Рішення

від 09.02.2021 по справі 910/11231/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.02.2021Справа № 910/11231/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський ринок"

до Київської міської ради

про звільнення від орендної плати

за участю представників:

від позивача: Глухенький С.О.

від відповідача: Геращенко В.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Дніпровський ринок" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про звільнення від орендної плати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок припинення роботи ринків у Приватного акціонерного товариства "Дніпровський ринок" була відсутня можливість використовувати за призначенням земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:106:0030, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 5, у відповідності до умов договору оренди від 26.05.2017.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.08.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі № 910/11231/20 на 08.09.2020.

07.09.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що прийняття рішень про надання пільг, зменшення ставок по орендній платі за землю матиме наслідком розбалансування бюджетних показників та потребуватиме зменшення видатків бюджету міста Києва. Окрім того, відповідач звернув увагу, що суб`єкти господарювання можуть не сплачувати земельний податок або орендну плату лише за березень 2020 року.

08.09.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про огляд веб-сайт в мережі Інтернет.

Розглянувши клопотання позивача про огляд веб-сайту в мережі Інтернет, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 7 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, у порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.

У своєму клопотанні позивач просить суд оглянути веб-сайт (сторінки) в мережі Інтернет для встановлення та фіксування змісту розпорядження керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації №33 від 30.04.2020 та № 35 від 04.05.2020; інформації, розміщеної на офіційному порталі Києва - kyivcity.gov.ua.

Враховуючи приписи ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, наявні в матеріалах справи докази, з огляду на аргументи сторін, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд відмовив у задоволенні клопотання позивача з підстав його необґрунтованості.

У судовому засіданні 08.09.2020 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 29.09.2020.

У судовому засіданні 29.09.2020 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 13.10.2020.

12.10.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач звертає увагу на те, що відповідач у відзиві не заперечує факту неможливості використання об`єкту оренди, а саме земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 5. Позивач стверджує, що має право на звільнення від орендної плати за період якого орендоване майно не могло бути використане через обставини, за які він не відповідає.

У судовому засіданні 13.10.2020 суд задовольнив клопотання представника відповідача та оголосив про відкладення підготовчого засідання на 03.11.2020.

У судовому засіданні 03.11.2020 судом оголошено про відкладення підготовчого засідання на 02.12.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2020 у зв`язку із перебуванням 02.12.2020 судді Гулевець О.В. у відпустці, розгляд справи № 910/11231/20 призначено на 22.12.2020.

22.12.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У судовому засіданні 22.12.2020 суд задовольнив клопотання представника відповідача та оголосив про відкладення підготовчого засідання на 26.01.2021.

26.01.2021 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

В підготовчому засіданні 26.01.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 09.02.2021 про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 09.02.2021 надав пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.02.2021 проти позову заперечив, надав пояснення по суті своїх заперечень.

В судовому засіданні 09.02.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.05.2017 між Київською міською радою (орендодавець, відповідач) та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський ринок" (орендар, позивач), укладений договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. 26.05.2017 та зареєстрованого в реєстрі за №462.

У відповідності до вказаного договору, на підставі рішення Київської міської ради №600/600 від 12.07.2016 року, орендодавець передав, а позивач прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку загальною площею 0,0703 га (кадастровий номер 8000000000:66:106:0030), місце розташування: вулиця Попудренка, 5 у Дніпровському районі м. Києва, для обслуговування та експлуатації ринкового комплексу.

Пунктом 3.1. договору визначено, що договір укладений на 15 років.

Відповідно до 4.1. договору визначена цим договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 5 (п`яти) відсотків від її нормативної грошової оцінки. У випадку, коли розташовані на земельній ділянці будівлі, споруди або їх частини здаються в оренду іншим суб`єктам, орендна плата за Земельну ділянку встановлюється у розмірі 6 (шести) відсотків від нормативної грошової оцінки Земельної ділянки або її частини, що припадає на орендовані площі будівель, споруд або їх частини. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (п. 4.2. договору).

Згідно до п. 4.8. договору орендна плата сплачується орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на рахунок 33211812700005, код 18010600 у ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019. Одержувач: УДКСУ у Дніпровському р-ні м. Києва, код ЄДРПОУ 38012871. Питання сплати податку на додану вартість та інших податкових платежів, що пов`язані з виконанням договору, вирішуються орендарем в установленому законодавством України порядку.

У п. 4.10 договору сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України,. погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, та у інших випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз у рік. Після прийняття відповідного рішення Київської міської ради орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату відповідно до нової орендної ставки.

За змістом п. 6.1. договору, земельна ділянка, яка є об`єктом за цим договором, передається в оренду у придатному для її використання стані та вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26.05.2017 Індексний номер: 88144689, за Приватним акціонерним товариством "Дніпровський ринок" зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,0703 га, кадастровий номер: 8000000000:66:106:0030 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, вид використання - для обслуговування та експлуатації ринкового комплексу.

Позивач зазначає, що у зв`язку з введенням обмежувальних заходів у відповідності до постанови Кабінету міністрів України № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 від 11.03.2020 року зі змінами та у відповідності до Протоколу № 12 засідання постійної комісії з питань техногенно екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Про запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої короновірусом SARS-СоV-2, та введення додаткових обмежувальних заходів на території міста Києва було повністю припинено роботу ринків усіх форм власності на території міста Києва з 18 березня 2020 року.

Листом за вих.№ 42 від 24.04.2020 позивач звернувся до Київської міської ради з проханням на підставі ст. 286 ГК України та ст. 762 ЦК України вжити заходів щодо скасування орендної плати за земельні ділянки, в тому числі за земельну ділянку за адресою: вул. Попудренка, 5 (кадастровий номер 8000000000:66:106:0030) на період дії обмежувальних заходів (карантину).

У відповідь на лист позивача вих.№ 42 від 24.04.2020, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом за вих. №05708-9767 від 01.06.2020 повідомив позивача про те, що за результатами державного нагляду, проведеного Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві, поновлено роботу 32 агропродовольчих ринків в місті Києві, у тому числі змішаних (за спеціалізацією) ринків ПрАТ Дніпровський ринок виключно в частині торгівлі продовольчими товарами. На сьогодні відсутнє рішення Постійної комісії ТЕБ та НС щодо відновлення у місті Києві роботи непродовольчих ринків та змішаних ринків (в частині продажу непродовольчих товарів) у період карантину.

В подальшому, з метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію №1 за вих.№60 від 18.06.2020 про вжиття відповідачем в передбачений законом спосіб заходів щодо скасування орендної плати за період з 01.04.2020 по 25.05.2020 за договором оренди земельної ділянки від 26.05.2017 за реєстраційним номером 462.

Листом Департамент земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за вих.№05708-11919 від 06.07.2020, яким було повідомлено про те, що у разі прийняття рішень про надання пільг, зменшення ставок по орендній платі за землю матиме наслідком розбалансування бюджетних показників та потребуватиме зменшення видатків бюджету міста Києва на 2020 рік.

Однак, позивач не погоджується із вказаною відповіддю Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та вважає свої права порушеними, у зв`язку із чим, звернувся до суду із позовом про звільнення від орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 26.05.2017 за реєстраційним номером 462, за період з 01.04.2020 по 23.05.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок припинення роботи ринків у місті Києві, у позивача була відсутня можливість використовувати за призначенням земельну ділянку за кадастровим номером: 8000000000:66:106:0030, адреса: м. Київ, вул. Попудренка, 5 у період з 18 березня 2020 року по 23 травня 2020 року, що підтверджується Наказом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський ринок" № 32 від 23.05.2020 року про поновлення з 25.05.2020 роботи торгівельного майданчику Дарниця та інформацією розміщеної 23.05.2020 на офіційному інтернет-порталі Київської міської державної адміністрації.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 13 Законом України "Про оренду землі" передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

У відповідності до 288.1. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2, п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

У відповідності до п. 4.2. договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 5 (п`яти) відсотків від її нормативної грошової оцінки.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, згідно з положеннями частин 4, 6 ст. 762 ЦК наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звертався із відповідними листами (вих.№ 42 від 24.04.2020 та вих.№60 від 18.06.2020) до відповідача, в яких зазначав про неможливість користуватися орендованими земельними ділянками та у відповідності до ст. 286 ГК України, ст. 762 ЦК України, та просив вжити заходів щодо скасування орендної плати за земельні ділянки, в тому числі за земельну ділянку за адресою: вул. Попудренка, 5 (кадастровий номер 8000000000:66:106:0030) на період дії обмежувальних заходів (карантину).

Однак, листами Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вих. №05708-9767 від 01.06.2020 та вих.№05708-11919 від 06.07.2020) було відмовлено позивачу у скасуванні орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 26.05.2017 за реєстраційним номером 462.

Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди (ч. 2 ст. 286 Господарського кодексу України).

Для застосування частини 6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача (орендатора) від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили чи у зв`язку з природними властивостями майна, що є об`єктом оренди тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми Закону він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати .

Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів ст. 762 ЦК України викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, у справах № 914/2264/17, № 914/70/18, № 910/7495/16, № 914/782/18, №905/1472/17.

Отже, позивач, посилаючись на положення ч. 4, 6 ст. 762 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 286 Господарського кодексу України, просить звільнити від сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 26.05.2017 за реєстраційним номером 462, укладеного між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський ринок", за період з 01.04.2020 по 23.05.2020.

11.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із відповідними змінами і доповненнями), якою установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин.

Відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України заборонено роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 14 такого змісту: "14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу".

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року № 553-IX, який набрав чинності 18.04.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в такій редакції: "14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб".

Так, відповідно до Переліку агропродовольчих ринків на території міста Києва, які відповідають протиепідемічним вимогам до діяльності агропродовольчих ринків, встановлених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 27.04.2020 року № 14 "Щодо протидії поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 в місцях торгівлі харчовими продуктами на агропродовольчих ринках", який затверджений Розпорядженням керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 33 від 30.04.2020 року, пункт 3 Переліку діяльності суб`єктів господарювання, розташованих у зоні надзвичайної ситуації, яка передбачає роботу з відвідувачами та зупиняється тимчасово до окремого розпорядження, доповнено новим підпунктом 3.32.

Розпорядженням керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №35 від 04.05.2020 затверджено Вимоги щодо якості реалізації продуктів харчування на агропродовольчих ринках .

Отже, у спірний період з 01.04.2020 по 23.05.2020 позивач був позбавлений можливості використовувати за призначенням земельну ділянку (8000000000:66:106:0030, адреса: м. Київ, вул. Попудренка, 5) на підставі договору оренди земельної ділянки від 26.05.2017 за реєстраційним номером 462.

Зазначені обставини сторонами не заперечувались.

Водночас, суд звертає увагу, що за приписами п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав чинності 18.03.2020, внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема.

Підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пункт 52-4, відповідно до якого не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за відповідні місяці.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID -19) від 02.04.2020 № 540 змінено норму пункту 524 підрозділу 10 Інші перехідні положення Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України щодо плати за землю, а саме не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.

У разі якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року з причин, які не пов`язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники плати за землю зобов`язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в яких відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень цього підпункту.

При цьому у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених цим підпунктом, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені статтею 50 цього Кодексу, та штрафні санкції згідно з вимогами пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов`язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року.

Установити, що платники плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які визначають податкові зобов`язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов`язання зі сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених цим Кодексом за порушення термінів сплати податкових зобов`язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов`язання за такий період.

Враховуючи вищевикладені приписи, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, що суб`єкти господарювання фізичні та юридичні особи можуть не сплачувати орендну плату за землю лише за березень 2020 року та при цьому обов`язковою умовою є подання до податкового органу уточнюючу податкову декларацію з відображенням зміни (зменшення) податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.

З урахуванням наведеного, враховуючи внесені зміни Законом України № 540 від 02.04.2020 до Податкового кодексу України щодо орендну плату за земельні ділянки, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У розумінні приписів ст. 15, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає закону, змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "ефективний засіб правого захисту" повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Визначений позивачем предмет позову в повній мірі має забезпечувати захист його порушеного права. При цьому метою правосуддя є забезпечення ефективного поновлення порушеного права.

Згідно із ст.14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Слід зазначити, що позовні вимоги до відповідача, викладені в прохальній частині позовної заяви повинні бути зрозумілими, чіткими та конкретизованими. При цьому, предмет позову, що являє собою матеріально - правову вимогу позивача та характеризується певним змістом, повинен бути спрямований на захист порушеного права та охоронюваного інтересу позивача та містити конкретний виклад позовних вимог.

Під час звернення до суду із позовом позивачем заявлено вимоги про звільнення Приватного акціонерного товариства "Дніпровський ринок" від орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 26.05.2017, номером 462, за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 5 (кадастровий номер 8000000000:66:106:0030) за період з 01.04.2020 по 23.05.2020.

Обраний позивачем спосіб захисту - звільнення від орендної плати є неналежним, оскільки не може забезпечити реального та ефективного виконання судового рішення, з тих підстав, що виконання рішення не призведе до фактичного та належного зменшення орендної плати за земельну ділянку, при цьому суд зазначає, що позивачем не викладено чіткого змісту позовних вимог відносно того, які саме має вчинити дії відповідач щодо звільнення позивача від орендної плати.

З огляду на викладене, предмет позову у даній справі, стосовно якого позивач просить суд ухвалити рішення, повинен бути чітким, зрозумілим та спрямований на відновлення прав позивача.

З урахуванням наведеного, позивач звертаючись до суду з даним позовом мав сформулювати заявлені вимоги таким чином, щоб вони відповідали ефективному способу захисту права, були чіткими та зрозумілими.

Однак, заявлена позивачем вимога про звільнення позивача від орендної плати за договором оренди земельної ділянки є такою, що не відповідає наведеним вище вимогам та ефективному способу захисту.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із наведених позивачем обґрунтувань та заявлених позовних вимог, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Дніпровський ринок".

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вище наведене, з огляду на обставини встановлені судом та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Дніпровський ринок" до Київської міської ради про звільнення від орендної плати.

Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 22.02.2021.

Суддя О.В. Гулевець