Ухвала

від 18.02.2021 по справі 333/3678/19

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Єдиний унікальний номер справи 333/3678/19

Номер провадження 2-р/333/3/21

УХВАЛА

18 лютого 2021 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Стоматова Е.Г.

за участю секретаря судового засідання - Артеменко А.М.,

представника заявника - ОСОБА_1

представника заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі заяву представника заявника ОСОБА_3 - адвоката Надолинського Р.Ф. про роз`яснення рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи: районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування, районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району як орган опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею ,-

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2019 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя була розглянута справа №333/3678/19 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею. Суд рішенням встановив ОСОБА_4 порядок його участі у вихованні доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дотримання розпорядку дня дитини та стану її здоров`я без участі матері наступним чином:

шляхом надання побачень з дочкою кожного понеділка та середи з 15 год. 00 хв. до 20 год. 00 год. за місцем проживання батька з правом відвідування культурних, розважальних закладів, відвідування парків, дитячих майданчиків;

-шляхом надання побачень з дочкою кожної суботи з 09 год. 00 хв. до неділі 09 год. 00 хв. за місцем проживання батька з правом відвідування культурних, розважальних закладів, відвідування парків, дитячих майданчиків;

-шляхом надання спільного відпочинку з донькою кожного року влітку до 25 днів на території місця проживання батька або для оздоровлення та відпочинку у місцях, які мають умови для дитячого відпочинку (організоване харчування, умови для прибування і дозвілля малолітньої дитини) за попередньою домовленістю і узгодження дати, періоду і місця відпочинку, між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Проте зазначене рішення суду є не зовсім зрозумілим (неясним) в частині (що стосується) чи передбачає рішення суду обов`язку ОСОБА_3 привозити дитину до місця проживання батька ( ОСОБА_4 ) для надання йому права на побачення з дитиною згідно встановленому у судовому рішенні порядку.

До грудня 2020р. у визначений судом день та час ОСОБА_4 на автомобілі забирав дитину за адресою АДРЕСА_1 та повертав дитину до дому. Будь-яких перешкод ОСОБА_4 на виконанні зазначеного рішення суду ОСОБА_3 не вчиняла та не вчиняє.

З грудня 2020р. ОСОБА_4 через додаток Вайбер почав надсилати на телефон ОСОБА_3 смс повідомлення, що остання на виконання рішення суду №333/3678/19 зобов`язана привозити дитину до місця проживання батька дитини. ОСОБА_3 вважає, що зазначене рішення суду не зобов`язує її привозити дитину до місця проживання ОСОБА_4 , відповідно в подальшому забирати дитину. На сьогоднішній день за заявою ОСОБА_4 у державного виконавця Комунарського ВДВС у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління м. Запоріжжя Міністерства юстиції (м.Дніпро) Щетинкіної A.C. перебуває на виконанні зазначене рішення суду, відкрито ВП №62929724 від 07.09.2020р.

Постанову про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_3 на свою адресу не отримувала, а тому надати до суду її копію не має можливості.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 64 Закону України Про виконавче провадження , виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувана з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

З огляду на не зрозумілість резолютивної частини судового рішення, це ускладнює його виконання, в подальшому може призвести до прийняття державним виконавцем постанови про накладення на ОСОБА_3 штрафу за невиконання рішення суду.

У зв`язку з чим просить суд роз`яснити рішення суду у справі №333/3678/19 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, в частині того, чи передбачено рішенням суду від 20.12.2019р. обов`язок ОСОБА_3 привозити дитину до місця проживання ОСОБА_4 для побачень з дитиною та в подальшому забирати дитину.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 - адвокат Надолинський Р.Ф., підтримав заяву та наведенні доводи в її обґрунтування та просив задовольнити, роз`яснити рішення суду.

У судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_6 - адвокат Богословський В.А. вважає, щодо дана заява не підлягає задоволенню, оскільки рішення суду є чітким та зрозумілим.

Представник заінтересованої особи - орган опіки та піклування - районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та ухвалити рішення по справі з максимально можливим урахуванням прав та інтересів малолітньої дитини.

Вислухавши думку учасників судового процесу, взявши до уваги заяву представника заінтересованої особи - орган опіки та піклування - районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Зі змісту ст. 271 ЦПК України випливає, що за роз`ясненням рішення суду можуть звертатися особи, які брали участь у справі, або державний виконавець у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. В заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 Про судове рішення у цивільній справі від 18 грудня 2009 року, передбачено, що роз`яснення рішення суду, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Таким чином, законодавець вказує на те, що суд може роз`яснити своє рішення або зміст виконавчого документа, якщо вони містить в собі незрозумілості або ускладнює його реалізацію, при цьому, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

За змістом зазначеної статті незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз`яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Зі змісту рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2020 року вбачається, що воно є зрозумілим та чітким, відповідає вимогам ст. 265 ЦПК України. Судом зазначено мотиви, з яких він виходив, визначаючи порядок участі позивача у вихованні дитини. Судом також було визначено у який спосіб та яким чином батько має виконувати свої батьківські обов`язки по вихованню дитини та реалізовувати своє право на особисте спілкування з нею.

Суд приходить до переконання, що судове рішення викладено повно і чітко, резолютивна частина викладена конкретно, а в поданій заяві обставин, що підтверджують наявність труднощів його розуміння не наведено.

В зв`язку з викладеним суд вважає, що підстав для задоволення заяви немає.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що якщо мати дитини перешкоджає батьку приймати участь у вихованні дитини відповідно до рішення суду, то у відповідності до ч. ч. 4 і 5 ст. 159 СК України у разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому із батьків, хто проживає окремо.

Керуючись ч. 2 ст. 197, ст. 209, 210, 221 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_3 - адвоката Надолинського Р.Ф. про роз`яснення рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи: районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування, районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району як орган опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, її вихованні та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 15-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст ухвали складено 22 лютого 2021 року.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г. Стоматов