Постанова

від 17.02.2021 по справі 923/253/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 923/253/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: О.Ю. Аленіна, Л.В. Лавриненко,

секретар судового засідання - І.В. Іванов,

за участю представників сторін :

від позивача: Д.С. Тихоша

від відповідачів: не з`явилися

від третіх осіб: не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 03.12.2020 про забезпечення позову (суддя Нікітенко С.В., м. Херсон, повний текст складено 07.12.2020)

у справі № 923/253/20

за позовом Компанії "Комбест Сервісіз ЛТД" Британські Віргінські острови (представник - адвокат Тихоша Д.С.)

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс Енергія"

2. ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1:

- ОСОБА_2 ,

- ОСОБА_3 ,

- ОСОБА_4 ,

- ОСОБА_5 ,

про витребування частки статутного капіталу учасників товариства, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2020 року Компанія "Комбест Сервісіз ЛТД" (далі також - Компанія) звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Енергія" (далі також - ТОВ "ОК "Енергія", Товариство) та до ОСОБА_1 про витребування з володіння останнього на користь позивача частки у статутному капіталі ТОВ "Оздоровчий комплекс "Енергія"" у розмірі 64,59% статутного капіталу, що у грошовому виразі складає 6520663,00 грн.

В обґрунтування позову Компанія послалась на те, що була засновником ТОВ "Оздоровчий комплекс "Енергія" з часткою у статутному капіталі 64,59 %, однак в подальшому на підставі рішення загальних зборів Товариства була виключена зі складу учасників у зв`язку з припиненням та виключенням позивача з реєстру, при цьому станом на момент подачі даної позовної заяви 100% частки статутного капіталу ТОВ "Оздоровчий комплекс "Енергія" належить ОСОБА_1

08.07.2020 позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені, відповідно до законодавства України, проводити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі, нотаріусам, іншим акредитованим особам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії або проводити зміни в будь-який інший спосіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно ТОВ "Оздоровчий комплекс "Енергія" (ідентифікаційний код юридичної особи: 24106269), пов`язані із зміною складу учасників, керівника, уповноважених осіб, місцезнаходження юридичної особи, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, зміну розміру статутного капіталу, проводити передачу реєстраційної справи ТОВ "Оздоровчий комплекс "Енергія".

Вказана заява обґрунтована тим, що станом на день подання позовної заяви 100% частки статутного капіталу ТОВ "Оздоровчий комплекс "Енергія" належить ОСОБА_1 , який до моменту вирішення судом спору у цій справі не обмежений у вчиненні дій, спрямованих на зміну складу учасників, розміру статутного капіталу та виконавчого органу ТОВ "Оздоровчий комплекс "Енергія". У випадку зміни складу засновників Товариства або здійснення інших реєстраційних дій Компанія "Комбест Сервісіз ЛТД" втратить можливість належним чином захистити свої порушені права шляхом їх поновлення, а рішення у даній справі не зможе гарантувати ефективного захисту порушеного права. На переконання заявника, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, адже у протилежному випадку ефективний їх захист буде потребувати вчинення додаткових процесуальних дій в межах даного судового провадження чи додаткових звернень до суду внаслідок подальшого відчуження частки.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.07.2020, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2020, заяву Компанії "Комбест Сервісіз ЛТД" про забезпечення позову у справі задоволено. Забезпечено позов наступним шляхом: заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені, відповідно до законодавства України, проводити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі, нотаріусам, іншим акредитованим особам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії або проводити зміни в будь-який інший спосіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно ТОВ "Оздоровчий комплекс "Енергія" (код ЄДРПОУ 24106269), пов`язані із зміною складу учасників, керівника, уповноважених осіб, місцезнаходження юридичної особи, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, зміну розміру статутного капіталу, проводити передачу реєстраційної справи ТОВ "Оздоровчий комплекс "Енергія" (код ЄДРПОУ 24106269).

Суди мотивували свої висновки тим, що з 29.11.2016 відбулась неодноразова зміна складу учасників ТОВ Оздоровчий комплекс Енергія , їх частки, при цьому оскільки станом на момент розгляду даної справи єдиним учасником вказаного Товариства є ОСОБА_1 , який володіє 100% статутного капіталу, у разі продажу ним спірної частки позивач не зможе захистити свої права в межах даного судового провадження без нових звернень до суду.

Постановою Верховного Суду від 10.11.2020 ухвалу Господарського суду Херсонської області від 09.07.2020 у справі №923/253/20 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2020 скасовано; справу № 923/253/20 передано до суду першої інстанції для здійснення нового розгляду заяви Компанії "Комбест Сервісіз ЛТД" про забезпечення позову. У вказаній постанові Верховний Суд вказав, що, виходячи з предмета позову та вимог заяви про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій, з урахуванням норм ч. 4, п. 4 ч. 5, ч.ч. 9, 10 ст. 137 ГПК України, мали перевірити які конкретно реєстраційні дії, що пов`язані з предметом спору в даній справі, допустимо заборонити проводити суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (у т.ч. державним реєстраторам, нотаріусам, тощо). Однак таких дій, визначених процесуальним законом, суди попередніх інстанцій не вчинили. Крім того, суди не надали оцінки тому, у чому полягає обґрунтування підстав, визначених у заяві про забезпечення позову, з метою доведення необхідності вжиття саме обраних заявником заходів забезпечення позову. А також не здійснили оцінки обґрунтованості доводів заявника та поданих на їх підтвердження доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову.

Як зазначив Верховний Суд, при новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, дослідити та оцінити докази, подані позивачем на обґрунтування наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування відповідного заходу забезпечення позову. Здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника та поданих на їх підтвердження доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову. З урахуванням норм ч. 4, п. 4 ч. 5, ч. 10 ст. 137 ГПК України перевірити, які конкретно реєстраційні дії, що пов`язані з предметом спору в даній справі, допустимо заборонити проводити суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (у т.ч. державним реєстраторам, нотаріусам, тощо). В залежності від встановленого і відповідно до вимог закону розглянути заяву Компанії про забезпечення позову.

При новому розгляді вищевказаної заяви 03.12.2020 до господарського суду першої інстанції до початку судового засідання надійшла заява позивача про уточнення вимог заяви про забезпечення позову, в якій заявник, з урахуванням постанови Верховного Суду від 10.11.2020, уточнив вимоги заяви про забезпечення позову від 08.07.2020, виклавши прохальну частину заяви в наступній редакції:

"1. Вжити заходи забезпечення позову Компанії "Комбест Сервісіз ЛТД" у справі № 923/253/20 наступним шляхом:

- заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені, відповідно до законодавства України, проводити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі, нотаріусам, іншим акредитованим особам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії або проводити зміни в будь-який інший спосіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженого відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Енергія" (код ЄДРПОУ 24106269), які пов`язані із:

- зміною складу учасників Товариства з обмеженого відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Енергія" (код ЄДРПОУ 24106269) в межах частки статутного капіталу 64,59%, що у грошовому виразі складає 6520663,00 грн., і яка належить ОСОБА_1 ;

- зміною розміру статутного капіталу Товариства з обмеженого відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Енергія" (код ЄДРПОУ 24106269)."

Дослідивши заяву позивача про уточнення вимог заяви про забезпечення позову, місцевий господарський суд прийняв її до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 03.12.2020 задоволено заяву Компанії "Комбест Сервісіз ЛТД" про забезпечення позову (з урахуванням заяви про уточнення від 03.12.2020) у справі № 923/253/20: заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені, відповідно до законодавства України, проводити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі, нотаріусам, іншим акредитованим особам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії або проводити зміни в будь-який інший спосіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженого відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Енергія" (код ЄДРПОУ 24106269), які пов`язані із:

- зміною складу учасників Товариства з обмеженого відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Енергія" (код ЄДРПОУ 24106269) в межах частки статутного капіталу 64,59%, що у грошовому виразі складає 6520663,00 грн., і яка належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 );

- зміною розміру статутного капіталу Товариства з обмеженого відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Енергія" (код ЄДРПОУ 24106269). Ухвала суду мотивована тим, що наведені позивачем доводи про неодноразову зміну з 29.11.2016 складу учасників ТОВ Оздоровчий комплекс Енергія , їх частки, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та договорами купівлі-продажу частки статутного капіталу, з урахуванням інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, створило у суду вірогідне переконання (ст. 79 ГПК України) у обґрунтованості доводів з приводу застосування заходів забезпечення позову. Суд вказав, що з урахуванням характеру правовідносин, що склалися між сторонами, майнового характеру позовних вимог та їх розміру, існує дійсна ймовірність того, що невжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок внесення змін до статуту товариства щодо розміру статутного капіталу та/або подальшого відчуження частки у розмірі 64,59%, належній ОСОБА_1 , та проведення відповідних реєстраційних дій в Реєстрі.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також невиконання судом вказівок Верховного Суду, викладених в постанові від 10.11.2020, просив скасувати дану ухвалу та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

Серед доводів апеляційної скарги наведені наступні:

- суд залишив поза увагою посилання представника відповідача на те, що подана позивачем заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких можна дійти висновку про наявність підстав для задоволення цієї заяви;

- саме лише посилання на потенційну можливість невиконання рішення суду та ймовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви;

- з моменту відкриття провадження у справі 06.04.2020 по момент звернення до суду із заявою про забезпечення позову у липні 2020 року відповідач не вживав спроб відчужити належну йому частку в статутному капіталі Товариства чи в будь-який інший спосіб утруднити виконання рішення суду в разі задоволення позову, хоча мав таку можливість на протязі більше ніж 3 місяців (з квітня по липень 2020 року), так само як і не вживав таких заходів з часу винесення постанови Верховного Суду від 10.11.2020 по час повторного розгляду господарським судом заяви про забезпечення позову у грудні 2020 року;

- в даному випадку стадія розгляду справи по суті завершилася ухваленням рішення 25.11.2020, а суд першої інстанції повинен був вжити заходи забезпечення позову до ухвалення рішення по суті справи, після ухвалення рішення по суті справи забезпечення поданого позову можливе лише на наступній стадії розгляду справи - при перегляді рішення в апеляційному порядку;

- місцевим господарським судом безпідставно залишено поза увагою доводи представника відповідача про відсутність повноважень у адвоката Тихоши Д.С., який підписав позов, представляти інтереси позивача.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.12.2020 про забезпечення позову у справі № 923/253/20; встановлено учасникам справи строк до 12.01.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено сторонам про їх право в цей строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи; попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду; призначено розгляд апеляційної скарги на 22.01.2021 об 11:00 год.

05.01.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке задоволено ухвалою суду від 11.01.2021, постановлено провести судове засідання 22.01.2021 об 11:00 год. у справі №923/253/20 у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду (зал судових засідань №6) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon", забезпечивши участь представника ОСОБА_1 - адвоката Гонтар П.А. у даному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. 20.01.2021 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання скаржника про розгляд справи без його участі, в якому він підтримує доводи апеляційної скарги.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2021 розгляд апеляційної скарги відкладено на підставі ч. 11 ст. 270 ГПК України на 17.02.2021 о 16:30 год., у зв`язку з тим, що стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс Енергія", ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не було відомостей щодо їх повідомлення про дату, час і місце судового засідання. З метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, судова колегія ухвалила розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 03.12.2020 у справі № 923/253/20 у розумний строк, розмістивши інформацію про відкладення розгляду вказаної скарги на офіційному сайті Південно-західного апеляційного господарського суду.

27.01.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено ухвалою суду від 29.01.2021.

11.02.2021 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника Компанії "Комбест Сервісіз ЛТД" Британські Віргінські острови про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке також задоволено ухвалою суду від 15.02.2021.

17.02.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи без участі його представника.

У судовому засіданні 17.02.2021 представник Компанії "Комбест Сервісіз ЛТД" Британські Віргінські острови просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали оскарження ухвали Господарського суду Херсонської області від 03.12.2020 про забезпечення позову, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Більш того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Положеннями ст. 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з частиною 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу (ч.9 ст. 137 ГПК України).

Пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України Про виконавче провадження .

Пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як " у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії .

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

По суті забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача та інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача та інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення у випадку задоволення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору .

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Але, у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного способу захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Виходячи зі змісту позовних вимог та визначених позивачем заходів забезпечення позову, з урахуванням уточнень до неї, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, через неодноразову зміну з 29.11.2016 складу учасників ТОВ Оздоровчий комплекс Енергія , їх частки та з урахуванням інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ Оздоровчий комплекс Енергія , відповідно до якої єдиним учасником вказаного товариства є ОСОБА_1 , який володіє 100% статутного капіталу ТОВ Оздоровчий комплекс Енергія .

Колегія суддів вважає, що у даному випадку невжиття відповідних заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист або поновлення порушених корпоративних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки у разі вчинення державним реєстратором нових реєстраційних дій щодо зміни складу учасників ТОВ "Оздоровчий комплекс "Енергія" в межах частки статутного капіталу 64,59%, що у грошовому виразі складає 6520663,00 грн., і яка належить ОСОБА_1 , чи зміни розміру статутного капіталу цього Товариства позивач не зможе захистити свої права в межах даного судового провадження без нових звернень до суду.

Також судова колегія зазначає, що предмет позову та заявлений позивачем захід забезпечення позову є взаємопов`язаними між собою, при цьому забезпечення позову має на меті відновлення становища позивача, яке існувало до 29.11.2016.

За переконанням суду апеляційної інстанції, обраний позивачем захід забезпечення позову відповідає критеріям розумності та адекватності, оскільки цей вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача-2, оскільки спірна частка ОСОБА_1 у статутного капіталу ТОВ "Оздоровчий комплекс "Енергія" залишається у його володінні, а обмеженню підлягає лише можливість розпоряджатися нею лише на час розгляду даної справи в суді. Крім того, такі заборони не перешкоджають діяльності відповідачів та не порушують права інших осіб, а лише запроваджують тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

За таких обставин заява про вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням її уточнення, обґрунтовано задоволена місцевим господарським судом.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що рішенням господарського суду першої інстанції від 25.11.2020 позов задоволено повністю: витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь Компанії Комбест Сервісіз ЛТД частку статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчий Комплекс Енергія у розмірі 64,59 % статутного капіталу, що у грошовому виразі складає 6520663,00 грн.

Судова колегія не погоджується з доводами скаржника на те, що подана позивачем заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів, на підставі яких можна дійти висновку про наявність підстав для задоволення цієї заяви, з вищевикладених мотивів. Як вважає судова колегія, посилання Компанії на потенційну можливість невиконання рішення суду та ймовірність порушення прав даної особи є достатньо обґрунтованими з огляду на вищевикладене.

Твердження апелянта про те, що з моменту відкриття провадження у справі 06.04.2020 по момент звернення до суду із заявою про забезпечення позову у липні 2020 року відповідач не вживав спроб відчужити належну йому частку в статутному капіталі Товариства чи в будь-який інший спосіб утруднити виконання рішення суду в разі задоволення позову, хоча мав таку можливість на протязі більше ніж 3 місяців (з квітня по липень 2020 року), не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки така поведінка ОСОБА_1 не може бути гарантією не вчинення таких дій в майбутньому з огляду на те, що вони вже вчинялися в минулому.

Щодо наявності повноважень у адвоката Тихоши Д.С. представляти інтереси позивача, судова колегія зазначає, що повноваження даного адвоката перевірялись як господарським судом першої, так і судом апеляційної інстанцій при вирішенні питань про відкриття загального та апеляційного проваджень у справі, та було встановлено наявність права у адвоката Тихоши Д.С. здійснювати відповідні процесуальні дії від імені позивача.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви Компанії "Комбест Сервісіз ЛТД" Британські Віргінські острови про забезпечення позову (з урахуванням уточнень), тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, залишивши оскаржувану ухвалу суду без змін.

Витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд ухвали в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269-271, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 03.12.2020 про забезпечення позову у справі № 923/253/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.02.2021.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя Л.В. Лавриненко