на недоторканність ділової репутації, шляхом створення та поширення відповідачами інформації, яка не відповідає дійсності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" про визнання недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право позивача на недоторканність його ділової репутації, інформацію, викладену у формі фактологічних тверджень, спростування та вилучення даної інформації відповідачами, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення 1921,00 грн моральної шкоди колегія суддів зазначає наступне.

Як передбачено ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, для настання цивільно-правової відповідальності відповідачів за заподіяння моральної шкоди позивачеві необхідно встановити наявність усієї сукупності зазначених ознак складу цивільного правопорушення, тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі потрібно розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 91, ст. 201 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно з п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ділова репутація є сукупністю документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Однак у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження факту завдання відповідачами шкоди немайновим правам позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідачів моральної шкоди в розмірі 1921,00 грн є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Стосовно доводів скаржника про те, що за відсутності офіційного запису ефіру неможливо встановити зміст трансльованих передач, оскільки зміст випуску програми поширений на веб-сайті https//24tv.ua/ може бути зовсім іншим від того, що транслювався на телебаченні, зокрема на телевізійному каналі Телеканал новин 24 , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до довідки з відомостями про власника веб-сайту № 120/2019-Д-ЦК від 26.03.2019 р. Приватне акціонерне товариство "Телерадіокомпанія "Люкс" є власником веб-сайту, розміщеного за доменним ім`ям 24tv.ua, на якому було розміщено аудіовізуальний продукт Як верхівка КПІ перетворила національний університет на власний прибутковий бізнес .

Виробником аудіовізуального продукту Як верхівка КПІ перетворила національний університет на власний прибутковий бізнес є Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство 24 (відповідач-2), що підтверджуються записом аудіовізуальної інформації на цифровому носії DVD PSP308VG030654544, що є додатком до Експертного висновку № 92/2019-ЕВ-ЦК від 25.03.2019 р.

Таким чином, власником веб-сайту, на якому розміщено аудіовізуальний продукт Як верхівка КПІ перетворила національний університет на власний прибутковий бізнес , та виробником (автором) зазначеного аудіовізуального продукту є різні особи.

Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 15 Закону України Про авторське право і суміжні права майновими правами на аудіовізуальний продукт (твір), зокрема, є використання твору шляхом переробки, адаптації, аранжування та інших подібних змін.

Оскільки автором аудіовізуального твору Як верхівка КІП перетворила національний університет на власний прибутковий бізнес є Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство 24 , тому відповідач-1 не має майнових прав на цей твір, що надавало б йому можливість вносити зміни та поширювати на власному веб-сайті перероблений (змінений) твір по відношенню до випущеного в ефірі на Телеканалі новин 24 .

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 17.09.2020 р. у справі № 910/4415/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Телерадіокомпанія "Люкс" задоволенню не підлягає.

Інші аргументи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, наведеного вище не спростовують та відхиляються колегією суддів.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Телерадіокомпанія "Люкс" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 17.09.2020 р. у справі № 910/4415/19 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 17.09.2020 р. у справі № 910/4415/19.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Телерадіокомпанія "Люкс".

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 22.02.2021 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В.Андрієнко

І.П. Ходаківська