Постанова

від 22.02.2021 по справі 910/5802/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2021 р. Справа№ 910/5802/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Пашкіної С.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов`янський базар"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 (повний текст складено 19.08.2020)

у справі №910/5802/20 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов`янський базар"

про стягнення 18 159,38 грн

УСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов`янський базар" про стягнення 18 159,38 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/5802/20 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов`янський базар" на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" заборгованість у розмірі 16 205 грн 33 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 875 грн 81 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення обґрунтовано тим, що зобов`язання відповідача оплатити послуги з утримання будинків та прибудинкової території виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов`янський базар" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/5802/20 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга відповідача обґрунтована наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги. Зокрема апелянт посилається на те, що послуги надані позивачем йому не були.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/5802/20 та роз`яснено сторонам, що апеляційна скарга розглядатиметься у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Козир Т.П. на лікарняному, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2020 для розгляду справи №910/5802/20 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Дідиченко М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 самовідвід судді Дідиченко М.А. у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов`янський базар" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/5802/20 задоволено. Матеріали справи №910/5802/20 передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2020 для розгляду справи №910/5802/20 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 справу №910/5802/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов`янський базар" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 прийняти до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи установила наступне.

Розпорядженням Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 20.09.2013 № 509 "Про перезакріплення майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації" передбачено здійснення перезакріплення об`єктів житлового фонду разом з вбудованими нежилими приміщеннями з балансів комунальних підприємств по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Липкижитлосервіс", "Печерська брама", "Хрещатик" та "Печерськжитло" на баланс комунального підприємства "Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва", яке згідно розпорядження Печерської районної у місті Києві державної адміністрації № 48 від 28.01.2015 перейменовано в комунальне підприємство обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва" (далі - Позивач, КП "Керуюча компанія з КП "Керуюча компанія").

Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Глушко Л.В. від 12.04.2002, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов`янський базар" є власником квартири № 4 в будинку № 3 по пров. Іпсилантіївський (вул. Aiстова) в м. Києві.

На підставі договору купівлі-продажу квартири від 24.12.2002, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О.М., Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов`янський базар" є власником квартири № 64 в будинку № 3 по пров. Іпсилантіївський (вул. Aiстова) в м. Києві.

Звертаючись з позовом до суду позивач вказує, що у відповідача існує заборгованість з оплати послуг по утриманню будинків і прибудинкових територій за період з 01.09.2016 по 01.02.2020 у розмірі 18 159 грн 38 коп., яка складається з:

- по квартирі № 4 в будинку № 3 по пров. Іпсилантіївській в м. Києва за період з 01.10.2016 - 01.02.2020 в сумі 9 186 грн 07 коп.;

- по квартирі № 64 в будинку № 3 по пров. Іпсилантіївській в м. Києва за період з 01.09.2016 - 01.02.2020 в сумі 8 973 грн 31 коп.

При цьому, із матеріалів справи убачається, що договір надання послуг у формі єдиного документу не складався.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання по оплаті наданих послуг по утриманню будинків і прибудинкових територій, у зв`язку з чим позивач указує на існування заборгованості у розмірі 18 159 грн 38 коп. Відповідач проти заявлених вимог заперечує, стверджуючи про те, що послуг на заявлену позивачем суму він не отримував.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, власникам квартир та нежитлових приміщень у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.

Згідно ст. 360 Цивільного кодексу України, співвласник, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Обов`язок щодо належного утримання та забезпечення належного санітарного, протипожежного і технічного стану спільного майна багатоквартирного будинку покладено на співвласників багатоквартирного будинку ( стаття 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначені п.п. 1 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов`язки споживача укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від установленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач стверджує про те, що позивачем не було надано відповідні послуги на заявлену у позові суму.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідачем було надано до суду першої інстанції висновок спеціаліста від 21.07.2020 № 21/07-20.

Як убачається із указаного висновку підтвердити чи спростувати розрахунок позивача щодо споживання та оплати відповідачем послуг з утримання прибудинкової території за адресою пров. Іпсилантіївський, 3 в м. Києві не видається за можливе у зв`язку із відсутністю первинних документів.

Колегією суддів береться до уваги те, що в подальшому у зв`язку із ситуацією, яка склалася, позивачем на адресу відповідача був направлений лист №132-3677 від 09.09.2020 у якому позивачем було визнано факт неналежного надання послуг за спірній період часу.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що у позові КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов`янський базар" про стягнення 18 159,38 грн належить відмовити повністю.

Згідно зі статтею 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

За наведених обставин, висновки місцевого господарського суду не можна вважати такими, що відповідають приписам статей 86, 236, 261, 238 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Зважаючи на те, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального права, колегія суддів убачає правові підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов`янський базар" шляхом скасування рішення місцевого суду від 19.08.2020 у справі №910/5802/20 у частині задоволення позовних вимог та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов`янський базар" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/5802/20 скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення.

В позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (01021, м. Київ, провулок Івана Мар`яненка, буд. 7; ідентифікаційний код 35692211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "СЛОВ`ЯНСЬКИЙ БАЗАР" (01010, м. Київ, пров. Іпсилантіївській, 3; ідентифікаційний код 30371909) 3153,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 23.02.2021.

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

С.А. Пашкіна