Постанова

від 22.02.2021 по справі 904/3720/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2021 року м. Дніпро Справа № 904/3720/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Вечірка І.О., Мороза В.Ф.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ярошенко В.І.) від 05.10.2020р. у справі № 904/3720/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софілайт", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості за договором

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2020р. у справі № 904/3720/20:

- позов задоволено частково;

- стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76; ідентифікаційний код 00178353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софілайт" (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, буд. 8 А; ідентифікаційний код 39364360) основний боргу в розмірі 95 330,10 грн, пеню в розмірі 4 104, 92 грн, 3% річних у розмірі 773, 58 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 050,92 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 096, 08 грн.;

- відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 260, 46 грн та 3% річних у розмірі 25, 42 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2020р. у справі № 904/3720/20 скасувати в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:

- судом першої інстанції не враховано, що згідно з умовами укладеного між сторонами Договору поставки № 8595-ПУ-УМТС-Т від 27.11.2019, оплата поставленого товару здійснюється при наданні оригіналу рахунку, які позивачем відповідачу надані не були, тому у відповідача не виникло обов`язку з оплати товару та має місце прострочення кредитора;

- суд першої інстанції безпідставно врахував правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі № 915/641/19 щодо застосування ст. 692 ЦК України, оскільки обставині ціє справи не є аналогічними даній справі, та не врахував умови поставки DDP згідно Інкотермс 2010.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2020р. у справі № 904/3720/20 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу відповідача безпідставною, зазначаючи при цьому, що відповідач погасив заборгованість за Договором поставки № 8595-ПУ-УМТС-Т від 27.11.2019, перерахувавши суму боргу у розмірі 95 330,10 грн. за платіжним дорученням № 1746393 від 30.09.2020р., але відповідачем прострочено оплату поставленого товару, тому штрафні санкції підлягають стягненню в об`ємі, визначеному рішенням господарського суду у даній справі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 27.11.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Софілайт" (далі - постачальник, позивач) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 8595-ПУ-УМТС-Т (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у даному договорі та специфікаціях, які є невід`ємними частинами до даного договору.

Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється в його власність, у відповідності до умов даного договору (п. 1.2 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору кількість і комплектність кожного виду продукції, що поставляється, повинно відповідати нормам, стандартам якісних показників та технічним вимогам, встановленим діючими нормативними актами України та умовами даного договору. Продукція, що поставляєтьтся за даним договором, повинна бути новою, якщо інше не обумовлено у специфікаціях до даного договору.

Приймання продукції здійснюється на підставі фактичних даних якості та кількості у відповідності до звичаїв ділового обороту (п. 2.2 договору).

У відповідності до пункту 4.1 договору, поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за ціною, з якісними характеристиками та у строки, узгоджені сторонами у специфікаціях до даного договору. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції однородної зі своїми якісними показниками, яка супроводжується одним документом про якість та/або одним товаросупровідним документом.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що умови поставки продукції - DDP, згідно "Інкотермс - 2010", з урахуванням умов та застережень, що містяться у цьому договорі та/або відповідних специфікаціях до договору. Узгоджене місце призначення поставки зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Постачальник несе всі витрати, що пов`язані з постачанням продукції до моменту її постачання в узгоджене місце призначення поставки.

Згідно з пунктом 4.3 договору постачальник зобов`язаний поставити покупцю наступні документи: рахунок, видаткову накладну, відповідні товаросупровідні накладні, сертифікат якості заводу-виготовлювача та/або паспорт, сертифікат відповідності.

Пунктом 4.4 сторони визначили, що у разі поставки продукції без товаросупровідної документації, що тягне неможливість здійснити приймання продукції за кількістю, якістю, асортиментом, комплектності, покупець має право відмовитися від приймання продукції, що надійшла. В такому випадку повернення продукції здійснюється у порядку, передбаченому п. 2.5 цього договору.

Відповідно до пункту 4.5 договору покупець має право затримати оплату продукції у разі не надання та/або несвоєчасного надання оригіналів рахунків, податкових накладних, а також інших документів, надання або передача яких постачальником є обов`язковим в силу договору, при цьому, покупець не несе відповідальності за таку затримку оплати.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що зазначені в цьому договорі документи надаються постачальником у повній мірі, в належному стані, оформлені у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Розрахунки за поставлену постачальником продукцію за цим договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п`яти) робочих днів з 90-го календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Також розрахунки за цим договором можуть здійснюватися в інших формах, що не суперечать діючому законодавству (п. 5.4 договору).

Згідно з пунктом 8.1 договору даний договір може бути скріплений печатками сторін, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Сторони дійшли згоди, що у разі належного виконання обома сторонами своїх зобов`язань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2021 включно.

У разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов`язань за даним договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Позивач свої зобов`язання щодо поставки товару виконав в повному обсязі поставив товар на загальну суму 95 330,10 грн., що підтверджується видатковою накладною № 12612-0048 від 26.12.2019р. (а.с. 22).

Позивачем також складено рахунок-фактуру № 0ГП00091961 від 26.12.2019р. на оплату Продукції (а.с. 80), який за твердженням останнього надані в оригіналах Відповідачу разом з Продукцією та іншими товаросупровідними документами.

Відповідач свої зобов`язання з оплати Продукції на загальну суму 95 330,10 грн. не виконав, що і є причиною виникнення спору та підставою для звернення Позивача з даним позовом до господарського суду.

Відповідачем подано до апеляційного суду клопотання про залучення до матеріалів справи доказів припинення грошового збов`язання, чим повідомляє суд апеляційної інстанції про оплату ним 30.09.2020 суми заборгованості в сумі 95 330,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1746393. Вказана обставина, як вважає відповідач, є підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 95 330,10 грн.

За вимогами частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідачем на день ухвалення рішення доказів сплати заборгованості у сумі 95 330,10 грн. надано не було, доказів на підтвердження обставин (обмеження впровадженні ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" у зв`язку з карантином) неможливості надати їх до місцевого господарського суду не надано, що унеможливлює надання цим обставинам відповідної оцінки судом.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що строк оплати поставленої Позивачем Відповідачу Продукції є таким, що настав, а тому позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 95 330,10 грн. - основного боргу, 4 104,92 грн. - пені, 1 050,92 грн. - інфляційних нарахувань та 773,58 грн. - 3% річних є обгрунтованими та підлягають задоволенню, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом п. 5.4. Договору, розрахунки за поставлену постачальником продукцію за цим договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п`яти) робочих днів з 90-го календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Також розрахунки за цим договором можуть здійснюватися в інших формах, що не суперечать діючому законодавству.

Постачання Відповідачу продукції підтверджується видатковою накладною № 12612-0048 від 26.12.2019р., а також не оспорюється останнім.

Згідно з п.п. 4.3., 4.4. Договору, товаросупровідна документація, в т.ч. рахунки, надається Покупцю разом з Продукцією, що постачається, а у випадку не надання необхідних документів Покупець має право відмовитися від прийняття Продукції.

Відповідно до ч. 2 ст. 662 ЦК України, продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В силу ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що Відповідачем за видатковою накладною № 12612-0048 від 26.12.2019р. Продукцію прийнято без зауважень, будь-яких вимог Продавцю щодо відсутності разом з Продукцією товаросупровідної документанції, в т.ч. рахунків, не висунуто.

Окрім цього, хоча в Договорі й зазначено, що оплата здійснюється на підставі отриманого рахунку, втім за змістом статті 692 ЦК України та пункту 5.4 Договору така умова договору не змінює строк виконання грошового зобов`язання, який обраховується з дати поставки Продукції, а не рахунку.

Колегія суддів апеляційного суду також вважає за необхідне зазначити, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє Відповідача від обов`язку оплатити товар. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18, від 29.04.2020 у справі № 915/641/19.

З урахуванням викладеного не впливає на строк настання грошового зобов`язання з оплати поставленої Продукції і умови поставки DDP згідно Інкотермс 2010, на які посилається апелянт.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про настання строку оплати поставленої Продукції у відповідності до дати видаткової накладної № 12612-0048 від 26.12.2019р. та умов п. 5.4. Договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.7. Договору, у випадку несвоєчасної оплати Продукції, Покупець за письмовою вимогою Постачальника, сплачує неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості своєчасно неоплаченої продукції, однак не більше 5% вартості своєчасно неоплаченої продукції.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведеного та у зв`язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару, Позивачем останньому нараховано пеню згідно розрахунку у розмірі 4 365,38 грн. за загальний період з 26.03.2020р. по 07.07.2020р., яка, з урахуванням здійсненого судом першої інстанції перерахунку щодо неправильного визначення позивачем початку періоду прострочки, правомірно стягнута місцевим господарським судом у розмірі 4 104,92 грн.

Також, Позивач нарахував та просив стягнути з Відповідача 3% річних у сумі 799 грн. за загальний період з 26.03.2020р. по 07.07.2020р. та інфляційні витрати у розмірі 1 050,92 грн. за період квітень-червень 2020 року, які вірно задоволені місцевим господарським судом у розмірі 1 050,92 грн. - інфляційних витрат та у розмірі 773,58 грн. - 3% річних.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги апелянта безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 05.10.2020р. відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3 153,00 грн. слід покласти на апелянта.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2020р. у справі № 904/3720/20 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2020р. у справі № 904/3720/20 - залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Право на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції та строки оскарження встановлені ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя І.О. Вечірко

Суддя В.Ф. Мороз