Рішення

від 08.02.2021 по справі 911/2953/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2021 р.

м. Київ

Справа № 911/2953/20

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріновейл Лтд" (04074, м. Київ, вул. Сокальська, буд. 4, код ЄДРПОУ 41142945)

до Акціонерного Товариства "Київметробуд" (03065, м. Київ, вул. Світлогірська, буд. 2/25, код ЄДРПОУ 01387432)

про стягнення боргу, пені, втрат від інфляції та 3% річних,

за участю представників:

позивача: Ладигін С.С.

відповідача: Низенко В.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 05.10.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріновейл Лтд" до Публічного Акціонерного Товариства "Київметробуд" про стягнення боргу, пені, втрат від інфляціх та 3% річних.

Позов обгрунтовано неналежним виконанням відповідачем Договору №20/05П від 20.05.2019 про надання послуг, предметом якого є послуги обладнання та механізмів при влаштуванні стіни в грунті. Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за вказаним Договором, що підтверджується Актами надання послуг, водночас відповідачем не в повному обсязі проведено розрахунки за надані позивачем послуги, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 345673,51 грн. У зв`язку з порушенням строків оплати позивачем нараховано відповідачу пеню, втрати від інфляції та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.10.2020 вказану позовну заяву залишено без руху.

03.11.2020 через канцелярію позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.11.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 07.12.2020. Встановлено відповідачу строк на подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

07.12.2020 через систему Електронний суд до суду надійшла заява відповідача вх. №408/20 від 07.12.2020 про відкладення розгляду справи.

Також 07.12.2020 до суду від відповідача надійшла заява б/н від 07.12.2020 про долучення доказів.

У підготовчому судовому засіданні 07.12.2020 судом задоволено заяву позивача б/н від 07.12.2020 про долучення доказів та прийнято додані до матеріалів справи докази. А також задоволено заяву відповідача №408/20 від 07.12.2020 про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 21.12.2020.

18.12.2020 до суду через систему Електронний суд від відповідача надійшов відзив вх. №436/20 від 18.12.2020.

У підготовчому судовому засіданні 21.12.2020 судом встановлено відповідачу строк для направлення відзиву позивача до 30.12.2020 з поданням відповідних доказів суду. Судом також встановлено позивачу строк для надання відповіді на відзив (у разі надходження відзиву) до наступного судового засідання. Разом з цим судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 11.01.2020.

04.01.2021 до суду від відповідача надійшов примірник відзиву з доказами направлення позивачу.

04.01.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив 07/12 від 30.12.2020.

У підготовчому судовому засіданні 11.01.2021 судом встановлено відповідачу строк для надання заперечень на відповідь на відзив до наступного судового засідання. Розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 25.01.2021.

20.01.2021 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 19.01.2021 про проведення судового засідання без участі позивача та його представника.

25.01.2021 до суду надійшло клопотання б/н від 25.01.2021 про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому судовому засіданні 25.01.2021 судом відмовлено у задоволенні заяви відповідача про відкладення розгляду справи та винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.02.2021.

У судовому засіданні 01.02.2021 судом відкрито судове засідання з розгляду справи по суті та оголошено перерву до 08.02.2021.

02.02.2021 до суду від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 02.02.2021 щодо предмету позову у справі.

У судовому засіданні 08.02.2021 відповідачем подано до суду клопотання б/н від 08.02.2020 про долучення доказів та пояснень по справі з повідомленням про зміну назви та юридичної адреси відповідача. У тому ж судовому засіданні судом продовжено розгляд справи по суті, заслухано пояснення сторін та ухвалено рішення у справі.

Судом встановлено, що ПАТ Київметробуд змінило свою назву на АТ Київметробуд та змінило свою юридичну адресу на: 03065, м. Київ, вул. Світлогірська 2/25.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Київметробуд" (відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріновейл Лтд" (позивач, виконавець) укладено Договір №20/05П від 20.05.2019 про надання послуг (далі - Договір), за яким замовник доручає, приймає та оплачує, а виконавець на свій ризик, власними та/або залученими силами надає послуги по розробці грунту, бетонування стіни в грунті, з армуванням (без вартості матеріалів) під час спорудження стіни в грунті відповідно з додатком №1 Договірна ціна на послуги по влаштуванню стіни в грунті до цього Договору на об`єкті будівництва: Реконструкція споруд першої черги Бортницької станції аерації на вул. Колекторній, 1-а в Дарницькому районі м. Києва. (Коригування) І черга будівництва. Наносна станція першого підйому (п. 1.1. Договору).

Загальна вартість послуг по даному Договору орієнтовно складає - 3070025,00 грн (три мільйони сімдесят тисяч двадцять п`ять гривень 00 коп), в тому числі ПДВ - 511670,83 грн згідно з додатком №1 до цього Договору, який є невід`ємною частиною даного Договору. Вартість послуг може бути змінена за згодою сторін шляхои укладення відповідної додаткової угоди (п. 2.1., 2.2. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору за надання послуг замовник проводить розрахунки з виконавцем відповідно з Додатком №2 Календарний графік фінансування до цього Договору.

Відповідно до п. 4.1 та 4.2 Договору строк надання послуг 38 (тридцять вісім) календарних днів з моменту підписання цього Договору, з правом дострокового виконання. Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30 червня 2019.

За невиконання або неналежне виконання умов цього Договору, сторони несуть відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства України. За несвоєчасну оплату наданих послуг замовник зобов`язаний сплатити на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплачених коштів за кожен день простроченого платежу, але не більше ніж 5 (п`ять) % від вартості Договору. У випадках, непередбачених даним Договором, сторони керуються ЦК та ГК України, іншими законодавчими актами (п. 6.1., 6.2., 6.3. Договору).

Додатком №1 до Договору сторони погодили розмір договірної ціни на послуги по влаштуванню стіни в грунті , яка склала 3070025,00 грн.

Водночас, Додатковою угодою №1 до Договору №20/05П віл 20.05.2019 сторони, зокрема, домовились змінити п. 1.1., 2.1, 4.1., 4.2., Договору погодивши, що загальна вартість послуг по цьому Договору орієнтовно складає 3820025,00 грн, строк надання послуг 84 (вісімдесят чотири) календарних днів з моменту підписання цього Договору, а також те, що даний Договір набирає законної чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30 серпня 2019 року, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ним в рамках Договору було надано відповідачу послуг на загальну суму 2895673,51 грн, що підтверджується актами надання послуг, водночас відповідач розрахувався за надані послуги лише частково, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 345673,51 грн.

У зв`язку з простроченням оплат, позивачем нараховано відповідачу 75656,17 грн пені, 6948,03 грн втрат від інфляції та 10888,35 грн 3% річних на суму боргу (345673,51 грн).

Не погоджуючись з поданим позовом відповідач зокрема зазначає, що послуги надавались з порушенням календарного графіку. Поряд з тим, відповідач зазначає, що відповідно до Додатку №2 до договору оплата 870025,00 грн проводиться після розробки замовником грунту в стволі та підписання замовником акту про відсутність зауважень з боку замовника Акту про відсутність зауважень з боку замовника. Позивач зазначений акт на адресу заявника не надіслав, у зв`язку з чим останній не підписаний, таким чином подія за якою наступає обов`язок відповідача сплатити остаточні розрахунки ще не настала, а відтак відсутнє з боку замовника порушення графіку фінансування та відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, тож відносини, що з нього виникають, регулюються відповідними положеннями Цивільного кодексу та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

У відповідності до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що господарські операції між позивачем та відповідачем оформлені належним чином у вигляді Актів надання послуг.

Відтак в матеріалах справи наявні акти надання послуг на загальну суму 2895673,51 грн, а саме: Акт надання послуг №1 від 27.06.2019 на суму 282140,50 грн; №2 від 27.06.2019 на суму 518999,18 грн; №3 від 27.06.2019 на суму 198543,31 грн; №4 від 25.07.2019 на суму 900411,34 грн; №5 від 17.09.2019 на суму 766307,52 грн; №6 від 17.09.2019 на суму 130000,00 грн; №7 від 17.09.2019 на суму 99271,66 грн. Вказані акти надання послуг підписані представниками позивача та відповідача та скріплені їх печатками.

Про належне виконання зобов`язань позивачем свідчить також відсутність скарг або заперечень відповідача щодо якості, відповідності та своєчасності наданих послуг.

Разом з тим, як доказ не повної оплати відповідачем боргу позивачем додано до справи фільтровану банківську виписку б/н від 28.10.2020 за період з 20.05.2019 по 28.10.2020 з якої вбачається надходження коштів на рахунок позивача від відповідача у розмірі 2550000,00 грн. Отже, несплачена відповідачем сума боргу залишилась у розмірі 345673,51 грн (2895673,51 - 2550000,00).

Відповідач в свою чергу у запереченнях на позовну заяву прямо не заперечував про наявність заборгованості перед відповідачем, а лише зауважив, що строк останньої оплати (870025,00 грн) не настав, позаяк сторонами не підписано акту про відсутність зауважень. При цьому, відповідачем не додано суду доказів, які підтверджують повну оплату останнім боргу.

Між тим, суд зазначає, що Додаток №2 до Договору Календарний графік фінансування не міститься чіткої дати оплати відповідачем останнього платежу (870025,00 грн), водночас з огляду на ту обставину, що сторонами погоджено 84-х денний строк надання послуг (який вже сплив), а акти надання послуг підписані відповідачем без зауважень вбачається, що у відповідача виник обов`язок зі сплати наданих позивачем послуг.

Крім того, суд враховує ту обставину, що відповідно до Додаткової угоди №1 від 28.06.2019 сторони збільшили ціну Договору та доповнили перелік робіт та механізмів, які має надати позивач.

З огляду на те, що загальна вартість робіт за Договором, з урахуванням Додаткової угоди становить 3820025,00 грн, в той час як всього послуг та робіт виконано на 2895673,51 грн, суд констатує, що твердження відповідача про те, що заявлена до стягнення сума входить до складу гарантійного платежу в розмірі 870025,00 грн є безпідставним, оскільки вартість виконаних робіт та наданих послуг на 924351,49 грн менше загальної вартості робіт за Договором. Наведене свідчить, що заявлена до стягнення вартість виконаних та неоплачениїх робіт не входить до суми гарантійного платежу, який підлягає сплаті за настання особливих умов визначених догором, пов`язаних з фактичною перевіркою замовником прихованих робіт.

З огляду на те, що сторонами не визначено чіткого порядку та строків оплати наданих за договором пслуг, для визначення строку платежу суд спирається на положення частину 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Так, в матеріалах справи наявна претензія №10/07-01 від 10.07.2020 щодо погашення боргу, яка направлена на юридичну адресу відповідача, зокрема, з вимогою про погашення боргу у розмірі 345673,51 грн, а відтак, у зв`язку з вчиненням позивачем юридично значимих дій щодо пред`явлення відповідачу вимоги зі сплати решти суми боргу у вигляді вказаної Претензії, суд вважає обов`язок зі сплати відповідачем решти суми боргу у розмірі 345673,51 грн таким, що настав.

Відтак, суд доходить висновків, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 345673,51 грн боргу, що виник внаслідок неповної оплати відповідачем наданих позивачем послуг обґрунтованими, документально підтвердженими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування пені, 3% річних та втрат від інфляції.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Так, позивачем нараховано відповідачу 75656,17 грн пені, 6948,03 грн втрат від інфляції та 10888,35 грн 3% річних за період прострочення оплати 345673,51 грн з 18.09.2019 по 05.10.2020.

Водночас, суд не погоджується з вказаними позивачем періодами нарахування штрафних санкцій, позаяк, як встановлено судом раніше момент оплати відповідачем боргу виник саме з моменту пред`явлення позивачем вимоги, яка наявна в матеріалах справи у вигляді Претензії №10/07-01 від 10.07.2020 щодо погашення боргу.

Відтак, відповідна Претензія надіслана позивачем на юридичну адресу: відповідача (докази відправлення наявні в матеріалах справи) 11.07.2020.

Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013 Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень Нормативні строки пересилання поштових відправлень у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2. де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Отже, у зв`язку з відсутністю можливості встановлення дати отримання відповідачем Претензії (вимоги) позивача про сплату заборгованості (відсутнє рекомендоване повідомлення з відміткою про вручення), суд, ґрунтуючись на наведених вище поштових нормативах зазначає, що в суду наявні підстави стверджувати про те, що направлена позивачем Претензія надійшла на поштове відділення відповідача 14.07.2020 (11.07.2020 + 3 дні), позаяк відповідач зареєстрований в межах Київської області та на пересилання даної кореспонденції відводиться 3 дні.

З наведеного слідує, що прострочення відповідачем оплати боргу почалось з 15.07.2020, позаяк у Претензії позивачем, зокрема, наголошено на негайному здійсненні оплати непогашеної заборгованості.

Відтак, суд наголошує на тому, що штрафні санкції позивач повинен був нараховувати саме з 15.07.2020 а не з 18.09.2019.

Отже, судом зроблено розрахунок пені, втрат від інфляції та 3% річних за період з 15.07.2020 по 05.10.2020 (05.10.2020 - кінцева дата у розрахунках позивача) на суму 345673,51 грн та встановлено, що підлягає підставному стягненню з відповідача 9406,84 грн пені, 2351,71 грн 3% річних, 1360,02 грн втрат від інфляції.

Отже, підсумовуючи викладене, суд доходить висновків про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 345673,51 грн боргу, 9406,84 грн пені, 2351,71 грн 3% річних, 1360,02 грн втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, втрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача та відповідача у розмірі, пропорційному від задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного Товариства "Київметробуд" (03065, м. Київ, вул. Світлогірська, буд. 2/25, код ЄДРПОУ 01387432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріновейл Лтд" (04074, м. Київ, вул. Сокальська, буд. 4, код ЄДРПОУ 41142945) 345673,51 грн боргу, 9406,84 грн пені, 2351,71 грн 3% річних, 1360,02 грн втрат від інфляції, а також 5335,86 грн судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.02.2021.

Суддя А.Ф. Черногуз