Ухвала

від 22.02.2021 по справі 554/4775/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 22.02.2021 Справа № 554/4775/20

Провадження №1-кс/554/3200/2021

УХВАЛА

іменем України

22 лютого 2021 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві скаргу підозрюваного ОСОБА_3 про скасування повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 17 вересня 2020 року, зобов`язання вчинити певні дії у кримінальному провадженні №62020170000000191 від 13 лютого 2020 року,-

В С Т А Н О В И В :

12 лютого 2021 року підозрюваний ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в порядку п.10 ч.1 ст.303 КПК України, в якій просить скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 від 17 вересня 2020 року у кримінальному провадженні №62020170000000191 від 13 лютого 2020 року за ч.2 ст.28, ч.3 ст.365, ч.1 ст.366, ч.1 ст.32 ч.1 ст.366 КК України; зобов`язати слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_4 , прокурора у кримінальному провадженні №62020170000000191 ОСОБА_5 або іншого слідчого чи прокурора, що входять до складу групи слідчих та прокурорів у цьому кримінальному провадженні, внести відомості про скасування повідомлення ОСОБА_3 про зміну раніше повідомленої підозри від 17 вересня 2020 року.

В обґрунтування скарги посилається на ті обставини, що слідчими Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62020170000000191, розпочатому 13 лютого 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.372, ч.2 ст.28, ч.3 ст.365, ч.1 ст.366 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами Дніпропетровської обласної прокуратури.

У рамках вказаного кримінального провадження 19 серпня 2020 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.365, ч.1 ст.366 КК України.

У подальшому 17 вересня 2020 року підозрюваному ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, згідно з якою йому інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.365, ч.1 ст.366, ч.1 ст.32 ч.1 ст.366 КК України.

Підозрюваний вважає оскаржуване повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень незаконним та необґрунтованим, оскільки при його складенні допущено ряд порушень як процесуального, так і матеріального права, а викладені у вказаному повідомленні обставини не підтверджуться доказами та не відповідають дійсності, а інкриміновані підозрюваному ОСОБА_3 дії не відповідать юридичній кваліфікації, викладеній у зазначеному повідомленні з таких підстав.

Зокрема, ОСОБА_3 інкримінується вчинення за попередньо змовою з ОСОБА_6 у лютому 2020 року перевищення службових повноважень, які спричинили тяжкі наслідки, що виразилось у штучному, із застосуванням до ОСОБА_7 психологічного насильства, створенні ситуації, яка імітує вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, відносно ОСОБА_8 , внаслідок чого ОСОБА_7 у подальшому притягнуто до кримінальної відповідальності.

Зазначає, що для кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_3 за ч.3 ст.365 КК України тяжкі наслідки, що перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з його діями, мають складати не менше 262750 грн. Проте, ні на час внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за ч.3 ст.365 КК України, ні на момент повідомлення про підозру та її зміну, ні до теперішнього часу не встановлено тяжких наслідків, які б дорівнювали або перевищували 262750 грн., що свідчить про відсутність складу інкримінованого ОСОБА_3 злочину за вказаною кваліфікацією. Також інформація про вказані тяжкі наслідки відсутня і в повідомленні про відозру від 19 серпня 2020 року та повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри від 17 вересня 2020 року. Вважає, що відсутність тяжких наслідків у вказаному вигляді підтверджується відповіддю прокурора від 13 листопада 2020 року. Крім того, настання тяжких наслідків за ч.3 ст.365 КК України слідством обґрунтовується причинно-наслідковим зв`язком між діями ОСОБА_3 , що виразились у перевищенні наданих йому повноважень, та безпідставним притягненням до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 , що взагалі не відповідає дійсності та не підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування.

На переконання підозрюваного, у його діях відсутній склад злочину за ч.3 ст.365 КК України, зокрема, об`єктивна сторона, що виражається у відсутності причинно-наслікового зв`язку між його діями та суспільно-небезпечними наслідками, настання яких йому інкримінується, а також відсутні тяжкі наслідки, що вказує на незаконність оскаржуваного повідомлення від 17 вересня 2020 року та має бути підставою для його скасування.

Разом із тим у тексті оскаржуваного повідомлення зазначено інформацію, яка не відповідає дійсності, не підтверджену відповідними доказами та іншими матеріалами кримінального провадження, що є лише припущеннями слідчого, зокрема, щодо передумов вчинення кримінального правопорушення, а саме нібито бажанням ОСОБА_3 уникнути застосування до нього заходів стягнення (позбавлення премії тощо) за невиконання показників по виявленню та розкриттю злочинів; щодо настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді відмови ОСОБА_7 від правової допомоги та формуванні у нього негативного уявлення про роботу правоохоронних органів та підрив авторитету органів Національної поліції України тощо.

Крім того, оскаржуваним повідомленням про підозру ОСОБА_3 інкримінується вчинення службового підроблення, а саме складання 08 лютого 2020 року у період часу з 11 год. 11 хв. до 12 год. 50 хв. протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №4591178 відносно ОСОБА_7 за ч.ч.1, 2 ст.178 КУпАП, який в подальшому скеровано для розгляду. Однак указаний протокол ОСОБА_3 начальнику Дніпровського ВП Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області не направлявся, а постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 того ж дня було винесено та вручено останньому особисто під розпис, і дана постанова ніким не оскаржувалась. Тобто відсутні будь-які докази незаконності складення відносно ОСОБА_7 матеріалів про адміністративне правопорушення.

Також безпідставно, у порушення презумпції невинуватості, слідчим зазначено про встановлення фактів вчинення підозрюваним інкримінованих йому правопорушень.

З наведених підстав підозрюваний звернувся до слідчого судді з даною скаргою.

У судове засідання учасники процесу не з`явились, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином.

Від захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_9 до суду надійшла заява про розгляд без участі підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_9 , скаргу підтримують в повному обсязі з підстав та доводів, зазначених у скарзі, яку просять задовольнити (а.с.18).

Причини неявки слідчого та прокура суду невідомі. Від слідчого ОСОБА_4 на адресу суду електронною поштою надійшли копії повідомлень про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62020170000000191 (а.с.19-25).

За таких обставин, ураховуючи процесуальні строки розгляду та наявність волевиявлення сторони захисту про розгляд без участі, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності учасників.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч.4ст.107 КПК України.

Вивчивши суть скарги, дослідивши матеріали скарги та долучені до неї документи кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК Українина досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

У судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, перебуває кримінальне провадження №62020170000000191 від 13 лютого 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.365, ч.1 ст.366 КК України. Нагляд за даним досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

Із наявних у суду матеріалів убачається, що досудове розслідування в кримінальному провадженні здійснюється за фактом перевищення службових повноважень, тобто умисного вчинення співробітниками Дніпровського ВП Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 та ОСОБА_3 дій, які супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства над потерпілим, що призвело до настання тяжких наслідків, вчинене за попередньою змовою групою осіб та службовому підробленні, тобто складанні і видачі завідомо неправдивих документів.

У вказаному кримінальному провадженні 19 серпня 2020 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.365, ч.1 ст.366 КК України. 17 вересня 2020 року ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.365, ч.1 ст.366, ч.1 ст.32, ч.1 ст.366 КК України.

Не погоджуючись із зазначеним документом, підозрюваний ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість.

Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру заявник зазначає те, що вказане повідомлення здійснювалось з істотним порушенням як процесуального, так і матеріального права, а саме невідповідністю викладених у ньому висновків фактичним обставинам та інкримінованим особі діянням, їх неправильною юридичною кваліфікацією та відсутністю доказів.

Положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення змісту поняття «підозра», проте системний аналіз змісту норм КПК України свідчить, що підозра є складовим елементом процедури притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки саме з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення розпочинається кримінальне переслідування такої особи (п.14 ч.1 ст.3 КПК України). Визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.5 ст.9 КПК України).

Так, згідно з практикою ЄСПЛ «підозра» є частиною більш широкого поняття «обвинувачення», яке відповіднодо п.13 ч.1 ст.3КПК України являє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням із прокурором), яке ґрунтується на зібраних доказах під час досудового розслідування та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення з повідомленням про це такій особі та із роз`ясненням її прав та обов`язків.

На думку слідчого судді, обґрунтованою є підозра яка побудована на фактах, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність.

Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження.

Разом з тим, вдаватися до аналізу обґрунтованості доказів по справі на даній стадії кримінального процесу буде передчасним.

Згідно з ч.1 ст.42КПК України підозрюваним є 1) особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, 2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або 3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Таким чином, аналіз змісту ч.1 ст.42КПК України дозволяє зробити висновок, що підозра (кримінальне переслідування у формі підозри) починається з моменту, коли особі повідомлено про підозру або ця особа затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Передумовою наявності обґрунтованості підозри є здійснення відповідного письмового повідомлення особі про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, яке має бути здійснено належною уповноваженою особою у порядку, передбаченому законом.

Підставою для скасування повідомлення про підозру або визнання такою, що не набула статусу підозрюваного є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, відсутність обов`язкових елементів повідомлення про підозру.

Згідно з п.3 ч.1 ст.276КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках, зокрема, наявності достатніх доказів для підозри особи в учиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.277КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Частина 5статті 9 КПК Українипередбачає, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, як сказано в рішенні Європейського суду з прав людини, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обґрунтованою є підозра за наявності таких принципових обставин: 1) врученого письмового повідомлення про підозру з обов`язковим посиланням на докази вчинення особою кримінального правопорушення; 2) наявності в матеріалах кримінального провадження доказів, що підтверджують учинення особою кримінального правопорушення; 3) доведення перед судом вагомості й достатності наявних доказів про вчинення особою кримінального правопорушення; 4) оцінювання судом доказів учинення особою кримінального правопорушення.

Вимога достатності доказів до моменту притягнення особи до кримінальної відповідальності означає, що в розпорядженні слідчого повинна бути така сукупність доказів, яка, будучи неповною, приводить тим не менше до обґрунтованого висновку про винуватість особи, котра притягується, і виключає в цей момент розслідування протилежного висновку.

У даному випадку, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, з якими сторона захисту пов`язує вимоги поданої скарги, в межах передбаченої компетенції, слідчий суддя вважає, що письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 відповідає зазначеним вище вимогам з огляду на таке.

При вирішенні питання щодо обґрунтованості повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, повідомленої ОСОБА_3 за ч.2 ст.28, ч.3 ст.365,ч.1ст.366,ч.1ст.32,ч.1ст.366КК України у кримінальному провадженні №62020170000000191 від 13 лютого 2020 року, слідчий суддя вважає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (за критеріями, наведеними у справах «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», «Selahattin Demirtas v. Turkey», п.161; «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan», п.88; «Erdagoz v. Turkey», п.51).

Наведені органом досудового розслідування факти у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 від 17 вересня 2020 року потенційно можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальні правопорушення за наведених обставин, оскільки вимога розумної підозри підтверджується наявністю сукупних доказів, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_3 із наведеними у ній обставинами, в контексті її розуміння ЄСПЛ.

Як вбачається із повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 17 вересня 2020 року, в ньому вказані зміст підозри, виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень та правова кваліфікація кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Вказане повідомлення складене відповідними посадовими особами згідно визначених законом повноважень, здійснено повідомлення та вручення підозри, про що свідчить особистий підпис підозрюваного та його захисника.

Аналогічні обставини вже встановлювались судом та були предметом розгляду тотожної скарги захисника підозрюваного, за наслідками якої слідчим суддею було винесено ухвалу від 20 січня 2021 року, яка оскаржена стороною захисту в апеляційному порядку.

Крім того, твердження підозрюваного у скарзі з приводу того, що відсутнє підтвердження відповідними доказами у його діях певних обов`язкових елементів конкретних злочинів, а зібрані докази не можна вважати достатніми для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає такими, що не відповідають стадії провадження, оскільки їх оцінка не входить до компетенції слідчого судді.

Зокрема, доводи щодо відсутності тяжких наслідків, визначення розміру завданої шкоди, причинного зв`язку між діями особи та такими наслідками, передбачених диспозицією ч.3ст.365 КК України, за якою кваліфіковано дії ОСОБА_3 , а також щодо спростування факту здійснення психологічного тиску на потерпілого, на думку слідчого судді, є передчасними та не можуть бути підставою для скасування підозри, оскільки досудове розслідування не закінчено, наразі триває перевірка всіх зазначених обставин та в ньому проводяться необхідні слідчі та процесуальні дії.

Крім того, відсутність на теперішній час документів, що підтверджують матеріальну шкоду та її розмір само по собі не свідчить про необгрунтованість повідомленої підозри.

У свою чергу, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини підлягають перевірці та оцінці у сукупності і взаємному зв`язку з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, що є повноваженнями сторони обвинувачення, а у випадку звернення з обвинувальним актом до суду під час судового розгляду по суті.

Натомість, на стадії досудового розслідування слідчий суддя може лише, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Отже, на даний час правових підстав казати про невідповідність змісту підозри вимогам ст.277КПК України немає. Сутність повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри дає підстави стверджувати те, що ця підозра є обґрунтованою, а саме письмове повідмолення є законним, вмотивованим та відповідає зазначеним вимогам. У свою чергу, зміна змісту підозри під час досудового розслідування, конкретизація обставин кримінального правопорушення з урахуванням оцінки здобутих під час розслідування доказів, питання правової кваліфікації дій підозрюваного тощо є прерогативою слідчого, прокурора, які, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності.

Крім цього, обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_3 підозри раніше вже була предметом розгляду, у тому числі, під час вирішення слідчим суддею Октябрського районного суду м.Полтави та Полтавським апеляційним судом процесуальних питань, пов`язаних із застосуванням запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 , покладення на нього відповідних процесуальних обов`язків тощо, при цьому необґрунтованості підозри чи будь-яких істотних порушень встановлено не було.

На думку слідчого судді, доводи цієї скарги фактично зводяться до питань доведеності вини, оцінки доказів, у тому числі їх належності і допустимості, та правильності кваліфікації дій підозрюваного, що є дискреційними повноваженнями слідчого, прокурора під час досудового розслідування.

Суд звертає увагу, що питання про узгодженість викладення фактичних обставин справи та правової кваліфікації кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не може бути предметом розгляду на досудовому розслідуванні, оскільки на цій стадії слідчий суддя не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин.

Крім того,питання доведеностікримінального правопорушення,правильності йогокваліфікації,в томучислі щодойого об`єктивноїта суб`єктивноїсторони,суд маєвирішувати підчас розглядусправи посуті тапостановлення вирокув нарадчійкімнаті.З оглядуна це сукупність зібраних органом досудового розслідування доказів будуть перевірятися, оцінюватися в ході судового розгляду, що на теперішній час не дає підстав для скасування підозри.

Водночас, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у кримінальному провадженні №62020170000000191 від 13 лютого 2020 року відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, ч.1 ст.279 КПК України, яка передбачає, що у разі виникнення підстав для повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені ст.278КПК України.

З відомостей, що наявні в матеріалах судового провадження вбачається, що повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 17 вересня 2020 року складене і здійснене слідчим Першого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором ОСОБА_5 , що в цілому відповідає вимогам, зазначеним в ст.ст.277-279 КПК України.

Отже, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у кримінальному провадженні №62020170000000191 відповідає вимогам чинного законодавства та у ході повідомлення про підозру були дотриманні інші вимоги закону, визначені Главою 22 КПК України. При цьому посилання захисника на окремі обставини кримінального провадження, що викликають у нього сумніви щодо правомірності окремих процедур під час досудового розслідування, серед іншого, мають характер припущень, не доведені в силу засади змагальності сторін і в цілому не спростовують обґрунтованість пред`явленої підозри, тоді як істотних порушень під час розгляду не встановлено.

Відтак, посилання сторони захисту тільки на принцип правової визначеності, як на базовий принцип правосуддя, якій є невід`ємною органічною складовою принципу верховенства права, на думку слідчого судді, у даному випадку є недостатнім, оскільки відповідно до загальних засад кримінального провадження, викладених уст.7 КПК України, за змістом та формою кримінальне провадження повинно відповідати й іншим принципам, зміст яких викладений углаві 2 КПК України.

Відповідно до положень ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Проте, як зазначено вище, це питання може бути вирішене лише під час судового розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно з вимогамист.307КПК України ухвала слідчогосудді зарезультатами розглядускарги нарішення,дії чибездіяльність підчас досудовогорозслідування можебути,зокрема,про відмову у задоволенні скарги.

Беручи до уваги викладене, слідчий суддя вважає, що доводи підозрюваного, зазначені у скарзі про те, що повідомлення про зміну повідомленої підозри є незаконним та необґрунтованим з багатьох підстав, не доведені. Так само не наведено обгрунтованих даних, які б спростовували висновок сторони обвинувачення щодо причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, в межах якого здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62020170000000191 від 13 лютого 2020 року. Водночас, сторони були почуті та їх аргументам в межах предмету розгляду даної скарги надано відповідну оцінку.

За таких обставин, слідчий суддя не вбачає порушень гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод прав ОСОБА_3 як особи, яку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

З урахуванням викладеного, оскільки зміст повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 від 17 вересня 2020 року відповідає вимогамст.277КПК України та при врученні повідомлення слідчим в цілому були дотримані вимоги ст.ст.278, 279 КПК України, і воно було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконання в тому, ОСОБА_3 причетний до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а відтак слідчий суддя дійшов до висновку, що безумовних правових підстав, зазначених стороною захисту, для скасування письмового повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 від 17 вересня 2020 року у кримінальному провадженні №62020170000000191 від 13 лютого 2020 року немає. У зв`язку із вищенаведеним не підлягають задоволенню й похідні вимоги скарги щодо внесення відомостей про скасування повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри.

Таким чином, у задоволенні скарги потрібно відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 22, 24, 303-307, 309, 370, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги підозрюваного ОСОБА_3 про скасування повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 17 вересня 2020 року, зобов`язання вчинити певні дії у кримінальному провадженні №62020170000000191 від 13 лютого 2020 року, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1