Рішення

від 25.01.2021 по справі 534/189/19

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 534/189/19

Провадження № 2/534/104/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 року місто Горішні Плавні

Комсомольський міський суд Полтавської області в складі головуючого судді Куц Т.О ., з участю: секретаря судового засідання Телевної М.А., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Кириченко Г.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,

встановив:

Горішньоплавнівська міська рада Полтавської області звернулась до суду із згаданим позовом до відповідача, в якому прохають стягнути з ОСОБА_2 безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 165167,94 грн. та понесені судові витрати.Свої вимоги мотивують тим, що право власності на нежитлову будівлю загальною площею 805,9 кв.м за адресою АДРЕСА_1 з 01.01.2014 по 30.07.2016 зареєстровано за ОСОБА_2 , яка розташована на земельній ділянці площею 0,1535 га, кадастровий номер 5310200000:50:027:0164. Посилаючись на норми ЗК України, зазначають що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею. Тобто ОСОБА_2 використовує вказану земельну ділянку без виникнення права власності або користування та без державної реєстрації цих прав. Договір оренди між Горішньоплавнівською міською радою та ОСОБА_2 укладено не було, внаслідок якого в період з01.01.2014 по 30.07.2016 Горішньоплавнівська міська рада Полтавської області була позбавлена можливості отримати дохід від здачі спірної земельної ділянки в оренду, чим позивачеві завдано збитки у вигляді неодержаної орендної плати у розмірі 165167,94 грн.

Ухвалою суду від 21.03.2019 за згаданою позовною заявою відкрито провадження у справі (а.с.36).

У зв`язку із закінченням повноважень судді Крикливого В.В., було здійснено повторний розподіл даної справи, та за ухвалою суду від 14.06.2019 справа була прийнята до провадження судді Комсомольського міського суду Полтавської області Куц Т.О. (а.с.46).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні, позовні вимоги не визнала повністю, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

Встановивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно інформації, у тому числі, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, встановлено, що право власності на нежилу будівлю загальною площею 805,9 м 2 за адресою АДРЕСА_1 з 01.01.2014 по 30.07.2016 зареєстровано за ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 від 30.11.2011, видане Комсомольською міською радою Полтавської області.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-002595362019 від 16.01.2019 за адресою АДРЕСА_1 , розташована земельна ділянка площею 0,1535 га, кадастровий номер 5310200000:50:02760164.

Посилаючись на ці обставини, та враховуючи наявність у відповідача права власності на нерухоме майно, що розташоване на спірній земельній ділянці, позивач вказує що у період з 01.01.2014 по 30.07.2016 відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єкту нерухомого майна, що призвело до неотримання Горішньоплавнівською міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог статей 125 , 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Обгрунтовуючи суму збитків, позивач надав до матеріалів справи розрахунок суми збитків, заподіяних територіальній громаді за період з 01.01.2014 по 30.07.2016, відповідно до нормативної грошової оцінки земель, технічна документація з якої була затвердження рішенням сорок сьомої сесії міської ради шостого скликання від 25.06.2014, яке набрало чинності з 01.01.2015 .

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом д частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України ). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України ).

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна збитків, завданих користуванням земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою даного позову, є користування відповідачем земельною ділянкою за вказаною адресою без правовстановлюючих документів на землю. В якості правових підстав, позивачем визначено приписи ст. 1166 ЦК України , ст. 125 , 126 , 152 , 157 ЗК України, а також положення Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженим постановою КМУ від 19.04.1993 №284 . Крім того, у відповіді на відзив на позов, позивачем доповнено правові підстави позову статтею 1212 ЦК України .

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Враховуючи правову природу кондикційних зобов`язань (стаття 1212 ЦК України ), для яких вина не має значення, важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, тобто обов`язок відповідача повернути безпідставно набуте (збережене) майно не є заходом відповідальності.

Отже, під безпідставно збереженим майном у даній справі слід розуміти грошові кошти в розумінні ст.ст. 179 , 190 ЦК України , оскільки відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним.

Для визначення розміру безпідставно збереженої орендної плати, яку просить стягнути позивач, необхідним є встановлення її розміру, шляхом множення площі земельної ділянки, фактичне користування якою встановлено в ході розгляду даної справи та розміру нормативної грошової оцінки займаної земельної ділянки.

Як зазначалось, відповідач є власником нежитлової будівлі розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .

Доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою відповідача, зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Горішньоплавнівською міською радою та державної реєстрації такого права в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статей 122 , 123 , 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

У силу статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72 , 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 ЗУ Про оренду землі ).

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 ПК України .

Нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 .

Згідно з пунктом 21 Методики нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за спеціальною формулою з урахуванням, зокрема, коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо).

З огляду на вказані приписи положень чинного законодавства України нормативна грошова оцінка вартості земельної ділянки є обов`язковим доказом для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення такої справи, зокрема щодо площі земельної ділянки для розрахунку суми недоотриманих доходів позивача, а також щодо визначення розміру орендної плати за земельні ділянки на підставі нормативної грошової оцінки.

Отже обставини щодо визначення розміру орендної плати на підставі затвердженої у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що, у свою чергу, є необхідним для визначення розміру недоотриманого доходу за фактичне користування земельною ділянкою, мають значення для правильного вирішення таких спорів.

До такого висновку дійшов Верховний Суд при застосуванні аналогічних норм права у постановах від 23.05.2018 по справі №629/4628/16-ц, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17.

В матеріалах справи міститься розрахунок позивача суми збитків, де вказано, нормативну грошову оцінку земельної ділянки на 2014-2016 роки, відсоток сплати, річна сума орендної плати, графа щодо сплаченого розміру та розмір недоотриманого доходу. Даний розрахунок здійснено за весь період нарахованих збитків (а.с. 22).

З цих розрахунків вбачається, що для розрахунку суми збитків позивачем визначено грошову оцінку земельної ділянки у 2012-2014 - 970196,75 грн, у 2015 році - 1860588,85 грн., 2016 році - 2666223,82 грн.

Суд не вважає належним доказом вказані розрахунки для визначення розміру орендної плати, яку недоотримав позивач внаслідок неоформлення права оренди на спірну земельну ділянку, оскільки у матеріалах справи відсутні докази проведення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, відповідні витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,1535 га по АДРЕСА_1 за 2014-2016 роки відсутні.

В даному випадку необхідним є з`ясування, чи розроблялася, погоджувалася та затверджувалася нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки у визначеному законодавством порядку, а також джерела вихідних даних для розрахунку недоотриманого доходу за фактичне користування земельною ділянкою.

Матеріалами даної справи підтверджено, що спірна земельна ділянка сформована, як об`єкт цивільних прав, їй присвоєно кадастровий номер, є чітко встановлені межі, площа тощо, однак, за відсутності доказів проведення у встановленому законодавством порядку нормативної грошової оцінки землі, із визначенням всіх необхідних даних, у відповідності до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, позивачем не доведено розмір недоотриманої орендної плати внаслідок неукладення договору оренди землі.

Питання про судові витрати вирішено судом відповідно до ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.223, 263,280 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

В позові Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відомості, що не оголошуються.

Повне найменування позивача:Горішньоплавнівська міська рада Полтавської області, ЄДРПОУ 24388291, адреса: 39800, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вулиця Миру, 24; Повне ім`я відповідача:ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Т.О.Куц