Постанова

від 09.02.2021 по справі 525/522/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 525/522/20 Номер провадження 22-ц/814/273/21Головуючий у 1-й інстанції Ячало Ю. І. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Чумак О.В.

суддів: Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О.

за участю секретаря Ряднини І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2020 року, ухвалене суддею Ячало Ю.І., повний текст рішення складено 20 листопада 2020 р.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Фермерського господарства Сапфир , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Державний реєстратор Виконавчого комітету Рокитянської сільської ради Великобагачанського району, Полтавської області Садошенко Віта Михайлівна, про визнання договору оренди землі недійсним та скасування запису про інше речове право № 35897725 від 06.03.2020 року внесеного до державного реєстру.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та Фермерського господарства "Сапфир", про визнання договору оренди землі недійсним та скасування запису про інше речове право № 35897725 від 06.03.2020 року внесеного до державного реєстру .

В своїй позовній заяві позивач посилався на те, що 09.03.2016 року Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області видано наказ № 1648-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", згідно якого надано йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 15,00 гектарів земель сільськогосподарського призначення державної власності, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, за межами населених пунктів.

Відповідно до вищезазначеного наказу позивачу протягом року необхідно забезпечити розробку та погодження в установленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки; подання погодженого проекту землеустрою до Головного управління для затвердження; у разі невиконання вимог пункту 2 вказано вважати цей наказ таким, що втратив чинність.

Також, згідно п. 4 вищезазначеного наказу, відділу Держгеокадастру у Великобагачанському районі необхідно здійснити в установленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

В 2016 році на замовлення позивача було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, кадастровий номер 5320283600:00:003:1506, для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради.

Позивач зазначає, що відповідно до рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 17.12.2019 року по справі № 525/571/18, яке набрало законної сили 11.03.2020 року, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області зобов`язано затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 14,5849 гектара, кадастровий номер 5320283600:00:003:1506, для ведення фермерського господарства, за межами населених пунктів на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області.

06.04.2020 року йому стало відомо, що 26.02.2020 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та Фермерським господарством Сапфир було укладено договір оренди землі, серія та номер: без номера, де об`єктом оренди є земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 14,5849 гектара, кадастровий номер 5320283600:00:003:1506, для ведення фермерського господарства, а 12.03.2020 року він зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області в Державному реєстрі речових прав.

Позивач вважає, що вищевказаний договір оренди землі від 26.02.2020 року є недійсним, оскільки укладений всупереч та не у спосіб визначений чинним законодавством України, порушує його переважне право на укладення договору оренди землі.

З цих підстав просить скасувати державну реєстрацію Договору оренди землі від 26.02.2020 року в державному реєстрі речових прав, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51574970, номер запису про інше речове право 35897725.

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Фермерського господарства "Сапфир про визнання договору оренди землі недійсним та скасування запису про інше речове право № 35897725 від 06.03.2020 року внесеного до державного реєстру, відмовлено.

Не погодившись з даним судовим рішенням, позивач ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального і процесуального права, прохає скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення його позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що відповідачі порушили його права, так як між ними укладено договір оренди земельної ділянки, яка за наказом № 1648-СГ від 09.03.2016 р. відведена у власність ОСОБА_1 . Цей наказ є чинним, не змінювався та не скасовувався.

Крім цього, судом першої інстанції не враховано рішення Великобагачанського райсуду від 17.12.2019 р. по справі № 525/571/18, яке набрало законної сили, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано ГУ Держгеокадастру затвердити проектну документацію з землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Оспорюваний договір земельної ділянки був укладений в період перебування цієї справи у суді апеляційної інстанції, що свідчить про порушення прав позивача.

У відзивах на апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру та ФГ Сапфир прохають залишити без задоволення апеляційну скаргу та без змін рішення місцевого суду, посилаючись на те, що воно ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника ФГ Сапфир , дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, прийшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на таке.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України , суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 22.01.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області видано наказ № 2161-сг про проведення повторних земельних торгів у формі аукціону з продажу прав оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, згідно з додатком.

За результатами проведення повторних земельних торгів у формі аукціону відповідно до зазначеного наказу земельна ділянка, кадастровий номер 5320283600:00:003:1506, передана у користування Фермерському господарству Сапфир (а.с. 98, 103, 104).

26.02.2020 року між орендодавцем Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області, код ЄДРПОУ 39767930, та орендарем Фермерським господарством Сапфир , код ЄДРПОУ 36031473, укладено договір оренди землі, серія та номер: без номера, строк дії договору: 7 років, з правом пролонгації, кадастровий номер земельної ділянки: 5320283600:00:003:1506.

Договір оренди земельної ділянки зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.03.2020 року на підставі рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області Садошенко Віти Михайлівни, номер запису про інше речове право: 35897725 (а.с. 29).

Об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка площею 14,5849 гектара, кадастровий номер: 5320283600:00:003:1506, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, адреса: Полтавська область, Великобагачанський район, Остап`ївська сільська рада, форма власності: державна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 902547153202 (а.с. 29).

Крім цього, 09.03.2016 року Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області видано наказ № 1648-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким:

1. Надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 15,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області за межами населених пунктів.

2. Протягом року забезпечити:

2.1. Розробку та погодження у встановленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної у п. 1 цього наказу земельної ділянки.

2.2.Подати погоджений проект землеустрою до Головного управління для затвердження.

3. У разі невиконання вимог п. 2 вважати цей наказ таким, що втратив чинність.

4.Відділу Держгеокадастру у Великобагачанському районі здійснити у встановленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у державному земельному кадастрі (а.с. 15).

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 17.12.2019 року у справі № 525/571/18, яке набрало законної сили 11.03.2020 року, визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 14,5849 га для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, яка зазначена в листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 06.02.2017 року №1133/6-17 на ім`я ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , кадастровий номер 5320283600:00:003:1506 сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 14,5849 га для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати (а.с. 19-26).

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що на момент укладення договору оренди від 26.02.2020 р. спірна земельна ділянка не перебувала у користуванні чи власності позивача та ним не доведено, що відповідачі порушили його права, уклавши вказаний договіроренди землі.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, з огляду на таке.

У статті 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Питання набуття права власності чи користування на земельні ділянки державної або комунальної власності урегульовано Земельним Кодексом України.

Згідно зі статтями 22, 31, 93 Земельного Кодексу України, землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

З 01 січня 201З року набув чинності Закон України від 06 вересня 2012 року № 5245-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , відповідно до якого статтю 122 Земельного Кодексу України викладено у новій редакції.

Зокрема, частиною четвертою вказаної статті передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Таким чином, з 01 січня 201З року право розпорядження землями державної власності перейшло до Держгеокадастру та його територіальних органів.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції правильно встановив, що на момент видання наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 22.01.2020 року № 2161-сг Про проведення повторних земельних торгів у формі аукціону спірна земельна ділянка кадастровий номер: 5320283600:00:003:1506 не передавалася у власність чи користування ОСОБА_1 . Жодних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень з цього приводу не приймалося.

Наказ Головного управлінням Держгеокадастру у Полтавській області від 09.03.2016 року № 1648-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2019 року стосуються розробки, погодження та затвердження проекту землеустрою, та не підтверджують право позивача на користування вказаною земельною ділянкою чи набуття ним переважного права на укладення договору оренди.

Зазначене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16 та від 04 грудня 2018 року у справі № 32/563, де вказано, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою спірної земельної ділянки не може свідчити про наявність волевиявлення органу на передачу цієї земельної ділянки у користування (оренду), оскільки, надаючи дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, орган дозволяє особі здійснити певні дії на землі власника, щоб мати змогу в подальшому визначити предмет користування (оренди). Надання дозволу вповноваженим органом на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної (державної) власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом договору оренди за умови досягнення сторонами згоди щодо умов такого договору.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі , істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Статтею 17 Закону України Про оренду землі визначено, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі встановлено умови, за яких орендар має переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Згідно зі статтями 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

Так, статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд першої інстанції правильно встановив, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відповідачі порушили його права, уклавши між собою договір оренди землі від 26 лютого 2020 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5320283600:00:003:1506.

Відповідного рішення державного органу чи іншого повноважного органу про передачу позивачу вказаної земельної ділянки у користування (оренду) судам не надано.

Зміст укладеного між відповідачами договору оренди від 26.02.2020 р. позивачем не оскаржувався.

Отже, посилання позивача на те, що вказаний договір є недійсним, оскільки укладено з порушенням ст.ст. 203,215 ЦК України, ст.ст. 15,17, 33 Закону України Про оренду землі , не підтверджені належними і допустимими доказами.

Підстав, за яких укладений 26.02.2020 р. договір оренди між ГУ Держгеокадастру та ФГ Сапфир є нікчемний, матеріали справи не містять та судами не встановлено.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним, та, відповідно, про скасування запису про право оренди земельної ділянки, яка є похідною від основної позовної вимоги.

Доводи позивача про те, що відповідно до наказу від 09.03.2016 року ОСОБА_1 була передана в оренду спірна земельна ділянка, не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки відповідно до цього наказу ОСОБА_1 лише надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 15,00 га земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованої на території Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області.

Крім того, оспорюваний договір оренди укладено 26.02.2020 року, до набрання законної сили рішення Великобагачанського райсуду від 17.12.2019 р. по справі № 525/571/18 за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

При цьому, до суду з заявою про забезпечення позову щодо спірної земельної ділянки позивач не звертався та ухвала про застосування таких заходів судом не постановлялася.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню не підлягають.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування рішення суду з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О.В.Чумак

Судді: Ю.В.Дряниця

Т.О.Кривчун