Постанова

від 17.02.2021 по справі 904/101/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2021 Справа № 904/101/20

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.

секретар судового засідання Загреба В.С.

за участю представників:

від прокуратури: Лаліменко Н.В., паспорт АН №989721 від 28.10.2011, прокурор

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2020 у справі №904/101/20 (суддя Євстигнеєва Н.М.; рішення ухвалене о 11:27 год. у місті Дніпро, повне рішення складено 16.11.2020)

за позовом Заступника керівника Волноваської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Нікольської районної державної адміністрації, смт. Нікольське Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Арк Україна", м. Дніпро

про стягнення 590356,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

Заступник керівника Волноваської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Нікольської районної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Арк Україна" про стягнення 590356,15 грн. штрафних санкцій за період з 28.03.2019 по 29.08.2019 за невиконання умов договору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №32 про закупівлю товарів за державні кошти від 14 грудня 2018 в частині повної і своєчасної поставки товару.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2020 у справі №904/101/20 позов заступника керівника Волноваської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Нікольської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Арк Україна" про стягнення штрафних санкцій за період з 28.03.2019 по 29.08.2019 за невиконання умов договору в сумі 590356,15 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Арк Україна" на користь Нікольської районної державної адміністрації штрафні санкції (пеню) за період з 29.03.2019 по 29.08.2019 за невиконання умов договору в сумі 294575,34 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Арк Україна" на користь прокуратури Донецької області витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 8837,26 грн.

Суд здійснивши перевірку наданого розрахунку пені встановив, що прокурором неправильно визначено період прострочки виконання зобов`язання, у зв`язку з чим здійснив перерахунок пені, а окрім того дійшов висновку про можливість відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України і ст.233 Господарського кодексу України зменшити розмір пені на 50%.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, перший заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2020 у справі №904/101/20 в частині стягнення з ТОВ "Нью Арк Україна" на користь Нікольської районної державної адміністрації штрафних санкцій у розмірі 294575,34 грн. та ухвалити нове рішення в цій частині, яким стягнути з ТОВ "Нью Арк Україна" на користь Нікольської районної державної адміністрації штрафні санкції за договором про закупівлю товарів за державні кошти №32 від 14.12.2018 у розмірі 589150,68 грн. у дохід державного бюджету; стягнути з відповідача з відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Прокуратура вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема ст.ст. 551, 617 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України та порушенням норм процесуального права - статті 73-80, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із зменшенням судом суми пені, прокуратура звертає увагу на частину 2 статті 218 Господарського кодексу України, відповідно до якої учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Незважаючи на завчасну обізнаність відповідача з усіма умовами закупівлі товарів за державні кошти, які після завершення торгів внесено до умов укладеного між сторонами договору, відповідачем обов`язки щодо поставки товару у встановлені договором строки належним чином не виконані.

Невиконання ПрАТ "ЗАЗ" як контрагентом відповідача, зобов`язань за договорами №181212 від 13.12.2018 і №2401 від 08.02.2019, не є тими обставинами, які підтверджують відсутність вини відповідача і могли б звільнити його від цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності за невиконання умов договору №32 від 14.12.2018.

Жодним чином на вирішення справи по суті не могли вплинути обставини щодо майнового стану відповідача, оскільки на підтвердження значного зменшення грошових коштів на рахунках ТОВ "Нью Арк Україна" відповідачем надано лише фінансову звітність станом на 30.09.2019. На момент розгляду справи і прийняття рішення відповідачем не доведено наявність скрутного майнового стану підприємства.

Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу

Нікольська районна державна адміністрація (позивач) пояснення з приводу апеляційної скарги прокурора не надала.

ТОВ "Нью Арк Україна" (відповідач) відзив на апеляційну скаргу по суті заявлених вимог не надало.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2020 у справі №904/101/20; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 17.02.2021 о 11:30 год.

Представники позивача і відповідача в судове засідання не з`явилися.

Копія ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2020 була направлена в цей же день позивачу і відповідачу автоматично через АСДС КП "ДСС" на електронні пошти, що підтверджується списком розсилки процесуальних документів сторонам по справі від 21.12.2020.

Учасники справи повідомлені також про розгляд справи через розміщення на офіційному веб-сайті суду.

Крім того, вказана ухвала суду оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.12.2020.

Інформація про стан судових справ є відкритою, отже кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішеннях у справі "Трегубенко проти України" (Tregubenko v. Ukraine), заява №61333/00, пп. 34-38, рішення від 02 листопада 2004 року; та рішення у справі "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia), заява №69529/01 Європейський Суд з прав людини зазначав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява №8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява №50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Таким чином, за висновками рішень Європейського суду з прав людини учасники справи мають цікавитися про відомі їм відкриті апеляційні провадження з дотриманням строків встановлених процесуальним законодавством.

Оскільки ухвалою суду від 21.12.2020 явка представників в судове засідання визнана судом не обов`язковою, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду цієї справи по суті, колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд рішення, що оскаржується без участі представників позивача і відповідача, за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 17.02.2021 прокурор, який приймав участь у справі, підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з наведених в ній підтав.

За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 17.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини

25.10.2018 на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель http://prozorrо.gov.ua Нікольською районною державною адміністрацією опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів за UA-2108-10-25-000819-с, якою передбачено процедуру закупівлі однієї одиниці великовантажного мототранспортного засобу (Мобільний офіс надання адміністративних послуг мешканцям Нікольського району), очікуваною вартістю 4 000 000,00 грн.

За результатами проведених відкритих торгів, між Нікольською районною державною адміністрацією (Замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Арк Україна" (Учасник) 14.12.2018 укладено договір №32 про закупівлю товарів за державні кошти, за умовами якого Учасник зобов`язався передати у власність Замовнику товар згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №17 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", протягом трьох місяців з дня отримання попередньої оплати.

Товаром за цим договором є: за кодом CPV за ДК 021:2015-34130000-7 Мототранспортні вантажні засоби (Мобільний офіс надання адміністративних послуг мешканцям Нікольського району) у кількості одна одиниця, згідно із Специфікацією, яка є невід`ємною частиною цього договору Додаток №1 та відповідно до вимог тендерної документації (пункт.1.1. договору).

За пунктом 3.1. договору загальна ціна товару за цим договором становить 4000000,00 грн., у тому числі ПДВ 666666,67 грн.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом здійснення Замовником попередньої оплати у розмірі 100 % від ціни договору на строк не більше трьох місяців, що не суперечить підпункту 3 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 №117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" (із діючими змінами) на підставі рахунку-фактури, виставленого Учасником, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Учасника в національній валюті.

Замовником на виконання умов договору платіжним дорученням №5 від 27.12.2018 перераховано 100% авансовий платіж у сумі 4000000,00 грн. з відміткою органу - Держказначейства про проведену оплату 28.12.2018.

Відповідно до пунктів 4.3., 4.4. договору право власності у Замовника виникає після підписання накладної та акту приймання-передачі товару. Місце поставки товару: вул. Свободи, 87 смт. Нікопольське Донецької області.

Згідно пункту 10.1. договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2018 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків.

ТОВ "Нью Арк Україна" передало у власність Нікольської районної державної адміністрації товар лише 30.08.2019, що підтверджується підписаною сторонами копією Акту приймання-передачі.

Таким чином, ТОВ "Нью Арк Україна" виконало зобов`язання з поставки товару з порушенням строку, встановленого договором, а саме протягом трьох місяців з дня отримання попередньої оплати 28.12.2018.

Листом №01-19/4527/2-19/0.2 від 05.09.2019 Нікольська районна державна адміністрація направила на адресу ТОВ "Нью Арк Україна" розрахунок пені та просила повідомити про можливість її сплати.

Оскільки штрафні санкції ТОВ "Нью Арк Україна" сплачені не були прокурор звернувся з відповідною позовною заявою до господарського суду.

Під час розгляду цієї справи перевірці підлягають підстави звернення прокурора в інтересах держави в особі Нікольської районної державної адміністрації.

Інтерес держави в даному випадку полягає в отриманні визначених чинним законодавством грошових коштів, шляхом зарахування їх до бюджету. Надходження коштів від застосованих штрафних санкції за несвоєчасне виконання зобов`язання являє публічний інтерес, оскільки від повноти та своєчасності їх зарахування до бюджету залежить ефективність і результативність виконання останнього.

В даному випадку порушення інтересів держави полягає у неналежному здійсненні захисту інтересів держави органом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, що призводить до ненадходження додаткових коштів до бюджету та позбавляє можливості запровадження і реалізації програм розвитку, які, в свою чергу, надають державі можливість виконувати гарантовані Конституцією України зобов`язання перед народом.

Компетентним суб`єктом владних повноважень щодо захисту зазначених інтересів держави у спірних відносинах є Нікольська районна державна адміністрація.

В обґрунтування підстав для представництва інтересів держави в особі Нікольської районної державної адміністрації Волноваська місцева прокуратура вказала про вжиття Нікольською районною державною адміністрацією заходів досудового врегулювання спору та подання позовної заяви, яка через несплату судового збору була повернута. Даний факт підтверджується копією ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2019 у справі №904/5119/19.

Листом №01-17/6090/2-19/0.2. від 04.12.2019 Нікопольська районна державна адміністрація Донецької області повідомила Волноваську місцеву прокуратуру про неможливість сплатити судовий збір за подання позовних заяв до ТОВ "Нью Арк Україна" у зв`язку з відсутністю у кошторисі на 2019 рік за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" коштів та фінансування з державного бюджету.

Дані обставини свідчать про неефективність вжитих райдержадміністрацією заходів і неналежне здійснення захисту інтересів держави.

У зв`язку з відсутністю коштів необхідних для сплати судового збору судове урегулювання щодо стягнення штрафних санкцій було неможливим. Враховуючи наведене, прокуратурою і було подано до суду даний позов.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

За змістом статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Вказана норма кореспондується із нормою статті 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

За вимогами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

З умов укладеного договору вбачається, що одним з обов`язків Учасника є відповідно до підпункту 6.1.1. пункту 6.1 передача Замовнику товару, у строки, визначені цим договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Вина відповідача у неналежному виконанні зобов`язання з поставки товару доведена позивачем, підтверджується матеріалами справи та не заперечується самим відповідачем.

Частиною першою статті 216, частиною першою статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Умови відповідальності сторін визначені і погоджені сторонами у розділі 7 договору "Відповідальність сторін".

Сторони погодились, що порушення строків поставки товару, поставка товару неналежної якості, інші порушення умов договору вважається невиконанням та неналежним виконанням даного договору (пункт 7.1. договору).

За загальним правилом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Чинне законодавство не передбачає будь-яких обмежень відповідальності сторін за договором поставки. Отже у випадках невиконання або неналежного виконання умов договору кожна із сторін має право вимагати від свого контрагента, який не виконав або неналежним чином виконав зобов`язання, сплати неустойки.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України передбачено можливість забезпечення виконання зобов`язання неустойкою.

За частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 Цивільного кодексу України).

За приписами частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 7.3. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за бюджетні кошти Учасник сплачує Замовнику штрафні санкції у розмірі 2-х облікових ставок НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня за кожен день прострочення від вартості невиконаних зобов`язань.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань не обмежується шести місячним терміном, визначеним ч. 6 ст. 232 ГК України (пункт 7.4. договору).

Прокурором було нараховано до стягнення пеню за період з 28.03.2019 по 29.08.2019 у сумі 590356,15 грн. Проте, враховуючи дату фактичного отримання відповідачем суми передоплати, яка відповідно до платіжного доручення №5 від 27.12.2018 є 28.12.2018 визначений прокурором період з 28.03.2019 є неправильним, на що правильно звернув увагу місцевий господарський суд.

З врахуванням фактичної дати оплати та із застосуванням норми статті 253 Цивільного кодексу України, за якою перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про необхідність перерахування суми пені починаючи з 29.03.2019 і по 29.08.2019. За новим розрахунком пеня підлягає стягненню у сумі 589150,68 грн.

Разом з тим згідно статті 233 Господарського кодексу України якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України).

Аналіз норм статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Частиною третьою статті 13 і частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України на кожну сторону покладено обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Зменшення за клопотанням сторони розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій кореспондується із обов`язком сторони, до якої такі санкції застосовуються, довести відповідно до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України і статті 233 Господарського кодексу України те, що вчинені нею порушення були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

У відзиві на позовну заяву відповідач, посилаючись на частину третю статті 551 Цивільного кодексу України просив взяти до уваги ті обставини і докази на їх підтвердження (наявні в матеріалах справи), з яких вбачається, що затримка виконання зобов`язання виникла не з вини відповідача, а з причин неналежного виконання зобов`язання контрагентом - ПРАТ "ЗАЗ", який обґрунтовує прострочення складністю замовлення, тривалим оформленням замовлення та виготовленням іноземною компанією, складністю отримання дозвільної документації, що викликало додаткове коригування конструкції мобільної надбудови. Поставлена продукція не має аналогів в Україні, а враховуючи складність замовлення, прострочення виконання зобов`язання є незначним.

Крім того, фінансова звітність ТОВ "Нью Арк Україна" свідчить про значне зменшення грошових коштів на рахунках Товариства у порівняні з початком 2019 року, отже застосування штрафних санкцій може призвести до зупинення діяльності підприємства та неможливості здійснення гарантійного обслуговування продукції.

Дослідивши наведені обставини з прострочки, врахувавши відсутність заборгованості з поставки товару на момент подання позовної заяви і поведінку відповідача під час виконання ним умов договору, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для зменшення пені на 50%.

Таким чином, позовні вимоги підлягали частковому задоволенню у сумі 294575,34 грн. (589150,68 грн. х 50%).

Колегія суддів відхиляє аргумент прокурора про те, що в момент укладення договору відповідач мав врахувати запропоновані позивачем строки поставки товару та зважити на ризики, які можуть виникнути у разі їх порушення, оскільки як убачається з встановлених судом обставин об`єктом постачання за договором визначено складний технічний виріб (мототранспортний вантажний засіб), який підлягав спеціальному обладнанню відповідно до вимог Замовника (позивача) та отримання відповідної дозвільної документації для подальшої його експлуатації, що мало бути враховано насамперед безпосередньо самим Замовником (позивачем) при формуванні умов закупівлі такого товару за державні кошти. Не врахування позивачем таких факторів не може вважатися розумною та добросовісною поведінкою при здійсненні цією стороною договору своїх цивільних прав, а вимоги про дотримання строків виконання такого договору - справедливими вимогами.

Відтак колегія суддів погоджується з прокурором, що за змістом положень частини 2 статті 218 Господарського кодексу України порушення зобов`язань контрагентами правопорушника чи відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів не вважаються обставинами, які звільняють від господарсько-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, однак з урахуванням встановлених судом у цій справі обставин вважає, що суд першої інстанції правильно врахував сукупність усіх факторів, які вплинули на затримку виконання відповідачем свого зобов`язання за договором, ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін та інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу в даному випадку.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Таким чином, суд першої інстанцій правомірно скористався наданим статтею 233 Господарського кодексу України і частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України правом щодо зменшення розміру пені та штрафу, забезпечивши баланс інтересів сторін.

За таких обставин колегія суддів визнає, що рішення першої інстанції прийнято з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.

Розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 13283,01 грн. на оплату судового збору, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на апелянта (заявника) у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2020 у справі №904/101/20 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Дніпропетровську обласну прокуратуру.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 23.02.2021.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова