Рішення

від 24.02.2021 по справі 500/1569/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2021 р.м. Одеса Справа № 500/1569/15 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідачів: не з`явились,

від третіх осіб: не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дунайської гідрометеорологічної обсерваторії до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради, Комунального підприємства ,,Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державна установа ,,Держгідрографія» , про визнання незаконними, скасування рішень та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

встановив:

Дунайська гідрометеорологічна обсерваторія (далі - Обсерваторія) звернулась до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради (далі - Виконком), Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради (далі - Фонд комунального майна ІМР), Комунального підприємства ,,Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП ,,ІМБТІ» ), в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Виконкому від 30.01.2015 р. № 58 (т.1, а.с.1-4).

Позивач неодноразово доповнював та уточнював свої вимоги шляхом подачі письмових заяв (т.1, а.с.98-102; т.1, а.с.160-167; т.2, а.с.66-70; т.1, а.с.98-102; т.2, а.с.128-132). В останній редакції позовних вимог Обсерваторія просить визнати незаконними та скасувати рішення Виконкому від 01.03.2001 р. № 205 та від 12.06.2015 р. № 461, а також скасувати свідоцтво про право власності від 22.06.2005 р. № 273, видане на підставі рішення Виконкому від 01.03.2001 р. № 205.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.03.2015 р. відкрито провадження у справі № 500/1569/15 за правилами КАС України.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.12.2015 р. залишено без розгляду адміністративний позов Обсерваторії в частині вимог щодо визнання незаконним та скасування рішення Виконкому від 01.03.2001 р. № 205 та скасування свідоцтва про право комунальної власності від 22.06.2005 р. № 273.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.05.2016 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 р. з урахуванням ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2016 р. про виправлення описки постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.05.2016 р. скасовано, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Виконкому від 23.01.2015 р. № 28.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.09.2020 р.: скасовано постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.05.2016 р., постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2016 р.; закрито провадження у справі № 500/1569/15; роз`яснено позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду, а також про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутись до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.10.2020 р. за заявою Обсерваторії справу № 500/1569/15 передано до Господарського суду Одеської області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2020 р. справу № 500/1569/15 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Лічману Л.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.11.2020 р. суддею Лічманом Л.В. прийнято справу № 500/1569/15 до свого провадження; призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 01.12.2020 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.12.2020 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22.12.2020 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 22.12.2020 р.: продовжено строк підготовчого провадження на 15 днів; закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.01.2021 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 19.01.2021 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 04.02.2021 р., а від 04.02.2021 р. - до 18.02.2021 р.

Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено представнику Виконкому можливість участі в засіданнях суду в режимі відеоконференції.

Учасники справи в засідання суду, в якому ухвалено рішення, не з`явились, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, що підтверджується розписками їх представників, відеофіксацією попереднього судового засідання, повідомленнями про вручення поштових відправлень та заявами учасників справи про розгляд справи без їх представників.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 18.02.2021 р. підписано вступну та резолютивну частини рішення без їх проголошення.

Під час розгляду справи господарським судом позивачем подано відповідь на відзиви та письмові пояснення, в яких просить визнати незаконним та скасувати рішення Виконкому від 01.03.2001 р. № 205 та від 12.06.2015 р. № 461, а також скасувати свідоцтво про право власності від 22.06.2005 р. № 273, видане на підставі рішення Виконкому від 01.03.2001 р. № 205.

Позиція Обсерваторії з посиланням на приписи ст.ст.13,142 Конституції України, ст.ст.326,327,329 ЦК України, ст.ст.2,31,35 Закону України ,,Про власність» , ст.7 Закону України ,,Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» , ст.4 Закону України ,,Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» , п.1 постанови Кабінету Міністрів України ,,Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю» обґрунтована наступним.

Обсерваторію створено у вересні 1960 р. на підставі наказу начальника Головного управління Гідрометеорологічної служби при Раді Міністрів СРСР від 06.07.1960 р. № 122 та наказу начальника Управління Гідрометеорологічної служби Української PCP від 07.09.1960 р. № 212.

Для її розміщення спільним наказом Головнокомандуючого військово-морського флоту СРСР та начальника Головного управління Гідрометеорологічної служби при Раді Міністрів СРСР від 03.09.1960 р. № 260/160 визначено командувачу Чорноморським флотом передати, а начальнику Українського управління гідрометслужби прийняти до 01.10.1960 р. належні військово-морському флоту службові приміщення в м. Ізмаїлі площею 267 кв.м у військовому містечку № 43 по вул. Красивій, 16.

На виконання наказу від 03.09.1960 р. № 260/160 командувачем Чорноморським флотом видано наказ від 17.09.1960 р. № 149 та за актом від 04.10.1960 р. передано Обсерваторії службові приміщення другого поверху будівлі № 1 у військовому містечку № 43 по вул. Красивій, 14 площею 177,8 кв.м.

Таким чином, службові приміщення передано в будівлі по вул. Красивій, 14, а не по вул. Красивій, 16, і при цьому Обсерваторія недоотримала біля 92 кв.м від площі, про яку йдеться в наказі від 03.09.1960 р. № 260/160. З листа начальника головного штабу ВМФ від 18.04.1961 р. № 30/5-2123 вбачається вказівка командувачу Чорноморським флотом вирішити це питання, проте з невідомих причин вказівка не виконана.

З жовтня 1960 р. і по теперішній час Обсерваторія безперервно володіє та розпоряджається частиною будинку по вул. Героїв Сталінграду,36, який до 1965 р. мав адресу: вул. Красива, 14. Ця ж адреса в той час була поштовою і юридичною адресою Обсерваторії, що підтверджується довідкою Українського гідрометеорологічного центру від 28.02.2012 р. № 01-14/450.

Користуючись адміністративною будівлею по вул. Героїв Сталінграду, 36, Обсерваторія за державні кошти зробила значні невід`ємні поліпшення цього нерухомого майна, а саме: встановила системи індивідуального газового опалювання, водопроводу і каналізації; провела повну заміну крівлі будівлі; асфальтувала та облаштувала територію; неодноразово ремонтувала службові приміщення, гаражі, склади і підвали.

Листом від 21.08.1986 р. № 12/461 Виконком звернувся до командувача Чорноморським флотом з проханням про передачу Обсерваторії недоотриманих службових приміщень площею 92 кв.м. Відповідь на це звернення була негативна. Крім того, як вбачається з листа від 15.05.1986 р. № 189, у 1961 р. чотири кімнати загальною площею 79,5 кв.м на першому поверсі будівлі по вул. Героїв Сталінграду, 36 передано Радянському Дунайському пароплавству (РДП) безкоштовно в тимчасове користування. Відповідь РДП листом від 13.04.1989 р. № ЧЗБ/36 на запит Обсерваторії про передання службових приміщень також не дала позитивного результату.

Обсерваторія неодноразово намагалась оформити належним чином частину будівлі № 36 по вул. Героїв Сталінграду в м. Ізмаїлі та земельну ділянку, але позитивної відповіді від органів місцевого самоврядування не отримала, в т.ч. листом від 15.06.2005 р. № 570 Фонд комунального майна ІМР повідомив, що відбувається інвентаризація об`єктів нерухомості - нежитлових приміщень міської комунальної власності та просив надати правоустановчі документи на право користування приміщеннями, в яких розташовується Обсерваторія.

Іншим листом від 14.07.2005 р. № 706 Фонд комунального майна ІМР повідомив, що відповідно до рішення Виконкому від 01.03.2001 р. № 205 право власності на об`єкт нерухомого майна по вул. Героїв Сталінграду, 36 зареєстровано за міською громадою, в зв`язку з чим видано свідоцтво на право власності від 22.06.2005 р. № 373.

Передумовою для прийняття рішення Виконкому від 01.03.2001 р. № 205 стала помилкова інформація про те, що будівля по вул. Героїв Сталінграду, 36 в минулому мала адресу: вул. Красива, 16, будинок за якою дійсно рішенням Виконкому від 13.12.1949 р. № 839 взято на баланс Міськжилуправління м. Ізмаїла.

Обсерваторія багаторазово зверталась до Ізмаїльської міської ради з проханням виправити помилку, якої припустились понад 15 років тому, надаючи копії архівних документів, які підтверджують, що будівля по вул. Героїв Сталінграду, 36 раніше мала адресу: вул. Красива, 14 і, відтак, ніколи не входила в перелік об`єктів комунальної власності, однак ніякої позитивної відповіді на усі звернення не отримала.

Позивач вказує, що відповідно до Єдиного реєстру об`єктів державної власності частина будівлі по вул. Героїв Сталінграду, 36 в м. Ізмаїлі Одеської області загальною площею 336,9 кв.м перебуває на його балансі, належить до державної власності та сфери управління ДСНС. Факт належності нерухомого майна державі вбачається з того, що на виконання вимог Закону України ,,Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» передача нерухомого майна із державної у комунальну власність здійснюється Кабінетом Міністрів України, але рішення останнім щодо передачі будівлі № 36 по вул. Героїв Сталінграду у м. Ізмаїлі Одеської області із державної у комунальну власність територіальної громади Ізмаїльської міської ради не приймалось, а ДСНС як уповноважений орган управління не надавав згоду на передачу будівлі з державної у комунальну власність.

Незаконність рішення Виконкому від 01.03.2001 р. № 205 про право власності на об`єкт нерухомого майна по вул. Героїв Сталінграду, 36 підтверджується наступними доказами: довідкою Ізмаїльського архіву від 13.02.2015 р. № 7, де повідомлено, що у рішенні Виконкому від 13.12.1949 р. № 839 відомостей про взяття на баланс Міськжитлоуправлінням будівлі по вул. Красивій, 14 немає; довідкою Ізмаїльського архіву від 22.12.2005 р. № 141, згідно якої відомостей про право власності на будинок, розташований по вул. Героїв Сталінграду, 36 (раніше вул. Красива, 14), за 1944-1965 рр. в документах архіву немає; довідкою Ізмаїльського архіву від 22.12.2005 р. № 141/1, в якій вказується, що в переліку будівель, які були перенумеровані у 1965 р., будівля по вул. Красивій, 36 зазначена як така, що не належить Міськжитлоуправлінню м. Ізмаїла; довідкою Ізмаїльського МБТІ від 26.02.2004 р. № 65, яка свідчить про те, що будинок № 36 по вул. Героїв Сталінграду в числі зареєстрованих будівель в місті Ізмаїлі не значиться.

В подальшому Виконкомом прийнято рішення від 23.01.2015 р. № 28 ,,Про безоплатну передачу на баланс нежитлових приміщень» , на виконання якого в лютому 2015 р. перший поверх будівлі по вулиці Героїв Сталінграду, 36 у м. Ізмаїлі Одеської області зайнятий КП ,,ІМБТІ» .

30.01.2015 р. та 12.06.2015 р. Виконкомом прийнято рішення №№ 58 та 461 відповідно, якими вносились виправлення в рішення від 23.01.2015 р. № 28 в частині нумерації переданих підвальних приміщень та їх площі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 р. по даній справі рішення Виконкому від 12.06.2015 р. № 461 визнано протиправним та скасовано, проте до теперішнього часу КП ,,ІМБТІ» продовжує знаходитися в незаконно зайнятих приміщеннях по вул. Героїв Сталінграду, 36 у м. Ізмаїлі Одеської області.

Враховуючи вищенаведене, позивач робить висновок, що нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Ізмаїл вул. Героїв Сталінграду, 36, є об`єктом державної власності, перебуває на балансі Обсерваторії та Державної установи ,,Держгідрографія» і до комунальної власності за рішенням Кабінету Міністрів України не передавалось, з огляду на що та ту обставину, що право комунальної власності оформлено незаконно, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Від відповідачів по справі до господарського суду надійшли відзиви на позов, заперечення на відповідь на відзиви та письмові пояснення. Їх правова позиція зводиться до необхідності відмови у позові, виходячи з того, що:

- з урахуванням змісту ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.12.2015 р., якою частково залишено позов без розгляду, господарський суд, якому заяви про зміну предмету позову не подавались, має розглядати лише вимогу Обсерваторії про визнання незаконним та скасування рішення Виконкому від 12.06.2015р. № 461;

- право комунальної власності на спірне нерухоме майно підтверджується не скасованим в установленому порядку свідоцтвом про право власності від 22.06.2005 р. № 373, виданим на підставі чинного рішення Виконкому від 01.03.2001 р. № 205. Оскільки територіальна громада м. Ізмаїл є власником будівлі по вул. Героїв Сталінграду, 36, вона через свої органи вправі розпоряджатись нею, у т.ч. передавати її на баланс оспорюваним рішенням Виконкому;

- право власності за місцевою радою на адміністративну будівлю по вул. Героїв Сталінграда, 36 (колишня вул. Красива, 16) в м. Ізмаїлі оформлено ще у 1949 р. та зареєстровано у 1959 р. ОСОБА_1 користувалась цією будівлею на правах оренди на підставі рішення Виконкому від 21.04.1945 р. № 224, а Обсерваторії передавалась лише частина приміщень вказаної будівлі у тимчасове користування 04.10.1960 р.;

- рішенням Виконкому від 29.01.2009 р. № 105 на КП ,,ІМБТІ» покладено ведення Адресного реєстру м. Ізмаїла, відповідно до матеріалів архіву якого об`єкт нерухомості, розташований по вул. Героїв Сталінграда, 36 в м. Ізмаїлі, мав колишню адресу вул. Красива, 16-18, що підтверджується, зокрема, копіями з поквартальних зйомок №№ 557, 578, 596;

- Обсерваторія не має права стверджувати, що на законних підставах користується приміщеннями будівлі по вул. Героїв Сталінграда, 36 загальною площею 336,9 кв.м, адже в дійсності позивачу передано тільки 206 кв.м за актом прийому-передачі від 04.10.1960 р. Решта приміщень також знаходиться на балансі позивача згідно відомостей з Єдиного реєстру об`єктів державної власності, який ведеться Фондом державного майна України, проте останній вніс дані до реєстру щодо названого об`єкту нерухомості, керуючись інформацією, наданою йому Обсерваторією, а не на підставі правовстановлюючих документів, про що свідчить лист Фонду державного майна України від 15.07.2015 р. № 10-25-12678.

Інші учасники справи свою позицію з приводу спірних правовідносин господарському суду не повідомили. Під час розгляду справи в порядку адміністративного судочинства Фонд комунального майна ІМР підтримав доводи інших відповідачів, у той час як Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Державна установа ,,Держгідрографія» вважали за потрібне позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність тверджень учасників справи фактичним її обставинам та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на таке.

Як вже зазначено вище, в рамках провадження у даній справі Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області розглядались уточнені позовні вимоги про визнання незаконними та скасування рішень Виконкому від 01.03.2001 р. № 205 та від 12.06.2015 р. № 461, а також про скасування свідоцтва про право власності від 22.06.2005 р. № 273, виданого на підставі рішення Виконкому від 01.03.2001 р. № 205.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.12.2015 р. залишено без розгляду позов Обсерваторії в частині вимог щодо визнання незаконним та скасування рішення Виконкому від 01.03.2001 р. № 205 та скасування свідоцтва про право комунальної власності від 22.06.2005 р. № 273.

Вказана ухвала набрала законної сили, адже залишена без змін ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 р. та Вищого адміністративного суду України від 15.12.2016 р.

Враховуючи наведене та те, що заява про зміну предмету позову не подавалась (письмові пояснення та відповідь на відзиви, подані до господарського суду, в яких викладено прохання розглянути в т.ч. ті вимоги, які залишено без розгляду, заявами про зміну предмету позову не є), по суті судом розглядається лише позовна вимога Обсерваторії про визнання незаконним та скасування рішення Виконкому від 12.06.2015 р. № 461.

23.01.2015 р. Виконкомом прийнято рішення ,,Про безкоштовну передачу на баланс нежитлових приміщень» № 28 (т.1, а.с.25), за яким Фондом комунального майна ІМР передано на баланс (без прав повного господарського відання, володіння та розпорядження) КП ,,ІМБТІ» нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Ізмаїл, вул. Героїв Сталінграду, 36, загальною площею 292,15 кв.м, що складаються з: літ. ,,А» , прим. № 1, 2, 3, 7-15 площею 202,7 кв.м; підвальних приміщень № ІХ, VІІ - 44,0 кв.м, 1/2 частини прим. І, ІІ, ХV - 9,65 кв.м; складу літ. ,,Г» - 35,8 кв.м.

30.01.2015 р. Виконкомом прийнято рішення № 58 (т.1, а.с.27), яким п.1 рішення від 23.01.2015 р. № 28 викладено в іншій редакції у зв`язку з виявленою помилкою в частині номерів переданих приміщень першого поверху.

12.06.2015 р. Виконкомом прийнято оскаржуване рішення № 461 (т.2, а.с.82), яким визнано нечинним рішення від 30.01.2015 р. № 58 та викладено п.1 рішення від 23.01.2015 р. № 28 в редакції, згідно якої Фондом комунального майна ІМР передається на баланс (без прав повного господарського відання, володіння та розпорядження) КП ,,ІМБТІ» нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Ізмаїл, вул. Героїв Сталінграду, 36, загальною площею 293,4 кв.м, що складаються з: літ. ,,А» , прим. № 1, 2, 3, 7-15 площею 202,7 кв.м; підвальних приміщень № VІІІ, ІХ - 44,0 кв.м, 1/2 частини прим. І, ІІ, ХІV, ХV - 10,9 кв.м; складу літ. ,,Г» - 35,8 кв.м.

На виконання названих рішень Виконкому щодо передачі приміщень на баланс КП ,,ІМБТІ» зайняло перший поверх та деякі підвальні приміщення будівлі по вулиці Героїв Сталінграду, 36 у м. Ізмаїлі Одеської області, де розмістило, зокрема, архів.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В п.10 ч.2 ст.16 ЦК України закріплено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси .

В ч.1 ст.393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника , за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, за змістом наведених приписів законодавства особа може звернутись до господарського суду з позовом про визнання незаконним та скасування акту органу місцевого самоврядування, який порушує її права. Той факт, що особа, яка звернулась до суду з відповідним позовом, являється власником майна або уповноважена ним на вчинення таких дій, підлягає першочерговому встановленню.

В обґрунтування наявності порушеного права Обсерваторія посилається на те, що нерухоме майно, а саме приміщення першого поверху та підвалу , в яких розмістилось КП ,,ІМБТІ» , є об`єктом державної власності, який перебуває на балансі Обсерваторії та Державної установи ,,Держгідрографія» і до комунальної власності не передавався.

Дослідивши докази, які надано позивачем в підтвердження наведеного твердження, господарський суд вказує, що жоден з них не доводить факт набуття державою в особі Обсерваторії права на приміщення, де розміщено КП ,,ІМБТІ» .

Так, за актом від 04.10.1960 р. (т.1, а.с.109) передано в тимчасове користування Обсерваторії службові приміщення другого поверху будівлі № 1 у військовому містечку № 43 по вул. Красивій, 14 службовою площею 177,8 кв.м, нежитлові приміщення площею 28,2 кв.м, а також 3 сарайчика площею 42 кв.м. Господарський суд зазначає, що про передачу приміщень першого поверху або ж підвалу в цьому акті не йдеться.

Ще одним доказом наявності у Обсерваторії прав на нерухоме майно в будинку за адресою: м. Ізмаїл, вул. Героїв Сталінграду, 36 позивач називає відомості з Єдиного реєстру об`єктів державної власності, який ведеться Фондом державного майна України. У вказаному реєстрі міститься інформація стосовно знаходження на балансі Обсерваторії приміщень адміністративної будівлі площею 336,9 кв.м та підвалу площею 146,5 кв.м, які належать до державної власності та сфери управління ДСНС.

З`ясовуючи підстави для набуття державою прав на нерухоме майно в будинку за адресою: м. Ізмаїл, вул. Героїв Сталінграду, 36, суд під час попереднього розгляду справи витребував правовстановлюючі документи у Фонду державного майна України, який листом від 15.07.2015 р. № 10-25-12678 (т.2, а.с.83-85) повідомив, що відомості до Єдиного реєстру об`єктів державної власності внесено згідно інформації, отриманої від Обсерваторії, а не на підставі правовстановлюючих документів. Таким чином, дані Єдиного реєстру об`єктів державної власності не можуть бути належним та допустимим доказом набуття прав на нерухоме майно.

Окремо Обсерваторія посилається на те, що факт належності нерухомого майна державі вбачається з того, що на виконання вимог Закону України ,,Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» Кабінетом Міністрів України не приймалось обов`язкове рішення щодо передачі будівлі № 36 по вул. Героїв Сталінграду у м. Ізмаїлі Одеської області з державної до комунальної власності.

В матеріалах справи дійсно відсутній акт Уряду відносно передачі нерухомого майна з державної до комунальної власності, однак ця обставина не свідчить про те, що Обсерваторія має будь-які права на приміщення, в яких знаходиться КП ,,ІМБТІ» .

Взагалі недоречними являються посилання на знаходження частини майна на балансі Державної установи ,,Держгідрографія» , адже за захистом своїх майнових прав у такому випадку повинна звертатись саме названа установа, а не Обсерваторія.

Також як за формою, так і за змістом не є доказами існування у Обсерваторії прав на нерухоме майно довідки Ізмаїльського архіву від 13.02.2015 р. № 7, від 22.12.2005 р. № 141, від 22.12.2005 р. № 141/1 та довідка Ізмаїльського МБТІ від 26.02.2004 р. № 65.

Підсумовуючи викладене, господарський суд зауважує, що Обсерваторією доказово не доведено фактичні обставини, пов`язані з існування в неї прав на приміщення, які передано на баланс КП ,,ІМБТІ» рішенням Виконкому від 23.01.2015 р. № 28 з урахуванням рішення від 12.06.2015 р. № 461, а, отже, особа, яка в даному випадку звернулась до суду, посилаючись на порушення її прав на нерухоме майно, не довела наявність останніх, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

В ст.328 ЦК України закріплено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Підставою для прийняття оспорюваного рішення Виконкому стала реєстрація за територіальною громадою м. Ізмаїла права власності на об`єкт нерухомого майна по вул. Героїв Сталінграду, 36 згідно з рішенням Виконкому від 01.03.2001 р. № 205 (т.1, а.с.205), на виконання якого видано свідоцтво на право власності від 22.06.2005 р. № 373 (т.1, а.с.66).

Господарський суд зазначає, що рішення Виконкому від 01.03.2001 р. № 205 в судовому порядку незаконним не визнавалось. Також воно з названих вище причин предметом спору у даній справі не являється. З урахуванням приписів ст.328 ЦК України суд, не надаючи оцінку правомірності рішення Виконкому від 01.03.2001 р. № 205, вважає його на теперішній час достатньою передумовою для висновків про: набуття територіальною громадою м. Ізмаїла права власності на будинок по вул. Героїв Сталінграду, 36; можливість розміщення в ньому КП ,,ІМБТІ» за рішеннями Виконкому від 23.01.2015 р. № 28 та від 12.06.2015 р. № 461.

Окремо слід звернути увагу сторін на те, що їхні доводи з приводу попередньої адреси будинку по вул. Героїв Сталінграду, 36, наведені в контексті правомірності набуття кожним з них прав на нерухоме майно ще за часів СРСР, мають досліджуватись у справі за позовом уповноваженого державного органу про визнання недійсним рішення Виконкому від 01.03.2001 р. № 205, право на заявлення якого не втрачено.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом відмовлено у позові, судові витрати, понесені Обсерваторією, покладаються на неї.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

У позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24 лютого 2021 р.

Суддя Л.В. Лічман