Рішення

від 10.02.2021 по справі 500/6577/16-ц

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/6577/16-ц

Провадження № 2/946/452/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2021 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Баннікової Н.В.

при секретарі - Зубенко Л.М.,

розглянувши у залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ТОВ ШЕРИФ-ЮГ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ПАТ Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення збитків, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ ШЕРИФ-ЮГ , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ПАТ Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп , про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року позивач ТОВ ШЕРИФ-ЮГ звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) в розмірі 89 606,80 грн. та стягнення збитків, що були ним понесені в результаті оренди автомобілю в розмірі 60 000. Свої вимоги обґрунтував тим, що 08.10.2016 року відповідач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки SSANG YONG НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем марки SKODA FABIA НОМЕР_2 , який належить позивачеві - ТОВ ШЕРИФ-ЮГ під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Після зіткнення на підтвердження факту ДТП сторони склали на місці події Європротокол, в якому ОСОБА_1 визнав себе винним у порушенні Правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення та пошкодження транспортних засобів, тому сторони до органів поліції для оформлення ДТП та її наслідків не зверталися. Станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована у ПАТ Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп . Разом з тим, за заявою позивача незалежним експертом було проведено проведено експортне автотоварознавче дослідження, згідно якому розмір матеріального збитку склав 89 606,80 грн., який він просив стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , 1000 грн. - за проведення дослідження та збитки, що були ним понесені в результаті оренди автомобілю за два місяці: по 30 000 грн. в місяць, тобто - 60 000. (а.с.15 т.1).

Ухвалою суду від 26.07.2017 р. за заявою представника позивача по справі в якості співвідповідача було залучено ПАТ Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп (далі - СК) (а.с.131 т.1).

Уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд стягнути зі СК - 12 479,88 грн. та с ОСОБА_1 - 39 606,8 грн., 1000 грн. та 60 000 грн., посилаючись на те, що 13.02.2017 р. СК було виплачено 37 520,12 грн., при ліміті у 50 000 грн., тобто 12 479,88 грн. є різницею. (а.с.172-175 т.1).

Ухвалою суду від 26.07.2017 р. судом було прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ ШЕРИФ-ЮГ , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ПАТ Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп , про відшкодування моральної шкоди, пов`язаної з тим, що йому завдано моральну шкоду позивачем тим, що він подав позов до нього в той час, як правовідносини, які виникли між сторонами (позивачем та ним) у зв`язку з складанням європротоколу не передбачають більшої відповідальності ніж у 50 000 грн. (а.с.126 т.1) А оскільки, позов до нього було подано, це завдало йому фізичний біль та страждання, розмір яких він оцінює у 100 000 грн.

Представник ПАТ Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп подало письмовий відзив відповідно до якого зазначив, що 10.10.2016 р. (на 2-й день після скоєння ДТП) представником СК у присутності представника позивача було оглянуто пошкоджене авто та складено акт огляду транспортного засобу, зауважень з боку представника власника автомобілю надано не було. Згідно ремонтній калькуляції вартість ремонту визначена в розмірі 101 241,78 грн., але, з вирахуванням зношення запчастин, що складає 63 721,66 грн., загальна сума, що підлягала виплаті в якості стразового відшкодування склала - 37 520, 12 грн. і яка була виплачена власникові - 13.02.2017 р. (а.с.194, 183-201 т.1)

Остаточно уточнивши розмір та підстави позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача - ОСОБА_4 - вартість зношення запчастин в розмірі 63 721,66 грн. та 60 000 грн. - за оренду автомобілю та судові витрати (а.с.27-31 т.2).

Ухвалою суду від 10.02.2021 р. за заявою представника позивача позовні вимоги до СК залишено без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, у задоволенні зустрічних позовних вимог - відмовити, оскільки вважає, що ліміт відповідальності в розмірі 50 000 грн. за євро протоколом стосується лише правовідносин із страховою компанією тощо.

Представник ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог просив відмовити, оскільки вважає, що не може бути стягнено більше ліміту відповідальності, що становить 50 000 грн., якщо було складено євро протокол, крім того, доказів понесення витрат в розмірі 60 000 грн. за оренду автомобіля позивачем не надано. Просив зустрічні вимоги задовольнити, оскільки позивач завдав ОСОБА_4 моральну шкоду тим, що пред`явив до нього позов, в той час, як правовідносини за європротоколом передбачають ліміт відповідальності в розмірі 50 000 грн., що позбавляє позивача права на звернення за компенсацією понад встановлену Законом суми компенсації. А, оскільки, після ознайомлення з поданим до нього позовом його стан здоров`я погіршився, тому що це стало для нього травмуючим фактором, він зазнав моральних страждань та був змушений звертатися до медичного закладу для проходження лікування, а тому просить стягнути з ТОВ ШЕРИФ-ЮГ у відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача - ОСОБА_4 , вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Виходячи зі змісту ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 08.10.2016 року, 08.10.2016 року відповідач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки SSANG YONG НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем марки SKODA FABIA НОМЕР_2 , який належить позивачеві ТОВ ШЕРИФ-ЮГ та знаходився під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки (а.с.13 т.1).

Після зіткнення на підтвердження факту ДТП сторони склали на місці події Європротокол, в якому ОСОБА_1 визнав себе винним у порушенні Правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення та пошкодження транспортних засобів, тому сторони до органів поліції для оформлення ДТП та її наслідків не зверталися.

Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність водія, який на законних підставах здійснював експлуатацію автомобілю SSANG YONG НОМЕР_1 , - ОСОБА_1 , була застрахована у ПАТ Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп згідно полісу АК № 4839312 від 26.08.2016 року обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Т.1 а.с.12).

10.10.2016 року представником страховика було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, що підтверджено відповідним актом огляду транспортного засобу від 10.10.2016 року. Акт представником позивача було підписано без зауважень (а.с.189 т.1).

Відповідно до п.1 ст.22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України, якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Із обґрунтуванням на ст. 29 вказаного Закону, а саме, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, СК було виплачено позивачеві 37 520, 12 грн. (а.с.194 т.1) При чому, вартість ремонту встановлена СК в розмірі - 101 241,78 грн., з них - 63 721,66 грн. - зношення запчастин (а.с.67, 118, 194 т.1).

26.10.2016 року представником ТОВ ШЕРИФ-ЮГ було подано заяву на виплату страхового відшкодування, відповідно до якої він погодився з вартістю відновлювального ремонту згідно розрахунку AUDATEX в сумі 37 520,12 грн. та з тим, що розрахунок страхового відшкодування може бути здійснено з вирахуванням величини фізичного зносу (а.с.66 т.1).

Так, представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 розмір зношення запчастин, що становить 63 721,66 грн., посилаючись на норми ст.1194 ЦК України та п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27ю03.1992 р. № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , відповідно до якої, якщо відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих з виробництва однорідних виробів, і в такому випадку особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. В обґрунтування послався на практику Верховного Суду України - Постанову ВСУ від 02.12.2015 р. № 6 -691цс15.

Разом з тим, позивач не послався на наявність доказів та не надав їх суду у підтвердження того, що модель автомобіля, який належить позивачеві, була знята з виробництва та для відновлення її попереднього стану необхідно було використовувати нові комплектуючі частини в обмін знятих з виробництва однорідних виробів.

Тому суд не може прийти до висновку про правомірність вимог позивача щодо стягнення різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача і про стягнення збитків, пов`язаних з необхідністю орендувати інший автомобіль для здійснення підприємницької діяльності, в сумі 60 000 грн., оскільки, позивачем в якості доказу витрачення вказаної суми коштів було лише додано копію договору оренди рухомого майна № 2 від 10.10.2016 року, укладеного між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ ШЕРИФ-ЮГ (т.1 а.с.36-37), однак не було додано жодних квитанцій у підтвердження перерахування позивачем вказаних коштів на рахунок ФОП ОСОБА_5 .

Щодо зустрічних позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

За приписами статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на неправомірність дій позивача, що виразились у зверненні до нього із позовом з вимогою про стягнення з нього грошових коштів, в той час, як розмір страхової виплати потерпілому відповідно до розпорядження № 698 від 17.11.2011 року Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про ДТП без участі уповноважених на те співробітників Державтоінспекції МВС України не може перевищувати 50 000 грн.

Так, виходячи зі змісту розпорядження № 698 від 17.11.2011 р., Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України , максимальний розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України з 01.02. 2016 року складає 50 000 гривень потерпілому.

Разом з тим, вказаний ліміт встановлено тільки для страхових виплат, що здійснюються страховими компаніями, однак не позбавляє можливості звертатися з позовними вимогами щодо відшкодування шкоди (різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою), завданої в результаті ДТП, до особи, яка такої шкоди завдала.

Отже, підстав для задоволення зустрічного позову про відшкодування моральної шкоди судом також не встановлено.

Керуючись ст.ст, 23, 1167, 1194 ЦК України, п.1 ст.22, ст. 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27ю03.1992 р. № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , розпорядженням № 698 від 17.11.2011 р., Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України , ст.ст. 12, 13, 77, 81, 80, 89, 95, 141, 259, 265-268, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог ТОВ ШЕРИФ-ЮГ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ПАТ Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення збитків, - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ ШЕРИФ-ЮГ третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ПАТ Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп , про відшкодування моральної шкоди - відмовити .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Н.В.Баннікова