Рішення

від 23.02.2021 по справі 200/11685/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2021 р. Справа№200/11685/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аметлявій» про стягнення коштів з рахунків у банківських установах в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 62 312,60грн. та накладення арешту на кошти, інші цінності, що знаходяться у банку, -

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2020 року на адресу суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аметлявій» в якому просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аметлявій» за рахунок коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за рахунок готівки, що належить платнику податків, податковий борг з орендної плати з юридичних осіб та з екологічного податку у сумі 62 312,60грн.;

- накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку платника податків, у разі якщо у такого платника відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу на суму 62 312,60грн.

Позивач в обґрунтування адміністративного позову посилається на те, що станом на дату подання позовної заяви за ТОВ Аметлявій обліковується заборгованість в розмірі 62 312, 60 грн., в тому числі: орендна плата з юридичних осіб в розмірі 62 156, 67 грн., екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, в розмірі 155, 93 грн.

Ухвалою суду від 17 грудня 2020 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрити провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішив проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).

За правилами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

24 грудня 2020 року відділенням зв`язку Укрпошти була проставлена відмітка про повернення поштового відправлення, надісланого відповідачу «адресат відсутній за вказаною адресою» .

Відповідно до ч.11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Cуд зазначає, що ухвалою встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення відповідачу даної ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, який повинен бути складений та поданий за правилами, встановленими статтею 162 КАС України, або заяви про визнання позову. Проте, відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, отже, відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач - Головне управління ДПС у Донецькій області, є органом державної влади. Статус державної фіскальної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Таким чином, позивач у справі - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідач - ТОВ Аметлявій є юридичною особою, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 30952714), зареєстроване за юридичною адресою: вул. 130-ї Таганрозької Дивізії, буд.4, м. Маріуполь, Донецька обл., 87526. ТОВ Аметлявій створено шляхом зміни повного найменування Товариства з обмеженою відповідальністю Ульянівський зерно комплекс АСГ відповідно до рішення загальних зборів учасників товариства від 31 серпня 2020 року /а.с.47-60/.

Щодо позовних вимог про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Аметлявій (ЄДРПОУ 30952714), в рахунок погашення податкового боргу у сумі 62 312,60грн суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, за позивачем обліковується податковий борг в розмірі 62 312,60грн, що підтверджується інтегрованою карткою відповідача.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Станом на момент подання позовної заяви за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 62 312, 60 грн., в тому числі: орендна плата з юридичних осіб в розмірі 62 156, 67 грн, який раніше не був заявлений до суду.

Відповідачем самостійно визначено розмір орендної плати в розмірі 85 879, 64 грн., відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9024106997 від 17.02.2018/а.с.21-22/.

Податковим органом проведено камеральну перевірку ТОВ Улянівський зернокомплекс АСГ (ТОВ Аметлявій ) щодо своєчасності сплати податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 - 2018 роки, за результатами якої складено акт №4057/18-28-54-12/30952714 від 27.08.2019/а.с.30-31/.

На підставі зазначеного акту відповідачу винесені податкові повідомлення - рішення, а саме: №0079255404 від 21.10.2019, яким йому визначено суму штрафу по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 1 115, 17 грн. та №0079225404 від 21.10.2019 в розмірі 3 808,76 грн/а.с.32,34/.

Відповідачем самостійно визначено розмір екологічний податку, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, що відповідно зазначено у податковій декларації екологічного податку №9087706281 від 09.05.2018 - сума даного податку становить 242, 53 грн., та у податковій декларації екологічного податку №9166314722 від 9.08.2018 - сума о податку становить 5, 72 грн/а.с.23-26/.

Податковим органом проведено камеральну перевірку ТОВ Улянівський зернокомплекс АСГ (ТОВ Аметлявій ) стосовно своєчасності сплати податкового зобов`язання по екологічному податку, визначеного у податковій декларації екологічного податку за 4 квартал 2017 року №9298462181 від 08.02.2018 р., за результатом якої складено акт №1971/18-28-12-03/30952714 від 03.04.2018/а.с.27/.

На підставі вищевказаного акту відповідачу винесено податкове повідомлення - рішення №0023231203 від 16.05.2018, яким йому визначено суму штрафу по екологічному податку, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, в розмірі 15,91грн/а.с.28/.

Податкові повідомлення-рішення не оскаржувались платником в адміністративному чи судовому порядку.

Відповідно до довідки позивача у відповідача є відкриті рахунки в установах банку.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Та відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

На адресу відповідача позивачем поштою направлено податкову вимогу від 13 червня 2018 року №9214-17 та вручена 24 липня 2018 року/а.с.32/.

Доказів оскарження податкової вимоги від 13 червня 2018 року №9214-17 до суду відповідачем не надано.

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на загальну суму 62 312,60грн. підтверджена наданою податковим органом інтегрованої картки платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу в частині стягнення коштів з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Аметлявій (ЄДРПОУ 30952714), в рахунок погашення податкового боргу у сумі 62 312,60грн підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення суми податкового боргу за рахунок готівки, що належить платнику податків суд зазначає наступне.

Відповідно до п.95.3ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

Крім того, п.95.4ст.95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244 затверджено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, що визначає механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу (надалі - Порядок № 1244).

Згідно з п. 2 Порядку №1244 вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.5 ст.95 ПК України.

У випадках, передбачених пунктами 95.2 - 95.4 ст.95 ПК України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

У випадку, передбаченому п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком 3.

Під час вилучення готівки працівники рахують наявні кошти.

У разі коли обсяг готівки у платника податків перевищує суму його податкового боргу, вилученню підлягає готівка на суму боргу (п. 3 Порядку № 1244).

Таким чином, з наведеного вбачається, що, позивачем не дотримані вимоги ст.95 ПК України, а відтак і не дотримана встановлена ПК України процедура, оскільки стягненню податкового боргу за рахунок готівки, що належить платнику податків передує стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, з огляду на що позов цій частині позов задоволенню не підлягає.

Щодо вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку платника податків, у разі якщо у такого платника відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу на суму 62 312,60грн суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є: відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Так, Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду в постанові від 28 травня 2019 року по справі №813/3943/17 зазначив, що відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Натомість підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України врегульовано інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому у виключному випадку - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

З наданої суду інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №226600674 /а.с.8/ не вбачається, що у ТОВ Аметлявій відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно із п.3 розділу ІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України Про затвердження порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків №632 від 2 серпня 2017 року (далі по тексту - Порядок №632) арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Посилання позивача на наказ Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року №1398 не приймаються, оскільки даний наказ втратив чинність відповідно до Наказу МФУ № 904 від 26 жовтня 2013 року.

Суд зазначає, що пунктом 1 розділу V Порядку 632 на який посилається позивач у своєму позові, не передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду у разі звернення контролюючого органу до суду.

Порядок застосування податкової застави контролюючими органами, затверджено наказом Міністерства фінансів України №586 від 16 червня 2017 року.

Суду було надано рішення про опис майна у податкову заставу №70 від 10 січня 2019 року/а.с.14/, проте суду не було надано акт опису майна складення якого передбачено п.2 розділу V Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №586 від 16 червня 2017 року із якого також можливо встановити відсутність майна на яке може бути звернено стягнення.

Враховуючи що контролюючим органом не підтверджено відсутність майна у відповідача, за рахунок якого може бути погашений податковий борг або недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу або майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі , суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, ЄДРПОУ 43144399) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аметлявій» (вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 4, м. Маріуполь, 87526, ЄДРПОУ 30952714) про стягнення коштів з рахунків у банківських установах в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 62 312,60грн. та накладення арешту на кошти, інші цінності, що знаходяться у банку - задовольнити частково.

Стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Аметлявій (ЄДРПОУ 30952714), в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 62 156, 67 (шістдесят дві тисячі сто п`ятдесят шість гривень шістдесят сім копійок)грн. на p/pUA228999980334179812000018526, отримувач Білопільська міська ОТГ 18010600, код класифікації доходів бюджету 18010600, код отримувача 38020201, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.).

Стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Аметлявій (ЄДРПОУ 30952714), в рахунок погашення податкового боргу з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, в розмірі 155, 93(сто п`ятдесят п`ять гривень дев`яносто три копійки)грн. на p/pUA728999980333109362000018526, отримувач Білопільська міська ОТГ 19010100, код класифікації доходів бюджету 19010100, код отримувача 38020201, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження 23 лютого 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов