Постанова

від 17.02.2021 по справі 905/633/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2021 р. Справа № 905/633/19

Колегія суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Пархоменко О.В.

за участю:

позивача - адвокат Білоус І.Г., ордер АН №1027373 від 10.02.2021 року, свідоцтво №3647 від 10.11.2010 року;

відповідача - не з`явився;

третьої особи - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СТІЛ", м. Київ - адвоката Макарова А.А. (вх. №54Д/1-18)

на рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2020 року у справі №905/633/19, ухвалене в приміщенні господарського суду Донецької області (головуючий суддя Чернова О.В., суддя Говорун О.В., суддя Бокова Ю.В.), повний текст якого складено 08.12.2020 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторгівельна фірма "Укрметекспорт", м. Краматорськ Донецької області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СТІЛ", м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко Катерини Миколаївни, м. Краматорськ Донецької області

про визнання недійним договору про задоволення вимог іпотекодержателя та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.11.2019 року у справі №905/633/19 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторгівельна фірма "Укрметекспорт" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СТІЛ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко Катерини Миколаївни про визнання недійним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №120 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39279753 від 19.01.2018 року державного реєстратора відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 року рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2019 року у справі №905/633/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23.06.2020 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторгівельна фірма "Укрметекспорт" задоволено частково, рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2019 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 року у справі № 905/633/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2019 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 року у справі та передаючи справу на новий розгляд до господарського суду Донецької області виходив з такого.

В порушення положень ст. ст. 86, 236, 269, 282 ГПК України суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи залишили поза увагою та не надали належної правової оцінки змісту п. 5.4 договору іпотеки від 25.08.2016 року, який, на відміну від оспорюваного договору, містить чітке застереження про можливість застосування позасудового порядку звернення кредитором стягнення на предмет іпотеки, передбаченого статтею 37 Закону України "Про іпотеку", в межах Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не дослідили та не перевірили тих обставин, чи взагалі укладалася між сторонами угода про взаємні розрахунки від 25.08.2016 року, у забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "ЗТФ "Укрметекспорт" за якою було укладено договір іпотеки від 25.08.2016 року та оспорюваний договір, позаяк сторони не заперечують факт укладання іншого договору - угоди про взаємні розрахунки від 18.05.2016 року.

Всупереч вимог ст. ст. 86, 269, 282 ГПК України місцевий та апеляційний господарські суди належним чином не спростували доводи позивача про те, що запроваджений законом мораторій зупиняє можливість реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018 року, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання та є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, а відтак унеможливлює укладення оспорюваного договору та наступну реєстрацію за відповідачем права власності на предмет іпотеки, що є підставою для визнання зазначеного договору недійсним і скасування рішення держреєстратора від 19.01.2018 року.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи у частині позовних вимог про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018 року неправильно застосували норми матеріального права (ст. ст. 203, 215, 319, 321 ЦК України, ст. ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку", ст. 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"), а заявлена у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, передбачена п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020 року), дістала підтвердження під час касаційного провадження, то Верховний Суд вбачає достатні підстави для скасування рішень судів попередніх інстанцій та передачі справи в цілому на новий розгляд до господарського суду Донецької області, оскільки позовна вимога про скасування рішення держреєстратора від 19.01.2018 року має похідний характер від позовної вимоги про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018 року, так як згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою виникнення права власності ТОВ "АЙ СТІЛ" на двоповерхову окремо розташовану будівлю загальною площею 534,3 м 2 по вулиці Богдана Хмельницького, 11 у місті Краматорську Донецької області, у Державному реєстрі зазначено саме оспорюваний договір.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.12.2020 року у справі №905/633/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторгівельна фірма "Укрметекспорт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СТІЛ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко Катерини Миколаївни про визнання недійним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №120 та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису - задоволено повністю; визнано недійним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторгівельна фірма "Укрметекспорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ СТІЛ", посвідчений 19.01.2018 року приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко К.М., зареєстрований в реєстрі за №120; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39279753 від 19.01.2018 року державного реєстратора: приватного нотаріуса Басенко Катерини Миколаївни, на підставі якого було внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо державної реєстрації права приватної власності на двоповерхову окремо розташовану будівлю за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вулиця Хмельницького Богдана, буд.11, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер: 120, виданий 19.01.2018 року, видавник приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко К.М., за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай Стіл", номер запису про право власності: 24457933; припинено право приватної власності на двоповерхову окремо розташовану будівлю за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вулиця Хмельницького Богдана, буд.11, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер: 120, виданий 19.01.2018 року, видавник приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко К.М. за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай Стіл" номер запису про право власності: 24457933; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторгівельна фірма "Укрметекспорт" право приватної власності на двоповерхову окремо розташовану будівлю за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вулиця Хмельницького Богдана, буд.11, на підставі договору купівлі-продажу від 23 вересня 1998 року, укладеного позивачем та закритим акціонерним товариством "НКМЗ", зареєстрованого на Краматорській універсальній біржі 23.09.1998 року за №111; відновлено запис про іпотеку №16154969 від 25.08.2016 року, зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31170260 від 31.08.2016 року, приватного нотаріуса Басенко Катерини Миколаївни, Краматорський міський нотаріальний округ, Донецька область, підстава внесення запису: договір іпотеки, серія та номер: 2022, виданий 25.08.2016 року, видавник: приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко К.М., Іпотекодержатель: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай стіл", код ЄДРПОУ: 39447787; Іпотекодавець: Товариство з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторгівельна фірма "Укрметекспорт", код ЄДРПОУ: 20353350; відновлено запис про обтяження №16155066 від 25.08.2016, зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:31170588 від 31.08.2016 року приватного нотаріуса Басенко Катерини Миколаївни, Краматорський міський нотаріальний округ, Донецька область, підстава внесення запису: договір іпотеки, серія та номер: 2022, виданий 25.08.2016 року, видавник: приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко К.М., вид обтяження: заборона на нерухоме майно, обтяжувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай стіл"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СТІЛ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторгівельна фірма "Укрметекспорт" витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842,00 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5 763,00 грн. та судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 7 684,00 грн.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СТІЛ" - адвокат Макаров А.А. з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2020 року у справі №905/633/19 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує про таке.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018 року зареєстрований в реєстрі за №120, за своїм змістом не суперечить вимогам чинного законодавства та за своєю правовою природою є угодою про передачу майнових прав на нерухоме майно.

Господарським судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тим обставинам, що положеннями ст. 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення АТО" лише зупинено дію, а не скасовано відповідні норми, ст. 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), ст. 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмету іпотеки), ст. 40 (у частині виселення мешканців з житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), ст.ст. 41, 43-47 (у частині реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах), Закону України "Про іпотеку."

Відомості про зупинення дії вказаних положень Закону України "Про іпотеку" чи заборону в їх застосуванні, відсутні.

Подання позову свідчить про недобросовісну поведінку позивача, який з метою уникнення обов`язку повернення грошового боргу увів в оману відповідача, заявивши щодо наміру укласти договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018 року, зареєстрований в реєстрі за №120, що й відбулось як добровільне волевиявлення сторін та надалі звернувся з позовом про порушені укладеним договором права.

Вказаним обставинам господарським судом першої інстанції не надано правової оцінки та не зазначено позиції щодо захисту прав відповідача як кредитора.

Також, господарським судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що Указом Президента України від 30.04.2018 року №116/2018 "Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 30 квітня 2018 року" "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях" (опубліковано в Офіційному віснику Президента України 30.04.2018 року) було скасовано режим АТО та розпочато Операцію Об`єднаних Сил, що в розумінні ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення АТО" є датою припинення АТО та, що відповідно до додатку до Розпорядження Кабінету Міністрів України №1257 від 02.12.2015 року, територія Краматорської міської ради (м. Краматорськ) визначена як територія де здійснювалась, а не триває антитерористична операція.

Місцевим господарським судом не взято до уваги, що правочин укладено добровільно позивачем, не досліджено обставин чим керувався позивач укладаючи вказаний правочин; не надано оцінки факту добровільності вибуття об`єкту іпотеки з володіння та користування позивача; не надано оцінки тим обставинам, що за наслідками укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018 року було припинено зобов`язання позивача щодо сплати грошових коштів перед відповідачем.

Щодо повноважень апелянта діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СТІЛ", останнім до апеляційної скарги додано: ордер серії АН №1024296 від 22.12.2020 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.01.2017 року серії ДН №4777.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року в Україні введений карантин; постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року №291, від 11.05.2020 року №349, від 20.05.2020 року №392, від 17.06.2020 року №500, від 22.07.2020 року №641, від 26.08.2020 року №760, від 13.10.2020 року №956, від 09.12.2020 року №1236 до постанови від 11.03.2020 року № 211 внесено зміни, якими дію карантину продовжено до 28.02.2021 року.

Рада суддів України на офіційному сайті 11.03.2020 року звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін та листом №9рс-186/20 від 16.03.2020 року до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, місцевих та апеляційних судів з рекомендацією встановити особливий режим роботи судів України, в тому числі роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

Для запобігання розповсюдженню особливо небезпечного вірусного захворювання серед працівників суду на період з 13.03.2020 року по 03.04.2020 року наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 року за № 04-а встановлено особливий режим роботи суду в умовах карантину; наказами голови суду від 26.03.2020 року № 05-а, від 23.04.2020 року №07-а, від 08.05.2020 року №08-а, від 22.05.2020 року №10-а, від 22.06.2020 року №12-а, від 28.07.2020 року №14-а, від 31.08.2020 року №15-а, від 22.10.2020 року №21-а, від 18.12.2020 року №24-а на період дії карантину суд продовжує працювати в умовах встановленого раніше особливого режиму.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2021 року, суддею - доповідачем у даній справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Тихий П.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 року апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СТІЛ", м. Київ - адвоката Макарова А.А. на рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2020 року у справі залишено без руху; останнього зобов`язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

20.01.2021 року на адресу суду від апелянта надійшов супровідний лист щодо усунення недоліків апеляційної скарги (вх.№671), з доказами надіслання копії апеляційної скарги третій особі, який, разом з додатками, долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СТІЛ" - адвоката Макарова А.А. на рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2020 року у справі; позивачу та третій особі встановлено строк до 04.02.2021 року на протязі якого вони мають право подати відзиви на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на 10.02.2021 року; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

08.02.2021 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1613), в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує на те, що запроваджений законом мораторій зупиняє можливість реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання та є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, а відтак унеможливлює укладення спірного договору та наступну реєстрацію за відповідачем права власності на предмет іпотеки; системний аналіз Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" дозволяє зробити висновок про те, що антитерористична операція та всі нормативні акти, які визначали гарантії прав громадян на території її проведення в Україні, не припинилась, вона здійснюється одночасно з відсіччю збройної агресії Російської Федерації в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 року, для забезпечення прав учасників справи на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спору у справі, дотримання основних засад господарського судочинства, зокрема, змагальності сторін, повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, враховуючи неявку в судове засідання третьої особи, оголошено перерву у розгляді справи до 17.02. 2021 року, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

17.02.2021 року на адресу суду, електронною поштою від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх.№782), у зв`язку з хворобою представника - адвоката Макарова А.А., яку долучено до матеріалів справи.

Вказана заява не засвідчена електронним підписом, про що уповноваженими особами Східного апеляційного господарського суду складено відповідний акт від 17.02.2021 року №09-29/107, а тому залишена без розгляду.

17.02.2021 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх.2067), у зв`язку з хворобою представника - адвоката Макарова А.А., яку долучено до матеріалів справи.

Колегія суддів, розглянувши заяву представника відповідача - адвоката Макарова А.А. про відкладення розгляду справи (вх.№2037 від 17.02.2021 року), дійшла висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на таке.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для чого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

"Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "G. B. проти Франції").

Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (№51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Беручи до уваги те, що представник відповідача - адвокат Макаров А.А. не надав суду апеляційної інстанції докази на підтвердження викладених у заяві обставин та неможливості його прибуття в судове засідання, у задоволенні вказаної заяви слід відмовити.

Разом з тим, відповідач не позбавлений права забезпечити участь свого іншого представника в призначене судове засідання.

У судовому засіданні 10.02.2021 року та 17.02.2021 року представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні 10.02.2020 року представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

В судове засідання 17.02.2021 року представник відповідача не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить протокол судового засідання від 10.02.2021 року (а.с.71-72).

Третя особа в судове засідання 10.02.2021 року та 17.02.2021 року не з`явилась, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвал суду від 21.01.2021 року та від 10.02.2021 року про відправлення їх копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України.

Згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті ПАТ "Укрпошта", копія ухвали суду від 21.01.2021 року, яка була надіслана третій особі за належною адресою, не вручена під час доставки: інші причини (т.4, а.с.60).

З метою повідомлення третьої особи про час та місце розгляду справи - 10.02.2021 року, працівники апарату суду намагались зв`язатись з нею за номером телефону вказаному в якості засобу її зв`язку, втім вказаний номер телефону не є дійсним, про що Східним апеляційним господарським судом складено акт від 09.02.2021 року (т.4, а.с.62).

З метою повідомлення третьої особи про час та місце розгляду справи - 17.02.2021 року, працівники апарату суду намагались зв`язатись з нею за номером телефону вказаному в якості засобу її зв`язку, втім за вказаним номером телефону повідомлено, що вказаний номер третій особі не належить, про що Східним апеляційним господарським судом складено акт від 16.02.2021 року (т.4, а.с.79).

За змістом ч. 3 ст. 120 ГПК України , виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 910/15442/17.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції, Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" ).

Ухвалу суду від 21.01.2021 року та від 10.02.2021 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039 .

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з карантинними заходами, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та позивача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

23.09.1998 року на біржових торгах зафіксовано факт угоди (договір купівлі-продажу) між ТОВ "Зовнішньоторговельна фірма "Укрметекспорт" та ЗАТ "НКМЗ", зареєстрованої на Краматорській універсальній біржі "Примус" під реєстровим номером №111, зареєстрованої Краматорським бюро технічної інвентаризації 24.09.1998 року за №549, за змістом якого ЗАТ "НКМЗ" продав, а ТОВ "Зовнішньоторговельна фірма "Укрметекспорт" набув двохповерхову будівлю, площею 534,3 кв.м., яка розташована в місті Краматорську, по вулиці Богдана Хмельницького, 11.

18.05.2016 року між ТОВ "АЙ СТІЛ" та ТОВ "Зовнішньоторговельна фірма "Укрметекспорт" було укладено угоду про взаємні розрахунки (угода), за умовами п. 1 якої ТОВ "Зовнішньоторговельна фірма "Укрметекспорт" визнає свою заборгованість перед ТОВ "АЙ СТІЛ", як правонаступника ТОВ "Віктор енд Віктор Ко Лтд" (договір про відступлення №1-05/16 від 18.05.2016 року) за договором купівлі-продажу №160215 від 16.02.2015 року та додаткових угод до нього на загальну суму 6853822, 77 грн.

Згідно п. 2 угоди, ТОВ "Зовнішньоторговельна фірма "Укрметекспорт" визнає свою заборгованість перед ТОВ "АЙ СТІЛ", як правонаступником ТОВ "Віктор енд Віктор Ко Лтд" (договір про відступлення права №2-05/16 від 18.05.2016 року) за договором про надання послуг №06-08-15/1 від 06.08.2015 року на загальну суму 92375, 36 грн.

Відповідно до п.3 угоди, ТОВ "Зовнішньоторговельна фірма "Укрметекспорт" зобов`язується сплатити загальну суму заборгованості, що становить 6946198, 13 грн. не пізніше 25.11.2016 року. Датою здійснення оплати заборгованості вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "АЙ СТІЛ".

Згідно п. 4 угоди, в якості забезпечення виконання своїх обов`язків за угодою ТОВ "Зовнішньоторговельна фірма "Укрметекспорт" на підставі договору іпотеки передає в іпотеку ТОВ "АЙ СТІЛ" об`єкт нерухомого майна - двоповерхову цегляну будівлю, загальною площею 534,3 кв.м., розташовану в місті Краматорськ, по вулиці Богдана Хмельницького, за №11.

25.08.2016 року між ТОВ "Зовнішньоторговельна фірма "Укрметекспорт" (іпотекодавець) та ТОВ "АЙ СТІЛ" (іпотекодержатель) укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Басенко К.М., зареєстрований в реєстрі за №2022.

Згідно п.1.1. договору іпотеки, договором забезпечується виконання зобов`язання, що виникло у іпотекодавця на підставі угоди про взаємні розрахунки від 25.08. 2016 року, укладеного ним та іпотекодержателем у простій письмовій формі на суму 6946198, 13 грн., з обумовленим в основному договорі строком повернення боргу до 25.11.2016 року.

Пунктом 1.2 договору іпотеки сторони погодили, що в забезпечення виконання зобов`язань за основним договором іпотекодавець передає в іпотеку об`єкт нерухомого майна - двохповерхову окремо розташовану будівлю, загальною площею 534,3 кв.м., розташовану в місті Краматорськ Донецької області по вулиці Хмельницького Богдана, за №11.

За змістом п.1.3. договору, вказана будівля є приватною власністю іпотекодавця і належить йому на підставі договору купівлі-продажу від 23 вересня 1998 року, укладеного іпотекодавцем та ЗАТ "НКМЗ", зареєстрованого на Краматорській універсальній біржі 23.09.1998 року за №111. Право власності іпотекодавця зареєстроване Краматорським бюро технічної інвентаризації 24.09.1998 року, реєстровий №549. Вказаний договір купівлі-продажу та Реєстраційне посвідчення про право власності на предмет іпотеки передається іпотекодержателю та повинно бути повернуте іпотекодавцю у разі належного виконання ним у повному обсязі зобов`язання за основним договором. Для реєстрації права власності на предмет іпотеки у відповідності з положеннями статті 37 Закону України "Про іпотеку", цим договором іпотекодержателю надається право: пред`являти свідоцтво, усно та письмово звертатися, подавати необхідні довідки та документи, у тому числі заяви до установ, підприємств та організацій з питань отримання витягів та інших документів, а також вчиняти інші дії, пов`язані з цим питанням. Вказаний пункт застосовується в межах Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Розділом 5 договору іпотеки передбачено задоволення вимог та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.6.1. договору іпотеки, договір вступає в силу з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов`язань за основним договором та додатковими угодами до нього.

За змістом п.8.1. договору іпотеки нерухоме майно, що є предметом іпотеки, залишається в користуванні іпотекодавця, який вправі володіти і користуватися ним за цільовим призначенням.

Відомості про право власності на предмет іпотеки та обтяження нерухомого майна іпотекою підтверджені Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за номер інформаційної довідки 67018074 від 31.08.2016 року.

19.01.2018 року між ТОВ "Зовнішньоторговельна фірма "Укрметекспорт" (іподекодавець) та ТОВ "АЙ СТІЛ" (іпотекодержатель) було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя на підставі ст. 36 Закону України "Про іпотеку", який було посвідчено 19.01.2018 року приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко К.М., зареєстрований в реєстрі за №120.

Згідно п. 1 договору про задоволення вимог іпотекодержателя, іпотекодавець передав у власність іпотекодержателю, а іпотекодержатель прийняв від іпотекодавця і набув право власності на двоповерхову окремо розташовану будівлю, загальною площею 534,3 кв.м., розташовану в місті Краматорськ Донецької області по вулиці Хмельницького Богдана за №11, в рахунок виконання зобов`язань іпотекодавця за угодою про взаємні розрахунки від 25.08.2016 року, укладеним зі строком повернення боргу до 25.11.2016 року.

За змістом п. 5 договору про задоволення вимог іпотекодержателя, будівля, що розташована в місті Краматорськ Донецької області по вулиці Хмельницького Богдана за №11 є предметом іпотечного договору, посвідченого Басенко К.М., приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу, 25.08.2016 року, реєстровий номер 2022, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем для забезпечення виконання зобов`язання іпотекодавця за угодою про взаємні розрахунки, вказаного в п. 1 даного договору.

Відповідно до п. 6 договору іпотекодержатель набуває права власності на будівлю розташовану в місті Краматорськ Донецької області по вулиці Хмельницького Богдана за №11 за наступною вартістю 6946198, 13 грн.

У п. 10 договору сторони погодили, що право власності на вказану будівлю виникає у іпотекодержателя з моменту державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 11 договору про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" вказаний договір є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на будівлю, що є предметом даного договору.

У відповідності до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.01.2018 року №39279753, державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус Басенко Катерина Миколаївна, Краматорський міський нотаріальний округ, Донецька область розглянув заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 19.01.2018 року о 10:16:15 год. за реєстраційним № 26350825, яку подало ТОВ "АЙ СТІЛ" для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на будівлю з реєстраційним № 1013818414129, що розташована Донецька обл., м. Краматорськ, вулиця Хмельницького Богдана, будинок 11, та документи, подані для проведення державної реєстрації прав, керуючись ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, вирішив провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на будівлю з реєстраційним №1013818414129, що розташований Донецька обл., м.Краматорськ, вулиця Хмельницького Богдана, будинок 11.

Згідно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №148886721 від 11.12.2018 року, в якості підстави виникнення права власності у відповідача на двоповерхову окремо розташовану будівлю, загальною площею 534,3 кв.м., розташовану в місті Краматорськ Донецької області по вулиці Хмельницького Богдана за №11 у Державному реєстрі вказаний договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018 року, зареєстрований в реєстрі за №120, підстава внесення: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39279753 від 19.01.2018 року.

Позивач посилається на те, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між ТОВ "Зовнішньоторговельна фірма "Укрметекепорт" (іподекодавець) та ТОВ "АЙ СТІЛ" (іпотекодержатель), посвідчений 19.01.2018 року приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко К.М., суперечить положенням ст. 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Вказане вище й стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Донецької області, в якому останній просив визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між ТОВ "Зовнішньоторгівельна фірма "Укрметекспорт" та ТОВ "АЙ СТІЛ", посвідчений 19.01.2018 року приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко К.М., зареєстрований в реєстрі за №120 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про проведену державну реєстрацію права приватної власності на двоповерхову окремо розташовану будівлю за адресою: Донецька області, м.Краматорськ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 11, номер запису про право власності: 24457933; дата, час державної реєстрації 19.01.2018 року 10:16:15; державний реєстратор: приватний нотаріус Басенко Катерина Миколаївна, Краматорський міський нотаріальний округ, Донецька область; підстава виникнення права власності: договір про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер: 120, виданий 19.01.2018 року, видавник: приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко К.М.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39279753 від 19.01.2018 року 15:40:39, приватний нотаріус Басенко Катерина Миколаївна, Краматорський міський нотаріальний округ, Донецька область; форма власності: приватна; розмір частки: 1; власники: ТОВ "АЙ СТІЛ", код ЄДРПОУ: 39447787.

08.12.2020 року господарським судом Донецької області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що внаслідок укладення спірного договору порушено право власності позивача як іпотекодавця на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки від 25.08.2016 року в частині володіння та користування цим майном, передбачене ч.1 ст.9 Закону України "Про іпотеку", за змістом якої іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим законом; з метою ефективного захисту порушених прав позивача, одночасно зі скасуванням рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39279753 від 19.01.2018 року місцевий господарський суд припинив право приватної власності на двоповерхову окремо розташовану будівлю за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вулиця Хмельницького Богдана, буд.11, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер: 120, виданий 19.01.2018 року, видавник приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко К.М., за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай Стіл", визнав за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторгівельна фірма "Укрметекспорт" право приватної власності на двоповерхову окремо розташовану будівлю за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вулиця Хмельницького Богдана, буд.11, на підставі Договору купівлі-продажу від 23 вересня 1998 року, укладеного позивачем та закритим акціонерним товариством "НКМЗ", зареєстрованого на Краматорській універсальній біржі 23.09.1998 року за №111 та відновив записи про іпотеку №16154969 від 25.08.2016 року та запису про обтяження №16155066 від 25.08.2016 року, посилаючись на положення ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Колегія суддів вважає передчасними вказані висновки місцевого господарського суду, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про іпотеку", сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" (в редакції на час укладення спірного договору про задоволення вимог іпотекодержателя), договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Таким чином, положення ст. 36 Закону України "Про іпотеку" визначають позасудові способи звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає зокрема передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

За змістом ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" (в редакції на час укладення спірного договору про задоволення вимог іпотекодержателя), іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Указом Президента України від 14.04.2014 року №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Статтею 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено: період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року №405/2014.

Вказаний Закон є спеціальним, визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Згідно зі ст.9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб`єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки) , ст. 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), ст. 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), ст. ст. 41, 43 - 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 3 ст. 55 ГК України, суб`єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб`єктів малого підприємництва, у тому числі до суб`єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.

Суб`єктами мікропідприємництва є: фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України; юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб`єктами малого підприємництва є: фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України; юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб`єктами великого підприємництва є юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Інші суб`єкти господарювання належать до суб`єктів середнього підприємництва.

Відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 26.09.2017 року №632, із змінами та доповненнями внесеними наказом Державної фіскальної служби України від 29.12.2017 року №884, затверджено Реєстр великих платників податків на 2018 рік.

За змістом вказаного наказу, ТОВ "Зовнішньоторгівельна фірма" Укрметекспорт" не входить до переліку великих платників податків.

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року за №1275-р, відноситься м. Краматорськ.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України).

За змістом ст. ст. 572, 575 ЦК України іпотека є видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні й користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 1 та ч. 1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна, за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

Предметом іпотеки є об`єкти нерухомого майна та об`єкти, які прирівнюються до таких цим законом. До них чинним законодавством, зокрема, віднесено, зокрема, будівлі, споруди, підприємство як майновий комплекс, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору за умови, що Іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно в майбутньому.

Об`єкти нерухомого майна можуть бути предметом іпотеки лише за таких умов: майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; воно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим законом.

Відсутність хоча б однієї з указаних ознак є підставою для визнання договору іпотеки недійсним.

За змістом ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст.203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання договорів недійсними: відповідність договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору, дієздатність сторін за договором, у чому конкретно полягає порушення вільного волевиявлення та не відповідність його внутрішній волі учасника правочину, не спрямованість сторони на реальне настання правових наслідків правочину та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Вище зазначено, що суд касаційної інстанції у постанові від 23.06.2020 року вказав на те, що всупереч вимог ст. ст. 86, 269, 282 ГПК України місцевий та апеляційний господарські суди належним чином не спростували доводи позивача про те, що запроваджений законом мораторій зупиняє можливість реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018 року.

Враховуючи вказівки суду касаційної інстанції, які відповідно до ст. 316 ГПК України, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 ГК України.

Статтями 6 та 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Загальні положення про договір визначені ст. ст. 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору ст. ст. 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, положення ст. 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" передбачають, зокрема, що протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що юридичним особам - суб`єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія ст. 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), при цьому враховуючи приписи ст. 334 Цивільного кодексу України та п. 10 договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018 року, право власності на нерухоме майно (предмет іпотеки) виникає з моменту державної реєстрації права власності за іпотекодержателем на предмет іпотеки, а не з моменту укладання відповідного договору.

Таким чином, приписи ст. 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" лише зупиняють дію відповідної статті Закону України щодо "Про іпотеку" (ст.37), а не скасовують її норми.

Встановлений Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" мораторій на реалізацію права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки, що розташований на території проведення антитерористичної операції, не обмежує сторін договору іпотеки в укладанні договору про задоволення вимог іпотекодержателя, а також не передбачає зупинення дій відповідних положень ЦК України щодо обов`язковості виконання боржником своїх зобов`язань, які забезпечені іпотекою.

Одним з основних принципів укладення договорів закріплених ЦК України - це принцип добровільності та вільного волевиявлення сторін щодо намірів укладення та виконання угоди.

За змістом договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018 року слідує, що договір укладено сторонами добровільно як спосіб поновлення порушених прав відповідача, яке було наслідком неможливості виконання позивачем грошового зобов`язання.

Щодо вказівок суду касаційної інстанції про те, що в порушення положень ст. ст. 86, 236, 269, 282 ГПК України суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи залишили поза увагою та не надали належної правової оцінки змісту п. 5.4 договору іпотеки від 25.08.2016 року, який, на відміну від оспорюваного договору, містить чітке застереження про можливість застосування позасудового порядку звернення кредитором стягнення на предмет іпотеки, передбаченого статтею 37 Закону України "Про іпотеку", в межах Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", слід зазначити таке.

Так, у п. 5.4. договору іпотеки від 25.08.2016 року сторони погодили, що за домовленістю сторін, у разі невиконання іпотекодавцем зобов`язання за основним договором до 25.11.2016 року, цей договір передбачає, що 25.11.2016 року ТОВ "АЙ СТІЛ" набуває право звернути стягнення на нерухоме майно - двоповерхову будівлю, загальною площею 534,3 кв.м., розташовану в м. Краматорськ по вул. Богдана Хмельницького, 11 в рахунок виконання зобов`язання за основним договором у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України "Про іпотеку" та зареєструвати право власності на предмет іпотеки. В такому випадку цей договір виступає правовстановлюючим документом та є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. Цей пункт застосовується в межах Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Сторони, укладаючи договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018 року усвідомлювали правові наслідки, настання певних подій, зокрема, негативних, а саме в п.5.4. договору іпотеки сторони узгодили, що саме цей пункт застосовується в межах Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Отже, позивачу на час укладення спірного договору від 19.01.2018 року були відомі положення ст. 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо зупинення дії ст. 37 Закону України "Про іпотеку" в частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки.

За таких обставин, беручи до уваги, що спірний договір від 19.01.2018 року укладено між сторонами добровільно, про що свідчить його зміст та підпис керівника позивача на ньому, останній укладений з урахуванням положень ст. 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", про що позивач був, також, усвідомлений та останній не суперечить приписам чинного законодавства, підстав для визнання його недійсним, не має.

А отже, норми ст. 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" не можуть бути підставою для задоволення позову про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №120.

Крім того, Указом Президента України від 30.04.2018 року №116/2018 "Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 30 квітня 2018 року" "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях" (опубліковано в Офіційному віснику Президента України 30.04.2018 року) було скасовано режим АТО та розпочато Операцію Об`єднаних Сил, що в розумінні ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення АТО" є датою припинення АТО та, що відповідно до додатку до Розпорядження Кабінету Міністрів України №1257 від 02.12.2015 року, територія Краматорської міської ради (м. Краматорськ) визначена як територія де здійснювалась, а не триває антитерористична операція.

Згідно з ст.16 ЦК України визнання правочину недійсним є способом захисту порушених прав, проте позивачем не доведено в чому саме полягає порушення його прав внаслідок укладання спірного договору, навпаки, відповідно до умов договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.01.2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №120, договір припиняє зобов`язання позивача за угодою про взаємні розрахунки.

Щодо вказівок суду касаційної інстанції щодо того, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не дослідили та не перевірили тих обставин, чи взагалі укладалася між сторонами угода про взаємні розрахунки від 25.08.2016 року, у забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "ЗТФ "Укрметекспорт" за якою було укладено договір іпотеки від 25.08.2016 року та оспорюваний договір, позаяк сторони не заперечують факт укладання іншого договору - угоди про взаємні розрахунки від 18.05.2016 року, слід зазначити таке.

Так, 18.05.2016 року між ТОВ "АЙС СТІЛ" та ТОВ "ЗТФ "Укрметекспорт" укладено угодe про взаємні розрахунки, відповідно до умов якої ТОВ "ЗТФ "Укрметекспорт" визнає свою заборгованість перед ТОВ "АЙС СТІЛ" за договором купівлі - продажу №160215 від 16.02.2015 року на загальну суму 6 85,3 822,77 грн. та за договором про надання послуг від 06.08.2015 року на загальну суму 92 375,36 грн. В якості забезпечення виконання обов`язків за вказаною угодою ТОВ "ЗТФ "Укрметекспорт" на підставі договору іпотеки передає в іпотеку ТОВ "АЙС СТІЛ" об`єкт нерухомого майна - двоповерхову окремо розташовану будівлю за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вулиця Хмельницького Богдана, буд.11.

Вказана угода підписана сторонами у справі та скріплена їх печатками, що свідчить про волевиявлення сторін при її укладенні.

Разом з тим, з наявних в матеріалах справи пояснень позивача - ТОВ "АЙС СТІЛ" від 18.09.2019 року слідує, що угода про взаємні розрахунки від 25.08.2016 року між сторонами не укладалась, а факт укладення вказаної угоди 18.05.2016 року сторонами не заперечується.

Щодо вимог позивача про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39279753 від 19.01.2018 року державного реєстратора: приватного нотаріуса Басенко Катерини Миколаївни, Краматорський міський нотаріальний округ, Донецька область, на підставі якого було внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо державної реєстрації права приватної власності на двоповерхову окремо розташовану будівлю за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вулиця Хмельницького Богдана, буд.11, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер: 120, виданий 19.01.2018, видавник приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко К.М., за ТОВ "АЙ СТІЛ", код ЄДРПОУ: 39447787, номер запису про право власності: 24457933, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України від 05.12.2019 року № 340-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020 року, статтю 26 Закону України № 1952 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України № 1952 (в редакції, чинній з 16.01.2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав , державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст вказаної правової норми свідчить про те, що, на відміну від ч. 2 ст. 26 Закону України №1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Разом з тим, з метою ефективного захисту порушених прав уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Також, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.02.2021 року у справі №904/1641/20, від 04.11.2020 року у справі №910/7648/19, від 23.06.2020 року у справі №905/633/19, де, зокрема, вказано на те, що з метою ефективного захисту порушених прав уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, з 16.01.2020 року законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а тому правових підстав для задоволення вказаної позовної вимоги, не має.

Отже, висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Отже, місцевий господарський суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а тому рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2020 року у справі слід скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, поклавши судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, на позивача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.2 ст. 275, п. 1, 2 ч. 1 ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СТІЛ" задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2020 року у справі №905/633/19 скасувати повністю.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторгівельна фірма "Укрметекспорт", м. Краматорськ Донецької області (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Богдана Хмельницького, буд.11; код ЄДРПОУ 20353350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СТІЛ", м. Київ (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.36; код ЄДРПОУ 39447787) 5 763,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22.02.2021 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя П.В. Тихий