Рішення

від 10.02.2021 по справі 915/1418/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року Справа № 915/1418/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представника позивача: Наседкіна О.І., ордер серія ОД №625446 від 19.11.2020,

представника відповідача: Касьянова М.Г., дов.№652 від 30.05.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Кір-Авто»

(54056, м.Миколаїв, вул .Космонавтів, буд.61В, оф.211; ідент.код 41088254;

адреса представника - адвоката Наседкіна О.І.: 65012, м.Одеса, вул.Леонтовича,

буд.16-А, оф.4),

до відповідача: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія

«Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна

електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна

енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

(55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ; ідент.код 20915546),

про : стягнення заборгованості у розмірі 596629,09 грн,-

в с т а н о в и в:

23.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Кір-Авто звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом заборгованість у розмірі 596629,09 грн, з яких: 591600,0 грн - основний борг за товар переданий по договорам поставки №53-123-01-20-06195 від 16.03.2020 та №53-123-01-20-06437 від 03.06.2020; 3898,09 грн - 3% річних; 1131,0 грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договорів та приписам чинного законодавства не розрахувався за поставлений товар, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення основного боргу за поставлений товар та нарахування на суму основного боргу 3% річних, інфляційних втрат.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2020, - справу призначено головуючому судді Семенчук Н.О.

В зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Семенчук Н.О., на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №156 від 01.12.2020 проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2020, - справу призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 07.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 24.12.2020.

Ухвалою від 24.12.2020 судом відкладено підготовче засідання на 13.01.2021 за відповідним клопотанням відповідача.

11.01.2021 та 05.02.2021 від відповідача до суду надійшли відповідно відзив на позовну заяву та письмові пояснення, в яких останній заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує, що оплата відповідно до п.2.2 обох договорів мала відбутись протягом 45 робочих днів після постачання товару та виконання постачальником умов п.3.2, п.5.1 договорів, а отже початок відліку 45 робочих днів починає свій перебіг від останньої події.

Відповідач стверджує, що позивачем невірно визначений граничний термін оплати за умовами договорів, оскільки ним не враховано дату надання податкової накладної (п.3.2 договорів) та проходження ТМЦ вхідного контролю (п.5.1 договорів).

Відповідач також зазначає, що у зв`язку із зростанням простроченої заборгованості ДП «Гарантований покупець» перед ДП «НАЕК «Енергоатом» , а саме зменшенням обсягу відпуску електроенергії, зросла фінансова криза неплатежів, що призвело до несплати у передбачені договором терміни за поставлений товар, а тому вина як підстава для відповідальності відповідача відсутня. Відповідач, стверджує, що не ухилявся від сплати основної суми заборгованості, а став заручником обставин викликаних кризою неплатежів.

Ухвалою суду від 13.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.02.2021.

В ході розгляду справи представники сторін підтримали висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

У судовому засіданні 10.02.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

16.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кір-Авто» , як постачальником, та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція» , як покупцем, було укладено договір №53-123-01-20-06195 (а.с.8-12), за умовами якого постачальник зобов`язався передати покупцю, а покупець зобов`язався прийняти і сплатити товар - код CPV 30120000-6 по ДК 021:2015 - Фотокопіювальне та поліграфічне обладнання для офсетного друку (Витратні матеріали для офсетного друку) (далі - Товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у Специфікації №1 (Додаток до договору №1), загальною вартістю товару, яка є твердою та складає 237600,0 грн з ПДВ (п.п.1.1, 2.1 такого Договору).

Також, 03.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кір-Авто» , як постачальником, та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція» , як покупцем, було укладено договір №53-123-01-20-06437 (а.с.17-20), за умовами якого постачальник зобов`язався передати покупцю, а покупець зобов`язався прийняти і сплатити товар - код CPV 09240000-3 по ДК 021:2015 - Продукти переробки нафти та вугілля (Покрівельні матеріали) (далі - Товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у Специфікації №1 (Додаток до договору №1), загальною вартістю товару, яка є твердою та складає 354000,0 грн з ПДВ (п.п.1.1, 2.1 такого Договору).

Відповідно до п.2.2 Договорів, за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації №1 та виконання постачальником умов п.п.3.2, 5.1 цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.

Пунктом 3.2 Договорів передбачено, що з товаром постачальник надає покупцю:

- видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно (для платників ПДВ);

- податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця та протягом терміну визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН;

- документ, який підтверджує якість товару (паспорт, сертифікат якості, або інше - оригінал або копія, завірена печаткою постачальника).

Пунктом 3.3 Договорів визначено, що датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Згідно п.5.1 Договорів приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкцій П-6 «Про порядок приймання продукції по кількості» і П-7 «Про порядок приймання продукції по якості» , СОУ НАЕК 038:2017 «Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС» .

Позивач в період з 26.03.2020 по 28.04.2020 відвантажив відповідачу визначений Договором №53-123-01-20-06195 від 16.03.2020 товар на загальну суму 237600,0 грн, що підтверджується видатковими накладними (а.с.13-16):

- №135 від 26.03.2020 на суму 87325,20 грн з врах.ПДВ 14554,20 грн,

- №141 від 01.04.2020 на суму 137844,0 грн з врах.ПДВ 22974,0 грн,

- №144 від 01.04.2020 на суму 11298,0 грн з врах.ПДВ 1883,0 грн,

- №192 від 28.04.2020 на суму 1132,80 грн з врах.ПДВ 188,80 грн.

Також, позивач в період з 08.07.2020 по 15.07.2020 відвантажив відповідачу визначений Договором №53-123-01-20-06437 від 03.06.2020 товар на загальну суму 354000,0 грн, що підтверджується видатковими накладними (а.с.21-24):

- №331 від 08.07.2020 на суму 3480,0 грн з врах.ПДВ 580,0 грн,

- №334 від 08.07.2020 на суму 134400,0 грн з врах.ПДВ 22400,0 грн,

- №339 від 10.07.2020 на суму 88320,0 грн з врах.ПДВ 14720,0 грн,

- №352 від 15.07.2020 на суму 127800,0 грн з врах.ПДВ 21300,0 грн.

Позивач вказує, що на дату подання позову, вартість поставленого товару відповідачем не оплачена, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених дослідженими судом доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору поставки ст.712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 629 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Приписами ст.180 Господарського кодексу України встановлено істотні умови господарського договору. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.2.2 Договорів, за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації №1 та виконання постачальником умов п.п.3.2, 5.1 цього договору . Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.

Таким чином, сторони передбачили, що умовою оплати товару є не лише його поставка замовнику, а й виконання постачальником п.п.3.2 та 5.1 Договорів.

Пунктом 3.2 Договорів передбачено, що з товаром постачальник надає покупцю:

- видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно (для платників ПДВ);

- податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством , з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) , шляхом направлення її на електронну адресу покупця та протягом терміну визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН;

- документ, який підтверджує якість товару (паспорт, сертифікат якості, або інше - оригінал або копія, завірена печаткою постачальника).

Пунктом 3.3 Договору визначено, що датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Позивач в період з 26.03.2020 по 28.04.2020 відвантажив відповідачу визначений Договором №53-123-01-20-06195 від 16.03.2020 товар на загальну суму 237600,0 грн, що підтверджується видатковими накладними (а.с.13-16):

- №135 від 26.03.2020 на суму 87325,20 грн з врах.ПДВ 14554,20 грн,

- №141 від 01.04.2020 на суму 137844,0 грн з врах.ПДВ 22974,0 грн,

- №144 від 01.04.2020 на суму 11298,0 грн з врах.ПДВ 1883,0 грн,

- №192 від 28.04.2020 на суму 1132,80 грн з врах.ПДВ 188,80 грн.

Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №102 від 29.01.2021 (а.с.156) підтверджується, що постачальник, як продавець за ІПН 410882514027:

- 26.03.2020 виписав податкову накладну №31 на суму ПДВ 14554,20 грн, однак вніс такі відомості до Єдиного реєстру податкових накладних 15.04.2020 ,

- 01.04.2020 виписав податкову накладну №9 на суму ПДВ 22974,0 грн, однак вніс такі відомості до Єдиного реєстру податкових накладних 28.04.2020 ,

- 01.04.2020 виписав податкову накладну №10 на суму ПДВ 1883,0 грн, однак вніс такі відомості до Єдиного реєстру податкових накладних 28.04.2020 ,

- 28.04.2020 виписав податкову накладну №40 на суму ПДВ 188,80 грн, однак вніс такі відомості до Єдиного реєстру податкових накладних 15.05.2020.

Згідно п.5.1 Договорів приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкцій П-6 «Про порядок приймання продукції по кількості» і П-7 «Про порядок приймання продукції по якості» , СОУ НАЕК 038:2017 «Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС» .

Ярликом на придатну продукцію №4-1236 від 27.05.2020 (а.с.154) підтверджується, що вхідний контроль товару за видатковою накладною №192 від 28.04.2020 на суму 1132,80 грн було здійснено 27.05.2020 .

Також, позивач в період з 08.07.2020 по 15.07.2020 відвантажив відповідачу визначений Договором №53-123-01-20-06437 від 03.06.2020 товар на загальну суму 354000,0 грн, що підтверджується видатковими накладними (а.с.21-24):

- №331 від 08.07.2020 на суму 3480,0 грн з врах.ПДВ 580,0 грн,

- №334 від 08.07.2020 на суму 134400,0 грн з врах.ПДВ 22400,0 грн,

- №339 від 10.07.2020 на суму 88320,0 грн з врах.ПДВ 14720,0 грн,

- №352 від 15.07.2020 на суму 127800,0 грн з врах.ПДВ 21300,0 грн.

Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №101 від 29.01.2021 (а.с.155) підтверджується, що постачальник, як продавець за ІПН 410882514027:

- 08.07.2020 виписав податкову накладну №12 на суму ПДВ 580,0 грн, однак вніс такі відомості до Єдиного реєстру податкових накладних 29.07.2020 ,

- 08.07.2020 виписав податкову накладну №13 на суму ПДВ 22400,0 грн, однак вніс такі відомості до Єдиного реєстру податкових накладних 29.07.2020 ,

- 10.07.2020 виписав податкову накладну №14 на суму ПДВ 14720,0 грн, однак вніс такі відомості до Єдиного реєстру податкових накладних 30.07.2020 ,

- 15.07.2020 виписав податкову накладну №15 на суму ПДВ 21300,0 грн, однак вніс такі відомості до Єдиного реєстру податкових накладних 14.08.2020 .

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч.1 ст.251 ЦК України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч.1 ст.253 ЦК України).

Враховуючи встановлене, суд приходить до висновку, що позивачем за кожною з видаткових накладних невірно визначено дати, з яких починається відлік строку оплати поставленого товару, та відповідно граничні дати здійснення такої оплати, так:

- за видатковою накладною №135 від 26.03.2020 датою, з якої починається відлік строку оплати товару є 16.04.2020, а відповідно, гранична дата, до якої товар мав бути оплачений відповідачем, є 23.06.2020 включно ;

- за видатковими накладними №141 та №144 від 01.04.2020 датою, з якої починається відлік строку оплати товару є 29.04.2020, а відповідно, гранична дата, до якої товар мав бути оплачений відповідачем, є 06.07.2020 включно ;

- за видатковою накладною №192 від 28.04.2020 датою, з якої починається відлік строку оплати товару є 28.05.2020, а відповідно, гранична дата, до якої товар мав бути оплачений відповідачем, є 31.07.2020 включно ;

- за видатковими накладними №331 та №334 від 08.07.2020 датою, з якої починається відлік строку оплати товару є 30.07.2020, а відповідно, гранична дата, до якої товар мав бути оплачений відповідачем, є 01.10.2020 включно ;

- за видатковою накладною №339 від 10.07.2020 датою, з якої починається відлік строку оплати товару є 31.07.2020, а відповідно, гранична дата, до якої товар мав бути оплачений відповідачем, є 02.10.2020 включно ;

- за видатковою накладною №352 від 15.07.2020 датою, з якої починається відлік строку оплати товару є 15.08.2020, а відповідно, гранична дата, до якої товар мав бути оплачений відповідачем, є 20.10.2020 включно .

З матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що останній, всупереч умовам Договорів та приписам чинного законодавства, своєчасно та в повному обсязі не сплатив вартість поставленого товару, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в загальному розмірі 591600,0 грн.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не спростував вимоги позивача та не надав суду відповідні докази, які свідчать про погашення ним суми основного боргу в розмірі 591600,0 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 591600,0 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача нарахованих 3898,09 грн - 3% річних та 1131,0 грн інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3898,09 грн - 3% річних, нарахованих позивачем станом на 23.10.2020 на суму основного боргу за кожною з видаткових накладних окремо.

Однак, як встановлено судом вище, позивачем за кожною з видаткових накладних невірно визначено дати, з яких починається відлік строку оплати поставленого товару, та відповідно граничні дати здійснення такої оплати, так відповідач повинен був сплатити вартість поставленого товару:

- за видатковою накладною №135 від 26.03.2020 в строк до 23.06.2020 включно, а тому першим днем прострочення виконання грошового зобов`язання на суму 87325,20 грн буде 24.06.2020 ;

- за видатковими накладними №141 та №144 від 01.04.2020 в строк до 06.07.2020 включно, а тому першим днем прострочення виконання грошового зобов`язання на загальну суму 149142,0 грн буде 07.07.2020 ;

- за видатковою накладною №192 від 28.04.2020 в строк до 31.07.2020 включно, а тому першим днем прострочення виконання грошового зобов`язання на суму 1132,80 грн буде 01.08.2020 ;

- за видатковими накладними №331 та №334 від 08.07.2020 в строк до 01.10.2020 включно, а тому першим днем прострочення виконання грошового зобов`язання на загальну суму 137880,0 грн буде 02.10.2020 ;

- за видатковою накладною №339 від 10.07.2020 в строк до 02.10.2020 включно, а тому першим днем прострочення виконання грошового зобов`язання на суму 88320,0 грн буде 03.10.2020 ;

- за видатковою накладною №352 від 15.07.2020 в строк до 20.10.2020 включно, а тому першим днем прострочення виконання грошового зобов`язання на суму 127800,0 грн буде 21.10.2020 .

Здійснивши за допомогою програмного комплексу «Законодавство» перерахунок 3% річних за кожною видатковою накладною судом визначений загальний розмір 3% річних, що становить 2645,65 грн, та підлягає стягненню з відповідача.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 1131,0 грн інфляційних втрат нарахованих за вересень 2020 року на суму основного боргу у розмірі 354000,0 грн по договору №53-123-01-20-06437 від 03.06.2020 за поставлений товар по видатковим накладним №331 та №334 від 08.07.2020, №339 від 10.07.2020 та №352 від 15.07.2020.

Однак, як встановлено судом вище, прострочення виконання грошового зобов`язання по видатковим накладним №331 та №334 від 08.07.2020, №339 від 10.07.2020 та №352 від 15.07.2020 за договором №53-123-01-20-06437 від 03.06.2020, відбулося лише у жовтні 2020 року, а тому нарахування інфляційних втрат на суму боргу 354000,0 грн за вересень 2020 року є безпідставним, в зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1131,0 грн інфляційних втрат слід відмовити.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково .

2. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ; ідент.код 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кір-Авто» (54056, м.Миколаїв, вул.Космонавтів, буд.61В, оф.211; ідент.код 41088254) 591600,0 грн основного боргу, 2645,65 грн - 3% річних, 8913,69 грн судового збору.

3. В решті вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 22.02.2021.

Суддя М.В.Мавродієва