Постанова

від 22.02.2021 по справі 420/2188/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/2188/20 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Косцової І.П.,

суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Турімпекс до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю Турімпекс звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 03.12.2019 року: №1343991/42582907 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 22.11.2019 року, №1343993/42582907 - про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 25.11.2019 року, №1343992/42582907 - про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 26.11.2019 року та №1343994/42582907 - про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 29.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю Турімпекс , зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені та подані Товариством податкові накладні №13 від 22.112019 року, №44 від 25.11. 2019 року, №45 від 26.11. 2019 року, №16 від 29.11. 2019 року.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним, оскільки Товариство надало контролюючому органу усі необхідні документи для реєстрації накладних у відповідному реєстрі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року позов задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що надані Товариством документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, в той час як рішення податкового органу про зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН не конкретизовані, адже не містять чіткого посилання на підстави зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).

В апеляційний скарзі Головне управління ДПС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняте у справі судове рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі не врахував, що підставою для відмови позивачеві у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, акти приймання-передачі товарів тощо та розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Фактичні обставини справи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач 30.10.2018 року зареєстрований в якості юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Платник зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.12.2018 року (а.с.237 т.1).

Основним видом діяльності є діяльність за КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля .

10.10.2019 року між позивачем (постачальник) та ПП Виробнича фірма ДЖЕМЕНІ (покупець) укладено договір поставки 10/10-Т, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити покупцю жерсть ЕЖК (а.с.143-146 т.1).

22.11.2019 року позивач виписав податкову накладну №13 на загальну суму 153 358,66 грн., у тому числі ПДВ на суму 25 559,78 грн., яку в установленому законом порядку подав на реєстрацію в ЄРПН (а.с. 152 т.1).

25.11.2019 року відповідачем направлено позивачу квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій зазначено, що документ прийнято, але реєстрація зупинена на підставі п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України з тих підстав, що вона відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (а.с. 154 т. 1).

У відповідь на зазначену квитанцію позивач направив документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за податковою накладною, а саме: копію договору поставки, специфікації, виписки з банку, що підтверджується відповідним повідомленням (а.с. 217-219 т.1).

03.12.2019 року податковий орган прийняв рішення №1343991/42582907, яким відмовив Товариству у реєстрації податкової накладної №13 у Єдиному реєстрі податкових накладних з тих підстав, що платником податку не наданні копії документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків (а.с. 221-222 т. 1).

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що 21.01.2019 року між позивачем (постачальник) та ПРАТ Виробниче обєднання Одеський консервний завод (покупець) укладено договір поставки №01-18, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцю жерсть ЕЖК в асортименті І гатунку (а.с.229-231 т.1).

25.11.2019 року, 26.11.2019 року та 29.11.2019 року позивач виписав податкові накладні №14 на загальну суму 564 773,78 грн., у тому числі ПДВ на суму 94 128,96 грн., №15 на загальну суму 155959,06 грн., у тому числі ПДВ на суму 25 993,18 грн., №16 на загальну суму 715 997,30 грн., у тому числі ПДВ на суму 119 332,88 грн., які в установленому законом порядку подав на реєстрацію в ЄРПН (а.с. 22, 24, 30 т.1).

27.11.2019 року та 02.12.2019 року відповідачем направлено позивачу квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в яких зазначено, що документ прийнято, але реєстрація зупинена на підставі п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України з тих підстав, що податкові накладні відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (а.с. 23, 26, 32 т. 1).

У відповідь на зазначені квитанції позивач направив документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за податковими накладною, а саме: копію договору поставки, специфікації, виписки з банку. Це підтверджується відповідним повідомленням щодо подачі документів (а.с. 78-84 т.1).

03.12.2019 року відповідач прийняв рішення №1343993/42582907, №1343992/42582907, №1343994/42582907, якими відмовив Товариству у реєстрації податкових накладних №14, №15 та №16 у Єдиному реєстрі податкових накладних з тих підстава, що платником податку не надано копії документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків (а.с. 86-89, 112-113 т 1).

Важаючи зазначені рішення податкового органу протиправними, Товариство звернулось до суду з даним позовом.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку такої податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117).

Пунктом 3 Порядку №117 наведено перелік ознак, за якими перевіряються податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації.

Пунктом 5 вказаного Порядку встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно п.6 Порядку №117 у разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 р. N 1962/99-99-29-01-01 визначені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій (попередня редакція листи ДФС України від 21 березня 2018 року N 959/99-99-07-18, від 5 листопада 2018 року), підпунктом 1.6 пункту 1 яких передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» ;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 іпункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Відповідно до п. 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД /послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинні містити як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючим органом сформовані висновки про відповідність поданих Товариством до реєстрації податкових накладних вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Поряд з цим, податковим органом не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних.

В свою чергу, відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як зазначалось вище, підставою для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної в ЄРПН стало ненадання Товариством первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, Товариство надало всі необхідні документи для реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

В свою чергу, оскаржувані рішення Комісії не містять обґрунтувань відхилення вказаних документів.

Крім того судова колегія наголошує, що форма рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації передбачає при відмові в такій реєстрації підкреслення документів, які не надані.

В даному випадку відповідачем не виконано покладений обов`язок щодо уточнення мотивів прийняття спірного рішення, чим порушено принцип правової визначеності.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення податкового органу є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Головного управління ДПС в Одеській області та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.