Рішення

від 19.02.2021 по справі 640/4407/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2021 року м. Київ № 640/4407/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Інтерсервіс-2009

до Департаменту з питань державного будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання

вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Інтерсервіс-2009 (адреса: 02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд. 12, оф. 177, ідентифікаційний код 36516737) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 01001, м. Київ, Шевченківський район, вул. Трьохсвятительська, будинок 4В, ідентифікаційний код 40224921), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17 січня 2019 року № КВ 172190171103 у видачі сертифіката на об`єкт містобудування Будівництво офісно-житлового будинку по вул. Златоустівська, 24а у Шевченківському районі міста Києва за адресою: місто Київ, Шевченківський район, вулиця Златоустівська, 24а, кадастровий номер 8000000000:88:146:0033;

- зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати Приватному підприємству Інтерсервіс-2009 сертифікат на об`єкт містобудування Будівництво офісно-житлового будинку по вул. Златоустівська, 24а у Шевченківському районі міста Києва за адресою: місто Київ, Шевченківський район, вулиця Златоустівська, 24а, кадастровий номер - 8000000000:88:146:0033 та надати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду інформацію для внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відомостей про сертифікат на об`єкт містобудування Будівництво офісно-житлового будинку по вул. Златоустівська, 24а у Шевченківському районі міста Києва .

Мотивуючи позовні вимоги позивач акцентує увагу на відсутності законних підстав у відповідача для відмови у видачі документа дозвільного характеру. Так позивач вважає, що відповідачем прийнято протиправне рішення про відмову у видачі сертифікату на об`єкт містобудування Будівництво офісно-житлового будинку по вул. Златоустівська, 24а у Шевченківському районі міста Києва за адресою: місто Київ, Шевченківський район, вулиця Златоустівська, 24а, кадастровий номер - 8000000000:88:146:0033.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено судове засідання на 11.04.2019.

Через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній зазначив про необґрунтованість позову та його безпідставність, а тому таким, що задоволенню не підлягає, оскільки Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) діяв у межах та у спосіб встановлений законом, з огляду на те, що позивачем не в повному обсязі надано документи, необхідні для прийняття рішення про видачу сертифіката, встановлені Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461.

Призначеного дня розпочато розгляд справи, заслухано пояснення сторін по суті позову, досліджено докази у справі та оголошено перерву у справі на 26.04.2019.

Також в судовому засіданні представником позивача залучено до матеріалів справи копію листа Приватного підприємства Інтерсервіс-2009 скерованого до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.01.2017 № 073/09/01-2601/2.

26.04.2019 закрито судове засідання та ухвалено про перехід до стадії письмового провадження на підставі частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватним підприємством Інтерсервіс-2009 на підставі зареєстрованої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.09.2016 № КВ 083162511771 організовано виконання будівельних робіт з будівництва офісно-житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0401 га, за адресою: м. Київ, вул. Златоустівська, 24а (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:88:146:0033).

04.01.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про прийняття в експлуатацію об`єкту містобудування Будівництво офісно-житлового будинку по вул. Златоустівській, 24а у Шевченківському районі міста Києва та видачу сертифіката.

Згідно опису документів, що надано до ЦНАП суб`єктом господарювання, громадянином для виконання адміністративної послуги Приватним підприємством Інтерсервіс-2009 було надано разом з заявою такі документи:

- заяву;

- акт про готовність об`єкта до експлуатації;

- декларацію про початок виконання будівельних робіт (копія);

- договір № 211 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва;

- наказ про затвердження проектної документації від 31.08.2019 № 31/08 та від 12.12.2016 №12/12;

- копію листа про зміну генерального підрядника;

- копії листів з Міністерства культури України про проведення земельних робіт, погодження проектної документації;

- копію листа Приватного підприємства Інтерсервіс-2009 ;

- копію листа з Мінрегіон;

- копію довідки-дозволу з Інституту археології НАН;

- проект організації будівництва;

- проект будівництва офісно-житлового будинку том 1 книга 1;

- копію листа з Міністерства культури України Щодо погодження історико-містобудівного обґрунтування та історико-містобудівне обґрунтування;

- технічний паспорт та довідку щодо показників;

- робочу документацію: паспорт зовнішнього опорядження;

- копію паспорта ліфта;

- проект будівництва офісно-житлового будинку том 1 книга 2;

- проект організації виконання підготовчих робіт.

За результатами розгляду вказаної заяви про видачу сертифікату, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі абзацу 4 пункту 27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок № 461) відмовлено підприємству у видачі сертифікату, оскільки не в повному обсязі надано документи, необхідні для прийняття рішення про видачу сертифіката.

Позивач акцентує, що ним було надано відповідачу документи за формою, в кількості та у точній відповідності до пункту 24 Порядку № 461, що підтверджується описом документів, що надані в ЦНАП суб`єктом господарювання, громадянином для виконання адміністративної послуги та відповідно вказує на виконання вимог чинного законодавства у повній мірі.

З викладеними позивачем твердженнями відповідач не погодився та у своєму відзиві зауважив, що дійсно позивачем було надано до ЦНАП пакет документів, проте зазначений пакет документів поданий Приватним підприємством Інтерсервіс-2009 не відповідав вимогам законодавства, оскільки не містив проект (стадія П , стадія Р ), проект моніторингу прилеглої забудови, висновки за результатами здійснення моніторингу об`єкта та прилеглої забудови території, виконавчі схеми.

Вирішуючи спір по суті, суд зауважує на таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів , та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Частиною 7 статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

3) невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо доступності об`єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

4) невиконання вимог, передбачених Законом України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання , щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.

Відмова у видачі сертифіката надається замовникові у строк, передбачений для його видачі.

Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі сертифіката), або оскаржено до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, яким визначено форму заяви про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката; форму акта готовності об`єкта до експлуатації; форму довідки щодо розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та видачі сертифіката; форму відмови у видачі сертифіката.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 461 сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку.

Пунктом 24 Порядку № 461 встановлено, що для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта на видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.

Згідно пункту 25 Порядку № 461 орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю має право оглядати об`єкт із здійсненням фото- та відеофіксації, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну та виконавчу документацію, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, отримувати матеріали, відомості, довідки, пояснення з питань, що виникають під час огляду об`єкта, та залучати в разі потреби установи, організації, у тому числі громадські об`єднання осіб з інвалідністю, державні органи (їх консультативно-дорадчі органи).

Для об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми наслідками (СС2), за рішенням замовника проектування може здійснюватися в дві або три стадії.

При двостадійному проектуванні:

- стадія проект (далі - стадія П);

- стадія робоча документація (далі - стадія Р).

Як встановлено судом, Приватним підприємством Інтерсервіс-2009 04.01.2019 було надано до ЦНАП пакет документів, водночас, за результатами розгляду поданої позивачем заяви про видачу сертифікату Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі абзацу 4 пункту 27 Порядку № 461 було відмовлено підприємству у видачі сертифікату, оскільки не в повному обсязі надано документи, необхідні для прийняття рішення про видачу сертифіката, а саме пакет документів не містив проект (стадія П , стадія Р ), проект моніторингу прилеглої забудови, висновки за результатами здійснення моніторингу об`єкта та прилеглої забудови території, виконавчі схеми.

Відповідно до пункту 27 Порядку № 461 встановлено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.

Сертифікат виготовляється в одному примірнику та видається замовнику (уповноваженій ним особі), який повинен зберігати його протягом всього періоду експлуатації об`єкта. Також орган державного архітектурно-будівельного контролю забезпечує розміщення сертифіката в електронному кабінеті користувача Єдиного державного веб-порталу електронних послуг та надсилає на адресу електронної пошти замовника будівництва скановані копії виготовленого сертифіката не пізніше одного робочого дня з дати його виготовлення.

Підставою для відмови у видачі сертифіката є:

- неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

- виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

- невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (уповноваженій ним особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови за формою згідно з додатком 11 до цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, неподання позивачем повного пакету документів, а саме: проекту (стадія П , стадія Р ), проекту моніторингу прилеглої забудови, висновків за результатами здійснення моніторингу об`єкта та прилеглої забудови території, виконавчих схем стало підставою для відмови у видачі йому сертифікату готовності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що згідно норм статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пунктів 24, 27 Порядку № 461 Приватним підприємством Інтерсервіс-2009 не були виконані вимоги законодавства, що стало наслідком відмови останньому у видачі сертифікату.

Таким чином, зважаючи на відсутність доданого до заяви позивача повного пакету документів, враховуючи норми Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку № 461, у Департаменту з питань державного будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наявними були правові підстави для прийняття оскаржуваної відмови у видачі сертифікату від 14.01.2019 № КВ 172190171103.

Відповідно до статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі статтею 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

В силу статі 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В свою чергу, доводи відповідача підтверджені належними та достатніми доказами.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 14.11.2019 (справа № 826/2966/16).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства Інтерсервіс-2009 - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко