Рішення

від 24.02.2021 по справі 911/3606/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2021 р. м. Київ Справа № 911/3606/20

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніс"

49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Ламана, буд. 19, код ЄДРПОУ 31944285

до Акціонерного товариства "Київметробуд"

03065, м. Київ, вул. Світлогірська, буд. 2/25, код ЄДРПОУ 01387432

в особі відокремленого структурного підрозділу Тунельний загін №7 Акціонерного товариства "Київметробуд"

03065, м. Київ, вул. Світлогірська, буд. 2/25, код ЄДРПОУ 26183699

про стягнення заборгованості

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №3659/20 від 15.12.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніс" до Акціонерного товариства "Київметробуд" в особі відокремленого структурного підрозділу Тунельний загін №7 Акціонерного товариства "Київметробуд" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором №02806-02 від 11.01.2019, що укладений з позивачем, з оплати послуг, що надані.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2020 судом прийнято позовну заяву (вх. №3659/20 від 15.12.2020) до розгляду, відкрито провадження у справі №911/3606/20 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про застосування приписів пункту 1 частини 1, частини 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України (вх. № 31778/20 від 24.12.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 324/21 від 11.01.2021).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.01.2021 у задоволенні заяви відповідача про застосування приписів пункту 1 частини 1, частини 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України (вх. № 31778/20 від 24.12.2020) про передачу справи за підсудністю на розгляд до Господарського суду міста Києва відмовлено повністю.

Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

1. Короткий зміст позовних вимог

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов`язань з оплати транспортно - експедиційних послуг за договором № 02806-02 від 11.01.2019 (далі - Договір).

2. Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніс"

На виконання умов Договору, позивачем надані, а відповідачем прийняті послуги на суму 13500,00 грн., що підтверджується заявкою № D 341 від 22.06.2020, актом надання послуг № 22/06/03 від 25.06.2020.

Проте, відповідач, у визначений Договором строк, за надані послуги не розрахувався, в наслідок чого, позивачем нараховані: пеня у розмірі 714,57 грн. та 3% річних у розмірі 179,00 грн.

3. Аргументи Акціонерного товариства Київметробуд

З тексту заявки № D 341 від 22.06.2020, ТТН № 0025 від 25.06.2020 та акту надання послуг № 22/06/03 від 25.06.2020 вбачається, що вантаж був отриманий відповідачем 25.06.2020.

Відповідно до пункту 4.3 Договору оплата проводиться протягом 20 банківських днів після отримання вантажу, тобто, першим днем порушення зобов`язання є 25.07.2020, а не 26.06.2020, як зазначає позивач, у зв`язку з чим, відповідач надає контррозрахунок позовних вимог, за яким пеня складає 588,69 грн., 3 % річних - 147,17 грн.

4. Норми права, що підлягають застосуванню

Предметом спору у справі є стягнення вартості послуг за договором на транспортно-експедиторське обслуговування.

Відповідно до частини 1 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (частина 1 статті 307 Господарського кодексу України). Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини (частина 1 статті 314 Господарського кодексу України).

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (стаття 929 Цивільного кодексу України).

За змістом статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначені Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України та статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Перелік документів, що підтверджують приймання вантажу до транспортування, зазначені у статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Відповідно до частин 11, 12 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Таким документом, в тому числі, може бути міжнародна автомобільна накладна (CMR). Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

5.1. Між Товариством з обмеженою відповідальністю Юніс (далі - експедитор, позивач) та Публічним акціонерним товариство Київметробуд (далі -замовник, відповідач) укладено договір № 02806-02 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 11.01.2019 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.3 Договору замовлення у вигляді заявок на перевезенення вантажу є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 3.3.5 Договору, у випадку порушення строків оплати, визначених у пункті 4.3 цього договору, замовник зобов`язаний сплатити на користь експедитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а також зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.

Пунктом 4.3 Договору визначено, що замовник зобов`язується оплатити погоджені ним рахунки експедитора в строк не пізніше 20-ти банківських днів після отримання вантажу, виставлення рахунку експедитора, отримання ТТН із відміткою про отримання, якщо інше не зазначено в заявці.

5.2. На виконання умов Договору, позивачем надані, а відповідачем прийняті послуги на суму 13500,00 грн., що підтверджується заявкою № D 341 від 22.06.2020, актом надання послуг № 22/06/03 від 25.06.2020, товарно-транспортною накладною ТТН № 0025 від 25.06.2020, що не заперечується сторонами справи.

Отже, з урахуванням дати прийняття послуг та отримання вантажу - 25.06.2020 та вимог пункту 4.3 Договору, останній день періоду належної оплати вартості послуг - 23.07.2020 та, відповідно, з 24.07.2020 - початок періоду порушення цього грошового зобов`язання.

З огляду на те, що відповідач, у визначений Договором строк, за надані послуги не розрахувався, позивачем правомірно заявлені до стягнення: основний борг у розмірі 13500,00 грн. та за порушення строків оплати наданих послуг нараховані пеня та 3 % річних.

За результатами перевірки судом розрахунків пені та 3 % річних, що здійснені позивачем, з урахуванням контррозрахунків відповідача, суд зазначає, що вони арифметично невірні.

Здійснивши вірний розрахунок, за період з 24.07.2020 по 04.12.2020, суд дійшов висновку, що стягненню підлягає пеня у розмірі 593,11 грн. та 3% річних у розмірі 148,28 грн.

6. Відносно аргументів сторін про стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

6.1. На підтвердження понесення витрат на правову допомогу, позивачем додані: договір про надання правової допомоги № 04/12 від 04.12.2020, акт приймання - передачі від 04.12.2020 на суму 5000,00 грн., рахунок - фактуру № 04/12 від 04.12.2020 на суму 5000,00 грн., платіжне доручення № 1194 від 04.12.2020 на суму 5000,00 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 4864, ордер на надання правничої допомоги № 1042797, орієнтовний розрахунок вказаних витрат зазначено у позовній заяві та остаточний - їх не перевищує.

6.1.1. Відповідачем заперечене стягнення витрат позивача на правничу допомогу, з огляду на те, що долучені до матеріалів справи документи не підтверджують надання послуг саме у цій справі, оскільки не містять будь-яких посилань на надання юридичних послуг з підготовки та подання позовних матеріалів до суду у справі № 911/3606/20, що виключає можливість стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача.

6.1.2. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126).

За приписами частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За результатами розгляду вимоги позивача про включення його витрат на професійну правничу допомогу до судових витрат у справі, суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на те, що матеріали справи містять їх остаточний обгрунтований розрахунок, докази фактичної оплати, попередній розрахунок судових витрат, що наданий позивачем, у частині витрат на правничу допомогу, співпадає з актом прийому-передачі виконаних адвокатом робіт, що скадений станом на час подання позову, ордер на надання правничої допомоги відповідає вимогам щодо зазначення у ньому конкретного суду, де такі послуги надає адвокат, позовна заява підписана адвокатом, а копії письмових доказів, що до неї додані - ним засвідчені, що підтверджує фактичне надання послуг адвокатом позивачу у даній справі та обгрунтований розрахунок їх вартості, одночасно, судом враховано, що вищевказані документи складені до фактичного направлення позову до суду та, відповідно, до формування судом єдиного унікального номеру справи, що унеможливлює його зазначення у вказаних документах, неспівмірність або завищення вартості вказаних послуг відповідачем не обґрунтовані. Отже, послуги, що надаються адвокатом мають відплатний характер, вказане зобов`язання позивача встановлене договором між ним та адвокатом, відтак, воно неменуче для позивача, фактичне надання послуг підтверджується матеріалами справи, їх розмір обгрунтований та, за висновками суду, не завищений, відтак, вказані витрати мають бути включені до судових витрат у справі та розподілені між сторонами за правилами пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7. Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 126, 129, 231, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

1. Позов (вх. №3659/20 від 15.12.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніс" до Акціонерного товариства "Київметробуд" в особі відокремленого структурного підрозділу Тунельний загін №7 Акціонерного товариства "Київметробуд" про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Київметробуд" (03065, м. Київ, вул. Світлогірська, буд. 2/25, код ЄДРПОУ 01387432), в особі відокремленого структурного підрозділу Тунельний загін №7 Акціонерного товариства "Київметробуд" (03065, м. Київ, вул. Світлогірська, буд. 2/25, код ЄДРПОУ 26183699) 13500,00 грн. (тринадцять тисяч п`ятсот гривень) основного боргу, 593,11 грн. (п`ятсот дев`яносто три гривні одинадцять копійок) пені, 148,28 грн. (сто сорок вісім гривень двадцять вісім копійок) 3% річних, 2079,78 грн. (дві тисячі сімдесят дев`ять гривень сімдесят вісім копійок) судового збору, 4947 грн. (чотири тисячі дев`ятсот сорок сім гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.02.2021.

Суддя С.О. Саванчук