Постанова

від 23.02.2021 по справі 360/1235/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року справа №360/1235/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року (повне судове рішення складено 16 листопада 2020 року у м. Сєвєродонецьку) у справі № 360/1235/20 (суддя в І інстанції Чернявська Т.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування, визнання протиправним та скасування наказу в частині звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,

УСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 13 квітня 2020 року б/н (т.1 а.с.57-64), просив суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування за фактом неприбуття до нового місця служби співробітників податкової міліції Головного управління Міндоходів у Луганській області від 29 вересня 2015 року № 25;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міндоходів у Луганській області від 30 вересня 2015 року № 186-о в частині звільнення ОСОБА_1 з займаної посади та податкової міліції в запас (з постановкою на військовий облік) за підпунктом є пункту 64 (за порушення дисципліни);

- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу протидії несплаті податків суб`єктами ЗЕД оперативного управління ГУ ДФС у Луганській області з 30 вересня 2015 року;

- стягнути з Головного управління ДФС у Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 79 037,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він у період з 02 липня 2013 року по 30 вересня 2015 року проходив службу в Головному управлінні Міндоходів у Луганській області. 30 вересня 2015 року позивача звільнено з займаної посади старшого оперуповноваженого відділу протидії несплаті податків суб`єктами ЗЕД оперативного управління Алчевської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області та податкової міліції в запас (з постановкою на військовий облік) за підпунктом є пункту 64 (за порушення дисципліни).

Про звільнення позивачу стало відомо з отриманого листа-відповіді відповідача від 05 лютого 2020 року № М-35/14/12-32-00. Зі змісту вказаного листа позивач дізнався, що його звільнено 30 вересня 2019 року з займаної посади старшого оперуповноваженого відділу протидії несплаті податків суб`єктами ЗЕД оперативного управління Алчевської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області та податкової міліції в запас (з постановкою на військовий облік) за підпунктом є пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.

24 лютого 2020 року адвокат позивача отримала від відповідача запитувані документи, з яких стало відомо, що наказом ГУ ДФС у Луганській області від 24 вересня 2015 року № 110 призначено службове розслідування за фактом неприбуття позивача до нового місця проходження служби працівників податкової міліції Головного управління Міндоходів у Луганській області. Жодного повідомлення про переведення позивача з Головного управління Міндоходів у Луганській області до ГУ ДФС у Луганській області у зв`язку з реорганізацією територіальних органів Міндоходів у Луганській області та прибуття до нового місця служби позивач не отримував. Працівникам по роботі з персоналом ГУ ДФС у Луганській області був відомий з матеріалів особової справи номер телефону позивача, який з 2002 року по теперішній час не змінювався. Також такі дані були зазначені у рапорті позивача про можливість переведення до нового місця служби у м. Одеса або зарахування до резерву. До цього рапорту також була надана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08 грудня 2014 року № 5105003143. Копію наказу ГУ ДФС у Луганській області від 24 вересня 2015 року № 110 позивач не отримував та ознайомлений з ним не був.

Відповідно до витягу з Висновку службового розслідування за фактами неприбуття до нового місця служби співробітників податкової міліції Головного управління Міндоходів у Луганській області від 29 вересня 2015 року № 25 за фактом неприбуття до нового місця служби комісією складені акти про відсутність позивача на робочому місці 21 вересня 2015 року, 22 вересня 2015 року, 23 вересня 2015 року, про що 24 вересня 2015 року на субсайті Головного управління Міндоходів у Луганській області офіційного порталу ДФС України розміщено повідомлення для працівників податкової міліції. Однак, жодного повідомлення про переведення позивача з Головного управління Міндоходів у Луганській області до ГУ ДФС у Луганській області та прибуття до нового місця служби він не отримував, незважаючи на той факт, що працівникам по роботі з персоналом Головного управління ДФС у Луганській області були відомі усі його контактні дані.

З цим висновком позивач також ознайомлений не був, можливість надати письмове або усне пояснення по факту службового розслідування з боку ГУ ДФС у Луганській області надана не була.

Також в документах, що надійшли до адвоката, був відсутній акт про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень по факту службового розслідування, а також докази направлення позивачу повідомлення про запрошення до ГУ ДФС у Луганській області для надання пояснень по даному факту.

Відповідно до витягу з наказу Головного управління Міндоходів у Луганській області від 30 вересня 2015 року № 186-о про звільнення працівників позивача звільнено з займаної посади та податкової міліції в запас (з постановкою на військовий облік) за підпунктом є пункту 64 (за порушення дисципліни). З цим наказом позивач також ознайомлений не був, трудову книжку та військовий квиток досі не отримав.

10 серпня 2017 року позивачем на адресу ГУ ДФС у Луганській області надіслано рапорт про звільнення з займаної посади за згодою сторін з проханням направити трудову книжку та військовий квиток на адресу, зазначену в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08 грудня 2014 року № 5105003143. Даний факт підтверджує копія накладної кур`єрської служби СКП від 10 серпня 2017 року № 605190.

20 січня 2020 року у зв`язку з тим, що тривалий час позивач жодної відповіді на свої рапорти, копію наказу про звільнення, трудову книжку та військовий квіток не отримував та на його телефонний номер не надходило жодного дзвінка та смс-повідомлення від ГУ ДФС у Луганській області він був впевнений, що його переведено до кадрового резерву.

Крім того, в отриманих адвокатом документах була копія розписки від імені позивача та за його підписом. Цю розписку позивач ніколи не складав, а тим паче не підписував. Відповідно до цієї розписки позивач, 30 вересня 2015 року нібито отримав свою трудову книжку серії НОМЕР_1 та військовий квиток серії НОМЕР_2 .

Факт використання завідомо підробленого документа та зловживання службовим становищем говорить про скоєння службовими особами ГУ ДФС у Луганській області кримінального правопорушення з ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 358 та статтею 364 Кримінального кодексу України 9далі - КК України). З цього приводу позивачем 06 березня 2020 року на адресу начальника Сєвєродонецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області спрямована заява про вчинення злочину.

З аналізу цієї розписки позивачем встановлено, що вона виконана однією особою, а потім підписана іншою особою. Також позивачу не відомо, де службовими особами ГУ ДФС у Луганській області приховані його трудова книжка серії НОМЕР_1 та військовий квиток серії НОМЕР_2 . У даному підробленому документі зазначено, що позивачем документи отримані та він не має претензій, однак це не є правдою, а є доказами скоєння злочину, яким позивачу завдано істотної шкоди. Позивач вважав, що оскільки у період проходження служби він був членом профспілки, його звільнення можливе тільки за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої він є.

З посиланням на положення статті 55 Конституції України, статей 235, 240-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), статті 353 Податкового кодексу України (далі - ПУ України), статей 2, 5, 12, 14 Закону України Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ , статей 38, 39, 41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, позивач вважав своє звільнення протизаконним та дискримінаційним, таким, що порушує його права та свободи, а тому просив поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги фактично зазначені доводи, аналогічні висловленим у позовній заяві та додаткових поясненнях, які містяться в матеріалах справи. Апелянт, з посиланням на правову позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах, вказує на невідповідність висновків суду приписам законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, й обставинам справи, зазначає про наявність підстав задоволення позовних вимог.

Всі особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули, тому апеляційне провадження здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) з 03 березня 2014 року по 30 вересня 2015 року проходив публічну службу на посаді старшого оперуповноваженого відділу протидії несплаті податків суб`єктами ЗЕД оперативного управління Алчевської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, про що свідчить службова картка по особовій справі № 243 (т.1 а.с.179-183).

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки та оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та у зв`язку з прихованою збройною агресією Російської Федерації проти України розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

За фактом захоплення в період часу з червня 2014 року по листопад 2014 року невстановленими особами державних споруд територіальних підрозділів Міністерства доходів і зборів України в Луганській області, а саме в м. Луганську, м. Алчевську, м. Довжанську (Свердловську), м. Антрациті, м. Кадіївка (Стаханові), м. Сорокине (Краснодоні), м. Красному Лучі (Хрустальному), м. Ровеньки, м. Первомайську, м. Слов`яносербську, м. Лутугіно та інших містах) на підставі повідомлення ТГоловного управління Міндоходів у Луганській області від 24 грудня 2014 року № 65/10/12-32-08-01/2 про злочин 30 грудня 2014 року Сєвєродонецьким міським відділом Головного управління МВС України в Луганській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне провадження за № 12014130370004375, що підтверджується листом Сєвєродонецького міського відділу Головного управління МВС України в Луганській області від 12 січня 2015 року № 280 та витягом з кримінального провадження № 12014130370004375 від 05 січня 2015 року (т.2 а.с.60, 61, 62).

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи держаної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення міста Луганськ, Алчевськ, Хрустальний (Красний Луч) віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

До Переліку населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та АТ Укрпошта не здійснює пересилання пошти, розміщеному на офіційному вебсайті АТ Укрпошта та наведеному у Додатку № 1, включені у Луганській області до/з міст обласного значення (у тому числі всіх населених пунктів, що адміністративно підпорядковані міським радам цих міст): м. Луганськ, м. Алчевськ, м. Хрустальний (до перейменування - м. Красний Луч) (https://www.ukrposhta.ua/ua/news/57016-robota-ukrposhti-v-doneckij-ta-luganskij-oblastjah).

Наказами Міністерства доходів і зборів України від 08 липня 2014 року № 381 Про встановлення простою у роботі територіальних органів Міндоходів , Державної фіскальної служби України від 07 серпня 2014 року № 32 Про роботу територіальних органів встановлено простій у роботі територіальних органів Міндоходів у Луганській області, зокрема Головного управління Міністерства доходів і зборів у Луганській області та Алчевської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, дозволено працівникам територіальних органів Міндоходів, у яких встановлено простій, не перебувати за основним місцем роботи до закінчення простою (т.1 а.с.184-186,187-188).

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 160 Про утворення Державної фіскальної служби , від 21 травня 2014 року № 236 Про Державну фіскальну службу України , від 7 листопада 2014 року № 595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей та у зв`язку з тимчасовим не здійсненням або здійсненням не в повному обсязі своїх повноважень (далі - тимчасово неконтрольована територія) територіальними органами Міністерства доходів і зборів України та Державної фіскальної служби України, наказом Державної фіскальної служби України від 07 листопада 2014 року № 256 Про переміщення та закінчення простою (т.1 а.с.238-241) визначено:

забезпечити переміщення територіальних органів, що знаходяться на тимчасово неконтрольованій території, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, згідно з додатком (пункт 1);

вважати закінченим простій у роботі територіальних органів Міністерства доходів і зборів України та Державної фіскальної служби України та визнати такими, що втратили чинність накази, зокрема Міністерства доходів і зборів України від 08 липня 2014 року № 381 Про встановлення простою у роботі територіальних органів Міндоходів , Державної фіскальної служби України від 07 серпня 2014 року № 32 Про роботу територіальних органів (пункт 2);

керівникам ГУ ДФС (Міндоходів) у Донецькій і Луганській областях, Донецької (Східної) і Луганської митниць ДФС (Міндоходів) та Міжрегіонального головного управління ДФС (Міндоходів) - Центрального офісу з обслуговування великих платників: забезпечити перебування керівників територіальних органів, що переміщені, за новими адресами та налагодження роботи усіх структурних підрозділів органу; довести наказ до відома всіх працівників ГУ та підпорядкованих територіальних органів, попередивши про зміну істотних умов праці; інформацію про повідомлення працівників направити у місячний термін до Організаційно-розпорядчого департаменту; вжити заходів відповідно до Кодексу законів про працю України щодо припинення трудових відносин із працівниками, які відмовились від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмови від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці. Термін - після спливу двох місяців (пункт 4).

Згідно з Додатком Перелік територіальних органів, у яких змінено юридичні адреси та на які покладено виконання функціональних обов`язків до наказу Державної фіскальної служби України від 07 листопада 2014 року № 256 Про переміщення та закінчення простою Головному управлінню Міністерства доходів і зборів у Луганській області визначено нову адресу: 93400, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72; Алчевській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області визначено нову адресу: 92703, м. Старобільськ, вул. Харківська, 6 (т. 1 арк. спр. 242-244).

Наказ Державної фіскальної служби України від 07 листопада 2014 року № 256 Про переміщення та закінчення простою з додатком оприлюднено на офіційному вебпорталі Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0256872-14/ed20150626#Text) та офіційному вебпорталі Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/baneryi/informatsiya-dlya-shodu-ukraini/173161.html).

Наказом Головного управління Міндоходів у Луганській області від 21 листопада 2014 року б/н Про організацію роботи територіальних органів Головного управління Міндоходів у Луганській області затверджено перелік адрес фактичного розташування територіальних органів Головного управління Міндоходів у Луганській області, переміщених з тимчасово неконтрольованої території, в населені пункти, на території яких органи державної влади виконують повноваження в повному обсязі згідно з додатком, що додається (т.1 а.с.189-192).

На субсайті ГУ ДФС у Луганській області офіційного вебпорталу Державної фіскальної служби України 20 листопада 2014 року опубліковано інформацію про переміщення органів ДФС з тимчасово неконтрольованих територій, а 24 листопада 2014 року опубліковано повідомлення для працівників Головного управління Міндоходів у Луганській області та його територіальних органів про переміщення та зміну істотних умов праці відповідно до пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України (т.1 а.с.193).

Згідно з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24 квітня 2020 року за №№ 1006578883, 1006579111 державна реєстрація зміни місцезнаходження Головного управління Міндоходів у Луганській області (ідентифікаційний код 38681616) та Алчевської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (ідентифікаційний код 38655036) на м. Сєвєродонецьк та м. Старобільськ відповідно проведена 20 листопада 2014 року. Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті реорганізації щодо Алчевської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області проведена 26 лютого 2016 року, щодо Головного управління Міндоходів у Луганській області - 13 травня 2016 року (т.1 а.с. 109-111, 112-113).

ГУ ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445) як новоутворена шляхом заснування юридична особа зареєстрована 20 січня 2015 року, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24 квітня 2020 року за № 1006579150 (т.1 а.с.99-101).

Згідно з абзацом п`ятим пункту 1 Положення про Головне управління ДФС у Луганській області, затвердженого наказом Державної фіскальної служби від 01 лютого 2019 року № 80, Головне управління ДФС у Луганській області є правонаступником усіх прав та обов`язків, зокрема Головного управління Міндоходів у Луганській області (т.1 а.с.102-108).

24 та 25 вересня 2015 року на субсайті Головного управління ДФС у Луганській області офіційного вебпорталу Державної фіскальної служби України опубліковане додаткове повідомлення для співробітників органів Міндоходів у Луганській області, які на час опублікування повідомлень особисто не з`явились до переміщених територіальних органів ДФС (Міндоходів), про переміщення та зміну істотних умов праці відповідно до діючого законодавства України (т.1 а.с.194, 195, 196, 197-198, 199).

Серед іншого в повідомленні, опублікованому 24 вересня 2015 року на субсайті Головного управління ДФС у Луганській області офіційного вебпорталу Державної фіскальної служби України, зазначалось, що відповідно до пункту 21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114, особи рядового і начальницького складу зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби. Враховуючи вказане, співробітників податкової міліції, які станом на 01 вересня 2015 року не прибули до нового місця служби до м. Сєвєродонецька, зобов`язано прибути для вирішення питання щодо подальшого проходження служби до 21 вересня 2015 року за адресою: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72. У разі неприбуття, буде вирішено питання щодо подальшого звільнення таких співробітників податкової міліції з займаної посади та податкової міліції за статтею 64 пункт є (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відповідачем вжито всіх можливих заходів щодо належного повідомлення працівників Головного управління Міндоходів у Луганській області та його територіальних органів про переміщення та зміну істотних умов праці відповідно до пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України, а також про необхідність співробітникам податкової міліції, які станом на 01 вересня 2015 року не прибули до нового місця служби до м. Сєвєродонецька, прибути для вирішення питання щодо подальшого проходження служби до 21 вересня 2015 року за адресою: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72.

Згідно з витягами з табелю обліку використання робочого часу Алчевської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області за січень-вересень 2015 року старший оперуповноважений відділу протидії несплаті податків суб`єктами ЗЕД оперативного управління Алчевської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області ОСОБА_1 був відсутній на роботі з нез`ясованих причин (НЗ - неявка з нез`ясованих причин) (т.1 а.с.204-212).

Листом начальника оперативного управління ГУ ДФС у Луганській області Вінніченка С.А. від 22 вересня 2015 року № 1758/12-32-07 було проінформовано управління персоналу ГУ ДФС у Луганській області про те, що до оперативного управління ГУ ДФС у Луганській області для подальшого проходження служби у м. Сєвєродонецьку станом на 22 вересня 2015 року не прибули окремі працівники податкової міліції, зокрема ОСОБА_1 . Будь-які відомості щодо його місцезнаходження або контактні телефони, адреси відсутні (т.1 а.с.200).

За фактом неприбуття ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого відділу протидії несплаті податків суб`єктами ЗЕД оперативного управління Алчевської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, до нового місця служби (згідно з повідомленням від 24 вересня 2015 року - 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72 ) комісією ГУ ДФС у Луганській області складено акти про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці від 21 вересня 2015 року, 22 вересня 2015 року, 23 вересня 2015 року (т.1 а.с.201, 202, 203).

Згідно з вимогами статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України , пунктами 21, 23 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, наказом Головного управління ДФС у Луганській області від 24 вересня 2020 року № 110 Про призначення службового розслідування призначено проведення службового розслідування за фактом неприбуття до нового місця проходження служби працівників податкової міліції Головного управління Міндоходів у Луганській області капітана податкової міліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого відділу протидії несплаті податків суб`єктами ЗЕД оперативного управління Алчевської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, та затверджено персональний склад комісії для проведення службового розслідування (т.1 а.с.213-215).

Згідно з витягом з висновку службового розслідування за фактом неприбуття до нового місця служби співробітників податкової міліції Головного управління Міндоходів у Луганській області від 29 вересня 2015 року за № 25, затвердженого головою комісії з реорганізації Головного управління Міндоходів у Луганській області, в.о. начальника Головного управління ДФС у Луганській області Альошкіним В.С. 29 вересня 2015 року, службовим розслідуванням встановлено, що капітан податкової міліції ОСОБА_1 , старший оперуповноважений відділу протидії несплаті податків суб`єктами ЗЕД оперативного управління Алчевської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, з 21 вересня 2015 року по 23 вересня 2015 року не прибув до нового місця служби (м. Сєвєродонецьк), що є порушенням службової дисципліни, а саме не виконанням вимог пункту 21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, не виконанням обов`язків, вказаних у статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. Дане порушення службової дисципліни стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості ОСОБА_1 , який підлягає звільненню з займаної посади та податкової міліції в запас (з постановкою на військовий облік) за підпунктом є пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (т.1 а.с.216-219).

Наказом голови комісії з реорганізації Головного управління Міндоходів у Луганській області, в.о. начальника ГУ ДФС у Луганській області Альошкіна В.С. від 30 вересня 2015 року № 186-о Про звільнення працівників , керуючись пунктами 21, 23 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, статтею 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України , на підставі висновку службового розслідування капітана податкової міліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого відділу протидії несплаті податків суб`єктами ЗЕД оперативного управління Алчевської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, звільнено 30 вересня 2015 року з займаної посади та податкової міліції в запас (з постановкою на військовий облік) за підпунктом є пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (т.1 а.с.220).

Відповідно до розписки ОСОБА_1 від 30 вересня 2015 року останній отримав у відділі проходження служби у податковій міліції інспекції з особового складу управління персоналу Головного управління ДФС у Луганській області свою трудову книжку серії НОМЕР_1 , військовий квиток серії НОМЕР_2 . З наказом про звільнення та умовами звільнення ознайомлений, претензій щодо звільнення до працівників по роботі з персоналом управління персоналу ГУ ДФС у Луганській області не має (т.1 а.с.221).

Згідно з висновком експерта Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 12 жовтня 2020 року за № 2/22-118 рукописний текст у розписці від 30 вересня 2015 року, складеної від імені ОСОБА_1 про отримання трудової книжки серії НОМЕР_1 , військового квитка серії НОМЕР_2 та ознайомлення з наказом про звільнення, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_1 у розписці від 30 вересня 2015 року, складеної від імені ОСОБА_1 про отримання трудової книжки серії НОМЕР_1 , військового квитка серії НОМЕР_2 та ознайомлення з наказом про звільнення, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 (т.2 а.с.177-194).

Довідками ГУ ДФС у Луганській області від 20 лютого 2020 року № М-47/14/12-32-05-02-23 та від 12 травня 2020 року № М-182/14/12-97-06-19 підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно проходив службу в оперативному управлінні Алчевської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на посаді старшого оперуповноваженого відділу протидії несплаті податків суб`єктами ЗЕД по 30 вересня 2015 року. Станом на 30 вересня 2015 року ОСОБА_1 було встановлено грошове забезпечення за наступними видами оплат: посадовий оклад - 1218,00 грн., оклад за спеціальним званням капітан податкової міліції - 120,00 грн., надбавка за вислугу років (20 %) - 267,60 грн. За період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2015 року ОСОБА_1 не відпрацьовано жодного робочого дня (т.1 а.с.27, 222).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 348.1 статті 348 ПК України передбачено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Згідно з пунктом 348.2 статті 348 ПК України завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків.

На службу до податкової міліції приймаються на контрактній основі громадяни України, які мають відповідну освіту, здатні за своїми особистими, діловими, моральними якостями та станом здоров`я виконувати обов`язки відповідно до покладених на податкову міліцію завдань (пункт 352.1 статті 352 ПК України).

Відповідно до пункту 353.1 статті 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Згідно з пунктом 354.1 статті 354 ПК України посадова чи службова особа податкової міліції у межах повноважень, наданих цим Кодексом та іншими законами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу передбачену законом відповідальність.

Абзацом другим преамбули Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут), визначено, що дія цього Статуту поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень (абзац перший преамбули Дисциплінарного статуту).

Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту).

Начальник - особа начальницького складу, яка має право віддавати накази та розпорядження, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником (частина перша статті 3 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частин першої-третьої статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі. У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов`язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.

За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 5 Дисциплінарного статуту).

Згідно з приписами абзаців першого-другого статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.

Пунктом 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114), передбачено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов`язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов`язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Абзацом четвертим пункту 21 Положення № 114 закріплено, що особи рядового і начальницького складу зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників. Направлення для проходження служби за межами республіки здійснюється за згодою працівника в порядку, встановленому законодавством.

Особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством (пункт 23 Положення № 114).

Статтею 12 Дисциплінарного статуту регламентовано, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно з підпунктом є пункту 63 Положення № 114 особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень врегульований статтею 14 Дисциплінарного статуту, якою визначено:

з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування (частина перша);

службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць (частина друга);

перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення (частина п`ята);

про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ (частина шоста);

зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу(частина восьма);

за кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо (частина дев`ята);

при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо (частина десята);

звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу (частина п`ятнадцята).

У ході проведеного службового розслідування встановлено факт порушення позивачем вимог пункту 21 Положення № 114 та статті 7 Дисциплінарного статуту, що виразилось у неприбутті до нового місця проходження служби (м. Сєвєродонецьк) капітана податкової міліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого відділу протидії несплаті податків суб`єктами ЗЕД оперативного управління Алчевської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Наведене свідчить про ігнорування та недотримання вимог Дисциплінарного статуту та Положення № 114, а також безвідповідальне відношення до своїх функціональних обов`язків, вчинене в районі проведення антитерористичної операції.

Встановлені службовим розслідуванням обставини під час судового розгляду позивач не спростував, у зв`язку з чим суд вважає, що висновки службового розслідування відповідають фактичним обставинам справи, а дії позивача не відповідають вимогам законодавства, яким визначені основні обов`язки працівника податкової міліції.

В контексті спірних правовідносин суд має на меті підкреслити, що обраний вид дисциплінарного стягнення є найсуворішим, однак вчинення позивачем проступку оцінюється судом в аспекті співмірності тяжкості вчиненого проступку та обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення. Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності працівника податкової міліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей працівників податкової міліції.

Враховуючи встановлені обставини та оцінюючи дії, що ставляться в провину позивачу, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та обґрунтованість обраного виду стягнення.

Необґрунтованими є доводи позивача про те, що відповідачем порушено процедуру проведення службового розслідування, оскільки судами встановлено, що під час проведення службового розслідування відібрати пояснення та ознайомити позивача з дисциплінарним наказом не виявлялось можливим, у зв`язку з тим, що позивач був відсутній у м. Сєвєродонецьку за місцезнаходженням Головного управління Міндоходів у Луганській області та про місце свого перебування відповідачу не повідомляв.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 805/1435/15-а (№ рішення в ЄДРСР 74718304) та постанові від 8 квітня 2020 року у справі № 825/2013/17 (№ рішення в ЄДРСР 88959324).

Доводи позивача про направлення позивачем ГУ ДФС у Луганській області 13 серпня 2015 року рапорту про можливість переведення до нового місця служби у м. Одеса або зарахування до резерву разом з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08 грудня 2014 року № 5105003143 та 10 серпня 2017 року рапорту про звільнення з займаної посади за згодою сторін з проханням направити трудову книжку та військовий квиток на адресу, зазначену в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08 грудня 2014 року № 5105003143, є також безпідставними та необґрунтованими, з огляду на таке.

По-перше, суду не надано самих рапортів, що не дозволяє суду встановити їх зміст.

По-друге, на підтвердження обставин направлення ГУ ДФС у Луганській області зазначених позивачем рапортів надано копії накладних кур`єрської служби Скорая курьерскАЯ помощь від 13 серпня 2015 року № 605139 та від 10 серпня 2017 року № 605190, в яких відсутня інформація про отримання відправлень адресатом (т.1 а.с.29, 146, 147).

Витягом з Журналу реєстрації заяв, скарг громадян ГУ ДФС у Луганській області за період з 12 серпня 2015 року по 09 вересня 2015 року (т.2 а.с.64-118), витягом з Журналу обліку вхідної кореспонденції (ДЗН) відділу організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг Управління обслуговування платників ГУ ДФС у Луганській області за період з 04 серпня 2017 року по 02 вересня 2017 року (т.2 а.с.119-129) та витягом з Журналу обліку вхідної кореспонденції щодо звернень громадян (ЗВГ) відділу організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг Управління обслуговування платників Головного управління ДФС у Луганській області за період з 03 липня 2017 року по 26 вересня 2017 року підтверджено, що звернень ОСОБА_1 за спірний період не надходило (т.2 а.с.130-132).

Відповідно до статті 1 Закону України від 4 жовтня 2001 року № 2759-III Про поштовий зв`язок послуги поштового зв`язку в України здійснюються лише національним оператором поштового зв`язку (національний оператор поштового зв`язку (національний оператор) - оператор, який в установленому законодавством порядку надає універсальні послуги поштового зв`язку на всій території України і якому надаються виключні права на провадження певних видів діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку) або оператором поштового зв`язку (оператор поштового зв`язку (оператор) - суб`єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку).

Кур`єрська служба Скорая курьерскАЯ помощь не є національним оператором поштового зв`язку. Зазначена кур`єрська служба також не є і оператором поштового зв`язку, оскільки у реєстр операторів поштового зв`язку Національної комісії України, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, не внесена.

На підставі вищевикладеного, місцевий суд дійшов правильного висновку, що у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які підтверджують направлення позивачем та отримання ГУ ДФС у Луганській області рапорту від 13 серпня 2015 року про можливість переведення до нового місця служби у м. Одеса або зарахування до резерву разом з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08 грудня 2014 року № 5105003143 та рапорту від 10 серпня 2017 року про звільнення з займаної посади за згодою сторін з проханням направити трудову книжку та військовий квиток на адресу, зазначену в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08 грудня 2014 року № 5105003143.

По-третє, наявність або відсутність рапортів, про які зазначає позивач у позовній заяві, не нівелює обов`язку ОСОБА_1 як працівника податкової міліції з 24 листопада 2014 року прибути до м. Сєвєродонецька за місцезнаходженням Головного управління Міндоходів у Луганській для проходження служби там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників.

Доводи позовної заяви про те, що оскільки у період проходження служби позивач був членом профспілки, його звільнення можливе тільки за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої він є, колегією суддів також не беруться до уваги.

Так, позивачем не надано доказів того, що він є членом первинної профспілкової організації Головного управління Міндоходів у Луганській області та/або Алчевської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Між цим, спеціальним законодавством - Дисциплінарним статутом та Положенням № 114 не передбачена необхідність отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) у разі звільнення з займаної посади працівника податкової міліції, а приписи частини першої статті 43 КЗпП (в редакції, яка була чинною на момент звільнення ОСОБА_1 ) прямо передбачають не застосування вимоги щодо такої попередньої згоди у випадку розірвання трудового договору з працівником органу внутрішніх справ чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Зазначену правову позицію висловлено Верховним Судом в постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 805/5128/15-а (№ рішення в ЄДРСР 77748943) та постанові від 07 грудня 2018 року у справі № П/811/3431/15 (№ рішення в ЄДРСР 78391739).

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Разом з тим, обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності жодним чином не нівелює обов`язку позивача довести суду ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

З огляду на викладене, висновок службового розслідування за фактом неприбуття до нового місця служби співробітників податкової міліції Головного управління Міндоходів у Луганській області від 29 вересня 2015 року № 25 та наказ Головного управління Міндоходів у Луганській області від 30 вересня 2015 року № 186-о в частині звільнення ОСОБА_1 з займаної посади та податкової міліції в запас (з постановкою на військовий облік) за підпунктом є пункту 64 (за порушення дисципліни) є законними та такими, що у повній мірі відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, дотримання яких перевіряє адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, внаслідок чого позовні вимоги про визнання протиправним та скасування зазначених висновку службового розслідування та наказу в частині звільнення позивача належить залишити без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 КЗпП).

Пунктом 24 Положення № 114 передбачено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов`язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до вимог ПК України, Дисциплінарного статуту, Положення № 114, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб наказом Міністерства фінансів України від 17 липня 2018 року № 616 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції (далі - Порядок № 616), яким визначено механізм нарахування та виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції, а також визначено форму та порядок видачі грошових атестатів (пункт 1 розділу І Порядку № 616).

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку № 616 у цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, встановлене на дату настання події, без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення. При цьому до місячного грошового забезпечення премія включається у розмірі, нарахованому у місяці, що передує події;

одноденний розмір грошового забезпечення - місячне грошове забезпечення, поділене на кількість календарних днів місяця настання події.

Пунктом 4 розділу ХІІ Порядку № 616 визначено, що особам начальницького складу податкової міліції, звільненим з органів ДФС, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за визначений час вимушеного прогулу грошове забезпечення нараховується виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення, помноженого на кількість календарних днів періоду вимушеного прогулу.

Оскільки за наслідками судового розгляду місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Міндоходів у Луганській області від 30 вересня 2015 року № 186-о в частині звільнення ОСОБА_1 з займаної посади та податкової міліції в запас (з постановкою на військовий облік) за підпунктом є пункту 64 (за порушення дисципліни), правові підстави для прийняття рішення про поновлення позивача на посаді та виплату позивачеві грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відсутні, а отже, похідні позовні вимоги про поновлення позивача ча на посаді старшого оперуповноваженого відділу протидії несплаті податків суб`єктами ЗЕД оперативного управління ГУ ДФС у Луганській області з 30 вересня 2015 року та стягнення з ГУ ДФС у Луганській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 79 037,34 грн. також є безпідставними та необґрунтованими, тому у їх задоволенні слід відмовити.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскаржуваних рішень, натомість доводи позовної заяви не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та є безпідставними.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року у справі № 360/1235/20 - залишити без змін.

Повне судове рішення - 23 лютого 2021 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук