Постанова

від 23.02.2021 по справі 535/13/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 535/13/20 Номер провадження 22-ц/814/219/21Головуючий у 1-й інстанції Мальцев С.О. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Панченка О.О.,

суддів Карпушина Г.Л., Пікуля В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Котелевського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2020 року, постановлену у складі головуючого судді Мальцева С.О., повний текст якої виготовлено 19 листопада 2020 року, у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмасла Миколи Миколайовича, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , -

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (далі - ВПВР УЗПВР у Полтавській області Пн.-Сх. МРУ Міністерства юстиції (м.Суми)) Лукмасла Миколи Миколайовича у зведеному виконавчому провадженні № 57489912 в частині визначення вартості майна відповідно до звітів про оцінку майна № 867 від 27 листопада 2019 року, № 869 від 06 грудня 2019 року та № 870 від 06 грудня 2019 року, проведених Приватним підприємством Центр незалежної оцінки та експертизи . Одночасно просив постановити окрему ухвалу відносно головного державного виконавця ОСОБА_6 за порушення встановленого порядку вчинення процесуальних дій в межах даного зведеного виконавчого провадження. Згідно уточнених позовних вимог, викладених у письмових поясненнях від 24 лютого 2020 року, скаржник також просив визнати такими, що не підглядають застосуванню в межах процедури вказаного зведеного виконавчого провадження вищезазначені звіти про оцінку майна.

Заява мотивована тим, що головним державним виконавцем ВПВР УЗПВР у Полтавській області Пн.-Сх. МРУ Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмаслом М.М. не було проведено належного ознайомлення з об`єктами оцінки, що у свою чергу призвело до встановлення заниженої вартості оцінюваного майна, що відображено у відповідних звітах про оцінку майна, проведених Приватним підприємством Центр незалежної оцінки та експертизи .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2020 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця ВПВР УЗВР у Полтавській області Пн.-Сх. МРУ Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмасла М.М. в частині визначення вартості майна відповідно до звітів про оцінку майна № 867 від 27 листопада 2019 року, № 869 від 06 грудня 2019 року та № 870 від 06 грудня 2019 року, проведеного Приватним підприємством Центр незалежної оцінки та експертизи , та визнання такими, що не підглядають застосуванню в межах процедури зведеного виконавчого провадження № 57489912: звіту про оцінку майна № 867 від 27 листопада 2019 року, звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки № 869 від 06 грудня 2019 року, звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки № 870 від 06 грудня 2019 року, складені суб`єктом оціночної діяльності Приватним підприємством Центр незалежної оцінки та експертизи, відмовлено повністю.

Судове рішення мотивовано тим, що дії державного виконавця в межах зведеного виконавчого провадження № 57489912 щодо оцінки майна відповідали положенням статті 57 Закону України Про виконавче провадження , а незгода боржника з процедурою проведення оцінки майна не свідчить про порушення прав сторони виконавчого провадження з боку державного виконавця. Разом із тим, скаржник не надав належних та допустимих доказів того, що звіти про оцінку майна є недійсними або необ`єктивними, а також доказів того, що ці звіти складені з порушенням відповідних нормативно-правових актів з оцінки майна.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу місцевого суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Будучи належним чином повідомленими, сторони та зацікавлені особи до суду апеляційної інстанції не зявилися.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у головного державного виконавця ВПВР УЗВР у Полтавській області Пн.-Сх. МРУ Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмасла М.М. перебуває зведене виконавче провадження № 57489912, до складу якого входять:

- виконавче провадження № 48905406 з виконання виконавчого листа № 535/935/14-ц від 12 листопада 2014 року, виданого Котелевським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у сумі 66462 доларів США, що в гривневому еквіваленті на час розгляду справи в суді становить 860682, 90 грн.;

- виконавче провадження № 48905532 з виконання виконавчого листа № 535/935/14-ц від 12 листопада 2014 року, виданого Котелевським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат в розмірі 8575,59 грн.;

- виконавче провадження № 51338250 з виконання виконавчого листа № 535/44/16-ц від 29 квітня 2016 року, виданого Котелевським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судового збору в сумі 551,21 грн.;

- виконавче провадження № 51338006 з виконання виконавчого листа № 535/44/16 від 29 квітня 2016 року, виданого Котелевським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 586111, 97 грн.;

- виконавче провадження № 53221598 з виконання виконавчого листа № 535/588/16-ц від 31 серпня 2016 року, виданого Котелевським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 боргу в сумі 705476,01 грн.;

- виконавче провадження № 49196599 з виконання виконавчого листа № 535/690/15-ц від 16 жовтня 2015 року, виданого Котелевським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором позики в сумі 778892,38 грн., судових витрат по справі у вигляді судового збору в сумі 4141,20 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 4409,60 грн. Всього 787443,18 грн.;

- виконавче провадження № 53093723 з виконання виконавчого листа № 535/61/16-ц від 04 листопада 2016 року, виданого Котелевським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 судових витрат у сумі 3639,25 грн.

11 липня 2019 року, відповідно до постанови головного державного виконавця ВПВР УЗВР у Полтавській області Пн.-Сх. МРУ Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмасла М.М. про опис та арешт майна (коштів) боржника, описано майно боржника (а.с.86 т.1), а саме:

- земельну ділянку з кадастровим номером 5322255100:30:002:0748, площею 0,0491 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 5322255100:30:002:0737, площею 0,5185 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- будівлі модулів, металоконструкцій в кількості 3 (три) об`єкти, що знаходяться на земельній ділянці, кадастровий номер 5322255100:30:002:2197, площею 1,1959 га, для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, яка згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 23 квітня 2019 року за вих. № 11-16-0.2-2449/2-19 рахується за боржником ОСОБА_1 , але право власності на яке не зареєстровано в законному порядку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 82-83 т.1).

Постановою від 27 листопада 2019 року головний державний виконавець ВПВР УЗВР у Полтавській області Пн.-Сх. МРУ Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмасло М.М. залучив суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Приватне підприємство Центр незалежної оцінки та експертизи для участі у зведеному виконавчому провадженні № 57489912 і зобов`язав визначити ринкову вартість описаного й арештованого майна боржника (а.с.172-173).

09 грудня 2019 року до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області надійшли звіти №№ 867, 869, 870 про визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна боржника (а.с.90,91,159-171, 177-237 т.1). 12 грудня 2019 року на адресу за місцем реєстрації боржника ОСОБА_1 рекомендованим листом направлені повідомлення про результати проведення незалежної оцінки описаного і арештованого майна божника (а.с. 39-41 т.1).

30 січня 2020 року постановою в.о. начальника ВПВР УЗВР у Полтавській області Пн.-Сх. МРУ Міністерства юстиції (м.Суми) Кінаш Д.І. внесено виправлення у всі процесуальні документи, винесені та складені відділом при виконанні зведеного виконавчого провадження № 57489912, а саме: зазначити замість АДРЕСА_2 , вважати вірне: Полтавська область, смт. Котельва, вул. Об`їзна .

12 червня 2020 року постановою в.о. начальника ВПВР УЗВР у Полтавській області Пн.-Сх. МРУ Міністерства юстиції (м.Суми) Кінаш Д.І. постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 11 липня 2019 року скасовано у зв`язку з нововиявленими обставинами та зобов`язано державного виконавця привести зведене виконавче провадження № 57489912 у відповідність до вимог чинного законодавства.

Постановою головного державного виконавця ВПВР УЗВР у Полтавській області Пн.-Сх. МРУ Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмасла М.М. про звільнення майна з-під арешту від 23 липня 2020 року припинено чинність арешту: земельної ділянки - кадастровий №53222551000:30:002:0644, земельної ділянки - кадастровий №53222551000:30:002:0645, земельної ділянки - кадастровий №53222551000:30:002:0737, земельної ділянки - кадастровий №53222551000:30:002:0748, у зв`язку з їх об`єднанням та створенням нової земельної ділянки, та припинено проведення електронних торгів по лотам №№ 405478, 405461, 408272.

Згідно з інформацією відділу у Котелевському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області 22 квітня 2019 року №3/409/19 щодо здійснення перереєстрації земельних ділянок, які є у власності ОСОБА_1 , вбачається, що відповідно Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій ОСОБА_1 на території АДРЕСА_2 та рішення Котелевської селищної ради 32 позачергової сесії VІ скликання від 10 липня 2012 року (а.с.151 т.1) проведено об`єднання земельних ділянок площею 0,1724 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 1,0235 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. З наведених вище земельних ділянок створено одну нову площею 1,1959 га, кадастровий номер: 5322255100:30:002:2197, для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, але право власності на неї за ОСОБА_1 не зареєстровано.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року надано дозвіл шляхом звернення стягнення на земельну ділянку площею 1,1959 га, кадастровий номер: 5322255100:30:002:2197, для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, що рахується за боржником ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , але право власності на яку не зареєстровано в законному порядку.

Відповідно до акту зведеного виконавчого провадження № 57489912 про реалізацію рухомого майна від 01 вересня 2020 року відбулися електронні торги з реалізації рухомого майна по лоту № 405454, в результаті яких продано будівлі модулів, металоконструкцій в кількості 3 (три) об`єкти, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , та належать ОСОБА_1 . Арештоване майно реалізовано 28 лютого 2020 року державним підприємством СЕТАМ за допомогою системи електронних торгів за ціною 1110000,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні скарги на дії головного державного виконавця ВПВР УЗВР у Полтавській області Пн.-Сх. МРУ Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмасла М.М. в частині визначення вартості майна відповідно до звітів про оцінку майна № 867 від 27 листопада 2019 року, № 869 від 06 грудня 2019 року та № 870 від 06 грудня 2019 року, проведеного Приватним підприємством Центр незалежної оцінки та експертизи , та визнання такими, що не підглядають застосуванню в межах процедури зведеного виконавчого провадження № 57489912: звіту про оцінку майна № 867 від 27 листопада 2019 року, звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки № 869 від 06 грудня 2019 року, звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки № 870 від 06 грудня 2019 року, складені суб`єктом оціночної діяльності Приватним підприємством Центр незалежної оцінки та експертизи , суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця щодо оцінки майна відповідали положенням Закону України Про виконавче провадження , а звіти про оцінку майна складені згідно з вимогами відповідних нормативно-правових актів з оцінки майна.

Однак, колегія суддів вважає такий висновок місцевого суду не вірним з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права, що регулюють спірні правовідносини

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи . Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях .

Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Положеннями статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів . Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду .

У свою чергу, Європейський суд з прав людини вказує, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін . Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Частиною 1 статті 18 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України , а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії .

За змістом частин 1-3 статті 57 Закону України Про виконавче провадження визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження . У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні від 12 липня 2001 року № 2658-III (далі - Закон України № 2658-ІІІ).

Згідно з частиною 4 статті 3 Закону № 2658-ІІІ процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна . Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону. Статтею 32 Закону України № 2658-III передбачено відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною 2 цієї статті оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону .

Однак, як вбачається з матеріалів справи, у постанові головного державного виконавця ВПВР УЗВР у Полтавській області Пн.-Сх. МРУ Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмасла М.М. від 27 листопада 2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у зведеному виконавчому провадженні № 57489912 і зобов`язання його визначити ринкову вартість описаного й арештованого майна боржника відсутні дата та підпис про ознайомлення представника Приватного підприємства Центр незалежної оцінки та експертизи Скобкіна Д.С. з її змістом, де, зокрема, у пункті 3 останній попереджається про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові (а.с.173).

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України № 2658-III звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Нормами статті 9 Закону України № 2658-III встановлено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення .

Пунктами 50 та 51 Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, визначено загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна . Так, проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об`єктом оцінки , характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка; визначення бази оцінки; подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки. Незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки , збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Згідно зі статтею 11 Закону України № 2658-III замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах , отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

У свою чергу, суд погоджується з твердженням апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт доступу представника суб`єкта оціночної діяльності до майна боржника та його безпосереднє ознайомлення з об`єктами оцінки.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що вказані порушення в організації та проведенні оцінки майна ОСОБА_1 , які допущені і головним державним виконавцем ВПВР УЗПВР у Полтавській області Пн.-Сх. МРУ Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмаслом М.М., і суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання Приватним підприємством Центр незалежної оцінки та експертизи , дають обґрунтовані підстави вважати, що оскаржувані звіти про оцінку майна складені з порушенням відповідних нормативно-правових актів з оцінки майна, що, у свою чергу, могло призвести до встановлення невірної вартості оцінюваного майна.

Крім того, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів . Отже, оскарження оцінки майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців, що в даному випадку дає підстави для визнання неправомірними дій головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Полтавській області Пн.-Сх. МРУ Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмасла М.М.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої палати Верховного суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16.

Враховуючи викладене, висновок місцевого суду про необхідність оскарження безпосередньо звіту про оцінку майна, а не процесуальних дій державного виконавця, є хибним.

Разом з тим, колегія суддів відхиляє твердження апелянта стосовно безпідставності не взяття до уваги місцевим судом альтернативного звіту про оцінку майна, виконаного на замовлення ОСОБА_1 . Приватним підприємством Оцінювач , оскільки останній обрав не належний спосіб перегляду вартості майна. На даному етапі виконавчого провадження правомірним способом перегляду раніше проведеної оцінки майна може бути лише рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), здійснене на підставі та у відповідності до вимог статті 13 Закону України № 2658-ІІІ.

Стосовно твердження апелянта про безпідставність стягнення з нього судом першої інстанції судового збору в розмірі 840,80 грн. апеляційний суд зазначає, що, відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 14 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах , ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід`ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК України, ні Законом України Про судовий збір (частина 1 статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення , дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується .

Перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, міститься у пунктах 1, 4 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір і за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у частині 2 статті 4 Закону України Про судовий збір , не передбачено, наприклад, за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Аналогічна правова позиція викладена в абзаці 2 пункту 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах .

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не врахував положень Закону Про судовий збір і вищезазначених роз`яснень пленумів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та дійшов до необґрунтованого висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору у розмірі 840,80 грн.

18 лютого 2021 року ОСОБА_1 заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, а саме: постанови Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 535/44/16-ц, якою скасовано постанову Полтавського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Згідно з положеннями частини 10 статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку , під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця , приватного виконавця, а тому колегія суддів вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відсутність факту остаточного вирішення питання про реєстрацію нерухомого майна за особою боржника у виконавчому провадженні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не позбавляє права і можливості державного виконавця здійснювати звернення стягнення боргу за рахунок цього нерухомого майна.

Окрім того, під час розгляду справи місцевим судом зазначеної постанови Верховного Суду не існувало, що, в свою чергу, виключало можливість її врахування. Апеляційним судом справа переглядається в межах апеляційного оскарження.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції у своїй ухвалі від 16 листопада 2020 року не було вирішено вимогу ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали відносно головного державного виконавця ВПВР УЗВР у Полтавській області Пн.-Сх. МРУ Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмасла М.М. за порушення встановленого порядку вчинення процесуальних дій в межах зведеного виконавчого провадження № 57489912 та не зазначено жодного мотивування щодо відмови у задоволенні вказаної вимоги скаржника, апеляційним судом прийнято до уваги, внаслідок чого 14 грудня 2020 року постановлено ухвалу, якою було повернуто матеріали цивільної справи до місцевого суду для вирішення заявленого раніше клопотання про постановлення окремої ухвали. У свою чергу, 20 січня 2021 року Котелевським районним судом Полтавської області постановлено ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про постановлення судом окремої ухвали, в порядку статті 262 ЦПК України, відмовлено.

Отже, доводи апеляційної скарги в частині визнання неправомірними дій державного виконавця щодо визначення вартості майна відповідно до звітів про оцінку майна та визнання останніх такими, що не підглядають застосуванню в межах процедури зведеного виконавчого провадження, є обгрунтованими, а висновки суду помилковими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вбачає наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій головного державного виконавця ВПВР УЗВР у Полтавській області Пн.-Сх. МРУ Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмасла М.М. у зведеному виконавчому провадженні № 57489912 в частині визначення вартості майна відповідно до звітів про оцінку майна № 867 від 27 листопада 2019 року, № 869 від 06 грудня 2019 року та № 870 від 06 грудня 2019 року, проведеного Приватним підприємством Центр незалежної оцінки та експертизи , та визнання вказаних звітів про оцінку майна такими, що не підглядають застосуванню в межах процедури вказаного зведеного виконавчого провадження № 57489912.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 1 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Котелевського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2020 року.

Щодо судових витрат

За приписами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки вимоги апеляційної скарги задоволено, то на користь ОСОБА_1 з Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 367, п.2 ч.1 ст. 374, п.п.1, 4 ч.1 ст. 376, 382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Котелевського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмасла Миколи Миколайовича у зведеному виконавчому провадженні № 57489912 в частині визначення вартості майна відповідно до звітів про оцінку майна № 867 від 27 листопада 2019 року, № 869 від 06 грудня 2019 року та № 870 від 06 грудня 2019 року, проведених Приватним підприємством Центр незалежної оцінки та експертизи , та визнати вказані звіти про оцінку майна такими, що не підглядають застосуванню в межах процедури вказаного зведеного виконавчого провадження № 57489912.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 420,40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 лютого 2021 року.

Головуючий О.О. Панченко

Судді Г.Л. Карпушин

В.П. Пікуль