Постанова

від 19.02.2021 по справі 821/1235/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 821/1235/17

адміністративне провадження № К/9901/4140/17

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач Гусак М. Б.,

судді Гімон М. М., Усенко Є. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю НАТА-АЛТУНЧАН на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року (суддя Кузьменко Н. А.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року (судді Вербицька Н. В., Джабурія О. В., Крусян А. В.) у справі № 821/1235/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НАТА-АЛТУНЧАН до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення позапланової перевірки,

УСТАНОВИЛА:

17 серпня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю НАТА-АЛТУНЧАН (далі - ТОВ НАТА-АЛТУНЧАН ) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Херсонській області від 15 серпня 2017 року № 683 про проведення позапланової документальної перевірки діяльності ТОВ НАТА-АЛТУНЧАН .

В обґрунтування позовних вимог ТОВ НАТА-АЛТУНЧАН зазначало, що наказ на проведення позапланової виїзної документальної перевірки прийнято з порушенням податкового законодавства, оскільки відсутні підстави для проведення такої перевірки.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ НАТА-АЛТУНЧАН посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права та просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, позов задовольнити.

У відзиві Головне управління ДФС у Херсонській області просить залишити касаційну скаргу без задоволення, ухвалені у справі судові рішення - без змін.

Касаційна скарга розглядається у порядку, що діяв до 8 лютого 2020 року, відповідно до пункту 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , що набрав чинності у зазначену вище дату.

Судами встановлено, що 21 липня 2017 року ТОВ НАТА-АЛТУНЧАН подало податкову декларацію з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за червень 2017 року № 9141908573, в якій задекларовано 249 711,00 грн бюджетного відшкодування з ПДВ.

15 серпня 2017 року на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковим органом видано наказ № 683 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НАТА-АЛТУНЧАН (код 36009118) , на підставі якого видано направлення на перевірку від 16 серпня 2017 року № 567.

17 серпня 2017 року посадові особи відповідача прибули за юридичною адресою ТОВ НАТА-АЛТУНЧАН , вручивши направлення та наказ, але керівник товариства відмовив у допуску до проведення позапланової документальної виїзної перевірки.

17 серпня 2017 року відповідач, на підставі пунктів 81.1, 81.2 статті 81 ПК України, склав акт відмови у допуску посадових осіб до проведення позапланової документальної виїзної перевірки діяльності ТОВ НАТА-АЛТУНЧАН .

В обґрунтування причин недопуску посадових осіб до перевірки позивач послався на відсутність визначених пунктом 200.11 статті 200 ПК України підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що оскаржуваний наказ прийнятий за наявності правових підстав для проведення позапланової перевірки, передбачених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши встановлені фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Аналіз змісту наведеної норми свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перша - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; друга - подання декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. При цьому у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що в даному випадку наявні передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України підстави, оскільки документальна позапланова виїзна перевірки проводилася щодо законності декларування від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для скасування оспорюваного наказу від 15 серпня 2017 року № 683.

За правилами пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Ураховуючи наведене, колегія доходить висновку про правильне застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права, що є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвалених у справі судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. У задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю НАТА-АЛТУНЧАН відмовити.

2. Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року та постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді: М. М. Гімон

Є. А. Усенко