Постанова

від 15.02.2021 по справі 759/14733/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2021 року м. Київ

справа №759/14733/19

провадження № 22-ц/824/126/2021

Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Іванової І.В.

суддів - Сліпченка О.І., Сушко Л.П.

при секретарі - Ярмак О.В.

сторони :

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Плеттак"

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеттак" на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року у складі судді Бабич Н.Д., повний текст складений 15.09.2020 року,

в с т а н о в и в:

У серпні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Плеттак», в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив скасувати наказ ТОВ «Пллетак» від 09 листопада 2018 року про звільнення його з посади монтажника, а також скасувати запис у трудовій книжці про звільнення його з посади монтажника ТОВ «Пллетак».

ОСОБА_3 позовні вимоги мотивує тим, що 09 листопада 2018 року він відпрацював повний робочий день на посаді монтажника в ТОВ «Плеттак», і повертаючись додому в смт. Макарів Київської області, його зупинили працівники поліції для перевірки документів, які в подальшому повезли його у призовний пункт «ДВРЗ», де він отримав повістку згідно Закону України "Про військовий обов`язок і війському службу". Відповідно до наказу військового комісара комісаріату від 10 листопада 2018 року №259, у зв`язку з призовом на строкову військову службу позивачу було присвоєно звання «Солдат» для проходження строкової військової служби до військової частини НОМЕР_1 , смт. Десна, команда НОМЕР_2 .

Позивач зазначив, що 10 листопада 2018 р. в телефонному режимі повідомив ТОВ «Плеттак» про дані обставини.

Разом з тим, у лютому 2019 року відповідач зателефонував матері позивача, і повідомив, щоб вона забрала його трудову книжку у зв`язку з його звільненням, мотивуючи тим, що він начебто написав заяву про звільнення за власним бажанням.

Як пояснив ОСОБА_3 , під час прийняття його на роботу до відповідача йому було повідомлено, про необхідність написання як заяви про прийняття на роботу, так і заяви про звільнення без зазначення числа, місяця і року.

На думку позивача, відповідач скористався даною заявою, проставивши в ній число, місяць та рік та на її підставі звільнив його з займаної посади.

ОСОБА_3 вважає своє звільнення незаконним, тим більше, що перебуваючи за призовом на строковій військовій службі за ним зберігається в тому числі, місце роботи, посада і середній заробіток.

Отже, посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_3 просив його позов задовольнити.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач пояснив, що позивач був звільнений з посади монтажника наказом генерального директора ТОВ «Плеттак» № 76/1/18-К від 25 жовтня 2018 року на підставі його заяви від тієї ж дати. Всі розрахунки по дату його звільнення з ним проведені. Отже, призив ОСОБА_3 на строкову військову службу не має жодного відношення до причин та підстав його звільнення.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року позовзадоволено.

Скасовано наказ ТОВ «Плеттак» за №76/1/18-К від 25 жовтня 2018 року про звільнення ОСОБА_3 з посади монтажника, за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України) з 08 листопада 2018 року.

Скасовано запис в трудовій книжці ОСОБА_3 про його звільнення з посади монтажника на підставі наказу ТОВ «Плеттак» за №76/1/18-К від 25 жовтня 2018 року.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ТОВ «Плеттак» просить скасувати рішення суду першої інстанції посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник зазначає, що позивач не заперечує того, що заява про звільнення написана ним особисто та під заявою стоїть його підпис. Позивач вважає, що навіть за умови що дати «08.11.18р.» та «25.10.18р.» вписані в заяву не позивачем, сам факт наявності у товариства оригіналу заяви про звільнення за підписом позивача свідчить про те, що у ТОВ «Плеттак» були достатні підстави вважати заяву про звільнення поданою відповідно до законодавства та звільнити ОСОБА_3 з роботи у спосіб, передбачений законодавством.

Відповідач також вказує на те, що суд безпідставно не прийняв до уваги та не врахував при оцінці доказів показання свідка ОСОБА_4 .

Позивач ОСОБА_3 не скористався правом подачі відзиві на апеляційну скаргу.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача ТОВ «Плеттак» підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній.

Відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи, до суду апеляційної інстанції не зявився, причин неявки не повідомив, що відповідно дост.372 ЦПК Українине перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що наказом № 12/17-к від 15.03.2017 р. ОСОБА_3 прийнято на посаду монтажника з 15.03.2017 р. на підставі строкового трудового договору № 01/2017 від 15.03.2017 р. (а.с. 97).

Наказом № 76/1/18-к від 25.10.2018 р. ОСОБА_3 звільнено з роботи монтажника за власним бажанням з 08.11.2018 р. (а.с.98). ОСОБА_3 з даним наказом ознайомлений не був.

З наданого відповідачем Табелю обліку використання робочого часу ОСОБА_3 відпрацював 08.11.2018р. повний робочий день (а.с.105).

Як вбачається з заяви від 25.10.2018 р. ОСОБА_3 , написав заяву про звільнення його з роботи за власним бажанням з 08.11.2018 р. (а.с. 99).

Позивач не погоджуючись з тим, що дату звільнення ним не було написано, просив суд призначити по справі судово-технічнуекспертизу.

Згідно висновку експерта № 17-3/328 від 04.05.2020 року, цифрофі записи "08.11.2018р." та "25.11.2018р." дописані після написання основного тексту заяви про звільнення від 25.10.2018 р. У цифровий запис "08.11.2018р." вносились зміни шляхом замальовування цифри "0" та написання цифри "1". Первинний зміст запису "08.10.2018р." (а.с. 134-138).

Таки чином встановлено, що мало місце дописування дати самої заяви та дати з якого часу звільнити ОСОБА_3 .

Крім того, судом встановлено, що позивачу ОСОБА_5 , було вручено повістку згідно Закону України " Про військовий обов`язок і військову службу" про призвання на строкову військову службу, та наказано 09.11.2018 року прибути для відправки до війська (а.с. 9).

Згідно наказу військового комісара комісаріату від 10.11.2018 р. № 259, у зв`язку з призовом на строкову військову службу ОСОБА_3 було присвоєно звання "Солдат" для проходження строкової військової служби до військової частини НОМЕР_1 , смт. Десна, команда 5654 (а.с. 10).

Також встановлено, що ОСОБА_3 13.12.2018 було видано посвідчення про присвоєння звання солдата з 10.11.2018 (а.с. 11).

ТОВ "Плеттак" було надіслано копію повістки та копію витягу з наказу військового комісара комісаріату від 10.11.2018 р. № 259 (а.с. 14).

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_4 , який надав суду пояснення про те, що він працює в ТОВ "Плеттак" головним інженером. ОСОБА_3 був прийнятий на посаду монтажника в ТОВ "Плеттак" в березні 2017р. За час роботи останній неодноразово порушував трудову дисципліну, мали випадки запізнення на роботу або прогули. Однак, ніяких заходів до ОСОБА_3 в адміністративному порядку не застосовувалось. Заяву про звільнення ОСОБА_3 написав власноручно 25.10.2020. 08.11.2018 р. ОСОБА_3 відпрацював повний робочий день.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач заяви датованої 25.10.2018 року про своє звільнення за власним бажанням с 08.11.2018 року не писав, разом з тим, з 10.11.2018 року був призваний на строкову військову службу, на нього поширюються гарантії, передбачені ч. 3 ст. 119 КЗпП України, тому в відповідача не було законних підстав для звільнення позивача з роботи на підставі ст. 38 КЗпП.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

За змістомстатті 38 КЗпП України, працівник наділений правом розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Вказаний двотижневий строк може бути зменшено лише за домовленістю сторін або за наявності підстав, що унеможливлюють продовження працівником роботи, які передбачені частиною першою вказаної статтіКЗпП України,.

Відповідно до положень частини другоїстатті 38 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити працівника за поданою ним раніше заявою, якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Керуючись вказаними приписами законодавства, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 , вірно виходив із відсутності у поданій позивачем заяві строку, у який він просив провести звільнення, що, в свою чергу не вказує на наявність будь-яких домовленостей між сторонами щодо звільнення позивача у строк зазначений в оскаржуваному наказі відповідача.

Доводи касаційної скарги щодо наявності доказів порушення позивачем трудової дисципліни, яким не було надано оцінки судом, не приймаються, оскільки не підтверджують дотримання відповідачем вимог законодавства при звільненні позивача з займаної посади, з підстави, передбаченоїстаттею 38 КЗпП України, - ініціативи працівника.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 374,375,381 ЦПК України, Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеттак" залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: