Постанова

від 17.02.2021 по справі 2-1048/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/1607/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 755/9215/15-ц

17 лютого 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Желепи О.В.

- Олійника В.І.

при секретарі - Климчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року, постановлену під головуванням судді Шевченко Т.М., за заявою Акціонерного товариства Універсал Банк про видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Універсал Банк до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2019 року АТ Універсал Банк звернувся в суд з заявою про видачу дубліката виконавчого листа № 2-1048/11, виданого 23.11.2012 року Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Універсал Банк заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг та додатковою угодою до нього від 22 квітня 2008 року в розмірі 59 807,71 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти України становить 472 349,35 грн. та судових витрат.

В обґрунтування заяви зазначав, що виконавчий лист був направлений на примусове виконання до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ, однак згідно довідки від 17.07.2019 року Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ оригінал виконавчого листа був втрачений при поверненні стягувачу. На даний час заборгованість ОСОБА_1 перед АТ Універсал Банк залишається непогашеною, а отже виконавчий документ підлягає подальшому примусовому виконанню.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13.12.2019 року заяву задоволено, видано дублікат виконавчого листа по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Універсал Банк до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, що був виданий на підставі рішення Апеляційного суду м. Києва від 03 листопада 2011 року, про стягнення за Генеральним договором про надання кредитних послуг та Додатковою угодою до нього від 22 квітня 2008 року в розмірі 59 807,71 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти України становить 472 349,35 грн. та судових витрат.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 13.12.2019 року та постановити нове судове рішення, яким відмовити у видачі дублікату виконавчого листа АТ Універсал Банк .

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначала, що банк звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа 08 листопада 2019 року, а виконавче провадження було закінчено та виконавчий лист повернуто 14.06.2016 року. Тобто з моменту закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого листа пройшло більше 3-х років та строк його пред`явлення до виконання сплив. При цьому, відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа, суд може видати дублікат виконавчого документа, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відтак, суд не мав правових підстав для видачі дубліката виконавчого листа.

Вказувала на те, що довідка районного відділу виконавчої служби без номеру та дати не є належним доказом у справі, оскільки з неї не можливо встановити обставини, які мають значення для вирішення даної справи.

Посилалася на те, що суд не звернув увагу на ту обставину, що наявність постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.04.2016 року надавала можливість стягувачу дізнаватися про рух виконавчих проваджень з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, проте стягувач не вчиняв жодних заходів для отримання інформації про хід виконавчого провадження, а навпаки усіляко зловживав своїми процесуальними правами, неодноразово звертаючись до суду за видачею дублікатів виконавчих листів, та поновлював строк для пред`явлення їх до виконання.

Крім того, вказувала на те, що судом порушено приписи ст.. 433, 130 ЦПК України щодо неповідомлення іншого учасника, боржника, що унеможливило подати останнім докази, які спростовують викладені у заяві стягувача обставини. У разі обізнаності про дату судового засідання, боржник зміг би надати банківські квитанції про добровільну сплату заборгованості за період 2012-2020 рр. в загальній сумі 392 452,46 грн. Сплата вказаних коштів відбувалась після набуття чинності рішення Апеляційного суду м. Києва від 03.11.2011 року та досягнутої домовленості між ним та АТ Універсал Банк про добровільне виконання вказаного судового рішення.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні представник боржника підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник стягувача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Задовольняючи заяву про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що оригінал виконавчого листа було втрачено, дані про те, що рішення виконано відсутні та рішення законної сили не втратило.

Колегія суддів погоджується зтакимвисновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У статті 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.17.4 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред`явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 17 січня 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL2682 від 22.04.2008 року та додатковою угодою від 22.04.2008 року № BL 2682/KL+ до генерального договору про надання кредитних послуг № BL 2682 від 22.04.2008 року в сумі 59 807,71 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 472 349,50 грн.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності в рівних частках, шляхом надання ПАТ Універсал Банк права продажу квартири, як предмета іпотеки, від свого імені будь-якій особі-покупцеві за ціною, визначеною відповідно до ст.. 38 Закону України Про іпотеку , з подальшим направленням коштів, отриманих від реалізації, для погашення заборгованості перед ПАТ Універсал Банк , залишок заборгованості стягнути в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження .

Зобов`язано ВГІРФО Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві зняти ОСОБА_3 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_2 .

Виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 .

Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ Універсал Банк 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

16.02.2011 року ПАТ Універсал Банк отримав шість виконавчих листів та завірену копію рішення. (а.с. 62, том 1).

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 03 листопада 2011 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 січня 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Універсал Банк заборгованість за Генеральним договором про надання кредитних послуг та Додатковою угодою до нього від 22 квітня 2008 року в розмірі 59 807,71 доларів США, що в еквіваленті до Національної валюти України становить 472 349,35 грн., в тому числі заборгованість по кредиту 49 885,55 доларів США (393 986,10 грн.), відсотки - 6 573,54 доларів США (51 916,50 грн.), пеня - 3 348,62 доларів США (26 446,75 грн.), а також судові витрати в розмірі 1820 грн., зокрема 1 700 грн. судовий збір та 120 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні вимог ПАТ Універсал Банк про звернення стягнення на предмет іпотеки та зобов`язання зняти ОСОБА_1 з реєстраційного обліку, виселення відповідачів відмовлено.

Державним виконавцем повернено на адресу суду виконавчий лист № 2-1048/11 від 16.02.2011, що видав Голосіївський районний суд м. Києва (а.с. 152,155 том 1).

Згідно супровідного листа Голосіївського районного суду міста Києва від 04.01.2013 року, суд направив ПАТ Універсал Банк виконавчий лист № 2-1048/11 (том 1 а.с. 158).

У лютому 2013 року ПАТ Універсал Банк звернулося до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та ухвалою від 11 березня 2013 року поновлено ПАТ Універсал Банк строк на пред`явлення виконавчого листа, виданого 23 листопада 2012 року Голосіївським районним судом м. Києва на підставі рішення від 03 листопада 2011 року.

Постановою державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 27.09.2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-1048/11, виданого 23.11.2012 року Голосіївським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Універсал Банк борг у розмірі 474 169,55 грн.

Постановою державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 26.12.2016 року, повернуто виконавчий лист стягувачу, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , оскільки вжитими державним виконавцем заходами встановлено, що майно яке підлягає опису та реалізації в рахунок погашення заборгованості в боржника відсутнє.

У квітні 2019 року АТ Універсал Банк звернувся до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою, в якій просив повідомити про хід виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-1048/11, та про дії вчинені державним виконавцем в ході виконавчого провадження.

У травні 2019 року АТ Універсал Банк звернулося до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою про надання довідки про втрату оригінала виконавчого листа № 2-1048/11.

Згідно довідки Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, оригінал виконавчого листа пр b поверненні стягувачу було втрачено.

06 листопада 2019 року ПАТ Універсал Банк звернувся до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа.

А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для видачі дубліката виконавчого листа № 2-1048/11, оскільки виконавчий лист, який був отриманий ПАТ Універсал Банк був втрачений Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Доводи апеляційної скарги щодо пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та відсутності клопотання про його поновлення колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Статтею 22 Закону України Про виконавче провадження №606-XIV, в редакції, яка діяла на час видачі виконавчого листа передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02 червня 2016 року , а Закон України Про виконавче провадження від 21квітня 1999 року втратив чинність.

Частиною 1 ст.12 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02 червня 2016 року встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років,крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Частинами 4 і 5 зазначеної статті передбачено, що у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, при цьому у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Згідно з п.п. 5, 7 Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону .

Виходячи з системного аналізу вимог Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02 червня 2016 року та п.5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом (протягом 3-х років), тобто має місце пряма вказівка законодавця про надання зворотної дії в часі положенню щодо поширення 3-х річного строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, які були видані до 05 жовтня 2016 року, а не лише після набрання чинності Закону від 02 червня 2016 року.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2018 року у справі №910/7155/14, від 28 грудня 2018 року у справі №910/11424/15, від 20 травня 2019 року у справі №904/10285/15.

З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Руликівською Я.А. від 26 грудня 2016року виконавчий лист № 2-1048/11 повернуто стягувачу на підставі п. 2ч. 1 ст. 37 закону України Про виконавче провадження .

Пунктом 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 вказаного Закону повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону .

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що на момент подачі заяви про видачу дублікатавиконавчого листа та постановлення оскаржуваної ухвали, строк пред`явлення його до виконання не сплинув, а тому доводи апеляційної скарги щодо пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та відсутність клопотання про його поновлення не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 13 грудня 2019року постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого підстав для її скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367 , 368 , 374 , 37 5, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року залишити без змін .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 19 лютого 2021 року.

Головуючий: Судді: