Постанова

від 09.02.2021 по справі 910/8553/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2021 р. Справа№ 910/8553/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Суліма В.В.

при секретарі ГуцалО.В.

за участю представників зазначених в протоколі від 09.02.2021р.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну

скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 року

у справі № 910/8553/20 (Суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Акціонерного товариства "Укртранснафта"

до Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранделюкс"

про стягнення 639 982,67 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртранснафта" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС" про стягнення 639 982,67 грн, у тому числі 622 758, 70 грн - основного боргу, 7 882, 59 грн - 3 % річних, 9 341, 38 грн - інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 року у справі №910/8553/20 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС" на користь Акціонерного товариства "Укртранснафта" 622 758 (шістсот двадцять дві тисячі сімсот п`ятдесят вісім) грн 70 коп - основного боргу, 7 882 (сім тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн 59 коп - 3% річних, 9 341 (дев`ять тисяч триста сорок одна) грн 38 коп - інфляційні втрати та 9 599 (дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 74 коп. - судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Комерційний банк "ГЛОБУС" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 року у справі №910/8553/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Також, Акціонерне товариство "Укртранснафта" просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Мартюк А.І., судді Алданова С.О., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 року задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 року у справі №910/8553/20 та поновлено Акціонерному товариству "Комерційний банк "ГЛОБУС" зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 року у справі №910/8553/20, розгляд справи призначено на 20.01.2021 рік. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 року у справі №910/8553/20.

18.12.2020. року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 року у справі №910/8553/20 без змін.

Розпорядження 09.1-08/270/21 Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 року, у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/8553/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 року апеляційну скаргу у справі №910/8553/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Зубець Л.П., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 року прийнято справу №910/8553/20 до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Сулім В.В. Розгляд справи №910/8553/20 призначено на 09.02.2021 р.

Представник відповідача у поясненнях наданих у судовому засіданні, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 року у справі №910/8553/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача у поясненнях, наданих у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Акціонерним товариством "Укртранснафта" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранделюкс" (підрядник) 06.12.2018 було укладено договір на виконання робіт (підряду) № 22/75 з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (з авансом), на умовах якого та за результатами проведеної процедури закупівлі. Відповідно до якого замовник доручив, а підрядник зобов`язався забезпечити відповідно до проектної документації і умов договору виконання робіт: реконструкція огородження (периметрального) ЛВДС "Кременчук" (коригування) Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Свіштовська, 9.

Згідно пункту 2.1 договору № 22/75 договірна ціна є твердою та визначається на основі твердого кошторису, що є невід`ємною частиною договору та становить 20 758 623, 39 грн.

Згідно пункту 2.4 договору № 22/75 платежі та обсяги виконаних робіт здійснюються замовником шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок підрядника, протягом 10 календарних днів з дати отримання рахунка-фактури підрядника, виставленого після підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

Строк дії договору згідно пункту 14.1 встановлено з моменту його укладання до 01.06.2020 включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили строки виконання робіт дванадцять місяців з дати початку виконання робіт. Строки виконання робіт визначаються на підставі календарного графіка (додаток №2), що додається до договору та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 3.2 договору підряду, датою початку виконання підрядником робіт вважається дата, зазначена замовником у письмовій заявці про готовність до виконання договору.

Пунктом 4.1 договору визначено, що передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Згідно з графіком виконання робіт підрядник станом на 30 червня 2019 року повинен був виконати роботи по 3-х ділянках з 6-ти.

Відповідно до пункту 14.2.1 договору у випадку невиконання або неналежного виконання підрядником зобов`язань за цим договором (будь-які дії, бездіяльність чи рішення підрядника, що дають підстави замовнику вважати його зобов`язання за цим договором невиконаними чи виконаними неналежним чином), замовник має право відмовитись від договору в односторонньому порядку шляхом направлення підряднику повідомлення про таку відмову.

10.07.2019 позивач направив на адресу ТОВ "Гранделюкс" повідомлення про відмову від договору з вимогою повернення авансу, у якому позивач повідомив про відмову в односторонньому порядку від договору, зазначив, що договір вважається розірваним з 12.07.2019 та вимагав в термін до 19.07.2019 повернути аванс в сумі 6 227 587,00 грн.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранделюкс" належним чином не виконано зобов`язання за договором та порушено строки виконання робіт за договором підряду № 22/75 від 06.12.2018.

Факт неналежного виконання умов договору підряду № 22/75 від 06.12.2018 третьою особою встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2020 у справі № 910/15458/19 та від 14.01.2020 у справі № 910/12820/19.

Відповідно до ч. 4 статті 75 Господарського кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 листопада 2018 року відповідачем на прохання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранделюкс" (принципал) видано гарантію виконання № 11951.

Відповідно до якої банк-гарант зобов`язався сплатити на користь позивача, перед яким принципал має зобов`язання щодо виконання договору на виконання робіт (підряду) грошову суму відповідно до пункту 2 цієї гарантії, а саме не виконання (неналежного виконання) третьою особою (принципалом) зобов`язання щодо умов договору на виконання робіт (підряду). Зобов`язання банка-гаранта за цією гарантією обмежуються сумою, що становить 622 758,70 грн.

Відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч. 1 статті 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Суд зазначає, що гарантія може забезпечувати як грошове так і не грошове зобов`язання боржника, оскільки законом не встановлено будь-яких обмежень щодо можливості застосування такого способу забезпечення в залежності від правової природи основного зобов`язання.

При цьому, відповідальність гаранта перед кредитором носить виключно грошовий характер. При порушенні боржником основного зобов`язання гарант повинен лише сплатити грошову суму відповідно до умов гарантії, а не виконати забезпечене зобов`язання в натурі (передати товар, виконати роботи, надати послуги, тощо).

Відповідно до статті 562 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Суд зазначає, що гарант відповідає перед кредитором за порушення основного зобов`язання боржником. Проте, особливістю гарантії є те, що її чинність не залежить від дійсності або чинності основного зобов`язання, що забезпечується гарантією. Отже, гарантійне зобов`язання носить самостійний характер по відношенню до основного зобов`язання.

Водночас, оскільки гарант відповідає перед кредитором за порушення основного зобов`язання боржником, законне право вимоги кредитора до гаранта може виникнути лише у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання боржником.

Відповідно до статті 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Відповідно до пункту 4.2 гарантія набирає чинності згідно та на умовах, встановлених в договорі про надання гарантії № 11951/ЮГ-18 від 26.12.2018 та діє до 01.02.2020.

Враховуючи неналежне виконання третьою особою свого зобов`язання, позивач звернувся до відповідача, як гаранта із вимогою № 04-01/11/4812-19 від 16.12.2019 про сплату платежу за гарантією № 11951 від 26.11.2018 в розмірі 622 758, 70 грн.

Судом встановлено, що вимога Акціонерного товариства "Укртранснафта" була надана ним у порядку, передбаченому банківською гарантією (через банк бенефіціара - АТ "Ощадбанк", який направляв гаранту вимогу), відповідає вимогам, встановленим у банківській гарантії та отримана відповідачем 26.12.2019, тобто у строки, встановлені гарантією, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту АТ "Укрпошта".

Відповідно до статті 564 Цивільного кодексу України після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у своєму листі-відповіді від 03.01.2020 відмовив позивачу у сплаті грошових коштів згідно гарантії № 11951 від 26.11.2018, мотивуючи тим, що принципалом (ТОВ "Гранделюкс") не виконало пункту 1.3 договору про надання гарантії № 11951/ЮГ-18 від 26.11.2018р. щодо розміщення грошового покриття та повідомивши, що гарантія є такою, що не набула чинності.

Відповідно до частини першої статті 565 Цивільного кодексу України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що у разі отримання банком-гарантом письмової вимоги про виконання обумовленого банківською гарантією зобов`язання, що становить належне представлення, у межах строку дії банківської гарантії - у бенефіціара виникає суб`єктивне право кредитора на отримання коштів за такою банківською гарантією, а у банку-гаранта як боржника - обов`язок з виплати бенефіціару обумовленої банківською гарантією суми коштів.

Таким чином, обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги в установлений цією гарантією строк. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає.

Таким чином, оскільки письмова вимога № 04-01/11/4812-2019 від 16.12.2019 за гарантією № 11951 від 26.11.2018, яка становить належне представлення, була отримана відповідачем у межах строку дії цієї банківської гарантії, відповідно у АТ "Комерційний банк "Глобус" у зв`язку з наявністю гарантійного випадку - неналежного виконання принципалом (ТОВ "Гранделюкс") своїх зобов`язань за договором № 22/75 від 06.12.2018) - виникло зобов`язання з оплати позивачу коштів за вказаною гарантією.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2018 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранделюкс" було укладено договір про надання гарантії №12159/ЮГ-18, відповідно до пункту 1.1 якого даний додатковий договір регулює правовідносини сторін щодо надання банком-гарантом гарантії авансового платежу з метою забезпечення належного виконання принципалом умов договору на виконання робіт (підряду) № 22/75 з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (з авансом) .

Згідно з пунктом 1.3 вказаного договору, надана в межах договору гарантія є безумовною, безвідкличною та набуває чинності з моменту розміщення грошового покриття принципалом в розмірі гарантійної суми на рахунку в банку-гаранта протягом п`яти робочих днів.

В обґрунтування відзиву на позовну заяву та апеляційної скарг відповідача зазначає, оскільки принципалом не було виконано умови пункту 1.3 щодо розміщення грошового покриття, то банківська гарантія не набрала чинності.

За загальним правилом гарантія вважається чинною з дня її видачі. Норма частини 2 статті 561 Цивільного кодексу України є диспозитивною, сторони можуть визначити більш пізній термін набуття нею чинності порівняно із днем видачі.

Відповідно до абз. 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно статей 251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і визначається він роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посиланням на подію, яка має настати. Вказівкою на подію, яка має неминуче настати, визначається термін - певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Умови договори гарантії про розміщення грошового покриття принципалом у розмірі суми гарантії на відповідних рахунках банку-гаранта не можна вважати ні строком, ні терміном у розумінні цивільного законодавства, адже така умова не є подією, яка має неминуче настати, оскільки залежить від дій або бездіяльності принципала щодо внесення ним грошового покриття на рахунок банку.

Аналогічну позицію викладено у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 910/2863/18, від 04.07.2019 у справі № 910/1586/18.

Оскільки у даному випадку сторони не визначили інший термін набуття нею чинності порівняно із днем видачі, а пункт 2.2 гарантії про те, що гарантія набуває чинності на умовах, встановлених в договорі про надання гарантії, не свідчать про те, що гарантією установлено строк її дії в розумінні статей 251, частини 1 статті 561, частини 4 статті 563 Цивільного кодексу України. Таким чином, у даному випадку гарантія є чинною від дня її видачі, оскільки в ній не встановлено інше.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного суду від 30.09.2019 у справі № 910/946/18, від 21.03.2019 у справі № 910/947/18.

Таким чином, вказана банківська гарантія з урахуванням вимог ч. 2 ст. 561 Цивільного кодексу України та умов цієї гарантії, набрала чинності з дати її видачі - 26.11.2018.

Колегією суддів за результатом детального аналізу заяв по суті справи дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірного висновку про факт настання гарантійного випадку за гарантією №11951 від 26.11.2018 та невиконання відповідачем (гарантом) обов`язку щодо сплати грошових коштів за нею, на підставі чого дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, оскільки судом встановлено факт настання гарантійного випадку за гарантією №11951 від 26.11.2018 та невиконання відповідачем (гарантом) обов`язку щодо сплати грошових коштів за нею, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 622 758, 70 грн є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги, що втрати, пов`язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Щодо інших доводів апелянта колегія суддів зауважує таке.

ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 15.10.2020 у справі № 910/8553/20 - без змін.

2. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 15.10.2020 у справі № 910/8553/20.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Комерційний банк "ГЛОБУС".

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.02.2021р.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

В.В. Сулім