Рішення

від 22.01.2021 по справі 908/2269/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/138/20-5/138/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2021 Справа № 908/2269/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Проскуряков К.В.,

при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926)

До відповідача: Приватного акціонерного товариства «Азовкабель» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, буд. 2-І; код ЄДРПОУ 31600918)

про стягнення 90 709,81 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Білич Н.С., довіреність № 644 від 24.12.2020 р.

Від відповідача: Щасливий О.Р., ордер серії АР №1000150 від 03.11.2020 р. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП001516 від 05.01.2018 р., посвідчення адвоката України №ЗП001516 від 05.01.2018 р.)

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Науменко А.О. перебувала справа 908/2269/20 за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Приватного акціонерного товариства «Азовкабель» про стягнення 90 709,81 грн. Ухвалою суду від 08.09.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2269/20, присвоєно справі номер провадження 34/138/20, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 01.10.2020 р. об 14 год. 20 хв. Ухвалою від 01.10.2020 р. заявлено самовідвід.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2020 р., на підставі ухвали суду від 01.10.2020 р. про самовідвід судді Науменка А.О., справу №908/2269/20, розподілено судді Проскурякову К.В. Ухвалою суду від 07.10.2020 справу № 908/2269/20 прийнято до свого провадження та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, розгляд справи розпочато спочатку. Підготовче засідання призначено на 04.11.2020 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено до 30.11.2020 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

Ухвалою від 30.11.2020 р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 23.12.2020 р. о 15 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

В судовому засіданні 23.12.2020р. оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 20.01.2021 р. о 15 год. 30 хв.

В судовому засіданні 20.01.2021р. оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 22.01.2021 р. об 11 год. 00 хв.10, в якому судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу на комплексі «Акорд» .

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги посилаючись на те, що між ПАТ "Запоріжжяобленерго" (Позивач) та ПрАТ "Азовкабель" (Відповідач) було укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.05.2013 року за №4-6 (далі Договір). Відповідно до додатку 2 "Перелік точок приєднання електроустановок Користувача та Субспоживачів до технологічних електричних мереж Власника мереж" до Договору встановлено, зокрема, що до мереж Користувача (ПрАТ "Азовкабель") приєднано субспоживача - ТОВ "Базовий Азовський рибопереробний комплекс" (ТОВ "Барк"), межа балансової належності - Ф-6, Ф-24 РУ-6 кВ ГПП 110/6 кВ Власника мереж. Умовами розділу 6 Договору сторони визначили порядок обмеження та припинення спільного використання технологічних електричних мереж. Однак Відповідачем було порушено умови договору в частині припинення субспоживачу ТОВ "Барк" спільного використання технологічних електричних мереж. Так, Відповідач 04.08.2016 р. направив на адресу ТОВ "БАРК" повідомлення про повне припинення постачання електричної енергії, в якому з посиланням на наявність заборгованості за договором від 01.01.2011 №58 у сумі 21 942,96 грн. та відсутність договору про технічне забезпечення електропостачання споживача з 01.01.2016 ТОВ "БАРК" було попереджено про повне припинення постачання електричної енергії протягом трьох робочих днів після отримання даного повідомлення. 11.08.2016 з 15.00 електропостачання до мереж ТОВ "БАРК" було припинено Відповідачем. При цьому, Позивач не погоджував таке відключення Відповідача. У постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року по справі №908/2260/16 та постанові Вищого господарського суду від 10.05.2017 року по даній справі суд дійшов висновку про наявність у діях ПАТ "Азовкабель" всього складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки у вигляді неправомірних дій ПАТ "Азовкабель" у відключенні позивача від електропостачання. Наслідком неправомірних дій Відповідача, що полягли в незаконному відключенні електроустановок ТОВ "Барк" призвели до понесення Позивачем збитків оскільки господарським судом було стягнуто з ПАТ "Запоріжжяобленерго", як постачальника електричної енергії на користь ТОВ "Барк" розміру недовідпущеної електричної енергії у зв`язку з відключенням ПрАТ "Азовкабель" електроустановок ТОВ "Барк". Оскільки Позивач при здійснені всіх залежних від нього заходів з метою недопущення відключення електроустановок ТОВ "Барк" був позбавлений реальної можливості не допустити таке відключення, то виключно Відповідач несе повну відповідальність за договором перед Позивачем за вчинення неправомірних дій.

Позивач, посилаючись на ст. ст. 11, 15, 16, 22 509 610 611 ЦК України, ст. 224, 225, 218 ГК України та на умови договору №4-6 від 01.05.2013 р., стверджує, що в даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, а саме: причинний зв`язок між протиправною поведінкою Відповідача та збитками Позивача полягає в незаконному відключенні Відповідачем електроустановок ТОВ "Барк", наслідком чого Позивачу нанесено збитки, а саме ТОВ "Барк" застосовано штрафну санкцію, яка була стягнута з Позивача рішеннями суду. Тобто протиправна поведінка Відповідача - незаконне відключення електроустановок ТОВ "Барк" є причиною, а збитки, які завдані Позивачу - стягнення вартості недовідпущеної електричної енергії (штрафної санкції) - наслідок такої протиправної поведінки. Отже, протиправна поведінка Відповідача є причиною збитків Позивача, оскільки така протиправна поведінка прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками.

Постановою Верховного Суду у справі №908/3004/16від 01.03.2018 року, якою було переглянуто два різних за змістом та за результатом судових акта (один на користь ПАТ "ЗОЕ", а інший на користь ТОВ "Барк"), а тому Позивач фактично дізнався про нанесення йому Відповідачем збитків та загальний їх розмір, з урахуванням розміру судових витрат, який склав 327 791.25 грн. з яких: 312 330,84 грн - вартість недовідпущеної електричної енергії (штрафної санкції) та 15 460,41 грн - витрати зі сплати судового збору. Більш того, за результатом розгляду позовної заяви "Запоріжжяобленерго" господарським судом Запорізької області було ухвалено рішення від 15.08.2017 року по справі №908/1119/17, яким було зобов`язано ПрАТ "Азовкабель" забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ТОВ Барк . Таким чином, Позивач підтверджує фактично сплачені санкції у вигляді двократної вартості недовідпущеної електричної енергії тим, що ним було відображено в бухгалтерському обліку товариства погашення заборгованості, з однієї сторони, заборгованість ПАТ "Запоріжжяобленерго" перед ТОВ "Барк" з вартості недоврахованої електричної енергії, що стягнута рішенням суду по справі №908/3004/16 на загальну суму 82 619,41 грн., а з іншої сторони, заборгованість ТОВ "Барк" перед ПАТ "Запоріжжяобленерго" за надану послугу з компенсації перетікання реактивної електричної енергії на суму 82 619,41 грн., що виникла в період в період з липня 2017 року по липень 2019 року. ПАТ "Запоріжжяобленерго" було вчинено односторонній правочин-заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.08.2020 р., згідно якої було погашено: зобов`язання ПАТ "Запоріжжяобленерго" перед ТОВ "Барк" в розмірі 8 090,40 грн. з оплати двократної вартості невідпущеної електричної енергії, що стягнута згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 р. по справі №908/3004/16 зобов`язання ТОВ "Барк" перед ПАТ "Запоріжжяобленерго" в розмірі 8 090,40 грн. з оплати послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії в період з вересня 2019 року по червень 2020 р, які виникли на підставі публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 р. №1149, укладеного шляхом підписання ТОВ "Барк" заяви-приєднання до даного публічного договору. Оригінал даної заяви Позивач направив на адресу ТОВ "Барк" 21.08.2020 р. Таким чином, загальна сума заборгованості ПАТ "Запоріжжяобленерго", що стягнута згідно судового акту по справі №908/3004/16 є погашеною Позивачем на загальну суму 90 709,81 грн.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву від 22.12.2020р., зокрема з тих підстав, що як вбачається зі змісту постанови Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у справі №908/3004/16, з яким погодився й суд касаційної інстанції, відповідач (ПАТ Запоріжжяобленерго ) був обізнаний про відсутність електропостачання на об`єкті позивача (ТОВ БАРК ), однак не вчинивши будь яких дій на відновлення електропостачання, останнім порушено зобов`язання, які покладено на нього у відповідності до умов договору про постачання електричної енергії № 1149 від 06.12.2005р. та ПКЕЕ. В свою чергу, електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами, (п. 7.1. ПКЕЕ). В даному випадку акти є належними та допустимими доказами факту переривання електропостачання з вини енергопостачальника, що є підставою для застосування нього відповідальності за ст.24 ЗУ Про електроенергетику , оскільки останні складені у відповідності до пунктів 6.45, 6.46 Правил, з огляду на те, що листом № 007-44/9737 від 29.06.2016 року відповідач не заперечував проти здійснення такого відключення електроустановок позивача. У вказаній справі колегія суддів дійшла висновку, що позивачем (ТОВ БАРК ) правомірно нараховано відповідачу (ПАТ Запоріжжяобленерго ) передбачену пунктом 4.1.2. договору та ст. 24 ЗУ Про електроенергетику міру відповідальності в розмірі подвійної вартості недоотриманої електричної енергії у розмірі 312 330,84 грн. Тобто, рішенням суду у справі №908/3004/16, до якого покликається позивач, з останнього на користь ТОВ Барк було стягнуті грошові кошти саме ПАТ Запоріжжяобленерго умов договору про постачання електричної енергії № 1149 від 06.12.2005 з ТОВ БАРК та ПКЕЕ, а не внаслідок цивільного правопорушення, інкримінованого ПрАТ Азовкабель . Таким чином, зазначені грошові кошти, що стягнуті з ПАТ Запоріжжяобленерго рішенням суду у справі №908/3004/16 не можна кваліфікувати як збитки, внаслідок неправомірних дій ПрАТ Азовкабель , адже вони є сумою недоотриманої електричної енергії, яка стягнута саме у зв`язку із порушенням умов зобов`язання та ПКЕЕ та саме з боку ПАТ Запоріжжяобленерго , а не ПрАТ Азовкабель . В зазначеній справі розглядались та вирішувались спірні правовідносини, що склались між ПАТ Запоріжжяобленерго та ТОВ БАРК з приводу виконання умов договору та ПКЕЕ щодо постачання електричної енергії, зокрема в розрізі обов`язку ПАТ Запоріжжяобленерго його (постачання) відновити, а не в розрізі дій ПрАТ Азовкабель . Таким чином, заявлені до стягнення у даній справі збитки, завдані позивачу не внаслідок дій ПрАТ Азовкабель , а внаслідок самостійного невиконання ПАТ Запоріжжяобленерго взятих на себе перед ТОВ БАРК зобов`язань. Звідси, підстави для стягнення цих коштів з відповідача у даній справі відсутні. Просить у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив від 20.01.2021р. Позивач вказав, що він вважає помилковим посилання Відповідача на висновок суду у справі №908/3004/16 про те, що "відповідач "був обізнаний" про відсутність електропостачання на об`єкті позивача, однак не вчинивши будь яких дій на відновлення електропостання, останнім порушено зобов`язання, які покладено на нього у відповідності до умов договору про постачання електричної енергії № 1149 від 06.12.2005 р. таПКЕЕ". Однак бути "обізнаним про припинення постачання електричної енергії" та "припинити постачання електричної енергії без наявності правових підстав" є різними за змістом та правовими і фінансовими наслідками дії. Тобто Відповідач вибірково посилається на висновки Донецького апеляційного суду у справі №908/3004/16, оскільки такі висновки можуть бути застосовані, як преюдиційні факти в їх сукупності, а докази досліджуються не один автономно від іншого, а також в їх сукупності під час розгляду даної справи. Водночас якщо дійсно здійснити аналіз висновків суду в їх сукупності, то зміст таких висновків не відповідає баченню та твердженню помилкової позиції Відповідача і послідовності дій та встановлених обставин має інший зміст. З наданих Відповідачем доказів вбачається, що звернення з листом від ПрАТ "Азовкабель" до ПАТ "Запоріжжяобленерго" датовано 10.06.2016 р. за №896. на дане повідомлення ПАТ "Запоріжжяобленерго" надало відповідь від 29.06.2016 р. за №007-44/9737, яким попередило про наслідки незаконного відключення електроустанвок ТОВ "Барк"; звернення з листом від ПрАТ "Азовкабель" до ПАТ "Запоріжжяобленерго" датовано 23.06.2016 р. за №964. Таке звернення ПАТ "Запоріжжяобленерго" не погоджувало. Після чого, листом від 26.07.2016 р. №1176 та листом від 27.07.2016 р. №1182 ПрАТ "Азовкабель" повідомило ТОВ "Барк" про повне припинення постачання електричної енергії 03.08.2016 р. о 15-00. Проте, в зазначені строки відключення не відбулось; листом від 04.08.2016 р. №1248 ПрАТ "Азовкабель" було повідомлено ТОВ "Барк" про повне припинення постачання електричної енергії. Таке повідомлення ПАТ "Запоріжжяобленерго" також не погоджувало. Після чого 11.08.2016 року ПрАТ "Азовкабель" було відключено електроустановки ТОВ "Барк". Отже, ПрАТ "Азовкабель" було відключено ТОВ "Барк" 11.08.2016 р. взагалі без погодження з ПАТ "Запоріжжяобленерго". Крім цього, умовами договору встановлено терміни повідомлення Користувача Власником мереж щодо обмеження та припинення спільного використання технологічних електричних мереж, однак з дати попереднього повідомлення від 10.06.2016 р. за №896 до дати відключення минуло 62 дня, що в будь-якому разі значно перевищує терміни повідомлення встановлені Договором. Таким чином, Позивач взагалі не погоджував відключення електроустановок ТОВ "Барк" 11.08.2016р. При цьому, Позивач не мав фактично технічної можливості поновити постачання електричної енергії субспоживачу, яке було здійснено основним споживачем. Відповідачу не було погоджено відключення електроустановок ТОВ "БАРК" ані на 03.08.2016 р., ані на 11.08.2016 р., коли фактично було здійснено відключення, оскільки, по-перше, зміст листа Позивача не містить формулювань про погодження відключення на 11.08.2016 р., а також Відповідача було повідомлено, що відключення можливе, виключно за умови обов`язкового дотримання вимог п. 7.3. та 7.5. ПКЕЕ та Постанови КМУ №93 від 23.01.2004 року, а по-друге, сам лист є відповіддю не на повідомлення про відключення на 11.08.2016 р. а відповідь на іншу заяву Відповідача. Таким чином, протиправна поведінка Відповідача - незаконне відключення електроустановок ТОВ "Барк" є причиною, а збитки, які завдані Позивачу - стягнення вартості недовідпущеної електричної енергії (штрафної санкції) - наслідок такої протиправної поведінки. Отже, протиправна поведінка Відповідача є причиною збитків Позивача, оскільки така протиправна поведінка прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Просить позовні вимоги задовольнити.

У запереченнях на відповідь на відзив Відповідач зазначає, що як вбачається зі змісту судових рішень у справі №908/3004/16, в обґрунтування позовних вимог позивач (ТОВ БАРК ) посилався на те, що 11.08.2016 року між 15 год. 00 хв. та 15 год. 30 хв. згідно з журналами подій лічильників фактично припинено постачання електричної енергії в місці її продажу. Продаж електроенергії здійснює ПАТ Запоріжжяобленерго , відповідач, а третя особа (ПрАТ Азовкабель ) забезпечує технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами до точки приєднання електроустановок ПАТ Запоріжжяобленерго та (або) інших суб`єктів господарювання, яким постачає електроенергію ПАТ Запоріжжяобленерго , у зв`язку з чим на вимогу законодавства про припинення електроживлення терміново повідомлені ПрАТ Азовкабель та ПАТ Запоріжжяобленерго та, в подальшому, складено відповідні акти, для складення яких представники відповідача та третьої особи не прибули. Припинення продажу електроенергії в точці, визначеною договором також зафіксовано у журналі подій лічильників, зокрема: за лічильником №1124016 показник складає 1420.564300 кВт., за лічильником №1125117 показник складає 2282.368250 кВт. Оскільки, відповідач (ПАТ Запоріжжяобленерго ) не виконав свого зобов`язання за договором щодо безперебійного електропостачання, позивач (ТОВ БАРК ) просив стягнути з відповідача двократну вартість недовідпущеної електричної енергії в сумі 312 330,84 грн. на підставі ст. 24 Закону України Про електроенергетику . Тобто, остаточне судове рішення за результатом розгляду даної справи врегулювало спірні правовідносини між ТОВ БАРК та ПАТ Запоріжжяобленерго , а що ж до відповідальності ПрАТ Азовкабель перед ТОВ БАРК , то відповідно існує ціла низка інших судових проваджень. Звідси, стягнуті постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у справі №908/3004/16 з позивача на користь ТОВ БАРК кошти є саме вартістю недовідпущеної електричної енергії (штрафною санкцією) в межах договірних відносин між ТОВ БАРК та ПАТ Запоріжжяобленерго . При цьому, підставою для їх стягнення є саме господарське правопорушення з боку ПАТ Запоріжжяобленерго у відношенні ТОВ БАРК , яке полягало у незабезпеченні відновлення електроживлення ТОВ БАРК , а не правопорушення, інкриміноване відповідачу у вигляді незаконного відключення електроживлення ТОВ БАРК . При цьому, доводи про відсутність технічної можливості у ПАТ Запоріжжяобленерго відновити електроживлення ТОВ БАРК та листування щодо погодження відключення електроживлення ТОВ БАРК входили до предмету доказування саме у господарській справі №908/3004/16, вже були оцінені судом та перегляду в межах даної справи не підлягають. Тобто, фактично грошові кошти за постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у справі №908/3004/16 стягнуті з позивача за зовсім інше господарське правопорушення, ніж те, що інкримінується відповідачу. А тому відсутній причинно-наслідковий зв`язок між стягненням цих коштів та поведінкою відповідача. В даному випадку ПАТ Запоріжжяобленерго скористалось своїм правом на перегляд судових рішень у справі №908/3004/16, а тому наразі справа розглянута судом, рішення суду набрало законної сили, спірним правовідносинам надана оцінка. На думку Відповідача у цій справі Позивач намагається переглянути у невстановлений законом спосіб судове рішення, яке набрало законної сили. Просить у задоволенні позову відмовити.

Крім цього Відповідачем 22.01.2021р. надано до суду Заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності, в якій посилаючись на приписи статті 253, 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, а також правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах від 15.01.2020 у справі №200/19766/16-ц, від 22 лютого 2017 року № 6-17цс17, від 26 червня 2018 року у справі № 522/15385/14-ц , від 16 серпня 2017 року № 6-2667цс16, а також абз. 7 п. 2.1 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів від 29.05.2013 № 10, вказує, що як вбачається зі змісту постанови Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у справі №908/3004/16 позивач був обізнаний про розгляд цієї справи цим судом, адже подавав відзив на апеляційну скаргу, а також надавав пояснення в суді по суті спору. Тобто, позивач був обізнаний про існування даного судового провадження, приймав в ньому активну участь та мав своєчасно дізнатись про винесення даного рішення. У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41 Пономарьов проти України суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у справі №908/3004/16 була оприлюднена 27.04.2017, що виключає можливість тез позивача про несвоєчасне її оприлюднення чи отримання. При цьому, у позовній заяві позивач вказує, що він дізнався про порушення власних прав саме з 01.03.2018, коли Верховним Судом було переглянуто у порядку касаційного провадження судові рішення судів попередніх інстанції у справі №908/3004/16. Проте, такі доводи позивача є хибними, адже постановою Верховного Суду від 01.03.2018 у справі №908/3004/16 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у справі №908/3004/16 залишено без змін та залишено витрати зі сплати судового збору за ПАТ Запоріжжяобленерго , як за особою, яка подала касаційну скаргу. Дія постанови Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у справі №908/3004/16 не призупинялась, а тому вона набрала законної сили та викликала відповідні правові наслідки відразу після її постановлення. Покликання ж до перегляду судом касаційної інстанції цієї постанови факту набрання постановою законної сили не спростовують, адже спір по суті вже було вирішено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Вважає, що витрати по сплаті судового збору є витратами процесуальними, а тому у зв`язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги ПАТ Запоріжжяобленерго , ці процесуальні витрати залишись за ним та не можуть бути розцінені як збитки; у даній справі в якості збитків позивач зазначає саме вартість недовідпущеної електричної енергії, а не судовий збір. З урахуванням викладеного просить застосувати правові наслідки спливу позовної давності та відмовити в позові.

Позивач проти вказаної заяви заперечив з тих підстав, що Відповідач цілеспрямовано не скористався своїм процесуальним правом під час розгляду даної справи, по-перше, для надання відзиву на позовну заяву у терміни встановлені судом, а по-друге, для заявлення будь-яких клопотань у підготовчому провадженні, яке надає процесуальне законодавство, оскільки представник Відповідача під час розгляду даної справи у підготовчому провадженні приймав участь у інших справах, що свідчить лише про надання Відповідачем переваги одного судового засідання (справи) над іншим, що не може бути вагомим аргументом та поважною причиною, яка б унеможливила заявлення клопотання про застосування терміну позовної давності безпосередньо в підготовчому провадженні. Клопотання Відповідача про застосування терміну позовної давності було заявлено взагалі без зазначення поважних причин його подання на стадії розгляду справи по суті, яке не було заявлено в підготовчому провадженні, а також враховуючи перелічені факти, просимо Суд в порядку встановленому ч. 2 статті 207 ГПК України залишити таке клопотання Відповідача без розгляду. На момент подання позовної заяви трирічний термін позовної давності з моменту, коли Позивач дізнався про порушення його права, не сплинув. Навіть якщо і припустити, що термін позовної давності для подання позовної заяви у цій справі було пропущено, то в будь-якому випадку вищезазначені обставини підтверджують унеможливлення подання позовної заяви по даній справі в 2017, 2018, 2019 роках, які в будь-якому випадку унеможливлювали подання позовної заяви у зв`язку з скрутним фінансовим станом підприємства та фактичною паралізацією господарської діяльності Позивача.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 01.05.2013 року між Приватним акціонерним товариством «Азовкабель» , далі - Власник мереж (Відповідач) та Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (Користувач, Позивач), було укладений договір про спільне використання технологічних мереж № 4-6, далі Договір про спільне використання (з додатками № 1-7), за умовами якого (п. 1.1.) Власник мереж зобов`язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача та (або) інших суб`єктів господарювання (далі - Субспоживачі), передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору про спільне використання Власник мереж зобов`язався забезпечувати передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених «Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» , яка наведена у Додатку №2 «Перелік точок приєднання електроустановок Користувача та Субспоживачів до технологічних електричних мереж Власника мереж» .

Умовами розділу 6 Договору про спільне використання сторони визначили порядок обмеження та припинення спільного використання технологічних електричних мереж, а саме в п. 6.1.- 6.6. Так, вказаними пунктами договору передбачено, що спільне використання технологічних електричних мереж може бути припинено або обмежено Власником мереж:

1) без попередження у разі виникнення аварійних ситуацій в електроустановках Власника мереж на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів відповідної категорії Користувача;

2) з повідомленням Користувача не пізніше ніж за 10 хвилин у разі перевищення Субспоживачами договірної граничної величини електричної потужності в години максимум навантаження протягом 30 хвилин і більше;

3) з повідомленням Користувача не пізніше ніж за три робочих днів у разі:

- несплати Користувачем за використання електричних мереж Власника мереж у встановлений термін з дотриманням процедури, передбаченої ПКЕЕ;

- використання технологічних електричних мереж Власника мереж Користувачем після закінчення строку дії цього Договору;

4) на виконання припису державних органів, на які покладені відповідні обов`язки згідно з законодавством, у зазначені в приписі терміни;

5) у разі відсутності резервного живлення з повідомленням не пізніше ніж за 10 днів для проведення планових ремонтних робіт в електроустановках Власника мереж або для приєднання споживачів;

6) на вимогу постачальника електричної енергії у зазначені в цій вимозі терміни.

Згідно з п. 11.5. Договору про спільне використання цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2013 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії договору можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін. У разі переходу права власності (права господарського відання) на технологічні електричні мережі до іншої особи цей договір втрачає чинність (при цьому підписання додаткової угоди з цього приводу не потрібне).

Додатком № 2 до Договору про спільне використання встановлена точка продажу електроенергії для ТОВ «БАРК» , а саме: Ф-6, Ф-24 РУ-6 кВ ГПП 110/6 кВ Власника мереж.

При цьому ще раніше - 06.12.2005 року - між ВАТ «Запоріжжяобленерго» , як Постачальником електричної енергії та ТОВ «Базовий Азовський Рибопереробний комплекс» (ТОВ "Барк"), як Споживачем було укладений договір про постачання електричної енергії № 1149 (з додатками 1-12), далі Договір про постачання. До вказаного Договору між сторонами була підписана додаткова угода про внесення змін від 01.12.2010 року.

Відповідно до п. 1 Договору про постачання Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу в межах 200 кВт дозволеної потужності та обсягах відповідно до умов Договору, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами та додатками до Договору, що є його невід`ємними частинами.

Пунктом 2 Договору про постачання сторони узгодили, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ) та технічними умовами.

Додатком № 2 до Договору про постачання (в редакції додаткової угоди про внесення змін від 01.12.2010 року) сторони узгодили точки продажу електричної енергії, а саме: Ф-6 РУ-6 кВ ЗАО ПП «Азовкабель» , Ф-24 РУ-6 кВ ЗАО ПП «Азовкабель» з найменуванням приєднання (об`єкта) - рибопереробний комплекс за адресою: вул. Кабельщиків, 1А.

Додатком № 4 до вказаного Договору визначено Порядок розрахунків за активну електроенергію, Додатком № 6 Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії.

Згідно з п.п. 3.1.2. п. 3.2. Договору про постачання Постачальник електричної енергії має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії Споживачу згідно з умовами розділу 6 цього Договору у відповідності до порядку, передбаченого ПКЕЕ.

Умовами п. 6.1. - 6.3. Договору про постачання сторони визначили, що електропостачання Споживача може бути обмежено або припинено Постачальником електричної енергії згідно з порядком, встановленим діючими нормативними документами та ПКЕЕ у разі порушення Споживачем умов цього договору, вимог ПКЕЕ та інших діючих нормативних документів. Електропостачання Споживача може бути обмежено або припинено Постачальником у разі введення в установленому порядку графіків обмежень та відключень внаслідок недостатності електричної енергії та (або) потужності в енергетичній системі. Величина обмеження електроспоживання та потужності з вказівкою черг та величин обмежень щорічно доводиться Споживачу Постачальником електричної енергії письмовим повідомленням. Тривалість і час проведення ремонтів у мережах Постачальника електричної енергії, коли Споживач буде відключений, обмежений або знижена надійність електропостачання, доводиться Споживачеві письмово Постачальником електричної енергії в терміни, передбачені ПКЕЕ.

Підпунктом 4.1.2. п. 4.1. Договору про постачання передбачена відповідальність Постачальника електричної енергії, а саме: у разі перерви в постачанні електричної енергії Споживачу з вини Постачальника понад терміни, визначені ПУЕ для струмоприймачів відповідної категорії, Постачальник електричної енергії несе відповідальність перед Споживачем за вартість недовідпущеної електричної енергії згідно ст. 24 Закону України «Про електроенергетику» .

Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 21.11.2005 року, який є Додатком № 12.1. до договору про постачання електроенергії № 1149 від 06.12.2005 року, підписаного між позивачем та відповідачем, визначено, що межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок встановлюється в точці на проводах та грозотросі між кінцевою стороною та лінійним порталом ОРУ-110 кв п/ст ГПП ЗАТ ПП «Азовкабель» , розташована на відстані одного метру від затискачів натяжної гірлянди кінцевої опори. При цьому в п. 3 вказаного акту розмежування вказано, що Постачальник електричної енергії (ВАТ «Запоріжжяобленерго» ) несе відповідальність за справний стан та експлуатацію електромереж та установок до межі розподілу, а Споживач (ТОВ «БАРК» ) несе відповідальність за справний стан, збереження та експлуатацію електромереж та установок після межі розподілу.

Відповідно до Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, підписаного між ТОВ "Барк" та ПрАТ "Азовкабель" 31.03.2008 року, в пункті 2 якого зазначено, що межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок визначається на наконечниках відхідного кабелю (від кабіни № 6 та № 24 РУ 6 кВ ГПП ЗАТ ПП «Азовкабель» ). При цьому в п. 1, 1.1. даного акту вказано, що на балансі ПрАТ «Азовкабель» знаходяться: ГПП-110/6 ЗАТ ПП «Азовкабель» (кабіна № 6 та кабіна № 24 ГПП (6 кв.), а на балансі ТОВ «БАРК» знаходиться: КЛ - 6 кв. від РУ - 6 кв. 2 АШВ-10 3х70 електрообладнання ТОВ «БАРК» .

Зі змісту вказаних Актів розмежування та однолінійної схеми електропостачання ТОВ «БАРК» чітко вбачається, що постачання електричної енергії позивачу (Споживачу) за договором № 1149 від 06.12.2005 року відповідач здійснює через мережі третьої особи (ПрАТ «Азовкабель» ), а саме підстанцію ГПП ЗАТ ПП «Азовкабель» .

У 2016 році ТОВ «БАРК» збільшило ліміти на електроенергію в межах узгодженої договірної потужності 200 кВт./год.

При цьому, 11.08.2016 року між 15 год. 00 хв. та 15 год. 30 хв. згідно з журналами подій лічильників фактично припинено продаж електричної енергії в місці її продажу. Продаж електроенергії здійснює ВАТ «Запоріжжяобленерго» , а ПрАТ «Азовкабель» забезпечує йому технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами (якими законно користується (оренда) та повністю за це сплачує ВАТ «Запоріжжяобленерго» ) до точки приєднання електроустановок ВАТ «Запоріжжяобленерго» та (або) інших суб`єктів господарювання, яким постачає електроенергію ВАТ «Запоріжжяобленерго» - саме тому на вимогу законодавства терміново були повідомлені ПрАТ «Азовкабель» та ВАТ «Запоріжжяобленерго» про припинення електроживлення. В цей же день складено Акт, яким встановили відсутність електроенергії на ТОВ «БАРК» (вул. Кабельників, 1-А, м. Бердянськ), при цьому представники ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ПрАТ «Азовкабель» не були присутні, так як не прибули (вимога п.6.45 ПКЕЕ). При цьому зазначає, що згідно з актом від 11.08.2016 року та журналом подій лічильників (який ведеться незалежно від ТОВ «БАРК» ) вбачається, що між 15 год. 00 хв. та 15 год. 30 хв. 11.08.2016 року припинено продаж електроенергії в точці, визначеною договором. Показники лічильників зафіксували припинення продажу електроенергії як товару та містять значення: за лічильником №1124016 показник 1420.564300 кВт., за лічильником №1125117 показник 2282.368250 кВт.

Сторонами здійснювалося листування з приводу відключення електрутсновок ТОВ "Барк", а саме: 10.06.2016 року листом № 896 ПрАТ «Азовкабель» звернулося до ВАТ «Запоріжжяобленерго» для надання згоди про відключення електроустановок ТОВ «БАРК» від технологічних електричних мереж ПрАТ «Азовкабель» у зв`язку з відсутністю укладеного між ПрАТ «Азовкабель» та ТОВ «БАРК» договору про технічне забезпечення електропостачання споживача та несплати ТОВ «БАРК» виставлених ПрАТ «Азовкабель» рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії у 2016 році. Вказаний лист був отриманий ВАТ «Запоріжжяобленерго» 15.06.2016 року, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

23.06.2016 року листом № 964 ПрАТ «Азовкабель» повторно звернулося до ВАТ «Запоріжжяобленерго» про надання згоди на відключення електроустановок ТОВ «БАРК» . Вказаний лист був отриманий ВАТ «Запоріжжяобленерго» 23.06.2016 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції останнього.

Листом № 007-44/9737 від 29.06.2016 року ВАТ «Запоріжжяобленерго» зазначило, що, враховуючи твердження ПрАТ «Азовкабель» про відсутність з 01.01.2016 року договору про технічне забезпечення електропостачання, умовами якого повинен бути обумовлений порядок розрахунків за компенсацію перетікання реактивної електроенергії, погодити відключення з причин несплати рахунків, виставлених за період січень - травень 2016 року не має підстав. При цьому вказало, що погодити відключення за наявності заборгованості за договором про технічне забезпечення електропостачання № 58 від 01.01.2011 року, ВАТ «Запоріжжяобленерго» не має підстав з причин, що у листі ПрАТ «Азовкабель» не зазначено за що виникла дана сума боргу за договором. Разом з тим ВАТ «Запоріжжяобленерго» у вказаному листі повідомило ПрАТ «Азовкабель» про те, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» не є стороною договору про технічне забезпечення електропостачання та не має повноважень здійснити перевірку факту дійсної відсутності даного договору між ПрАТ «Азовкабель» та ТОВ «БАРК» , але враховуючи що наявність даного договору передбачена вимогами ПКЕЕ, ВАТ «Запоріжжяобленерго» не заперечує проти здійснення відключення електроустановок ТОВ «БАРК» за умови обов`язкового дотримання вимог п. 7.3. та 7.5. ПКЕЕ та Постанови КМУ №93 від 23.01.2004 року. Поряд з цим ВАТ «Запоріжжяобленерго» звернуло увагу на те, що якщо викладений факт відсутності договору про технічне забезпечення електропостачання не відповідає дійсності, вся відповідальність за можливі негативні наслідки буде покладатися на ПрАТ «Азовкабель» .

Як вбачається з матеріалів справи, листами № 1176 від 26.07.2016 р. та №1182 від 27.07.2016 р. ПрАТ «Азовкабель» , керуючись п. 7.5. Правил користування електроенергією, надіслав ВАТ «Запоріжжяобленерго» та відповідно ТОВ «БАРК» повідомлення про повне припинення постачання електричної енергії до ТОВ «БАРК» 03.08.2016 року о 15-00.

Проте, в зазначені строки відключення не відбулось.

В подальшому листом № 1248 від 04.08.2016 року ПрАТ «Азовкабель» було направлено на адресу ТОВ «БАРК» повідомлення про повне припинення постачання електричної енергії, в якому з посиланням на наявність у позивача заборгованості за договором про технічне забезпечення електропостачання споживача № 58 від 01.01.2011 року в сумі 21942,96 грн. та відсутність договору про технічне забезпечення електропостачання споживача з 01.01.2016 р., останнє було попереджено про повне припинення постачання електричної енергії протягом трьох робочих днів після отримання даного повідомлення.

Як свідчать матеріали справи, вказане повідомлення цього ж дня було отримано уповноваженою особою ТОВ «БАРК» , що підтверджується накладною кур`єрської доставки №009809 від 04.08.2016 року .

11.08.2016 року з 15:00 електропостачання до мереж ТОВ «БАРК» було припинено.

Вищенаведене листування сторін свідчить, що відключення позивача від електропостачання 11.08.2016 року було здійснено саме Приватним акціонерним товариством «Азовкабель» (третьою особою) на підставі повідомлення про повне припинення постачання електроенергії від 04.08.2016 року.

При цьому в повідомленні про припинення електропостачання підставами для відключення позивача зазначено: наявність заборгованості ТОВ «БАРК» перед ПрАТ «Азовкабель» за договором про технічне забезпечення електропостачання споживача № 58 від 01.01.2011 р. на загальну суму 21942,96 грн. та відсутність договору про технічне забезпечення електропостачання споживача з 01.01.2016 року.

Вказані фактичні обставини також неодноразово встановлені рішеннями судів усіх інстанцій у справах, які розглянуті господарським судом Запорізької області, зокрема: №908/2068/16, № 908/2260/16, № 908/3004/16, № 908/1119/17. Не заперечують проти фактичних обставин сторони і у цій справі № 908/2669/20, спір у якій стосується лише правової оцінки та встановлення наявності/відсутності вини сторін та розміру завданих збитків у зв`язку із стягненням у справі № 908/3004/16 за позовом ТОВ "Барк" до ПАТ "ЗОЕ" двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, які ВАТ "ЗОЕ" вважає завданими йому збитками та які просить стягнути з ПрАТ "Азовкабель".

З наданих позивачем судових рішень у цій справі також вбачається, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.01.2017 р. було відмовлено ТОВ "Барк" в задоволені позовних вимог про стягнення боргу з ПАТ "ЗОЕ". Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 р. було скасовано рішення господарського суду та прийнято нове рішення про стягнення з ПАТ "ЗОЕ" вартості недовідпущеної електричної енергії (штрафної санкції) в розмірі 312 330,84 грн., а також судовий збір в розмірі 4684,97 грн. за подання позовної заяви та судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 5153,48 грн.. Постановою Верховного Суду від 01.03.2018 року залишено без змін постанову апеляційної інстанції та витрати зі сплати судового збору в розмірі 5621,96 грн. покладено на ПАТ "Запоріжжяобленерго".

Позивач помилково вважає, що кінцевим судовим актом по даній справі є постанова Верховного Суду від 01.03.2018 р., якою було переглянуто два різних за змістом та за результатом судових акта (один на користь ПАТ "ЗОЕ", а інший на користь ТОВ "Барк"), а тому Позивач фактично дізнався про нанесення йому Відповідачем збитків та загальний їх розмір, з урахуванням розміру судових витрат, який склав 327 791.25 грн. з яких: 312 330,84 грн. - вартість недовідпущеної електричної енергії (штрафної санкції) та 15 460,41 грн. - витрати зі сплати судового збору, лише з постанови Верховного Суду від 01.03.2018р.

Суд вважає, що Позивачем не враховано, що у відповідності до вимог ст. 241 ГПК України:

1. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

2. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, оскільки постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 р. було скасовано рішення господарського суду у справі № 908/3004/16 та прийнято нове рішення про стягнення з ПАТ "ЗОЕ" на користь ТОВ "Барк" вартості недовідпущеної електричної енергії (штрафної санкції) в розмірі 312 330,84 грн., яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 01.03.2018 р., то судове рішення у справі № 908/3004/16 набрало чинності після прийняття вказаної постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду - 18.04.2017р.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 908/3004/16 вказав на наступне:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський рибопереробний комплекс" (далі - ТОВ "БАРК") звернулось до господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про стягнення грошових коштів в сумі 312 330, 84 грн., що є оперативно-господарськими санкціями, нарахованими за період з 15 год. 30 хв. 11.08.2016 по 14 год. 00 хв. 15.09.2016.

2. Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.01.2017 у справі №908/3004/16 (суддя Смірнов О.Г.) у задоволенні позовних вимог ТОВ "БАРК" до ВАТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення грошових коштів в сумі 312 330,84 грн., нарахованих за період з 15 год. 30 хв. 11.08.2016 по 14 год. 00 хв. 15.09.2016, відмовлено; витрати по сплаті судового збору в сумі 4 684,97 грн. покладено на ТОВ "БАРК".

3. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 апеляційну скаргу ТОВ "БАРК" задоволено; рішення господарського суду Запорізької області від 16.01.2017 у справі № 908/3004/16 - скасовано; прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "БАРК" до ПАТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення 312 330, 84 грн. задоволено у повному обсязі; стягнуто з ПАТ "Запоріжжяобленерго" на користь ТОВ "БАРК" двократну вартість не відпущеної електричної енергії у розмірі 312 330, 84грн., витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 4 684, 97грн. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 5 153, 48 грн.; господарському суду Запорізької області доручено видати відповідний наказ

3.1. Постанова мотивована тим, що, в даному випадку акти є належними та допустимими доказами факту переривання електропостачання з вини енергопостачальника, що є підставою для застосування нього відповідальності за ст.24 Закону України "Про електроенергетику", оскільки останні складені у відповідності до пунктів 6.45, 6.46 Правил, з огляду на те, що Листом № 007-44/9737 від 29.06.2016 відповідач не заперечував проти здійснення такого відключення електроустановок позивача. При цьому, апеляційний господарський суд встановив правомірність нарахування позивачем відповідачу, передбачену п. 4.1.2. Договору та ст. 24 Закону України "Про електроенергетику", міру відповідальності в розмірі подвійної вартості недоотриманої електричної енергії за період з 15год.:30хв. 11.08.2016 по 14год.:00хв. 15.09.2016 у розмірі 312 330, 84 грн.

3.2. Судом прийнято до уваги, той факт, що наявність вини як ПрАТ "Азовкабель", так і ПАТ "Запоріжжяобленерго" в припиненні постачання електричної енергії встановлено постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2017 у справі № 908/2260/16.

4. Постановою Верховного Суду від 01.03.2018 касаційну скаргу ПАТ "Запоріжжяобленерго" залишено без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у справі № 908/3004/16 залишено без змін.

Також, Верховним Судом було вказано наступне:

- у справі № 908/2260/16 предметом розгляду були вимоги ТОВ "БАРК" щодо стягнення з відповідачів (у тому числі ПАТ "Запоріжжяобленерго") збитків;

- під час розгляду справи № 908/2260/16 судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій було встановлено, що на момент припинення електропостачання ТОВ "БАРК" були відсутні підстави передбачені ПКЕЕ для вчинення дій з припинення 11.08.2016 електропостачання ТОВ "БАРК", а дії ПрАТ "Азовкабель" визнані неправомірними , оскільки законодавець, при врегулюванні відносин між власником мереж та споживачем електричної енергії, не передбачає такої підстави для припинення постачання саме власником мереж споживачу електричної енергії як відсутність договору на технічне забезпечення електропостачання, оскільки через технологічні електричні мережі власник цих електричних мереж забезпечує передачу (транзит) електричної енергії від електропостачальної організації до субспоживача;

- предметом розгляду у даній справі (№908/3004/16 ) є відповідальність ПАТ "Запоріжжяобленерго", як енергопостачальника, перед споживачем, ТОВ "БАРК", яка передбачена Договором про постачання електричної енергії №1149 від 06.12.2005, Законом України "Про електроенергетику", а також ПКЕЕ, щодо безперервного постачання електроенергії (за виключенням певних випадків та в передбаченому порядку);

- у справі № 908/3004/16 ПАТ "БАРК" доводив вину ПАТ "Запоріжжяобленерго", як енергопостачальника, у недовідпущенні електричної енергії в місці її продажу, яка виразилась у бездіяльності відповідача щодо усунення порушень прав споживача Власником мереж, шляхом відновлення електропостачання, у визначений період відключення;

- на підставі матеріалів та обставин справи, судами у цій справі було встановлено факт обізнаності відповідача (ПАТ "Запоріжжяобленерго"), як енергопостачальника за Договором №1149, про наявну можливість здійсненного відключення, а відтак, й настання певних наслідків.

Тобто, не вчинивши будь-яких дій на відновлення електропостачання позивачу у розумні строки, відповідач тим самим порушив зобов`язання за Договором № 1149, відтак, електропостачання електроустановки позивача було припинено у спірний період саме за бездіяльності ПАТ "Запоріжжяобленерго".

Крім цього, суд враховує, що спірні правовідносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами, Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 № 910, та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за №417/1442.

Як передбачено ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електроенергетику", енергія - електрична чи теплова енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу; постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов`язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору; споживачі енергії - суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю; місце приєднання (точка приєднання) електроустановки - існуюча або запроектована межа балансової належності електроустановок споживача або замовника.

Частина 11 ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" передбачає, що енергопостачальники, які здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, несуть відповідальність за порушення умов та правил здійснення ліцензованої діяльності з урахуванням неналежного проведення розрахунків з оптовим постачальником електричної енергії, а також із суб`єктом господарської діяльності, що здійснює передачу або розподіл належної енергопостачальнику електричної енергії, у разі, коли електрична енергія поставляється мережами, які не є його власністю.

Пунктом 1.2 ПКЕЕ встановлено, що недовідпущена електрична енергія - різниця між обсягом електричної енергії, який мав бути поставлений споживачеві у певний період відповідно до договору, і фактично отриманим споживачем обсягом електричної енергії за цей період, що виникла в результаті перерви в електропостачанні, у тому числі при відключеннях та обмеженнях; обмеження електропостачання - зниження обсягу постачання електричної енергії та (або) величини потужності споживачу в порівнянні із договірними величинами.

Відповідно до п. в) ч. 5 п. 5.6 ПКЕЕ, за необхідності до договору про постачання електричної енергії додається перелік випадків, коли постачання електричної енергії може бути обмежене споживачу, та порядок обмеження.

За положеннями п. 7.1 ПКЕЕ, електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

Обмеження в споживанні електричної енергії, а також вживання заходів щодо регулювання постачання електричної енергії споживачам здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Згідно з п. 7.5 ПКЕЕ постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов`язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі, зокрема: несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами; закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між суб`єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена цими Правилами.

Попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено.

Частиною 13 статті 24 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника (згідно з умовами договору на постачання електричної енергії).

Отже, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 р. по справі №908/3004/16 було встановлено, що дійсно 11.08.2016 р. з 15:00 електропостачання до мереж ТОВ "БАРК" було припинено, відповідач ПАТ "Запоріжжяобленерго" був обізнаний про відсутність електропостачання на об`єкті позивача, однак не вчинив будь-яких дій для відновлення електропостачання, чим порушив зобов`язання, які покладено на нього договором про постачання електричної енергії № 1149 від 06.12.2005 р. та ПКЕЕ.

Отже, за результатами розгляду вказаної справи господарський суд дійшов висновку стосовно встановлення вищевказаним рішенням неправомірності дій ПАТ "Запоріжжяобленерго" щодо переривання електропостачання до об`єкту ТОВ "БАРК".

Приймаючи рішення суд також враховує, що постановою від 20 березня 2018 року у справі № 908/1119/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Приватного акціонерного товариства "Азовкабель", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс", про зобов`язання виконати умови договору, вказав наступне.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що правовідносини сторін врегульовано укладеними між ними Договорами, а саме: Договором про постачання електричної енергії від 01.10.2005 № 6, Договором про постачання електричної енергії № 1149 від 06.12.2015 та Договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 4-6 від 01.05.2013, які на момент розгляду справи є діючими.

Так, за умовами п. 1.1 Договору № 4-6 Власник мереж (ПрАТ "Азовкабель") зобов`язався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача та (або) інших суб`єктів господарювання (Субспоживачі), передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач (ПАТ "Запоріжжяобленерго"), а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору. Згідно із п. 1.2 Договору № 4-6 Власник мереж зобов`язався забезпечувати передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених "Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", яка наведена у Додатку №2 "Перелік точок приєднання електроустановок Користувача та Субспоживачів до технологічних електричних мереж Власника мереж".

Додатком № 2 до Договору № 4-6 "Перелік точок приєднання електроустановок Користувача та Субспоживачів до технологічних електричних мереж Власника мереж" встановлена, серед інших, точки продажу електроенергії для ТОВ "БАРК", а саме: Ф-6, Ф-24 РУ-6 кВ ГПП 110/6 кВ Власника мереж.

Між Приватним акціонерним товариством "Азовкабель" (Власник мереж) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський Рибопереробний комплекс" (Споживач) 01.01.2016 був укладений типовий договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 59, далі Договір № 59, за умовами (п. п. 1.1., 1.2.) якого Власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії Споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а Споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4.1. цього Договору. Передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, наведеної в додатку "Однолінійна схема". Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії в точку продажу, визначену згідно з договором № 1149 від 06.12.2005, укладеного Споживачем з постачальником електричної енергії ВАТ "Запоріжжяобленерго".

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПрАТ "Азовкабель" на виконання чинного законодавства в галузі електроенергетики та умов укладених договорів забезпечувало ПАТ "Запоріжжяобленерго" технічну можливість під час передачі ним електричної енергії споживачу - ТОВ " Базовий Азовський Рибопереробний комплекс ", у тому числі, і за Договором № 4-6 включно до 11.08.2016. ПрАТ "Азовкабель" виставляло рахунки на сплату послуг та направляло відповідні акти виконаних робіт, які повністю оплачувались ТОВ " Базовий Азовський Рибопереробний комплекс " та за допомогою агентів в частині плати за перетікання реактивної енергії маючи з ПрАТ "Азовкабель" договірні відносини.

ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний комплекс" з 2005 року отримувало електричну енергію як товар у точці продажу, яка проходила через спільно використовувані електромережі ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ПрАТ "Азовкабель", якими дані товариства законно користуються, для цих цілей також укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 4-6 від 01.05.2013.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, в порушення діючого законодавства та умов укладених договорів, в результаті безпідставних дій ПрАТ "Азовкабель" відбулось повне припинення постачання електричної енергії до ТОВ "БАРК" о 15 год. 00 хв. 11.08.2016.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.10.2016 по справі №908/2260/16 стягнуто збитки з відповідача ПрАТ "Азовкабель" за період з 11.08.2016 по 20.08.2016. Постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2017 у вказаній справі рішення Господарського суду Запорізької області залишено в силі.

Протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, а також вина ПрАТ "Азовкабель", як елементи господарського правопорушення вже доведені та встановлені судом у рішенні від 25.10.2016 у справі № 908/2260/16, а тому згідно п. 3 ст. 35 ГПК України такі обставини є підставою для звільнення від доказування.

Отже, суди попередніх інстанцій визнали доведеним факт того, що ПрАТ "Азовкабель" не виконує взяті на себе зобов`язання щодо забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПрАТ "Азовкабель" не надало суду доказів належного виконання зобов`язання - забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, разом з тим, вина та неправомірність дій ПрАТ "Азовкабель" по припиненню постачання електричної енергії ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" є встановленою рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №908/2260/16. В той же час, ПрАТ "Азовкабель" не заперечує факт відсутності з його боку технічного забезпечення передачі електричної енергії субспоживачу - ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" через відповідні точки приєднання.

Ухвалюючи спірні рішення у справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідач - ПрАТ "Азовкабель" не виконує взяті на себе зобов`язання щодо забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс", відтак, позивач (ПАТ "Запоріжжяобленерго") цілком правомірно скористався наданим йому законом правом вимагати від відповідача виконання ним зобов`язання за договором про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.05.2013 № 4-6, а саме: забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс". У зв`язку цим, суди попередніх інстанцій визнали правомірними позовні вимоги в частині зобов`язання ПрАТ "Азовкабель" забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс".

За приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В обґрунтування факту понесення збитків та їх розміру ПАТ "Запоріжжяобленерго" посилається на те, що ним фактично було сплачено санкції у вигляді двократної вартості недовідпущеної електричної енергії шляхом відображення в бухгалтерському обліку товариства погашення заборгованості, з однієї сторони, заборгованість ПАТ "Запоріжжяобленерго" перед ТОВ "Барк" з вартості недоврахованої електричної енергії, що стягнута рішенням суду по справі №908/3004/16 на загальну суму 82 619,41 грн., а з іншої сторони, заборгованість ТОВ "Барк" перед ПАТ "Запоріжжяобленерго" за надану послугу з компенсації перетікання реактивної електричної енергії на суму 82 619,41 грн., що виникла в період в період з липня 2017 року по липень 2019 року. Погашення заборгованості було здійснено на підставі заяв ТОВ "Барк", а саме: заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог вчинені ТОВ "Барк" № 11 від 12.02.2018, № 16 від 21.03.2018, № 26 від 12.04.2018, № 31 від 10.05.2018, № 38 від 15.06.2018, № 44 від 11.07.2018, № 50 від 10.08.2018, № 60 від 20.09.2018, № 65 від 31.10.2018, № 76 від 19.12.2018, № 78 від 19.12.2018, № 44/з від 27.02.2019 р, № 45/з від 27.02.2019 року, №38 від 22.04.2019 р., №42 від 20.05.2019р., №53 від 20.06.2019р., №56від 22.07.2019р. №69 від 23.07.2019р.

Також, ПАТ "Запоріжжяобленерго" було вчинено односторонній правочин-заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.08.2020 р., згідно якої було погашено:

- зобов`язання ПАТ "Запоріжжяобленерго" перед ТОВ "Барк" в розмірі 8 090,40 грн. з оплати двократної вартості невідпущеної електричної енергії, що стягнута згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 р. по справі №908/3004/16;

- зобов`язання ТОВ "Барк" перед ПАТ "Запоріжжяобленерго" в розмірі 8 090,40 грн. з оплати послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії в період з вересня 2019 року по червень 2020 р., які виникли на підставі публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 р. №1149, укладеного шляхом підписання ТОВ "Барк" заяви-приєднання до даного публічного договору.

Оригінал даної заяви Позивач направив на адресу ТОВ "Барк" 21.08.2020 р.

Таким чином, загальна сума заборгованості ПАТ "Запоріжжяобленерго", що стягнута згідно судового акту по справі №908/3004/16 є погашеною Позивачем на загальну суму 90 709,81 грн.

На підставі викладеного Позивач вважає, що Відповідачем було нанесено збитки Позивачу, розмір яких підтверджено вказаною постановою Верховного Суду від 01.03.2018р. та які відповідно до умов договору та чинного законодавства підлягають відшкодуванню.

Приймаючи рішення суд також виходить з того, що статтею 16 ЦК України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів згідно статті 20 ГК України і статті 16 ЦК України може бути відшкодування збитків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з положеннями статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Частиною 1 статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

З аналізу статей 224,225 Господарського кодексу України та статті 614 ЦК України випливає, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вина боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 р. у справі № 17/192 від 07.10.2015 р. у справі № 916/3371/14).

Відповідно, до ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Також важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

З огляду на вказані вище судові рішення, які мають преюдиційне значення в силу вимог ст. 75 ГПК України, суд у цій справі № 908/2669/20 дійшов висновку про те, що відключення електроустановок ТОВ "Барк" відбулося з вини обох сторін у цій справі :

- ПрАТ "Азовкабель", який безпідставно припинив електропостачання на об`єкти ТОВ "Барк",

- ПАТ "Запоріжжяобленерго" - як постачальника електроенергії, який несе відповідальність перед споживачем - ТОВ "БАРК", яка передбачена Договором про постачання електричної енергії №1149 від 06.12.2005 р., Законом України "Про електроенергетику", а також ПКЕЕ, щодо безперервного постачання електроенергії (за виключенням певних випадків та в передбаченому порядку), та судами було встановлено факт обізнаності ПАТ "Запоріжжяобленерго", як енергопостачальника за Договором №1149, про наявну можливість здійсненного відключення, а відтак, й настання певних наслідків. Тобто, ПАТ "Запоріжжяобленерго" не вчинило будь-яких дій на відновлення електропостачання ТОВ "Барк" у розумні строки, а відтак, електропостачання електроустановок ТОВ "Барк" було припинено у спірний період саме за бездіяльності ПАТ "Запоріжжяобленерго".

Отже, настання негативних наслідків для ПАТ "Запоріжжяобленерго" у вигляді стягнення з нього у справі № 908/3004/16 подвійної вартості недовідпушеної електроенергії на користь ТОВ "Барк" відбулось за встановленої вини самого Позивача, що вказує на те, що вказані збитки не є прямими, оскільки вони не були невідворотним наслідком порушення ПрАТ "Азовкабель" взятих на себе за договором № 4-6 від 01.05.2013 р. зобов`язань, а тому вони не підлягають відшкодуванню Відповідачем. Таким чином, судом не встановлено наявності причинного зв`язку між завданими Позивачу збитками та діями Відповідача, оскільки сам Позивач був зобов`язаний, мав право і можливість уникнути настання негативних для нього наслідків, шляхом належного виконання умов договору з ТОВ "Барк" №1149 від 06.12.2005 р.

З огляду на викладене позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо заяви Відповідача про застосування наслідків пропущення Позивачем строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 р. № 10 за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Стаття 260 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи, що право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду не порушено, у зв`язку із чим судом було відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог, то у суду відсутні підстави для застосування строку позовної давності у цій справі.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Інші доводи Позивача спростовуються вище встановленими обставинами справи.

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 02.02.2021 р.

Суддя К. В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.