Ухвала

від 23.02.2021 по справі 904/2611/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 904/2611/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,

представників учасників справи:

позивача - акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Дудченко В.В.,

відповідача - акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Дніпропетровськгаз" - Павліченко Л.М.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Пушкар І.А. ,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" - не з`яв.;

комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго"- не з`яв.;

акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" - не з`яв.;

комунального підприємства "Криворіжтепломережа" - не з`яв.;

дочірнього підприємства "Солонетеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради - не з`яв.;

дочірнього підприємства "Перещепинетеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради - не з`яв.;

комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" - не з`яв.;

комунального підприємства Кам`янської міської ради "Тепломережі" - не з`яв.;

комунального підприємства "Фрунзенське ЖКП" - не з`яв.;

Дніпровського державного аграрно-економічного університету в особі Новомосковського коледжу Дніпровського державного аграрно-економічного університету - не з`яв. ;

квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро - не з`яв.,

розглянув касаційні скарги акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія) та акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз")

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2020 (суддя Бєлік В.Г.) та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2020 (головуючий суддя - Антонік С.Г., судді Березкіна О.В. і Чус О.В.)

зі справи № 904/2611/18

за позовом АТ "Укртрансгаз"

до акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Дніпропетровськгаз" (далі- Товариство)

про стягнення заборгованості в сумі 1 397 649 502,04 грн.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Компанія,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

комунальне підприємство "Жовтоводськтепломережа";

комунальне підприємство "Павлоградтеплоенерго";

акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль";

комунальне підприємство "Криворіжтепломережа";

дочірнє підприємство "Солонетеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради;

дочірнє підприємство "Перещепинетеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради;

комунальне підприємство "Новомосковськтеплоенерго";

комунальне підприємство Кам`янської міської ради "Тепломережі";

комунальне підприємство "Фрунзенське ЖКП";

Дніпровський державний аграрно-економічний університет в особі Новомосковського коледжу Дніпровського державного аграрно-економічного університету;

квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпро,

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення 2 529 562 338,63 грн., з яких: 1 967 113 484,20 грн. - основний борг, 337 044 926,75 грн. - пеня, 62 697 418,84 грн. - 3% річних, 162 746 508,84 грн. - "інфляційні втрати".

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000702 (далі - Договір) у частині неоплати відповідачем наданих йому позивачем послуг балансування природного газу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2020, у позові відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження негативного місячного небалансу відповідача за спірний період у заявленому розмірі, визначеному з дотриманням встановленого законодавством порядку і, як наслідок, - підстав для врегулювання такого небалансу шляхом надання послуг комерційного балансування.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки предметом Договору є надання послуг транспортування природного газу, обсяг яких визначається додатком 1 (розподіл потужності) та додатком 2 (транспортування) і які відповідно до пункту 2.8 Договору є його невід`ємною частиною. Сторонами не надані докази укладання додатків 1, 2, 3 до Договору. Оскільки сторони не укладали додатки 1, 2, 3 до Договору, то фактично не погодили предмет договору (потужність та обсяг транспортування газу), що є істотною умовою, не визначили перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника. А неузгодження істотних умов договору свідчить про те, що договір є неукладеним і, відповідно, такий договір не створює наслідків для його сторін. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі № 916/2090/16 у подібних правовідносинах. Тому складені АТ "Укртрансгаз" на підставі пункту 11.4 Договору односторонні акти послуг балансування не можуть бути визнані належним доказом на підтвердження визначення обсягу та, відповідно, вартості послуг балансування газу в спірних періодах.

У касаційній скарзі до Верховного Суду Компанія, посилаючись на неправомірність рішення місцевого господарського суду в частині, що стосується Компанії та невиправлення його помилок судом апеляційної інстанції, за відсутності висновку Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах та відсутності у Компанії (з огляду на остаточність постанови) можливості спростувати необ`єктивні, несправедливі і незаконні рішення, просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2020 у справі №904/2611/18 у частині "Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2020 у справі №904/2611/18 залишити без змін" та прийняти у цій частині нове рішення, яким виключити з мотивувальної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2020 у справі №904/2611/18 висновки щодо Компанії, а саме:

"Крім того, позивач безпідставно включає до послуг балансування обсяг природного газу, був відібраний підприємствами теплокомуненерго (треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

Постачання природного газу НАК "Нафтогаз України" виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, що затверджується КМУ, а у випадках, передбачених Законом України "Про ринок природного газу", - на підставі типового договору з дотриманням принципу недискримінації.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у відповідності до постанови КМУ від 01.10.2015 року №758, від 20.03.2016 року № 234 на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 року № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", було зобов`язане постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, та відповідно, видати належні номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям згідно до договорів, які укладені між ними.

Так, Положенням "Про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 року № 758 (чинне на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення), покладено на НАК "Нафтогаз України" обов`язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 15-17 цього Положення.

Також, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017" для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (далі - опалювальний сезон) було доручено видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 року № 357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії" та з дотриманням принципу недискримінації.

Наведені вище обставини були предметом розгляду справ за позовними заявами підприємств теплокомуненерго до ПАТ "НАК "Нафтогаз України", ПАТ "Дніпропетровськгаз" про зобов`язання вчинити певні дії №904/8963/17 (Дніпровська ТЕЦ), №904/2092/17 (Дніпровська ТЕЦ), №904/5621/17 (КП "Жовтоводськтепломережа"), №904/9570/17 (КП "Павлоградтешюенерго"), №904/9054/17 (КП "Павлоградтеплоенерго"), №904/2085/17 (КП ТМ "Криворіжтепломережа"), № 904/9545/17 (КП ТМ "Криворіжтепло-мережа").

Серед вищевказаних справ, 22.06.2018 року Об`єднаною палатою Верховного суду за касаційною скаргою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" було прийнято постанову по справі №904/5621/17 за позовом КП "Жовтоводськтепломережа" до ПАТ "Дніпропетровськгаз", ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про зобов`язання відновити газопостачання, що було припинено на підставі актів про припинення від 31.03.2017 року, у зв`язку з відсутністю підтверджених номінацій на лютий-березень 2017 року, по якій Верховний суд зробив наступні висновки:

"17. Суд не погоджується з доводами Скаржника (пункти 10 та 11) щодо необґрунтованості мотивувальної частини постанови апеляційного суду в частині визначення обов`язку Третьої особи-1 видавати номінації, оскільки відповідний висновок ґрунтується на положеннях обов`язкового до виконання Розпорядження, отже твердження про порушення судом Порядку пооб`єктового припинення (обмеження) газопостачання. Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 року № 758, пунктом 2 розділом 3 глави VI Кодексу газорозподільних систем, статті 19 Закону України "Про теплопостачання", безпідставні".

З урахуванням викладеного, суд зауважує, що постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії є обов`язком ПАТ "НАК "Нафтогаз України", а не правом. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного суду від 14.05.2018 року у справі № 926/680/17, від 21.03.2018 року у справі № 911/656/17 та від 04.08.2018 року у справі № 922/4187/17.

Таким чином відповідний обсяг газу поставлений ПАТ "НАК "Нафтогаз України" виробникам теплової енергії був правильно кваліфікований відповідачем, як такий, що поставлений відповідно до узгоджених догорів між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та підприємствами теплокомуненерго, а позивачем помилково віднесений до обсягів небалансу відповідача.

Суд критично оцінює заперечення позивача і третьої особи з цього приводу мотивовані тим, що формальна відсутність номінації, котра згідно приписів наведених постанов та розпорядження КМУ повинна була бути видана ПАТ "НАК "Нафтогаз України" підприємствам виробникам теплової енергії, унеможливлює облік цього газу такого, що поставлений ПАТ "НАК "Нафтогаз України". Суд зауважує, що невиконання приписів законодавства, тобто правопорушення, не може створювати такі самі наслідки, що і правомірна поведінка. За таких обставин перекладання відповідальності з третьої особи, яка не виконала вимоги щодо видачі номінацій підприємствам теплокомуненерго, хоча фактично і здійснила постачання відповідних обсягів газу, на відповідача, котрий правильно, з урахуванням приписів постанови КМУ від 01.10.2015 року № 758 на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 року № 742-р здійснив розподіл цих обсягів газу, суперечить принципам розумності, справедливості і добросовісності.

Виключення з обсягів заявленого до стягнення небалансу обсягів газу, що поставлений ПАТ "НАК "Нафтогаз України" підприємствам виробникам теплової енергії, означає відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за послуги балансування."

За доводами касаційної скарги Компанії:

- суд першої інстанції в межах спору між сторонами також вирішив й інший спір - між третіми особами без самостійних вимог, а саме постановив, що обсяги газу, відібрані виробниками теплової енергії (треті особи без самостійних вимог у справі) у спірний період, поставлені саме з ресурсів Компанії (треті особи без самостійних вимог у справі). У зв`язку з цим до предмета доказування включив обставини щодо підстав відбору природного газу зазначеними виробниками теплової енергії у спірний період та надав такому відбору правової оцінки;

- судом першої інстанції не застосовано висновки Верховного Суду щодо вирішення спору між третіми особами без самостійних вимог та щодо дослідження відповідних обставин у межах окремого спору у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 22.06.2018 у справі № 904/5621/17, від 04.04.2018 у справі № 904/5094/17, від 04.09.2018 у справі № 904/9570/17, від 22.03.2018 у справі № 904/2092/17, від 17.07.2019 у справі № 906/408/18, від 09.10.2019 у справі № 922/1382/18;

- суд апеляційної інстанції у частині, що стосується Компанії, прийняв принципово інше рішення (про те, що у межах цієї справи не можуть встановлюватись обставини стосовно постачання/непостачання природного газу у спірний період з ресурсу Компанії), залишивши при цьому без змін рішення місцевого господарського суду, чим створив ситуацію правової невизначеності (адже такі рішення є взаємовиключні) як щодо правильності застосування процесуального закону, так і щодо прав та обов`язків Компанії у подібних правовідносинах. З огляду на істотні процесуальні порушення, допущені місцевим господарським судом, суд апеляційної інстанції мав змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції в частині, що стосується Компанії шляхом виключення з неї висновку про Компанію. Проте Центральний апеляційний господарський суд такої підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції не угледів та не застосував норму, яку мав застосувати, - статтю 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);

- наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (у розумінні пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України), а саме яку статтю - 276 ГПК України чи 277 ГПК України має застосувати апеляційний суд у випадку, коли у межах спору про стягнення оператором газотранспортної системи заборгованості за договором транспортування природного газу судами першої інстанції ухвалюються рішення про права та обов`язки Компанії як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

АТ "Укртрансгаз" також звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зазначаючи, що рішення місцевого господарського суду і постанова суду апеляційної інстанції є незаконними, необґрунтованими та такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить: скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2020 у справі № 904/2611/18 повністю; прийняти нове рішенням, яким позов задовольнити; судові витрати покласти на відповідача.

Згідно з доводами касаційної скарги АТ "Укртрансгаз":

- суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішення застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/20912/17, від 18.05.2020 у справі № 826/16697/17, від 06.03.2018 у справі №917/492/17, від 14.11.2019 у справі №904/2732/18;

- скаржник вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 916/9060/16 та який застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, оскільки матеріали цієї справи № 904/2611/18, на відміну від висновків у справі № 916/2090/16, містять всі належні та допустимі докази того, що складені акти наданих послуг балансування відповідають як вимогам Кодексу ГТС, так і вимогам укладеного Договору, містять всі належні та допустимі докази, на підставі чого такі акти були складені, а найголовніше, що матеріали даної справи містять відповідні звіти як позивача, так і відповідача, а тому суди попередніх інстанцій мали можливість встановити обсяг наданих послуг та, відповідно, їх вартість. Крім того, відповідач у справі № 916/2090/16, на відміну від відповідача у цій справі, не є оператором ГРМ;

- необхідно відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, на який посилався суд апеляційної інстанції, викладений у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/1580/18, від 04.09.2018 у справі № 916/1807/16, застосованих судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, щодо права на коригування обсягів наданих послуг балансування та застосування коефіцієнту 1.2, оскільки при наведенні вказаних висновків Верховний Суд у вказаних справах та суди попередніх інстанцій у цій справі неправильно застосували норми матеріального права, а саме: статті 526, 530, 612 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статті 1, 4, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункт 192.1 статті 192, пункт 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, главу 4 розділу XIV, пункти 1-2 глави 3 розділу ХІV, розділ ХІІ Кодексу ГТС, а також порушили норми процесуального права, а саме статті 76-79 ГПК України.

Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" у відзиві на касаційні скарги заперечує проти доводів, викладених у них, зазначаючи, що вони є необґрунтованими, оскільки позивачем та Компанією не надано належних і допустимих доказів на підтвердження негативного місячного небалансу відповідача за спірний період у заявленому розмірі, визначеного з дотриманням встановленого законодавством порядку і, як наслідок, - підстав для врегулювання такого небалансу шляхом надання послуг комерційного балансування, а подані касаційні скарги фактично зводяться до спроби переконати Верховний Суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, посилаючись на те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення. Однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржники вважають незаконними, - та просить відмовити у задоволенні касаційних скарг, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Комунальне підприємство "Криворіжтепломережа" у письмових поясненнях на касаційні скарги АТ "Укртрансгаз" та Компанії зазначає, що воно не погоджується з доводами касаційних скарг, такі доводи зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями та викладення власного бачення у питанні застосування правових норм.

Товариство у відзиві на касаційну скаргу Компанії зазначає, що ця касаційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Компанія просить не тільки змінити рішення суду апеляційної інстанції, але й скасувати його в частині, що не відповідає приписам ГПК України. Проте, господарським процесуальним законодавством не передбачені одночасне скасування та зміна судового рішення, що також є самостійною підставою для відмови у задоволенні касаційної скарги. Товариство просить у задоволенні касаційної скарги Компанії відмовити у повному обсязі, а рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" Товариство зазначає, що касаційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, зокрема зазначає, що: підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 та 2 частини другої статті 287 ГПК України, відсутні, оскільки правові висновки, на які посилається скаржник як на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, викладені у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 910/20912/17, від 18.05.2020 у справі № 826/16697/17, від 06.03.2018 у справі № 917/492/17, від 14.11.2019 у справі № 904/2732/18, не є релевантними для правовідносин, які склалися між сторонами у цій справі, скаржником не доведено необхідності відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 916/2090/16, від 18.06.2019 у справі № 922/1580/18, від 04.09.2018 у справі № 916/1807/16, від 09.10.2019 у справі № 922/1382/18, які застосував суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові; взагалі, доводи скаржника зводяться до недослідження судами попередніх інстанцій та ненадання оцінки наявним у матеріалах справи доказам, однак це виходить за межі перегляду справи касаційним судом, - та просить у задоволенні касаційної скарги відмовити , а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2020 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2020 у справі №904/2611/18 залишити без змін.

Від Товариства надійшло клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2020 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2020 у справі №904/2611/18, яке мотивовано тим, що Верховний Суд вже виклав свій висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах у постанові від 02.07.2020 у справі № 908/955/18, у постанові від 25.06.2019 у справі № 916/2090/16 та в ухвалі від 10.09.2020 у справі № 916/3201/19.

Від інших учасників справи відзиви на касаційні скарги не надходили.

Разом з тим Касаційним господарським судом з`ясовано, що ухвалою Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 922/3987/19 за позовом АТ "Укртрансгаз" до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про стягнення заборгованості у розмірі 222 820 105,75 грн., пені у розмірі 15 291 992,21 грн., 3% річних у розмірі 1 312 978,90 грн. за неналежне виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати за добові небаланси за період з березня по червень 2019 року передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з мотивів необхідності відступити від висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 916/2090/16.

Розгляд справи №922/3987/19 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду призначено на 19.03.2021 о 10:30 год.

Відповідно до пункту 7 частини першої ГПК України cуд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку згідно з приписами пункту 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З огляду на те, що в основу оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції у цій справі покладено висновки Верховного Суду, зазначені у постанові від 25.06.2019 у справі № 916/2090/16, висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3987/19 має суттєве значення для вирішення спору в даній справі та для єдності судової практики, враховуючи остаточність постанови Верховного Суду.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд вважає за необхідне зупинити провадження в даній справі № 904/2611/18 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до прийняття відповідного рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3987/19.

У зв`язку з наведеним Верховний Суд вважає також за необхідне розглянути зазначене вище клопотання Товариства про закриття касаційного провадження у справі за результатами та з урахуванням розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду згаданої справи № 922/3987/19.

Керуючись пунктом 7 частини першої статті 228 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 904/2611/18 за касаційними скаргами акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2020 до прийняття відповідного рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3987/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов