Рішення

від 11.02.2021 по справі 911/2902/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2021 р. м. Київ Справа № 911/2902/20

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Ворко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Моноліт Будсервіс (04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, буд. 4-В, прим № 295, код 39778632)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ескадо-МС (09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сухоярська, буд. 16, офіс 303, код 37235870)

про стягнення 434 193,85 грн.

за участю представників:

позивач - Дєміров І.В.

відповідач - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Моноліт Будсервіс (позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Ескадо-МС (відповідач) про стягнення 434 193,85 грн., з яких: 421 000,00 грн. основного боргу, 8903,11 грн. пені та 4209,74 грн. 3% річних.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що на виконання укладеного між сторонами договору підряду № 31/10-ПР/18-Гл від 31.10.2018 позивачем перераховано на розрахунковий рахунок відповідача попередню оплату у розмірі 80% від встановленої суми договору, а саме 421 000,00 грн. У зв`язку з тим, що відповідачем не було виконано роботи передбачені договором підряду № 31/10-ПР/18-Гл від 31.10.2018, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10 2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.11.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.11.2020 оголошено перерву у засіданні до 10.12.2020.

10.12.2020 через канцелярію суду (09.12.2020 надіслано на електронну пошту суду) представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач заперечуючи проти позову, зазначив про те, що строк виконання робіт не розпочався, у зв`язку з порушенням позивачем вимог п. 3.1. Договору. Також відповідач стверджує, що позивач не мав права розірвати Договір підряду № 31/10-ПР/18-Гл від 31.10.2018 в односторонньому порядку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.12.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів, оголошено перерву в засіданні до 21.01.2021.

18.01.21 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.01.2021 закрито підготовче провадження у справі № 911/2902/20 та призначено справу до розгляду по суті на 11.02.2021.

Відповідач, який був повідомлений належним чином про дату та час слухання справи, свого повноважного представника в судове засідання 11.02.2021 не направив.

В судовому засіданні 11.02.2021, заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Учасники справи виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

11.02.2021 року, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Моноліт Будсервіс як Генпідрядник здійснює будівництво житлово-громадської забудови з об`єктами соціальної та транспортної інфраструктури по вул. Євгена Сверстюка (колишня вул. М. Раскової), 4 в м. Києві на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 113172091629 від 28.07.2017 року.

31.10.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Моноліт Будсервіс та Товариством з обмеженою відповідальністю Ескадо-МС (Підрядник) було укладено Договір підряду № 31/10- ПР/18-Гл на виконання комплексу підрядних робіт з виготовлення та монтажу накривок приямків та накривок входів в підвал житлового будинку № 1 (секція 1, 2) в складі Об`єкту (п. 1.1. Договору).

Пунктом 2.3.5. Договору визначено, що Підрядник зобов`язаний виконувати Роботи якісно, в повному обсязі, у відповідності з умовами Договору та до Проектної документації, державних будівельних норм і правил та в строки, що передбачені Договором.

Згідно п. 2.3.6. Договору, Підрядник взяв на себе зобов`язання виконати Роботи за рахунок власних сил, засобів, будівельної техніки та власних та/або залучених Ресурсів, доставити усі необхідні Ресурси (матеріали та Обладнання, інше устаткування тощо) для виконання Робіт на Об`єкт. Підрядник несе відповідальність за якість, комплектність, належний технічний стан наданих ним Ресурсів (матеріалів, інструментів, Обладнання, техніки, устаткування тощо).

Відповідно до п. 3.1. Договору, Підрядник приступає до виконання робіт за даним договором при настанні всіх нижчеперахованих умов:

- передачі Генпідрядником Проектної та дозвільної документації відповідно згідно п. 2.1.1.Договору;

- передачі Генпідрядником фронту робіт по акту прийому-передачі;

- перерахування Генпідрядником авансового платежу згідно п. 4.5.1. даного Договору, та зобов`язується завершити їх повне виконання протягом 60 (шістдесят) календарних днів.

Згідно п. 4.1. Договору, ціна Робіт, виходячи з обсягу виконуваних робіт згідно Проектної документації, визначена Сторонами у Додатках № 2 до даного Договору - Договірна ціна , який є невід`ємною частиною даного Договору та складає: 447 430,97 грн., крім того ПДВ 20% - 89 486,19 грн.,всього разом з ПДВ 20% - 536 917,16 грн. (п`ятсот тридцять шість тисяч дев`ятсот сімнадцять гривня, 16 коп.)(надалі - Ціна Договору ),

Відповідно до п 4.5.1. Договору, перед початком виконання Робіт Генпідрядник сплачує Підряднику авансовий платіж у розмірі - 80% (сімдесят відсотків) від Ціни Договору. Оплати здійснюватимуться Генпідрядником Підряднику на підставі листів-заявок останнього, поданих та погоджених Підрядником із Генпідрядником у відповідності до п. 2.3.19. Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору, щомісячне приймання Генпідрядником виконаних Робіт

здійснюється відповідно до діючих норм і правил із складанням акту приймання прихованих робіт (при необхідності) та Актів № КБ-2в та Довідок № КБ-3, у порядку, визначному п. 2.3.18. даного Договору.

Як стверджує позивач, він свої зобов`язання за договором виконав та передав відповідачу проектну документацію, фронти робіт, перерахував авансові платежі, сплативши відповідачу станом на 12.12.2018 року грошові кошти (аванс) на загальну суму - 421 000,00 грн., а саме:

06 листопада 2018 року платіжним дорученням № 1412 - 200 000,00 грн.;

14 листопада 2018 року платіжним дорученням № 1726 - 76 000,00 грн.;

12 грудня 2018 року платіжним дорученням № 2576 на суму - 145 000,00 грн.

У свою чергу, відповідачем з 31.10.2018 року і до 24.04.2020 року, не було подано жодних Актів № КБ-2в та Довідок № КБ-3 за фактично виконані роботи на Об`єкті будівництва.

Крім того, згідно із п. 12.3. Договору - Сторона, що здійснює дострокове розірвання Договору, зобов`язана письмово повідомити про це другу Сторону за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до дати розірвання.

На виконання умови Договору, позивачем 27.04.2020 року на поштову адресу відповідача було направлено претензію за вих. № 825 від 24.04.2020 року про розірвання Договору та сплати штрафних санкцій (отримана відповідачем 07.05.2020).

В даній Претензії позивач повідомив відповідача про розірвання Договору підряду №31/10-ПР/18-Гл від 31.10.2018 року та вимагав в 10-ти денний термін з моменту отримання даної вимоги повернути Позивачу невідпрацьовані (незакриті АВР) грошові кошти (аванси) по Договору, а також нараховані штрафні санкції за прострочення строку виконання Робіт.

Відповідно до пп.12.4., 12.4.1. Договору, - У випадку розірвання Договору, Сторони, протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання повідомлення про розірвання (або в інший строк погоджений Сторонами) Підрядник:

- передає Генпідряднику оформлені у відповідності з п. 2.3.18. Договору Акт № КБ-2в та Довідку № КБ-3 щодо фактично виконаних, але не прийнятих на момент розірвання Договору Робіт;

- передає Генпідряднику за відповідними актами приймання-передачі (видатковими накладними) будівельний майданчик (Фронт Робіт), Проектну документацію та інше отримане за Договором;

- зобов`язаний повернути Генпідряднику у строк, що не перевищує 5 (п`яти) банківських днів з дня отримання письмової вимоги суму сплаченого Генпідрядником авансу за вирахуванням вартості виконаних та прийнятих на момент розірвання договору робіт та придбаних для виконання робіт матеріалів, або за письмовою вимогою Генпідрядника виконати на умовах договору роботи, за які підрядник отримав аванс.

Однак, за твердженням позивача, станом на 28.09.2020 року відповідачем не були виконані взяті на себе зобов`язання відповідно до Договору, а також вимоги позивача, викладені в Претензії, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини підряду на підставі Договору підряду №31/10-ПР/18-Гл від 31.10.2018 року.

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонам регулюються положеннями чинного законодавства про підряд.

Так відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (стаття 852 ЦК України).

Статтею 849 ЦК України визначено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

При цьому, частина 4 статті 849 ЦК України передбачає безумовне право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Крім того, в п. 2.2.6. Договору встановлено, що Генпідрядник має право в будь-який час до закінчення Робіт, попередивши Підрядника за 15 (п`ятнадцять) календарних днів, ініціювати дострокове розірвання Договору, в порядку, визначеному ст. 12 даного Договору.

Згідно пункту 2.2.5. Договору: У випадку порушення Підрядником строку початку чи неодноразового порушення строків виконання Робіт більше ніж на 10 (десять) календарних днів, або якщо Підрядник при виконанні Робіт не дотримується вимог Проектної документації, Законодавства, істотно відступивши від умов Договору, що погіршило результати Робіт, або допустив інші недоліки в Роботах, чи якість матеріалів та Робіт є незадовільною, Генпідрядник має право за своїм вибором вимагати:

безоплатного виправлення цих недоліків у визначений строк, що відповідає технічному циклу будівництва Об`єкту, або

виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування понесених витрат за рахунок Підрядника, у порядку, визначеному п. 6.6. Договору, або

в односторонньому порядку розірвати Договір та вимагати від Підрядника повернення грошових коштів, що були перераховані Генпідрядником на виконання робіт Підряднику згідно Договору, за вирахуванням вартості фактично виконаних Підрядником робіт на момент такого розірвання, вимагати відшкодування збитків та повернення будівельного майданчика і всієї переданої документації. Про виявлені факти порушення умов Договору складається двосторонній Акт, що підписується уповноваженими представниками Сторін.

У відповідності до п. 12.2. Договір може бути достроково розірвано за згодою обох Сторін або в односторонньому порядку однією із Сторін у випадках, встановлених цим Договором та чинним законодавством.

Таким чином, претензія за вих. № 825 від 24.04.2020 року про розірвання Договору та сплати штрафних санкцій, як повідомлення відповідача про відмову від договору, не суперечить положенням ст. 849 ЦК України та умовам укладеного між сторонами договору.

При цьому, предметом спору є, зокрема, стягнення з відповідача передоплати в сумі 421000,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом.

Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України визначено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018р. у справі №910/10156/17 та Верховний Суд у постанові від 15.02.2019 р. у справі №910/21154/17.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України, для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Наведене дозволяє дійти висновку, що обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Верховним Судом у постанові від 15.02.2019р. по справі №910/21154/17, предметом позовних вимог у межах якої була позовна вимога товариства про стягнення суми попередньої оплати за договором на виготовлення меблів по індивідуальному замовленню, було наголошено, що з припиненням дії договору підряду аванс втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відтак, ст. 1212 ЦК України застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав. З огляду на зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про можливість застосування до спірних правовідносин положення частини 4 статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України та стягнення на користь позивача безпідставно отриманих коштів.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з частиною четвертою статті 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

За таких обставин, зазначена норма права передбачає загальне право замовника без будь-яких причин відмовитися від договору, але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та обов`язком саме замовника відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

Враховуючи надане позивачу право відмовитись договору, приймаючи до уваги направлення повідомлення про відмову від договору підряду №31/10-ПР/18-Гл від 31.10.2018 року у порядку ст. 849 ЦК України, господарський суд доходить висновку, що укладений між сторонами по справі договір є таким, що припинив свою дію.

При цьому, господарський суд зазначає, що до моменту розірвання договору підряду №31/10-ПР/18-Гл від 31.10.2018 року позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у якості передоплати за договором. Проте, враховуючи відсутність в матеріалах справи актів приймання-здачі виконаних робіт, підписаних між сторонами по справі як результат виконаних робіт за договором, господарський суд доходить висновку про невиконання ТОВ Ескадо-МС підрядних робіт взагалі.

З огляду на викладене вище, враховуючи правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 15.02.2019р. по справі №910/21154/17, господарський суд дійшов висновку про наявність у позивача права вимагати повернення сплачених на користь відповідача грошових коштів за умови припинення між сторонами договірних відносин, тобто у випадку, якщо підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Стосовно тверджень відповідача, що строк виконання робіт не розпочався, у зв`язку з порушенням позивачем вимог п. 3.1. Договору, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов`язання, які передбачені п. 3.1. Договору, сплативши суму авансу, надавши необхідну технічну документацію та матеріали необхідні для виконання робіт, про що свідчать накладна № 1105 від 06.03.2019, накладна № 1113 від 12.03.2019 та акт приймання-передачі товару.

За таких обставин, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України та стягнути з відповідача на користь позивача 421 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень статті 849 ЦК України та можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 10.05.2018р. у справі №916/1591/17, від 11.11.2018р. у справі №910/13332/17 та від 14.06.2018р. у справі №912/2709/17.

Усі інші твердження та заперечення відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення суми 421 000,00 грн. обґрунтовані та правомірні, а тому підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 4209,74 грн. 3% річних, нарахованих позивачем за період з 28.05.2020 по 28.09.2020.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 8903,11 грн. пені за період з 28.05.2020 по 28.09.2020 на суму неповернутого авансу.

Позивач зазначав про те, що нарахував відповідачеві пеню виходячи з обсягу простроченого зобов`язання та розміру облікової ставки Національного банку України у відповідний день прострочення в межах періоду нарахування, вважаючи, що частиною шостою статті 231 ГК України розмір штрафної санкції за прострочення грошового зобов`язання визначений саме в такому розмірі і застосування штрафної санкції за прострочення грошового зобов`язання передбачено пунктом 8.12 договору.

Відповідно до п. 8.12.Договору, за порушення Підрядником зобов`язань за Договором (прострочення строків виконання робіт, використання при виконанні робіт неякісних матеріальних ресурсів, устаткування та обладнання поставки Підрядника, відмову у відшкодуванні витрат за спожиту електроенергію, простой будівельних (підіймальних машин та механізмів, порушення технології виконання робіт з вини Підрядника та інших зобов`язань визначених цим Договором), Підрядник зобов`язаний компенсувати Генпідряднику підтверджені та обґрунтовані збитки у тому числі упущену вигоду та інші витрати, понесені Генпідрядником у зв`язку з таким порушенням.

За змістом частини другої статті 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з частиною першою статті 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Водночас частиною шостою статті 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

Однак, сторони в договорі підряду №31/10-ПР/18-Гл від 31.10.2018 не передбачили можливість сплати пені за порушення строків виконання відповідачем грошових зобов`язань та не визначали її розміру, а отже немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вирішив позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з відповідача на користь позивача 421 000, 00 грн. боргу, 4209,74 грн. 3% річних. В іншій частині позову про стягнення 8903,11 грн. пені суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ескадо-МС (09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сухоярська, буд. 16, офіс 303, код 37235870) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Моноліт Будсервіс (04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, буд. 4-В, прим № 295, код 39778632) 421 000 (чотириста двадцять одну тисячу) грн. 00 коп. боргу, 4209 (чотири тисячі двісті дев`ять) грн. 74 коп. 3% річних та 6378 (шість тисяч триста сімдесят вісім) грн. 15 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22.02.2021

Суддя Т.Д. Лилак