Постанова

від 18.02.2021 по справі 910/2996/15-г

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2021 р. Справа№ 910/2996/15-г

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не викликався;

від відповідача 1: не викликався;

від відповідача 2: не викликався;

від третьої особи 1: не викликався;

від третьої особи 2: не викликався;

від третьої особи 3: не викликався;

прокурора: не викликався;

від ДСА України: не з`явився;

від апелянта: Забур`янов В.В. самопредставництво;

від Міністерства енергетики: Ткаченко О. Ю. дов. від 05.01.2021;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 (повний текст складено 03.12.2020) (суддя Ващенко Т.М.)

за заявою Державної судової адміністрації України

про зміну строку пред`явлення наказу до виконання, поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, заміну боржника

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехенерго" (правонаступником якого як стягувача є Товариство з обмеженою відповідальністю "Сормекс" у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 03.07.17. у справі №910/2996/15-г в частині стягнення заборгованості в розмірі 45.739.246,58 грн)

до 1. Державного підприємства "Держекоінвест"

2. Міністерства екології та природних ресурсів України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1. Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві

2. Державна фіскальна служба України

3. Державне агентство екологічних інвестицій України

про стягнення 45.739 .246,58 грн

за участю прокуратури міста Києва,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01 грудня 2020 року заяву Державної судової адміністрації України задоволено частково.

Замінено боржника за наказом Господарського суду міста Києва від 20.01.20 №910/2996/15-г про стягнення з Міністерства екології та природних ресурсів України на користь Державного бюджету України 95 004,00 грн судового збору за подачу заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.10.17 з Міністерства екології та природних ресурсів України на Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову, якою відмовити у задоволення заяви Державної судової адміністрації України про заміну боржника за наказом.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом порушені норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 №829 було перейменовано відповідача 2 - Міністерство екології та природних ресурсів України на Міністерство енергетики та захисту довкілля України, а в подальшому Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 №425 було перейменовано Міністерство енергетики та захисту довкілля України на Міністерство енергетики України та утворено нове Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, вказане Міністерство окремою юридичною особою і воно не є правонаступником відповідача 2 у спірних правовідносинах.

Міністерство енергетики України подало відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що у спірних правовідносинах саме Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України є правонаступником відповідача 2, оскільки Державне підприємство "Держекоінвест" (відповідач 1) передано до сфери управління апелянта.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2021, у зв`язку із перебуванням судді Агрикової О.В. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Козир Т.П., суддів Коробенка Г.П., Кравчука Г.А.

Державна судова адміністрація України про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином, представника у судове засідання не направила, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Представник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (апелянта) у судовому засідання підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

У судове засідання також з`явився представник Міністерства енергетики України, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення присутніх учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали оскарження, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів оскарження та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2016 у справі, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехенерго" задоволено частково.

Визнано недійсним повністю пункт 3.8 договору № 2366/06 від 26.03.2013 про закупівлю. Визнано недійсним абзац другий пункту 3.6 договору № 2366/06 від 26.03.2013 про закупівлю в частині слів "з урахуванням бюджетних призначень". Визнано недійсним пункт 1 Додаткової угоди № 7 від 31.12.2013 до договору №2366/06 від 26.03.2013 про закупівлю в частині слів "після отримання кошторисних призначень та коштів на реєстраційний рахунок замовника".

Стягнуто з Державного підприємства "Держекоінвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехенерго" заборгованість в сумі 45 739 246 грн. 58 коп. та судовий збір.

Зі змісту вказаних рішень вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертехенерго", як підрядником, та Державним підприємством "Держекоінвест", як замовником, було укладено договір №2366/06 про закупівлю, відповідно до п.1.2 якого підрядник зобов`язується на власний ризик, своїми та залученими силами, засобами та закупленими матеріальними ресурсами виконати роботи з капітального ремонту об`єктів соціальної сфери (теплостанцій - 216 об`єктів) та здати закінчені роботи в порядку і строк, встановлені договором, а замовник зобов`язується прийняти закінчені роботи і оплатити їх. Джерелом фінансування є кошти Державного бюджету України за КПКВК 6351020 "Державна підтримка заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, у тому числі, на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату", КЕКВ 3210.

14 грудня 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява Міністерства екології та природних ресурсів України №877/11-17 від 14.12.2017 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.10.2017 у справі №910/2996/15-г.

Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2018 року відмовлено у допуску справи №910/2996/15-г до провадження Касаційного господарського суду.

Стягнуто з Міністерства екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Митрополита В. Липківського, буд. 35, код ЄДРПОУ 37552996) на користь Державного бюджету України 95 004 гривні 00 копійок судового збору за подачу заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.10.2017 у справі №910/2996/15-г.

Доручено Господарському суду міста Києва видати наказ.

Судовий збір було стягнуто, оскільки ухвалою Касаційного господарського суду від 25.01.2018 сплату судового збору було відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

На виконання зазначеної ухвали Верховного Суду Господарський суд міста Києва 20.01.2020 видав відповідний наказ, згідно якого стягувачем є Державна судова адміністрація України, боржником є Міністерство екології та природних ресурсів України, наказ дійсний для пред`явлення до виконання до 20.02.2021.

16 листопада 2020 року Державною судовою адміністрацією України подано заяву, у якій вона просила: змінити строк пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 20.01.20. № 910/2996/15-г з трьох років на три місяці; поновити строк пред`явлення вказаного наказу до виконання; змінити боржника на Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

За наслідками розгляду вказаної заяви суд першої інстанції дійшов висновку щодо необхідності заміни боржника за наказом на його правонаступника у спірних правовідносинах - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, в іншій частині заяви відмовлено.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для заміни боржника його правонаступником з огляду на наступне.

За змістом статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч.1 ст. 80, ч.4 ст. 91 ЦК України).

Відповідно до частини 1, 5 статті 5 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра України. Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Згідно із частиною 8 статті 5 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" актом Кабінету Міністрів України про ліквідацію міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади визначається орган виконавчої влади, якому передаються повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що ліквідується.

Механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією центральних органів виконавчої влади та їхніх територіальних органів визначений Порядком здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (далі - Порядок № 1074 від 20.10.2011).

За змістом пунктів 4, 5 Порядку № 1074 від 20.10.2011 орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади. Орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1074 від 20.10.2011 права та обов`язки органів виконавчої влади переходять, зокрема, у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади.

Таким чином, інститут правонаступництва органів державної влади різниться від інституту правонаступництва суб`єктів приватного права, оскільки є більш ширшим за змістом, включаючи в себе: правонаступництво в завданнях, функціях та повноваженнях як складових категорії компетенції органу виконавчої влади, а також щодо конкретних управлінських (організаційних) прав та обов`язків, які складають зміст відповідних правовідносин, тобто, публічне правонаступництво за якого відбувається перехід владних прав та функції органу, що реорганізовується до органу, що створюється та правонаступництво в майнових приватних правовідносинах, у яких орган влади виступає як юридична особа приватного права.

У випадку публічного правонаступництва перехід таких прав та обов`язків оформлюється нормативним актом, тоді як правонаступництво в майнових приватних правовідносинах здійснюється на підставі передавального акту (частина 2 статті 107 ЦК України, пункт 7 Порядку № 1074 від 20.10.2011).

У даному випадку (заміна боржника за наказом) відсутні майнові приватні правовідносини, оскільки наказом стягується сума судового збору за подачу заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України, сплата якого була відстрочена відповідачу 2 - Міністерству екології та природних ресурсів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2019. №829 "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" (п. 1) перейменовано Міністерство екології та природних ресурсів на Міністерство енергетики та захисту довкілля України.

У подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020. №425 "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" (пункти 1, 2) Міністерство енергетики та захисту довкілля України перейменовано на Міністерство енергетики України та утворено Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Міністерство енергетики та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів є правонаступниками прав, обов`язків та майна Міністерства енергетики та захисту довкілля у відповідних сферах (підпункт 3 пункту 3 вказаної Постанови).

Так, зокрема, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, радіаційної, біологічної і генетичної безпеки, у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 №1031-р "Деякі питання управління Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів об`єктами державної власності" передано цілісні майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій за переліком згідно з додатком із сфери управління Міністерства енергетики до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.

Одним із переданих в управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів підприємств є Державне підприємство "Держекоінвест" (відповідач 1 у даній справі).

Отже, враховуючи наведені постанови Кабінету Міністрів України, встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин (підрядні роботи для вжиття заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів), апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що боржник за наказом про стягнення судового збору (Міністерство екології та природних ресурсів України) підлягає заміні його правонаступником, яким у даному випадку є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Таким чином, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

У зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 01 грудня 2020 року - без змін.

2. Матеріали оскарження повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23.02.2021.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко