Рішення

від 17.02.2021 по справі 907/432/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.02.2021Справа № 907/432/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (вул. Головна, 59, с. Оноківці, м. Ужгород, 89412 )

до Закарпатської обласної ради (88008, м. Ужгород, пл. Народна, 4)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Галина Василівна

про скасування рішення щодо права власності

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились

від відповідача: Сигидін О.І.

від третьої особи: не з`явились

У судовому засіданні 17.02.2021, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Кам`яницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовними вимогами до Закарпатської обласної рад про скасування рішення щодо права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відновлення дії рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.10.2010 у справі №2о-350/10 про передачу безхазяйного майна, а саме Невицького замку, у власність територіальної громади Кам`яницької сільської ради, свідчить про відновлення права власності Сільради на цей Замок, державна реєстрація якого була здійснена ще 22.12.2010 року. На підставі наведеного, позивач просить суд скасувати рішення двадцять третьої сесії V скликання Закарпатської обласної ради від 27.09.2018 №1306 "Про право власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (комунальної власності області) на Невицький замок-фортецю XIV століття", а також скасувати рішення Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г.В. про державну реєстрацію права власності Закарпатської обласної ради на Невицький замок-фортецю XIV століття (з відкриттям розділу) від 09.10.2018 з індексним номером 43415688.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30.06.2020 матеріали позовної заяви №907/432/20 вирішено надіслати Господарському суду міста Києва за підсудністю в порядку ст. 30 ГПК України.

Як вбачається із вхідного штемпеля Господарського суду міста Києва, матеріали позовної заяви № 907/432/20 надійшли до суду 01.09.2020, та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2020 для розгляду матеріалів позовної заяви № 907/432/20 визначено суддю Лиськова М.О.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 за № 05-23/1397 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи - у зв`язку з лікарняним судді Лиськова М.О., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу матеріалів позовної заяви №907/432/20.

Згідно витягу з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2020 для розгляду матеріалів позовної заяви № 910/432/20 визначено суддю Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Кам`яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області було залишено без руху.

06.10.2020 до загального відділу діловодства господарського суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 24.09.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Галину Василівну.

03.11.2020 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з погіршенням епідемічної ситуації в Україні по причині захворюваності на COVID-19.

04.11.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що підставою для державної реєстрації 22 грудня 2010 року права власності Кам`яницької сільської ради на Невицький замок було рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2010 року у справі № 2о-350/10. Оскільки вищевказане рішення суду було скасоване постановою Закарпатського апеляційного суду від 06.08.2020 у справі № 2о-350/10, у позивача припинилось речове право на вказане нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 підготовче засідання відкладено на 25.11.2020.

25.11.2020 на електронну адресу суду надійшла заява позивача про вирішення питання про процесуальне правонаступництво Кам`яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області і про участь у даній справі Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, як правонаступника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 зобов`язано Кам`яницьку сільську раду Ужгородського району Закарпатської області надати суду докази щодо реорганізації Камяницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області шляхом приєднання до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області у новоствореній Оноківській об`єднаній територіальній громаді та відкладено підготовче засідання на 16.12.2020.

26.11.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості позивача Оноківську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області як процесуального правонаступника Камяницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

15.12.2020 на виконання вимог ухвали суду від 25.11.2020 від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії витягу з рішення Оноківської сільської ради №86-1-VIII від 07.12.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 суд замінив позивача - Кам`яницьку сільську раду Ужгородського району Закарпатської області у справі № 907/432/20 на Оноківську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області та відклав підготовче засідання на 13.01.2021.

13.01.2021 на електронну адресу суду надійшла заява Оноківської сільської ради про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з процесом реорганізації та формуванням нових структурних підрозділів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 суд відклав підготовче засідання на 03.02.2021.

03.02.2021 на електронну адресу суду надійшла заява позивача про розгляд справи без їх участі.

У судовому засіданні 03.02.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 17.02.2021.

У судовому засіданні 17.02.2021 суд заслухав представника відповідача, який надав пояснення по суті спору та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач та третя особа у судове засідання явку уповноважених представників не забезпечили, клопотань щодо відкладення розгляду справи не направляли, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

У вересні 2010 року Кам`яницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області звернулася до суду, в порядку окремого провадження, із заявою про передачу безхазяйної нерухомої речі в комунальну власність.

Заява була мотивована тим, що на території сільської ради знаходиться нерухоме майно Невицький замок. Рішенням Кам`яницької сільської ради будову Невицького замку визнано безхазяйним нерухомим майном, і таке майно взято на облік як безхазяйне. Оскільки з моменту взяття нерухомої речі на облік пройшло більше року і жодних звернень осіб, як б вважали себе власником майна - немає, сільська рада просила задовольнити заяву.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 12 жовтня 2010 року у справі №2о-350/10 заяву Кам`яницької сільської рада задоволено, передано безхазяйне нерухоме майно Невицький замок у власність територіальної громади Кам`яницької сільської ради.

На підставі вищевказаного рішення суду 22 грудня 2010 року була здійснена державна реєстрація права власності Кам`яницької сільської рада на Замок, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №28466530 від 22.12.2010 Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інветаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

У червні 2018 року прокуратура Закарпатської області, діючи в інтересах держави в особі Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатської обласної ради, оскаржила зазначене рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 18 липня 2018 року апеляційну скаргу прокуратури задоволено. Оскаржуване рішення суду першої інстанції скасовано, а заяву Кам`яницької сільської рада про передачу безхазяйної нерухомої речі в комунальну власність залишено без розгляду і роз`яснено Сільраді право подання позову на загальних підставах.

27.09.2018 рішенням двадцять третьої сесії V скликання Закарпатської обласної ради №1306 Про право спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (комунальної власності області) на Невицький замок-фортецю XIV століття встановлено належність Замку до комунальної власності області.

На підставі рішення №1306 від 27.09.2018 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 09 жовтня 2018 року з індексним номером 43415688, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права власності Закарпатської обласної ради на Замок.

Вищенаведене підтверджується Інформаційною довідкою №208095624 від 04.05.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме манно.

Позивач звертаючись з позовом до суду зазначає, що на підставі прийнятої Верховним Судом постанови від 15.04.2020 про скасування постанови апеляційного суду Закарпатської області від 18.07.2018 та направлення справи №2о-350/10 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, у Сільради відновилось право власності на Замок, державна реєстрація якого була здійснена ще 22.12.2010. Відтак, з огляду на наведе, позивач просить суд скасувати рішення двадцять третьої сесії V скликання Закарпатської обласної ради №1306 Про право спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (комунальної власності області) на Невицький замок-фортецю XIV століття від 27.09.2018 та рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г.В. про державну реєстрацію прав власності Закарпатської обласної ради на Невицький замок-фортецю XIV століття (з відкриттям розділу) від 09 жовтня 2018 року з індексним номером 43415688.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР (далі - Конвенція), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.

Згідно з п.2 ст.3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною першою ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що підставою для державної реєстрації 22 грудня 2010 року права власності Кам`яницької сільської ради на Невицький замок було рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2010 року у справі № 2о-350/10.

Поряд з наведеним, з матеріалів справи вбачається, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 06.08.2020 у справі №2о-350/10 було скасовано вищевказане рішення суду першої інстанції від 12.10.2010, яким визнавалось право власності на спірне нерухоме майно за Кам`яницькою сільською радою.

Так, у постанові апеляційної інстанції було встановлено, що постановою Ради Міністрів УРСР від 04.08.1963 № 970 будівлю Невицького замку взято на державний облік та під особливу охорону держави, як пам`ятку архітектури національного значення, що підтверджується відповідним Паспортом Держбуду УРСР.

Відповідно до Закону України від 23 вересня 2008 року № 574-VI Про Перелік пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації замок XII-XV століття в с. Невицьке Ужгородського району, не підлягає приватизації.

Рішенням 23-ої сесії 5-го скликання Закарпатської обласної ради від 27.02.2009 за №815 Про внесення змін до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області Невицький замок-фортецю внесено у Перелік об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області. Управлінню майна комунальної власності обласної державної адміністрації доручено здійснити організаційно-правові заходи щодо приймання об`єкта (виготовити свідоцтво про право власності, інвентарну справу та інші необхідні документи).

Міністерством культури і туризму України виготовлено Паспорт архітектури та містобудування національного значення на Невицький замок- фортецю, в якому зазначено, що об`єкт взято на державний облік та визначено категорію пам`ятки Постановою Ради Міністрів УРСР від 04.08.1963 № 970, а у розділі Власник вказано Комунальна власність (рішенням 23-ої сесії 5-го скликання Закарпатської обласної ради від 27.02.2009 за № 815).

Таким чином, Невицький замок-фортеця відноситься до об`єктів пам`яток культурної спадщини та відноситься до комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Отже, між Кам`яницькою сільською радою Ужгородського району та Закарпатською обласною радою існує спір щодо права на будівлю Невицького замку, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

У постанові Закарпатського апеляційного суду від 06.08.2020 суд також зазначив, що висновок про наявність спору про право є безумовною підставою для залишення заяви Кам`яницької сільської ради про передачу безхазяйної нерухомої речі в комунальну власність без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, в силу положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України зазначені обставини, встановлені постановою Закарпатського апеляційного суду від 06.08.2020, яка набрала законної сили, мають преюдиціальний характер та повторному доказуванню не підлягають.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що скасування рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2010 року у справі № 2о-350/10, яким було встановлено факт виникнення у Кам`яницької сільської ради права власності на Невицький замок, що знаходиться в с. Кам`яниця, Закарпатської обл., є наслідком припинення в позивача речового права, визнаного цим рішенням, та відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі щодо скасування рішення двадцять третьої сесії V скликання Закарпатської обласної ради від 27.09.2018 №1306 "Про право власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (комунальної власності області) на Невицький замок-фортецю XIV століття", а також скасування рішення Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г.В. про державну реєстрацію права власності Закарпатської обласної ради на Невицький замок-фортецю XIV століття (з відкриттям розділу) від 09.10.2018.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.02.2021

Суддя Л. Г. Пукшин