Ухвала

від 18.03.2021 по справі 333/3678/19

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Єдиний унікалний номер справи 333/3678/19

Номер провадження № 6/333/130/21

УХВАЛА

Іменем України

18 березня 2021 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого - судді: Стоматова Е.Г., розглянувши у письмовому провадженні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, подання державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Щетинкіної А.С. погоджене із начальником Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шабала І.А. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу,-

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Щетинкіна А.С. звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 в праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу.

Посилаються на те, що на виконанні Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходиться виконавче провадження 62929724 з виконання виконавчий лист № 333/3678/19 виданий 31.08.2020 про:

-встановити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , порядок участі у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з дотримання розпорядку дня дитини та стану її здоров`я без участі матері наступним чином:

-шляхом надання побачень з дочкою кожного понеділка та середи з 15 год. 00 хв. до 20 год. 00 год. за місцем проживання батька з правом відвідування культурних, розважальних закладів, відвідування парків, дитячих майданчиків;

-шляхом надання побачень з дочкою кожної суботи з 09 год. 00 хв. до неділі 09 год. 00 хв. за місцем проживання батька з правом відвідування культурних, розважальних закладів, відвідування парків, дитячих майданчиків;

-шляхом надання спільного відпочинку з донькою кожного року влітку до 25 днів на території місця проживання батька або для оздоровлення та відпочинку у місцях, які мають умови для дитячого відпочинку (організоване харчування, умови для прибування і дозвілля малолітньої дитини) за попередньою домовленістю і узгодження дати, періоду і місця відпочинку, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), виконавцем 07.09.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконується, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено.

Виконавцем (дата виклику) на адресу боржника надсилались виклики, щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з`явився, про причини неявки не повідомив виконавця. 25.01.2021 року державним виконавцем складено акт державного виконавця де вказано, що 25.01.2021 року боржником ОСОБА_1 , в зазначений час та місце, вказане у виконавчому документі не було надано дитину для побачення з батьком. 27.01.2021 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у суммі 1700 грн. 03.02.2021 року боржником ОСОБА_1 надано довідку з Державного Закладу "Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України" професора, доктора медичних наук ОСОБА_4 , встановлено, що дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 захворіла, діагноз - ГРЗ, ринофарингіт, у зв`язку з чим боржником ОСОБА_1 надати дитину для побачення з батьком ОСОБА_2 за рішенням суду не може. 03.02.2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкладення виконавчих дій строком до 16.02.2021 рік.

Боржником неодноразово зазначено у заявах, що боржниця рішення суду не виконує та перешкоджає побаченню батька з дитиною.

17.02.2021 року державним виконавцем складено акт державного виконавця де вказано, що 17.02.2021 року боржником ОСОБА_1 , в зазначений час та місце, вказане у виконавчому документі не було надано дитину для побачення з батьком. 18.02.2021 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у подвійному розмірі у суммі 3400 грн.

Державним виконавцем на 22.02.2021 рік назначено побачення батька з дитиною за адресою Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) м. Запоріжжя, вул. Європейська, 16. Боржник ОСОБА_1 у вказаний час та місце не надала дитину для побачення з батьком, та поважних причин не повідомила, чим ухиляється від виконання рішення суду. На запит Державною прикордонною службою України листом від 04.03.2021 року повідомлено про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , неодноразово перетинала державний кордон України.

За повідомленням Державною міграційною служби України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 .

Враховуючи викладене, рішення не виконується, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання.

Тому просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України без вилучення паспортного документу.

Вирішення подання виконавця про розшук боржника розглядається без виклику осіб, які беруть участь у справі, в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Вивчивши подання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Дослідивши матеріали додані до подання, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Згідно ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.

Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи своєю власну.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Зокрема, у справі Гочев проти Болгарії Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, які обмежують свободу пересування наступним чином:

У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку з неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою Напияло проти Хорватії (Napijalo v. Croatia), скарга № 66485/01, §§ 78 - 82).

Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою Луордо проти Італії (Luordo v. Italy), скарга № 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга № 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою Рінер проти Болгарії , § 121).

Надалі у пункті 50 вказаного рішення Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (див. згадуване вище рішення європейського Суду за справою Рінер проти Болгарії , §124 і згадуване вище рішення Європейського Суду Фельдеш и Фельдешне Хайлик против Венгрии , §35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймні, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (див. Рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 р. за справою Сіссаніс проти Румунії ), скарга № 23468/02, § 70).

Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідними змінами Рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 р. за справою Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, §60)... .

Тобто, застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Судом встановлено, що на виконанні Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавчий лист виданий Комунарським районним судом м. Запоріжжя, 31.08.2020 року про

-встановити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , порядок участі у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з дотримання розпорядку дня дитини та стану її здоров`я без участі матері наступним чином:

-шляхом надання побачень з дочкою кожного понеділка та середи з 15 год. 00 хв. до 20 год. 00 год. за місцем проживання батька з правом відвідування культурних, розважальних закладів, відвідування парків, дитячих майданчиків;

-шляхом надання побачень з дочкою кожної суботи з 09 год. 00 хв. до неділі 09 год. 00 хв. за місцем проживання батька з правом відвідування культурних, розважальних закладів, відвідування парків, дитячих майданчиків;

-шляхом надання спільного відпочинку з донькою кожного року влітку до 25 днів на території місця проживання батька або для оздоровлення та відпочинку у місцях, які мають умови для дитячого відпочинку (організоване харчування, умови для прибування і дозвілля малолітньої дитини) за попередньою домовленістю і узгодження дати, періоду і місця відпочинку, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . ( Виконавче провадження № 62929724).

07.09.2020 року постановою державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження №62929724 з примусового виконання виконавчого листа № 333/4544/18.

18.02.2021 року було постановлено вимогу державного виконавця, однак підтверджень того, що такий виклик боржниця отримала суду не надано.

Вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання державного виконавця, суд має перевірити вчинення державним, приватним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій, та з`ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема виконання судового рішення.

Відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Суд зазначає, що виконавцем не надано доказів на підтвердження ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду. Відсутні докази отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та отримання виклику до державного виконавця.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Дії державного виконавця щодо розшуку майна, коштів у боржника, накладення арешту на майно боржника, тощо не можуть свідчити про ухилення самого боржника від виконання зобов`язань. Вказані дії проводяться державним виконавцем незалежно від ухилення чи не ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не доведено та матеріали справи не містять доказів на підтвердження ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду.

Таким чином, судом не було встановлено, що боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду, а тому у задоволенні подання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.6 Закону України Про порядок виїзду та в`їзду в Україну громадян України , ЗУ Про виконавче провадження , ст. 441 ЦПК України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Щетинкіної А.С. погоджене із начальником Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шабала І.А. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів згідно з вимогами ст.ст.351-356 ЦПК України . Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень ЦПК України .

Повне судове рішення складено та підписано 18 березня 2021 року.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов