Ухвала

від 16.02.2021 по справі 554/4775/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/4775/20 Номер провадження 11-сс/814/41/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого- судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем ОСОБА_5

з участю: підозрюваного ОСОБА_6

та його захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 30 листопада 2020 року про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №62020170000000191,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого на посаді поліцейського з логістики Дніпровського відділення поліції Кам`янського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області, сержанта поліції, несудимого,

відмовлено у задоволенні скарги підозрюваного про скасування повідомлення про підозру від 19 серпня 2020 року у кримінальному провадженні № 62020170000000191.

Мотивуючи рішення, слідчий суддя зазначив, що наведені органом досудового розслідування факти у повідомленні про підозру ОСОБА_6 від 19.08.2020 року, можуть свідчити про те, що особа, про яку йдеться у повідомленні, могла вчинити кримінальне правопорушення за наведених обставин, оскільки вимога розумної підозри підтверджується наявністю сукупних доказів, які пов`язують ОСОБА_6 із наведеними у ній обставинами.

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється в тому, що він, працюючи на посаді поліцейського з логістики Дніпровського відділення поліції Кам`янського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області, перебуваючи у званні сержанта поліції, тобто будучи працівником правоохоронного органу, за попередньою змовою групою осіб з дільничним офіцером поліції цього ж відділення поліції, в період з 08 по 21 лютого 2020 року, явно виходячи за межі наданих їм за посадами прав чи повноважень, що виразилось у застосуванні психологічного насильства відносно потерпілого ОСОБА_8 та погроз застосування такого насильства, змусили його визнати вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке він не вчиняв, що призвело до безпідставного обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України..

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його скаргу, скасувати повідомлення про підозру, зобов`язати слідчого ОСОБА_9 або прокурора ОСОБА_10 вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення про підозру від 19.08.2020 року ОСОБА_6 .

Зазначає,що прокурор ОСОБА_11 не мавповноважень навручення йомуповідомлення пропідозру,дане повідомленняздійснювалося зістотним порушеннямнорм КПКУкраїни,а самевідсутності повноваженьпрокурора Дніпропетровськоїпрокуратури №1, ОСОБА_10 на погодженняповідомлення дляпідозри, оскільки процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Дніпропетровської обласної прокуратури.

Вказує, що в повідомлені про підозру не розкрито жодного факту застосування фізичного та психологічного насильства ОСОБА_6 та ОСОБА_12 як до ОСОБА_8 так і до ОСОБА_13 .

На адресу апеляційного суду від прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши підозрюваного та його захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.

Частина перша ст.404КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з приписами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.276КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється у таких випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених КПК України запобіжних заходів; наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення

Стаття 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права встановлює, що кожен, хто притягується до кримінальної відповідальності, має право бути терміново та докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу пред`явленого йому звинувачення.

Письмове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 276-278 КПК України, є початковим моментом притягнення особи до кримінальної відповідальності. Підтвердженням цього є положення п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, як сказано в рішенні Європейського суду з прав людини, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри повідомленої ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, апеляційний суд вважає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення. Як вбачається із повідомлення про підозру від 19.08.2020 року в ній вказані зміст підозри та правова кваліфікація кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 із зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Зокрема, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.365 КК України, в повідомленні останньому про підозру, міститься достатньо для висновку про її обґрунтованість.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.303КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Як убачається з апеляційної скарги та матеріалів кримінального провадження, в провадженні слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, перебуває кримінальне провадження №62020170000000191 від 13 лютого 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.365, ч.1 ст.366 КК України.

Нагляд за даним досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

Так, із наявних у суду матеріалів убачається, що досудове розслідування в кримінальному провадженні здійснюється за фактом перевищення службових повноважень, тобто умисного вчинення співробітниками Дніпровського ВП Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 та ОСОБА_12 дій, які супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства над потерпілим, що призвело до настання тяжких наслідків, вчинене за попередньою змовою групою осіб та службовому підробленні, тобто складанні і видачі завідомо неправдивих документів.

У вказаному кримінальному провадженні 19 серпня 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.365КК України (а.с.9-20).

Встановивши наведені обставини, слідчий суддя, прийшов до висновку, що порушень вимог КПК щодо процедури повідомлення про підозру допущено не було, а незгода сторони захисту з достатністю доказів, які маються в розпорядженні органу досудового розслідування, спростовується сукупністю доказів, які вказують на можливу причетність підозрюваного до злочинів.

Слідчий суддя також послався на те, що достатність доказів має бути предметом безпосереднього розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування, зокрема, при розгляді скарги в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та давати їм оцінку з точки зору їх допустимості та достатності для визнання особи винуватою у вчиненні злочину.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відсутність підстав для скасування повідомлення про підозру та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги підозрюваного з огляду на те, що матеріали кримінального провадження містять докази, які вказують на можливу причетність ОСОБА_6 до інкримінованих йому злочинів, оцінка яким на предмет їх допустимості, належності та достатності для висновку про винуватість особи має бути надана судом за результатами досудового розслідування, у випадку висунення обвинувачення та направлення обвинувального акта до суду.

Колегія суддів вважає, що не заслуговують на увагу і спростовуються наданими суду матеріалами, доводи підозрюваного про те, що повідомлення про підозру від 19.08.2020 року здійснювалося неуповноваженою на те особою, оскільки прокурор ОСОБА_11 не мав повноважень для вручення такого повідомлення ОСОБА_6 , а прокурор Дніпропетровської прокуратури №1 Дніпропетровської області ОСОБА_10 , не мав повноважень на погодження повідомлення про підозру, оскільки процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами першого відділу процесуального керівництва Управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Дніпропетровської обласної прокуратури.

Так, прокурор ОСОБА_11 , який вручав повідомлення про підозру, був включений до групи прокурорів у даному кримінальному провадженні та відомості про нього містилися в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, а отже останній наділений відповідними повноваженнями прокурора у даному кримінальному провадженні

Крім того, апеляційний суд констатує, що до групи прокурорів у кримінальному провадженні №62020170000000191 від 13.02.2020 року входить, зокрема, прокурор ОСОБА_10 , з яким було погоджено повідомлення про підозру, та згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань вказаний прокурор включений до Реєстру як процесуальний керівник у кримінальному провадженні.

Разом із тим, відповідно до норм ст.17 Закону України «Про прокуратуру», п.9 ч.1ст.3КПКУкраїни керівник Дніпропетровської обласної прокуратури як керівник обласної прокуратури - органу прокуратури, у конкретному кримінальному провадженні вправі визначати, змінювати прокурорів, визначати групу прокурорів, старшого прокурора такої групи відповідного органу прокуратури.

Так, згідно з наказом №97-к від 23 січня 2019 року ОСОБА_10 призначено на посаду прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області.

Із копії наказу виконувача обов`язків прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_14 №597-в від 29 липня 2020 року вбачається, що прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області ОСОБА_10 направлено до Регіональної прокуратури Дніпропетровської області (м.Дніпро) терміном на 30 календарних днів з 30.07.2020 року до 28.08.2020 року у зв`язку із включенням до складу групи прокурорів.

Згідно з наказом прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_14 №662-в від 27 серпня 2020 року прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області ОСОБА_10 направлено до Регіональної прокуратури Дніпропетровської області (м.Дніпро) терміном на 30 календарних днів з 31.08.2020 року до 29.09.2020 року у зв`язку із включенням до складу групи прокурорів .

Відповідно до копії наказу виконувача обов`язків прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_15 №1061-к від 31 серпня 2020 року покладено виконання обов`язків прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, прокуратури Дніпропетровської області на прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області ОСОБА_10 .

Також згідно з наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури №34-в від 16 вересня 2020 року прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області ОСОБА_10 направлено до Регіональної прокуратури Дніпропетровської області (м.Дніпро) терміном на 30 календарних днів з 16.09.2020 року до 15.10.2020 року у зв`язку із включенням до складу групи прокурорів (а.с.27).

Отже, в указані періоди часу ОСОБА_10 виконує обов`язки прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області та підпорядковується прокурору області.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_6 не знайшли свого підтвердження, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного судум.Полтава від30листопада 2020року стосовно ОСОБА_6 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

С У Д Д І:

ОСОБА_2 . ОСОБА_16 .