Рішення

від 15.02.2021 по справі 924/1393/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"16" лютого 2021 р. Справа № 924/1393/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Фрей В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних відносинах Державної служби України з безпеки на транспорті м. Київ

до Приватного підприємства "Лістранс" с. Мукша Китайгородська Кам`янець-Подільського району Хмельницької області

про стягнення 7143грн. 38коп.

За участю представників учасників справи:

від позивача: Габрикевич Н.М. згідно Витягу з ЄДРЮОФОП

від відповідача: не з`явився

від прокуратури: Ленчик В.М. згідно службового посвідчення №057668 від 22.10.2020р.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

16.02.2021р. в судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

28.12.2020р. на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних відносинах Державної служби України з безпеки на транспорті м. Київ до Приватного підприємства "Лістранс" с. Мукша Китайгородська Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про стягнення 7143грн. 38коп.

В обгрунтування позовних вимог заступник керівника місцевої прокуратури зазначає, що відповідачем здійснювалось перевезення вантажів з перевищенням габаритних та вагових обмежень, внаслідок чого у нього виник обов`язок щодо оплати за проїзд автомобільними дорогами у сумі 7143грн. 38коп.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2020р., позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.

Ухвалою суду від 30.12.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1393/20, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11:00 год. 26.01.2021р.

22.01.2021р. відповідачем подано відзив на позов (вх.№05-22/662/21) із запереченнями проти позову. Відповідач зазначає про те, що вага транспортного засобу Камаз 3410 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з спеціалізованим напівпричепом Краз 9370 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), які належать відповідачу, з навантаженим товаром під час проведення габаритно-вагового контролю 13.06.2020р. становила 36400кг., що підтверджується чеком зважування №854 від 13.06.2019р., що в свою чергу не є перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм загальної маси. Наголошує, що результати габаритно-вагового контролю стосовно ПП "Лістранс" від 13.06.2019р., а саме вага транспортних засобів Камаз 3410 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з спеціалізованим напівпричепом Краз 9370 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) 36400кг., зокрема поосьові перенавантаження на четверту і п`яту вісь (нормативно допустиме 8т. фактичне 9т. і 9,2т.) отримані всупереч Порядку №879 без затвердженої методики спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Звертає увагу суду на те, що відповідно до інформації наявної у Реєстрі затверджених засобів вимірювальної техніки, який розміщений на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, не вказано пристрій з умовним позначенням типу ЗВТ "esit 427" (обладнання, яким проводилось зважування). До відзиву додано докази його надсилання Кам`янець-Подільській місцевій прокуратурі.

26.01.2021р. представником відповідача надіслано клопотання (вх.№05-22/738/21) про перенесення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Ухвалою суду від 26.01.2021р. відкладено судове засідання для розгляду справи по суті на 11:40год. 16.02.2021р. Зобов`язано відповідача у дводенний термін з дня отримання копії ухвали надіслати на адресу позивача копію відзиву на позов з додатками.

03.02.2021р. заступником керівника місцевої прокуратури подано відповідь на відзив (вх.№05-22/1097/21), з запереченнями проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов. Зауважує, що на момент використання вагового обладнання в Укртрансбезпеки наявні всі передбачені Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" документи на прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі 030Т-АS2-PWIA зав. №17-427. В свідоцтві про повірку законодавчо врегульовано засобу вимірювальної техніки №35-02/5361, яке чинне до 04.02.2020р. зазначено, що за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо врегульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №94 від 13.01.2016р. Відсутність на момент спірних відносин методики, про яку йдеться у Порядку №879, не є підставою для невнесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи. У відповіді прокурор звертає увагу суду на те, що засіб вимірювальної техніки, яким 13.06.2019р. органами Укртрансбезпеки здійснювалось зважування автомобіля марки КАМАЗ модель 5410, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом марки КРАЗ, модель 9370, реєстраційний номер НОМЕР_2 внесено до реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, що підтверджується копією інформації, отриманої з загальнодоступного джерела-даних сайту https://legalzvt.kiev.ua. До відповіді додано докази її надсилання на адреси учасників справи та копію інформації.

16.02.2021р. на електронну адресу суду представником відповідача надіслано письмові заперечення на відповідь на відзив (вх.№05-22/1513/21), в яких звертає увагу суду на наступне. Методика, про яку йдеться у п.п. 2 п. 2 Порядку №879 та згідно якої повинен проводитись процес визначення габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантажння на вісь (осі), спеціально уповноваженим центральним органом виконачої влади у сфері метрології (Міністреством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) станом на здійснення габарітно-вагового контролю щодо ПП "Лістранс" 13.06.2019р. не затверджено. Звертає увагу суду на те, що використання пересувного пункту габаритно-вагового контролю, на якому здійснювалось зважування заборонено в темну пору доби п. 11 Порядку 879. Вказує на те, що у наданому прокурором Витягу з сайту відсутня інформація про прилад, яким проводився габаритно-ваговий контроль щодо відповідача, а саме, "esit 427". До заперечень додано докази їх надсилання на адреси учасників справи.

16.02.2021р. на електронну адресу суду представником відповідача подано клопотання (вх.№05-22/1512/21) про розгляд справи без його участі, а також про долучення до матеріалів справи поданих раніше письмових заперечень.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 16.02.2021р. позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.

04.06.2019р. начальником Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області затверджено щотижневий графік проведення рейдових перевірок, які здійснюються Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області у період з 10.06.2019р. по 16.06.2019р., на виконання окремого доручення №320/03/13-18 від 05.05.2018р.

Згідно вказаного графіку, Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області видано направлення на рейдову перевірку № 006613 від 10.06.2019 в період з 10.06.2019р. по 15.06.2019р. на автодорогах М-19 км. 346 + 800 ППГВК, М-12 км. 131 + 100 ППГВК.

На підставі наведених розпорядчих документів посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області 13.06.2019р. на автодорозі М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка 191км. плюс 100м. здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля марки КАМАЗ модель 5410, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом марки КРАЗ, модель 9370, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які згідно інформації ТСЦ МВС №6843 від 04.12.2020р. №31/22/3-814 належали на праві власності гр. ОСОБА_1 .

Позивачем до матеріалів справи надано Графік роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю на червень місяць 2019р., погоджений посадовими особами Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, Управління превентивної діяльності ГУ національної поліції в Тернопільській області, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції.

Габаритно-ваговий контроль вказаного автомобіля здійснювався автоматичним приладом для зважування дорожніх транспортних засобів "esit 427".

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю складено Акт №0012465 від 13.06.2019р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксовано, що загальна маса транспортного засобу становить 36,4 тон при нормативно допустимій для даного виду транспортного засобу 40,0 тон. Осьові навантаження: нормативно допустимі 11/8/8/8/8; фактичні 4,25/7/6,95/9/9,2.

Акт підписано водієм транспортного засобу П.А. Мандзюком та посадовою особою Управління.

У довідці №0018676 від 13.06.2019р. про результати здійснення габаритно-вагового контролю зазначено, що водій транспортного засобу ОСОБА_2 , автомобіль (тягач) КАМАЗ 5410, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп КРАЗ модель 9370, реєстраційний номер НОМЕР_2 , навантаження на осі 4,25/7/6,95/9/9, повна маса транспортного засобу 36,4тонн.

Прокурором долучено до позовної заяви Сертифікат відповідності (зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.002.СВ.0310-17, дата реєстрації 20.12.2017р.); Додаток до Сертифікату відповідності, який містить перелік серійних номерів приладів; Сертифікат перевірки від 27.11.2017р.; Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №35-02/5361, чинне до 04.02.2020р. на вказаний вимірювальний прилад.

Управління Укртрансбезпеки в Тернопільській області складено довідку №0018676 від 13.06.2019року про результати здійснення габаритно-вагового контролю та Акт №0012465 від 13.06.2019р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. Зокрема, встановлено, що загальна маса транспортного засобу становить 36,4 тон при нормативно допустимій для даного виду транспортного засобу 40,0 тон. Осьові навантаження: нормативно допустимі 11/8/8/8/8, фактичні 4,25/7/6,95/9/9,2.

Згідно товарно-транспортної накладної №0338 від 13.06.2019р., яка знаходиться в матеріалах справи, перевізником вантажу є ПП "Лістранс".

Матеріали справи містять чек зважування №854 від 13.06.2019р., згідно якого навантаження на осі становить у кг 4250/7000/6950/9000/9200. Всього 36400кг.

На підставі складених актів та довідки проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 238,95євро, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України від 13.06.2019р. становить 7143грн. 38коп.

У розрахунку зазначено, що проплату необхідно провести в гривнях відповідно до офіційного курсу НБУ на день проведення розрахунку.

Листом №29683/36/24-19 від 16.07.2019р. в.о. начальника управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області звернувся до ПП "Лістранс" з прохання здійснити оплату за проїзд автомобільними дорогами, великогабаритними транспортними засобами у сумі 7143грн. 36коп. Надсилання листа підтверджується фіскальним чеком від 16.07.2019р., який знаходиться в матеріалах справи.

Лист залишено відповідачем без відповіді та належного реагування.

Зважаючи на те, що визначена контролюючим органом плата за проїзд відповідачем у добровільному порядку і у встановлені чинним законодавством строки не сплачена, а Укртрансбезпекою України, як контролюючим органом, на якого покладено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті та габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, не здійснено заходів щодо стягнення нарахованої відповідачу плати, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача позивача 7143грн. 38коп. в примусовому порядку.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Ч.ч. 1, 3 ст.4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Судом враховано, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

При цьому, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

В контексті зазначеного судом враховано, окрім іншого, і рішення Конституційного Суду України про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді від 08.04.1999 № 3-рп/99.

Так, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття „інтереси держави, визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 року № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Таким чином, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч.ч. 3,4 ст.53 ГПК України, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Судом враховано, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

При цьому, судом також враховано, що щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

Звертаючись до суду з даною позовною заявою прокурор виходив з того, що внаслідок несплати відповідачем плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, порушуються економічні інтереси держави в частині ненадходження коштів до Державного бюджету України.

Укртрансбезпекою та її територіальними органами з часу нарахування відповідачеві плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом заходів щодо стягнення такої плати не вжито.

З матеріалів справи вбачається, що Кам`янець-Подільською місцевою прокуратурою направлено Державній службі України з питань безпеки на транспорті лист №33-11171вих-20 від 02.12.2020р. про ініціювання питання щодо вжиття відповідних заходів реагування, у відповідь на який листом вих. №9768/7.3/15-20 від 14.12.2020р. останнє повідомило, що Державна служба України з безпеки на транспорті не вживало заходів про стягнення із ПП «Лістранс» плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у судовому порядку. Також у листі зазначено, що збільшення видатків на асигнування на сплату судового збору у 2020році не передбачено.

Окрім того, Управління Державної служби України з безпеки на транспорті зверталось до Прокуратури Хмельницької області із листом №89081/24.3/24-20 від 13.11.2020р. щодо необхідності захисту інтересів держави у зв`язку з відсутністю асигнувань на сплату судового збору.

При цьому, звертаючись до суду із вказаним позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті прокурор зазначив про те, що Державною службою України з безпеки на транспорті, яка має необхідні повноваження у спірних правовідносинах, самостійно не вчинялись дії, спрямовані на захист економічних інтересів держави в частині надходження коштів до Державного бюджету України, що були порушені внаслідок несплати відповідачем плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у даній справі прокурором доведено правомірність звернення прокурора із вказаним позовом до суду.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Положеннями статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

В силу приписів ст. 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення перевезень у внутрішньому сполученні.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок).

Відповідно до підпункт 4 пункту 2 Порядку, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п.6 Порядку).

Згідно з п. 20 Порядку, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Пунктом 21 Порядку встановлено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно з п. 27 Порядку, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п. 28 Порядку).

Відповідно до пункту 30 Порядку плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

За правилами пункту 31-1 Порядку, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Щодо проведеного 13.06.2019р. габаритно-вагового контролю та складених посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області акту №0012465, довідки № 0018676 та розрахунку № 3 судом враховано наступне.

13.06.2019р. на підставі затвердженого графіку роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю у Тернопільській області на червень 2019р., щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області у період з період 10.06 по 16.06.2019р. та направлення на перевірку від 10.06.2019р. №006613 на автодорозі М-12 191км+100мППГВ проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля (тягача) марки КАМАЗ 5410, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом марки КРАЗ 9370, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач не спростував здійснення посадовими особами позивача габаритно-вагового контролю транспортного засобу відповідача у відповідності до наданих їм повноважень.

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю складено акт №160090 від 13.06.2019р. про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, акт №0012465 від 13.06.2019р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідку №0018676 від 13.06.2019р. про результати здійснення габаритно-вагового контролю та чек зважування № 854 від 13.06.2018р. виданий о 20:50 год.

Прокурором долучено до позовної заяви Сертифікат відповідності (зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.002.СВ.0310-17, дата реєстрації 20.12.2017р.); Додаток до Сертифікату відповідності, який містить перелік серійних номерів приладів; Сертифікат перевірки від 27.11.2017р.; Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №35-02/5361, чинне до 04.02.2020р. на вказаний вимірювальний прилад, витяг з реєстру затверджених типів ЗВТ по ESIT (UA TR002 ідентифікаційний номер).

Допустимість використання позивачем ваг, на яких проводилось зважування автомобіля відповідача, підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано.

Щодо доводів відповідача про те, що засіб вимірювальної техніки не внесено до Реєстру затверджених засобів вимірювальної техніки, зазначені доводи спростовуються долученим до матеріалів справи витяг з реєстру затверджених типів ЗВТ по ESIT (UA TR002 ідентифікаційний номер).

Стосовно посилання відповідача на невідповідність назви засобу вимірювальної техніки, зазначеному у чеку як «esit 427» - назві ЗВТ, який включений до реєстру судом враховується наступне.

Законодавством не передбачено обов`язку або необхідності зазначення у чеку зважування даних про те, яка саме техніка здійснення габаритно-вагового контролю використовувалась.

Окрім того, згідно п.п. 12,13 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Згідно пункту 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю працівниками відповідних служб.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю 13.06.2019 водій мав право на ознайомлення з документами на ваги у пункті здійснення габаритно-вагового контролю. Однак, відповідачем не надано жодних доказів вимоги водія вказаних документів для ознайомлення та/або відмови посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області у наданні таких документів.

Згідно акту Акт №0012465 від 13.06.2019р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксовано, що загальна маса транспортного засобу становить 36,4 тон при нормативно допустимій для даного виду транспортного засобу 40,0 тон. Осьові навантаження: нормативно допустимі 11/8/8/8/8; фактичні 4,25/7/6,95/9/9,2. Маршрут його руху: "м. Летичів Хмельницька область м. Львів 295км.

Виходячи з матеріалів справи під час зазначеної перевірки 13.06.2019р. , здійсненої Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області водієм було надано товарно-транспортну накладну №0338 від 13.06.2019р.

На підставі акту акт №160090 від 13.06.2019р. про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, акт №0012465 від 13.06.2019р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідку №0018676 від 13.06.2019р. про результати здійснення габаритно-вагового контролю та чек зважування № 854 від 13.06.2018р. та товарно-транспортної накладної №0338 від 13.06.2019р. у ході здійснення габаритно-вагового контролю посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області складено розрахунок №3 плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 13.06.2019р. із зазначенням перевищення параметрів від нормативу та нараховано плату за проїзд у розмірі 238,95 євро. Згідно розрахунку відстань перевезення становила 295км.

Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження надання водієм під час перевірки іншої товарно-транспортних накладної та/або іншого змісту, ніж зазначено у розрахунку плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №3 від 13.06.2019р.

Листом №31/22/3-814 від 04.12.2020р. територіальний сервісний центр №6843 регіонального сервісного центру в Хмельницькій області МВС України повідомив, що згідно інформації з єдиного державного реєстру МВС України автомобіля (тягача) марки КАМАЗ 5410, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом марки КРАЗ 9370, реєстраційний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_1 .

Стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено на перевізників.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568), перевізником є фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

У товарно-транспортній накладній №0338 від 13.06.2019р., згідно якої здійснено розрахунок №3 від 13.06.2019р., зазначено, що автомобіль (тягач) марки КАМАЗ 5410, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп марки КРАЗ 9370, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перевізник ПП «Лістранс».

Отже, відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт повинно бути покладено на ПП "Лістранс", як перевізника.

Таким чином, у матеріалах справи наявні усі передбачені Порядком документи.

На підставі складених у ході здійснення габаритно-вагового контролю матеріалів посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Тернопільськійй області було здійснено розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування, який є додатком до акту та нараховано плату за проїзд у розмірі 238,95євро. Розрахунок проведений відповідно до затвердженої формули (з урахуванням норм пункту 31-1, затвердженої постановою КМУ №879 від 27.06.2007), а саме: П = (Рзм + Рив + Рг) х В х К, де (П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рив - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів; К - коефіцієнт збільшення плати за проїзд (у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі) П=(0,27 х 295 х 3=238,95 євро.

Відповідно до офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку 13.06.2019р. 100 Євро складає 2989,4863 гривень, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 41 Порядку №879 дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Судом взято до уваги, що ПП "Лістранс" дії службових осіб управління щодо проведення габаритно-вагового контролю та складання розрахунку плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №3 від 13.06.2019р. не оскаржувались.

Відносно доводів відповідача про те, що результати габаритно-вагового контролю отримані без затвердження Методики, про яку зазначено в пп.2 п.2 Порядку №879, за якою проводиться процес визначення фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, використовувалась під час габаритно-вагового контролю транспортних засобів відповідача, то суд зазначає наступне.

Відсутність на момент спірних відносин методики, про яку йдеться в Порядку №879, не є підставою для невнесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався позивач, суд вважає, що позивачем правомірно складено розрахунок плати за проїзд.

(Аналогічні висновки викладені в Постанові Верховного Суду від 02.08.2018р. у справі №820/1420/17).

Вказані вище норми Законів спростовують заперечення відповідача, що результати габаритно-вагового контролю отримані всупереч Порядку №879 без затвердженої методики спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Суд також звертає увагу на те, що Типова форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю міститься в Додатку №2 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10.10.2013 № 1007/1207.

Відповідно до вказаного Порядку та затверджених форм довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, законодавством не передбачено обов`язку або необхідності зазначення у акті та довідці даних про те, яка саме методика використовувалось під час габаритно-вагового контролю транспортного засобу. За таких обставин, доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Відсутність затвердженої методики, на що посилається відповідач, також не може бути підставою для звільнення від плати за проїзд транспортним засобом, вагові параметри якого перевищують нормативні.

Визначення розміру заподіяних збитків та нарахування плати відповідно до способу, передбаченого підзаконним нормативно-правовим актом, не суперечить чинному законодавству.

Згідно з частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники правовідносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог законодавства. Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами (стаття 7 ГК України).

Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частини перша та друга статті 216 ГК України).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

За частиною першої статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частин другої та третьої статті 225 ГК України законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Пунктами 37, 41 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Разом з тим відповідачем не було надано жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортними засобами, які перебувають в його користуванні. Відповідачем не надано також доказів оскарження в установленому порядку дій позивача щодо фіксування правопорушення та нарахування стягуваної суми.

Судом також враховується правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 12 лютого 2020р. у справі № 917/210/19, про те, що зміст і призначення закріпленої у Порядку № 879 плати за проїзд великоваговим транспортним засобом полягає насамперед у відшкодуванні матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Положення цього нормативного акта, оприлюдненого в установленому законом порядку, у повній мірі визначають механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при проведенні габаритно-вагового контролю, складанні відповідних довідок, актів про перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів, здійсненні розрахунків плати за проїзд посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області діяли на підставі та у спосіб, встановлені чинним законодавством, а також з дотриманням його вимог.

Щодо тверджень відповідача про те, що здійснення габаритно-вагового контролю проводилось в темну пору добу, судом враховується, що відповідачем в порушення приписів ст.74 ГПК України не підтверджено, належними та допустимими доказами, що вказана ділянка дороги на якій здійснювався контроль є неосвітленою, з огляду на що порушуються приписи п.8 Порядку №879.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка.

Розмір плати за проїзд визначено у відповідності до вимог зазначених вище норм Порядку та відповідно до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879).

Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (Заява N4909/04) вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 (Заява N4241/03) Європейським Судом зазначено, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у сумі 7143грн. 38коп. плати за проїзд є обгрунтованими, підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку із задоволенням позову витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 123, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних відносинах Державної служби України з безпеки на транспорті м. Київ до Приватного підприємства "Лістранс" с. Мукша Китайгородська Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про стягнення 7143грн. 38коп. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Лістранс" (с. Мукша Китайгородська, вул. Берегова, 15, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 37368761 ) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) 7143грн. 38коп. (сім тисяч сто сорок три гривні 38 копійок) плати за проїзд.

Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства "Лістранс" (с. Мукша Китайгородська, вул. Берегова, 15, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 37368761 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, р/р UA 188201720343120002000002814, в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) 2102грн. 00коп. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 22.02.2021р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддруковано 5 примірників:

1-до справи,

2-позивачу Державна служба України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14),

3-відповідачу ПП "Лістранс" (32319, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Мукша Китайгородська, вул. Берегова, 15),

4-Кам`янець-Подільська місцева прокуратура (32300, м. Кам`янець-Подільський, вул. Драгоманова, 11),

5- Хмельницька обласна прокуратура (29000, м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3),

Адресатам рекомендованим з повідомленням про вручення.