Постанова

від 15.02.2021 по справі 907/496/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2021 р. Справа №907/496/20

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді О.В. Зварич

суддів О.П. Дубник

О.І. Матущак,

секретар судового засідання М.С. Кіра,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Яношівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області б/н від 20.11.2020 року (вх. № 01-05/3485/20 від 27.11.2020 року)

на рішення господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020 року (суддя Л.В. Андрейчук; повний текст рішення складено 03.11.2020 року)

у справі № 907/496/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег Вертікал» (надалі ТзОВ «Берег Вертікал» )

до відповідача: Яношівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області (надалі Яношівська сільська рада)

про стягнення 291909,38 грн.,

за участю:

від позивача (в режимі відеоконференції): Михальчишин Н.Л. - адвокат (ордер серія ВС №1000508 від 27.10.2020 року);

від відповідача: Юрик Б.І. - адвокат (ордер серія АО № 1021470 від 09.01.2021 року),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

17.07.2020 року ТзОВ «Берег Вертікал» звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовом до Яношівської сільської ради про стягнення 291909,38грн. збитків, завданих у зв`язку із забезпеченням охороною об`єкта будівництва згідно договору підряду № 4 від 19.12.2013 року.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020 року у справі №907/496/20 (суддя Л.В. Андрейчук) задоволено позов. Стягнуто з Яношівської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег Вертікал" суму в розмірі 291909,38 грн. збитків, а також 4378,65 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору (т. 2, а.с. 21-26).

В ході розгляді справи суд першої інстанції встановив, що між Яношівською сільською радою (Замовник) та ТзОВ "Берег Вертікал" (Підрядник) укладено договір підряду № 4 від 19.12.2013 року (з наступними змінами, внесеними додатковими угодами № 1-9). Згідно умов даного договору Підрядник зобов`язується у передбачені терміни виконати роботи з будівництва заводу механізованої переробки твердих побутових відходів потужністю від 20 до 30 тис. т/рік у с. Яноші Берегівського району (1 черга), код 41.00.4 - Будування нежитлових будівель (нове будівництво, реконструкція, капітальний і поточний ремонти), відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов`язується прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість. Суд вказав, що Яношівська сільська рада порушила господарське зобов`язання та установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, відмовила позивачу в оплаті понесених ним витрат на охорону (збереження) об`єкта будівництва, в т.ч. матеріалів та обладнання, згідно договору підряду № 4 від 19.12.2013 року за період з березня 2019 року до квітня 2020 року, з огляду на що вказана сума витрат складає збитки позивача. Поряд з тим, Яношівська сільська рада, як Замовник будівництва об`єкту, подальше будівництво та введення в експлуатацію якого не забезпечене фінансуванням, не здійснила залежних від неї дій щодо консервації незавершеного будівництва об`єкту, визначеного умовами договору. Таким чином, суд дійшов висновку, що у бездіяльності відповідача наявні всі елементи, необхідні для покладення на нього відповідальності у вигляді стягнення з нього збитків в розмірі 291909,38 грн. Між тим, суд зазначив, що питання відшкодування понесених позивачем збитків у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов цього ж договору підряду, однак, за попередній період (з січня 2015 року по лютий 2019 року) вже було предметом дослідження в межах господарської справи, за наслідками розгляду якого такі було присуджено до стягнення рішенням господарського суду Закарпатської області від 29.11.2019 у справі № 907/357/19, яке набрало законної сили 04.02.2020. Відтак, відповідно до ст. 75 ГПК України, має силу преюдиції.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Яношівська сільська рада подала апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його незаконним, прийнятим внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а також внаслідок порушення вимог процесуального права. Зокрема, зазначає, що правове регулювання процедури консервації об`єкта будівництва здійснюється відповідно до Положення про порядок консервації та розконсервації об`єктів будівництва, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства № 2 від 21.10.2005 (із змінами внесеними наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 246 від 02.09.2016). Вказане Положення визначає порядок проведення консервації та розконсервації об`єктів будівництва під час нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту. Водночас, приймаючи рішення, місцевий господарський суд не врахував вимоги вказаного Положення і не надав належної юридичної оцінки фактам відсутності належним чином оформлених документів перед консервацією об`єкта будівнитва. Скаржник вказує, що консервація об`єкта будівництва - це не лише дії, спрямовані на охорону цього об`єкта, а сукупність інженерно-будівельних, економічних чинників, спрямованих на запобігання руйнації об`єкта будівництва. При цьому, втановлюючи факт відсутності консервації об`єкта будівництва (факт відсутності, як підстави позовних вимог, невчинення відповідачем дій по консервації об`єкта будівництва), суд першої інстанції покладає на Яношівську сільську раду відповідальність за вищезазначене, чим допускає вихід за межі заявлених Товариством позовних вимог. Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд трактує вчинені позивачем витрати, як збитки, та застосоує до спірних правовідносин норми ст. 1166 ЦК України. Разом з тим, для цілей застосування такого виду відповідальності, як відшкодування шкоди, повинен бути наявний склад усіх елементів цивільного правопорушення - протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 09.08.2017 справа № 908/2138/16. Скаржник стверджує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність вини відповідача у заподіянні збитків позивачу. Наголошує, що з жодних поданих позивачем доказів не вбачається, що ним було введено відповідні посади сторожів до штатного розпису Товариства та прийнято на роботу осіб саме для виконання функцій сторожів, з метою забезпечення охорони об`єкта будівництва на підставі договору підряду № 4 від 19.12.2013. Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції, що місцевий господарський суд не надав оцінки тому факту, що позивач спочатку наймає осіб на посади сторожів, а вже постфактум листом від 12.05.2020 інформує про зазначене відповідача та вимагає відшкодувати вартість вже виплаченої заробітної плати за період з березня 2019 року по квітень 2020 року. Наведені обставини вчинено позивачем з порушенням умов п. 3.1.13 договору підряду, за яким Підрядник зобов`язаний негайно повідомити Замовника про виявлення необхідності додаткових робіт, не передбачених наданою проектно-кошторисною документацією. Крім того, скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності між учасниками даної господарської справи зобов`язання, яке відповідач не виконав. Просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020 року у справі №907/496/20 та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ТзОВ Берег Вертікал у письмовому відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим. Зокрема зазначає, що Яношівською сільською радою в порушення умов договору підряду № 4 від 19.12.2013 припинено фінансування будівельних робіт за вказаним договором, що зумовило неможливість завершення будівництва об`єкту, визначеного в договорі, та як наслідок введення його в експлуатацію, складення кінцевого акта виконаних робіт та передачу об`єкта Замовнику. За період з березня 2019 по квітень 2020 включно Товариство для забезпечення збереження об`єкта незакінченого будівництва заводу механізованої переробки твердих побутових відходів в с. Яноші Берегівського району виконало додаткові роботи з охорони об`єкта, вартість яких складається з заробітної плати сторожів та відповідних відрахувань єдиного соціального внеску, на загальну суму 291909,38 грн. Позивач наголошує, що Яношівська сільська рада, з вини якої не вжито заходів з консервації об`єкта, своїми діями призвела до вимушеного надання Товариством послуг з охорони об`єкта тривалий час (витрати з охорони матеріалів та обладнання, а також результатів виконаних робіт в період з березня 2019 по квітень 2020 включно) згідно договору підряду № 4 від 19.12.2013. Зазначає, що питання відшкодування понесених позивачем збитків у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов цього ж договору підряду за попередній період (з січня 2015 по лютий 2019) вже було предметом дослідження в межах господарської справи, за наслідками розгляду якого, такі було присуджено до стягнення (рішення господарського суду Закарпатської області від 29.11.2019 справа № 907/357/19, набрало законної сили 04.02.2020). Вважає, що відповідно до ст. 75 ГПК України це рішення має силу преюдиції для даної справи. Просить оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

У клопотанні від 11.01.2021 року вх. № 01-04/116/21 представник позивача Михальчишин Н.Л. просив долучити до матеріалів справи копію додатку № 2 до договору підряду №4 від 19.12.2013 р., яким передбачено календарний план виконання та фінансування етапів робіт, до якого вносились зміни відповідно до додаткових угод, що наявні в матеріалах справи.

12.02.2021 року позивач подав доповнення вх.№01-04/1024/21 до відзиву на апеляційну скаргу, в якому посилається на переписку між позивачем і відповідачем у листах вих.№87/а від 22.09.2015 року та вих.№02-09/249 від 28.03.2019 року, яка, на його переконання, свідчить про те, що відповідно до вимог пп.3.1.13 п.3.1 договору підряду ТОВ Берег Вертікал повідомив Яношівську сільську раду про необхідність додаткових робіт, невиконання яких могло б привести до пошкодження чи навіть знищення об`єкта.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, наведені у апеляційній скарзі.

Представник позивача в режимі відеоконференції просив залишити без змін оскаржене рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу без задоволення.

Обставини справи

Як видно з наявних у справі копій документів, 19 грудня 2013 року між Яношівською сільською радою (Замовник) та ТзОВ "Берег Вертікал" (Підрядник) укладено договір підряду № 4, згідно з п. 1.1 якого Підрядник зобов`язується у передбачені терміни виконати роботи з будівництва заводу механізованої переробки твердих побутових відходів потужністю від 20 до 30 тис. т/рік у с. Яноші, Берегівського району (1 черга), код 41.00.4- Будування нежитлових будівель (нове будівництво, реконструкція, капітальний і поточний ремонти), відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов`язується прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість (т. 1, а.с. 19-20).

Відповідно до п. 1.3 договору фінансування робіт частково здійснюється Замовником із коштів гранту Європейського Союзу за проектом програми транскордонного співробітництва ЄІСП Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013 № HUSKROUA /1001/011, назва проекту Впровадження системи роздільного збору та утилізації сміття у Берегівському районі , зареєстрована у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України за № 2816, з урахуванням спеціальних умов (правил грантодавця), викладених у цьому договорі, правилах фінансування грантових проектів ЄС, а також з урахуванням особливих норм законодавства України, що регулює використання коштів міжнародної технічної допомоги.

Термін виконання розпочинається з дати надання Підряднику проектно-кошторисної документації та передачі будівельного майданчика (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 2.2 договору роботи виконуються поетапно згідно із затвердженим календарним планом (додаток № 2). Загальний термін виконання робіт-до 31.12.2015 року, якщо інше не буде передбачено додатковими угодами до договору.

Датою закінчення виконання робіт за цим договором вважається дата підписання Замовником кінцевого акту виконаних робіт (п. 2.5 договору).

Пунктом 3.1.2 договору сторони погодили, що Підрядник зобов`язується виконати своїми силами і коштами, зі свого матеріалу, якісно та у встановлений термін, передбачені цим договором роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, ввести об`єкт в експлуатацію і передати його Замовнику у передбачений цим договором термін.

Поряд з цим, пункт 3.1.7 договору покладає на Підрядника обов`язок забезпечити збереження матеріалів та обладнання, а також результату виконаних робіт до моменту передачі об`єкта Замовнику.

Пунктом 3.1.13 договору обумовлено обов`язок Підрядника негайно повідомити Замовника про виявлення необхідності додаткових робіт, не передбачених наданою проектно-кошторисною документацією, якщо такі ведуть до збільшення кошторису та/або без їх виконання неможливо досягти запланованого проектом результату робіт. У разі неодержання від Замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення, Підрядник зобов`язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням на Замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо Підрядник не виконав обов`язку щодо повідомлення Замовника, він позбавляється права вимагати від останнього плату за виконані додаткові роботи, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах Замовника, зокрема у зв`язку з тим, що зупинення роботи могло привести до знищення або пошкодження об`єкта.

Згідно з пунктом 4.1 договору загальна договірна ціна робіт становить 16761461,00 грн., у тому числі податок на додану вартість.

Розрахунки за виконані Підрядником роботи здійснюються замовником у безготівковому порядку в 7-денний термін в межах не більш як 95 % їх загальної вартості за договірною ціною на підставі проміжних актів виконаних робіт та рахунків Підрядника на оплату, при умові отримання від Підрядника звіту про повне використання авансу. Кінцевий розрахунок здійснюється у двотижневий термін після виконання і приймання всіх, передбачених договором робіт на підставі кінцевого акту виконаних робіт та виставленого підрядником рахунку (пункт 4.2 договору).

Відповідно до пункту 4.4 договору у разі необхідності проведення робіт, не передбачених у цьому договорі, невиконання яких загрожуватиме досягненню запланованого проектом робіт результату, перелік таких робіт, їх вартість, графік виконання та графік платежів будуть зафіксовані сторонами у додаткових угодах.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатком № 1 до договору є протокол погодження договірної ціни, який є невід`ємною частиною договору, згідно з пунктами 1-5 якого загальна вартість робіт становить суму 16761461,00 грн. з врахуванням податку на додану вартість, що підлягає оплаті підряднику у визначеному договором порядку. Загальна договірна ціна за договором відповідає сумі кошторисного розрахунку, поданого підрядником в ході проведення відкритих конкурсних торгів (рішення комісії з конкурсних торів викладене в протоколі №24 від 20 листопада 2013 р.). Джерелом фінансування Договору є кошти гранту ЄС, що надійшли в євро валюті. Загальна договірна ціна встановлена у відповідності до курсу євро, що становить на момент укладення договору 1098,9576 грн. за 100 євро. Вартість послуг, що надаються згідно договору, може змінюватись в залежності від курсу євро, який діє на момент їх надання. До загальної вартості робіт включені усі витрати підрядника, пов`язані з виконанням договору, а також сума його винагороди (т. 1, а.с. 21).

В подальшому додатковими угодами: № 1/1 від 17.10.2014 року, № 2 від 26.11.2014 року, № 3 від 14.04.2015 року, № 4 від 19.05.2015 року, № 5 від 05.06.2015 року, № 6 від 02.07.2015 року, № 7 від 20.11.2015 року, № 8 від 26.11.2015 року, № 9 від 22.12.2015 року сторонами до договору підряду № 4 від 19.12.2013 року вносилися зміни, зокрема, щодо договірної ціни за виконані Підрядником роботи у жовтні 2014 року, листопаді 2014 року, щодо змін до календарного плану виконання робіт та фінансування етапів робіт у зв`язку зі зміною кошторисних призначень на 2015 рік (т. 1, а.с. 22-30).

Позивач у позовній заяві зазначає, що на виконання умов договору підряду № 4 від 19.12.2013 року виконав ряд будівельник робіт, оформивши виконання таких робіт відповідними актами виконаних робіт. Проте, в подальшому, Яношівською сільською радою припинено фінансування будівельних робіт по договору підряду № 4 від 19.12.2013 року, що зумовило неможливість завершення будівництва об`єкта, визначеного в договорі, та як наслідок - введення його в експлуатацію, складення кінцевого акта виконаних робіт та передачу об`єкта Замовнику.

Позивач зазначає, що у відповідності до п. 3.1.7 договору, який покладає на Підрядника обов`язок забезпечити збереження матеріалів та обладнання, а також результату виконаних робіт до моменту передачі об`єкта Замовнику, з метою забезпечення збереження матеріалів та обладнання, а також результатів виконаних робіт прийняв на роботу на посаду сторожів наступних осіб: з 22.08.2014 - ОСОБА_1 ; з 22.02.2017 - ОСОБА_2 ; з 19.05.2017 - ОСОБА_3 , що підтверджується копіями відповідних наказів (т. 1, а.с. 32-34).

12.05.2020 року ТзОВ Берег Вертикал звернулось до Яношівської сільської ради з листом - вимогою відшкодувати понесені вимушені додаткові витрати з забезпечення збереження матеріалів та обладнання, а також результатів виконаних робіт за період з березня 2019 року по квітень 2020 року включно на об`єкті згідно договору підряду № 4 від 19.12.2013, в розмірі 291909,38 грн., що складають збитки Товариства. В даному листі - вимозі позивач також просив Яношівську сільську раду звернутись до органів виконавчої влади - головних розпорядників бюджетних коштів з поданням про консервацію заводу механізованої переробки твердих побутових відходів у с. Яноші Берегівського району та проінформувати Товариство про результати розгляду цього питання (т. 1, а.с. 168-169).

Яношівська сільська рада листом № 02-09/437 від 10.06.2020 року наголосила позивачу, що за положеннями укладеного між сторонами договору підряду, у відповідності до п. 3.1.7 саме на Підрядника покладено обов`язок щодо забезпечення збереження матеріалів та обладнання , а також результату виконаних робіт до моменту передачі об 'єкта Замовнику. Крім того, Яношівська сільська рада інформувала, що повністю виконала свої зобов`язання по договору, а інших бюджетних асигнувань на додаткову оплату робіт по договору підряду № 4 від 19.12.2013 року бюджетом Яношівської сільської ради не передбачено, з огляду на що відсутні підстави для оплати робіт щодо збереження об`єкта будівництва. З врахуванням наведених обставин, Яношівська сільська рада рекомендувала позивачу звернутися до суду із позовом щодо стягнення вказаних витрат позивача та інформувала, що нею буде розглянуто питання щодо доцільності консервації об 'єкта будівництва та направлено відповідні листи - звернення до органів виконавчої влади вищого рівня (т. 1, а.с. 182-183).

Наведені обставини слугували підставою звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача збитків в сумі 291909,38 грн., що виникли внаслідок забезпечення позивачем у період з березня 2019 року по квітень 2020 року включно збереження матеріалів та обладнання, а також результатів виконаних робіт на об`єкті будівництва визначеному договором підряду № 4 від 19.12.2013 року.

Позивач на підтвердження заявлених позовних вимог подав копії наступних документів: розрахункових відомостей за період з березня 2019 року до квітня 2020 року; податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за аналогічний період; звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів, відомості по яких зведено у поданому позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми 291909,38 грн. (яка складається із сум витрат на заробітну плату та єдиний соціальний внесок вищевказаних працівників (сторожів) у період з березня 2019 року до квітня 2020 року) (т. 1, а.с. 35-167).

В заяві від 24.09.2020 року вх.№02.3.1-03/4592/20 позивач просив суд долучити до матеріалів справи та врахувати рішення господарського суду Закарпатської області від 29.11.2019 року у справі № 907/357/19 з тих мотивів, що воно, на його переконання, має преюдиційне значення для даної справи(а.с.1-8, т.2).

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ході розгляду справи суд встановив, що 19.12.2013 року між Яношівською сільською радою (Замовник) та ТзОВ "Берег Вертікал" (Підрядник) укладено договір підряду № 4. Згідно умов даного договору Підрядник зобов`язується у передбачені терміни виконати роботи з будівництва заводу механізованої переробки твердих побутових відходів потужністю від 20 до 30 тис. т/рік у с. Яноші, Берегівського району (1 черга), код 41.00.4 - Будування нежитлових будівель (нове будівництво, реконструкція, капітальний і поточний ремонти), відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов`язується прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором будівельного підряду.

Відповідно до ч.1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Отже, двосторонній характер договору будівельного підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов`язок виконати певну роботу і водночас замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У разі невиконання або неналежного виконання замовником обов`язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини (частина 1 статті 886 Цивільного кодексу України).

Предметом спору у даній справі є стягнення 291909,38 грн. з Яношівської сільської ради збитків, завданих у зв`язку із забезпеченням збереження матеріалів та обладнання, а також результатів виконаних робіт на об`єкті будівництва, визначеному договором підряду № 4 від 19.12.2013 року.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди необхідно встановити наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди).

Статтею 22 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань (ч.2 ст.225 ГК України).

З огляду на зазначені положення чинного законодавства, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Аналогічний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 року, справа № 926/107/19.

Частиною 1 статті 226 Господарського кодексу України унормовано, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим cv6'ектам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі, якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше (ч.ч. 2, 3 ст. 226 ГК України).

Приймаючи рішення у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що Яношівська сільська рада порушила господарське зобов`язання та установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності - відмовила позивачу в оплаті понесених ним витрат на охорону (збереження) об`єкта будівництва, в т.ч. матеріалів та обладнання згідно договору підряду №4 від 19.12.2013 року за період з березня 2019 року по квітень 2020 року, з огляду на що вказана сума витрат складає збитки позивача.

На думку суду першої інстанції, факт заподіяння позивачу збитків, які полягали у додаткових незапланованих витратах підтверджується, зокрема, копіями: посадової інструкції сторожа; наказів про прийняття на роботу сторожів; розрахункових відомостей; податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку; звітів про суми нарахованої заробітної плати.

Суд апеляційної інстанції при дослідженні названих вище документальних матеріалів встановив наступне.

У штаті ТзОВ Берег Вертікал на постійній основі працюють особи, які були прийняті на посади сторожів ( ОСОБА_1 - з 22.08.2014, ОСОБА_2 - з 22.02.2017, ОСОБА_3 - з 19.05.2017), що підтверджується копіями витягів з наказів №№: 55 від 19.08.2014, 18 від 21.02.2017, 46 від 18.05.2017 (т. 1, а.с. 32-34).

Разом з тим, в матеріалах даної господарської справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що позивачем було введено відповідні посади сторожів до штатного розпису Товариства та прийнято на роботу осіб саме для виконання функцій сторожів з метою забезпечення (здійснення) охорони об`єкта будівництва заводу механізованої переробки твердих побутових відходів у с. Яноші Берегівського району згідно з договором підряду № 4 від 19.12.2013.

З наведених вище документів вбачається лише, що в штатному розписі позивача передбачено посади сторожів та їх займають і отримують за це заробітну плату відповідні фізичні особи.

У пункті 4.4 договору підряду № 4 від 19.12.2013 року сторони передбачили, що у разі необхідності проведення робіт, не передбачених у цьому договорі, невиконання яких загрожуватиме досягненню запланованого проектом робіт результату, перелік таких робіт, їх вартість, графік виконання та графік платежів будуть зафіксовані сторонами у додаткових угодах.

В ході розгляду справи суд апеляційної інстанції з`ясував, що в матеріалах справи відсутні та між сторонами не укладались жодні додаткові угоди стосовно витрат, пов`язаних із забезпеченням збереження матеріалів та обладнання, а також результатів виконаних робіт на об`єкті будівництва, як обумовлено в пункті 4.4 договору підряду (перелік таких робіт, їх вартість, графік виконання та графік платежів).

Згідно з поясненнями представників сторін у судовому засіданні, між позивачем та відповідачем немає суперечок стосовно оплати замовником обсягів виконаних підрядником робіт в рамках договору підряду і додаткових угод до нього.

Як зазначено вище, пунктом 3.1.2 договору підряду сторони погодили, що Підрядник зобов`язується виконати своїми силами і коштами, зі свого матеріалу, якісно та у встановлений термін, передбачені цим договором роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, ввести об`єкт в експлуатацію і передати його Замовнику у передбачений цим договором термін.

Умови договору підряду № 4 від 19.12.2013 року не пов`язують право Підрядника припинити (зупинити) виконання робіт по завершенню будівництва об`єкту, введення його в експлуатацію та складення кінцевого акту виконаних робіт із припиненням фінансування будівельних робіт Замовником.

Отже, у даному спорі відсутні підстави стверджувати про те, що заявлені позивачем до стягнення збитки спричинені протиправною поведінкою відповідача.

Покликання суду першої інстанції на частину 6 статті 879 Цивільного кодексу України і Положення про порядок консервації та розконсервації об`єктів будівництва, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства № 2 від 21.10.2005 (із змінами, внесеними наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 246 від 02.09.2016) у цьому спорі слід оцінити критично, оскільки правовідносини щодо консервації спірного об`єкта будівництва не охоплені умовами укладеного між сторонами договору підряду.

Важливим є й те, що до предмета доказування у справі № 907/496/20 не входять витрати, пов`язані з консервацією об`єкта будівництва. Предметом позовних вимог ТзОВ Берег Вертікал у цій справі є збитки, завдані у зв`язку із забезпеченням охорони об`єкта будівництва згідно договору підряду № 4 від 19.12.2013 р.

Щодо преюдиційного значення рішення господарського суду Закарпатської області від 29.11.2019 у справі № 907/357/19, колегія суддів зазначає таке.

Згідно із частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, відповідно до частини 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Статтею 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено перелік питань, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

При ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, незважаючи на наявність рішення господарського суду Закарпатської області від 29.11.2019 у справі № 907/357/19, суд першої інстанції повинен був перевірити обставини, на які покликається позивач у позовній заяві, дослідити докази, що підтверджують заявлені ТзОВ Берег Вертікал позовні вимоги, та надати їм власну правову оцінку.

Колегія суддів зазначає, що поняття встановлення судом обставин у справі та поняття надання судом правової оцінки доказам у справі - не тотожні.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищеописані положення укладеного між сторонами договору підряду №4 від 19.12.2013 та фактичні обставини даної справи, суд апеляційної інстанції констатує відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 291909,38 грн.

Наведені в оскарженому рішенні місцевого господарського суду висновки не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, тому його необхідно скасувати і прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати

З огляду на те, що суд задовільняє апеляційну скаргу, судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача згідно вимог ст.129 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Яношівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області б/н від 20.11.2020 року (вх. № 01-05/3485/20 від 27.11.2020 року) задоволити.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 27.10.2020 року у справі № 907/496/20 скасувати. Прийняти нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову.

Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покласти на позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег Вертікал» (90202, Закарпатська обл., м. Берегово, вул. Достоєвського, 5, код ЄДРПОУ 35611525) на користь Яношівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області (90233, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Яноші, вул. Шевченка, 41, код ЄДРПОУ 04348987) 6567,96 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Справу повернути в господарський суд Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя О.П. Дубник

Суддя О.І. Матущак