Рішення

від 01.02.2021 по справі 160/15557/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року Справа № 160/15557/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Новокадацький відділ державної виконавчої служби у м.Дніпрі (49128, м.Дніпро, вул.Юрія Кондратюка, 108, код ЄДРПОУ 34984467) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

24 листопада 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Новокадацький відділ державної виконавчої служби у м.Дніпрі, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Новокодацького відділу державне виконавчої служби у м. Дніпрі (вул. Юрія Кондратюка, 108. м. Дніпро, 49128 , код ЄДРПОУ 34984467 щодо відмови в скасуванні арешту з нерухомого майна, все нерухоме майно відносно ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , підстава виникнення обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 28488119. 06.06.11, державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дмитрієва С.В., підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжені реєстраційний номер обтяження №11629286 від 21.09.11. 09:52:45, реєстратор Дніпропетровська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України;

- скасувати арешт з нерухомого майна, все нерухоме майно відносно ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 підстава виникнення обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його, відчуження, 28488119. 06.06.11, державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дмитрієва С.В., підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер обтяження №11629286 від 21.09.11. 09:52:45 реєстратор Дніпропетровська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на теперішній час у Новокодацькому ВДВС у м. Дніпрі Південно-Східного МРУ МЮ відсутні відкриті будь-які виконавчі провадження відносно позивача по справі ОСОБА_1 в межах яких можливе звернення стягнення на майно, а тому наведені обставини свідчать про відсутність правових підстав у відповідача зберігати накладений ним арешт на майно та існування арешту майна при визнанні відповідачем факту завершення всіх виконавчих проваджень відносно позивача порушує саму мету застосування відповідної процедури. Крім того, зазначає, що він має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність обтяження на належне йому майно, право власності на яке виникло після виконання вироку Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/15557/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/15557/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

09 грудня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову, мотивуючи свою позицію тим, що на виконанні у відділі у період з 06.06.2011 по 12.12.2012 року перебувало виконавче провадження №28488119 з примусового виконання листа №1-186, виданого 11.05.2011 Ленінським районним судом міста Дніпропетровська про конфіскацію на користь держави майна, особисто належного позивачу, виконавче провадження завершено 12.12.2012 року на підставі вимог п. 2 ч.1 ст. 47 Закону України При виконавче провадження державним виконавцем винесена поставно про повернення виконавчого документу стягувачеві, у зв`язку з відсутністю майна у боржника. Крім того вказує, що виконавчі провадження, які було завершено по 2016 рік включно були знищені на підставі Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, згідно яких строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становить 3 роки від дати завершення виконавчого провадження. Наголошує, що повернення виконавчого документа не передбачає зняття арешту з майна боржника. Таким чином, відповідно до положень законодавства, в разі звершення виконавчого провадження на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження , що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, заходи примусового виконання вжиті державним виконавцем не скасовуються.

30 грудня 2020 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, а саме додано копію ухвали Ленінського районного суду від 24.11.2020 року.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.03.2011 року по справі №1-186/2011 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. 307 ч. 2 Кримінального кодексу України, ст. 309 ч. 2 Кримінального кодексу України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього мана, яке перебуває у його власності.

На примусовому виконанні у Новокодацькому відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ МЮ (м. Дніпро) перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №1-186 від 11.05.2011 виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про конфіскацію на користь держави майна, особисто належного ОСОБА_1 у період з 06.06.201 по 12.12.2012 року (ВП №28488119).

В рамках вищезазначеного виконавчого провадження державним виконавцем Дмитрієвою С.В. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, що на даний час є чинною, що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 04.08.2020 року за №219029633.

При цьому, виконавче провадження №28488119 було завершено 12.12.2012 року на підставі вимог п. 2 ч.1 ст. 47 Закону України При виконавче провадження державним виконавцем винесена поставно про повернення виконавчого документу стягувачеві у зв`язку з відсутністю майна у боржника, що підтверджується листом Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ МЮ (м. Дніпро) від 20.07.2929 року №63731/20 та відомостями про виконавче провадження №28488119.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину №441 ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 так його спадщина складається з 1/2 частини земельної ділянки, площею 6,7400 гектарів, що знаходиться на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №121564818 від 23.04.2018 року земельна ділянка за кадастровим номером 1223210500:01:032:0347 за адресою Дніпропетровська область, Новомосковський райно, м. Перещепине у розмірі 1/2 частки належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, за законом, серія та номер: 441 виданий 23.04.2018 року приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего С.І.

Для можливості вільно розпоряджатися майном, що належить позивачу на право власності, він через представника звернувся до відповідача з вимогою про зняття арешту з усього майна, проте листом від 20.07.2020 року №63731/20 відповідач зазначив, що законних підстав для зняття арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини відсутні.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.48 Кримінально-виконавчого кодексу (станом на час відкриття виконавчого провадження) суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), про що сповіщає відповідну фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не проводилося.

Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 6, абз. 2 ч. 2 ст. 11, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17, ч.ч. 1, 2 ст. 25, ч.ч. 1-5 ст. 52, ч.ч. 1-4 ст. 57, 64 Закону №606-XIV, в редакції станом на час прийняття вказаної вище постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

Державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Майно, що підлягає конфіскації, вилучається.

Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок подальшого розпорядження конфіскованим майном, не реалізованим у порядку, визначеному статтею 62 цього Закону, та майном, яке не підлягає реалізації, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено з наявної в матеріалах справи роздруківки інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень по ВП №28488119 вбачається, що виконавчий документ повернуто стягувачу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закон № 606-XIV, тобто у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Разом з тим, ч. 5 ст. 47 Закон № 606-XIV передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Виходячи з того, що в межах спірних правовідносин має місце повернення виконавчого документа стягувачу, суд приходить до висновку, що приймаючи постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у державного виконавця був відсутній обов`язок зняти арешт, накладений на майно боржника (позивача) постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.06.2011 року.

Однак, приписами статті 22 Закону № 606-XIV встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч.3 ст. 23 Закону № 606-XIV у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Враховуючи з викладено суд приходить до висновку, що строк пред`явлення виконавчого документа сплинув 13.12.2013 року, оскільки згідно з наявної інформації в Автоматизованій системі виконавчих проваджень 12.12.2012 року виконавчий документ повернуто стягувачеві, а строк його пред`явлення складав один рік.

При цьому, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 59 Закон України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, в редакції станом на час прийняття даного судового рішення, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1 2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Крім того, судом враховується ухвала Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.11.2020 року по справі №205/8810/20, якою роз`яснено, що додаткове покарання у вигляді конфіскації майна за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, яким засуджено ОСОБА_1 , застосовано до всього належного майна засудженого, яке належало йому на праві власності саме на момент ухвалення вироку.

Щодо визначення юрисдикції даної справи.

Суд зауважує, що питання про конфіскацію майна вирішується у порядку, встановленому КПК України та Кримінально-виконавчим кодексом України (далі - КВК України).

Згідно з частиною другою статті 52 Кримінального кодексу України (далі - КК України) додатковим покараннями є, зокрема, конфіскація майна.

Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (частина перша статті 59 КК України).

Статтею 48 КВК України передбачено, суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання Державній виконавчій службі, про що сповіщає відповідну фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не проводилося. Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється Державною виконавчою службою за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України Про виконавче провадження .

Конфіскації підлягає майно, що є у власності засудженого. Спори, пов`язані з конфіскацією майна, вирішуються в порядку, встановленому законом (частини перша, третя статті 49 КВК України).

Спеціальним законом, що регулював порядок вчинення виконавчих дій на час виконання вироку в частині конфіскації майна, був Закон № 606-XIV.

На час звернення з позовом та розгляду справи порядок судового оскарження урегульовано Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII), відповідно до частини першої статті 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Тому необхідно розрізняти випадки звернення до суду зі скаргою в порядку судового контролю за виконанням судових рішень (рішень, ухвал, постанов судів різних юрисдикцій) та в порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні рішень інших органів (постанов, наказів, ухвал та інших документів), які є виконавчими документами і підлягають примусовому виконанню відповідно до статті 3 Закону № 1404-VIII.

Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Враховуючи, що виконавчий лист був виданий на виконання вироку в частині конфіскації майна, а не на виконання судового рішення у цивільній справі, тому позовні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

З огляду на те, що у відділі у період з 06.06.2011 по 12.12.2012 перебувало виконавче провадження №28488119 з примусового виконання виконавчого листа №1-186 виданого 11.05.2011 Ленінським районним судом міста Дніпропетровська про конфіскацію на користь держави майна, особисто належного ОСОБА_1 з виконання вироку Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 31 березня 2011 року, відтак позивач, не будучи учасником виконавчого провадження на підставі положень статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено її права, свободи чи інтереси.

Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 червня 2019 року (справа № 383/493/18, провадження 14-237цс19).

Враховуючи вищезазначене, зокрема, зважаючи на те, що строк пред`явлення до виконання виконавчого документа закінчився (протилежного не доведено), виконавче провадження ВП № 28488119, в межах якого прийнято постанову, якою накладено спірний арешт та заборону його відчуження на майно позивача, знищено, а тому відсутні правові підстави для наявності заборони позивачу розпоряджатися своїм майном, державним виконавцем за результатами прийняття рішення про повернення виконавчого документа стягувачеві у 2012 році не вирішено питання щодо скасування арешту, накладеного на майно боржника, у відповідному реєстрі, а вказаний арешт порушує права позивача на розпорядження власністю, суд вважає, що позов належить задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльність Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Новокодацького відділу державне виконавчої служби у м. Дніпрі (вул. Юрія Кондратюка, 108. м. Дніпро, 49128 , код ЄДРПОУ 34984467 щодо відмови в скасуванні арешту з нерухомого майна, все нерухоме майно відносно ОСОБА_1 та зобов`язання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Новокадацького відділу державної виконавчої служби у м.Дніпрі зняти арешт з нерухомого майна, всього нерухомого майна відносно ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 підстава виникнення обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його, відчуження, 28488119. 06.06.11, державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дмитрієва С.В., підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер обтяження №11629286 від 21.09.11. 09:52:45 реєстратор Дніпропетровська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, відповідно до частини 2 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд зазначає, що не наділений повноваженнями власним рішенням знімати арешт та заборону відчуження майна, оскільки такі дії має вчиняти відповідний суб`єкт владних повноважень, який такий арешт наклав - Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного МРУ МЮ (м. Дніпро).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду позивачем понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на загальну суму 840,80 грн., що документально підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією за № 0.0.1915471479.1 від 21.11.2020 р.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, рішення суду складено у повному обсязі - 01 лютого 2021 року.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Новокадацький відділ державної виконавчої служби у м.Дніпрі (49128, м.Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, 108, код ЄДРПОУ 34984467) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Новокодацький відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі щодо відмови в скасуванні арешту з нерухомого майна, все нерухоме майно відносно ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , підстава виникнення обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 28488119. 06.06.11, державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дмитрієва С.В., підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжені реєстраційний номер обтяження №11629286 від 21.09.11. 09:52:45, реєстратор Дніпропетровська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України.

Зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Новокадацький відділ державної виконавчої служби у м.Дніпрі зняти арешт з нерухомого майна, все нерухоме майно відносно ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 підстава виникнення обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його, відчуження, 28488119. 06.06.11, державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дмитрієва С.В., підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер обтяження №11629286 від 21.09.11. 09:52:45 реєстратор Дніпропетровська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Новокадацький відділ державної виконавчої служби у м.Дніпрі (49128, м.Дніпро, вул.Юрія Кондратюка, 108, код ЄДРПОУ 34984467) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 гривні (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко